agro business 160 160

Система удобрення ріпаку

/ Агрономія Сьогодні / Середа, 13 серпня 2014 11:57
altВолодимир ЛИХОЧВОРдоктор с.-г., професор, член-кореспондент НААН, завідувач кафедрою технологій у рослинництві
Львівського національного аграрного університету
І. М. БУЧИНСЬКИЙ, канд. с.-г. наук, менеджер НПЦ Лембке
 
Потребує більше добрив, ніж зернові
Ріпак потребує більшої кількості добрив, ніж зернові. Найбільше серед макроелементів ріпак засвоює калій (табл. 1).

 

Орієнтовно 10–30 % елементів живлення (залежно від рівня урожайності) ріпак може засвоїти з ґрунтових запасів. Решту потреби забезпечують мінеральними добривами.
 
Ріпак має різну динаміку засвоєння макроелементів впродовж вегетації. Добре розвинені посіви за осінній період споживають орієнтовно 60–120 кг/га азоту, тоді як озима пшениця використовує восени 20–30 кг/га азоту. Слабкі посіви ріпаку, до 4 листків на рослині, споживають восени N15–25, із 6–8 листками — N30–50, з 10–12 листками за густоти рослин 40 шт./м2 — N60, за густоти 50 шт./м— N90. Рослини всю кількість калію і 85 % азоту акумулюють до фази цвітіння (табл. 2). Засвоєння інших елементів живлення у цій фазі становить 60–70 %, що свідчить про потребу у фосфорі, магнії, сірці до кінця вегетації.
 
Таблиця 1. Засвоєння макроелементів рослинами ріпаку озимого, кг на 1 т 
основної і побічної продукції (орієнтовна кількість за даними з різних джерел)
alt
 
Насіння ріпаку містить в основному жир та білок. Азот (N) і сірка (S) як головні мінеральні складові білка мають у живленні ріпаку найважливіше значення.
 
Азотні добрива є основою формування оптимальної вегетативної маси, високого врожаю насіння. Ріпак має високу потребу в азоті. Ефективність азотних добрив зменшується при відсутності фосфорних і калійних добрив.Також є пряма залежність між засвоюванням азоту і концентрацією сірки в клітинному соку. Для осіннього внесення використовують аміачні форми азоту, для весняного — нітратні або нітратно-аміачні.
 
Таблиця 2. Динаміка засвоєння елементів живлення ріпаком озимим, урожайність 3 т/га, д.р.
alt
 
Фосфорні добрива сприяють формуванню добре розвиненої кореневої системи, кращому засвоєнню азотних добрив, підвищують зимостійкість, насіннєву продуктивність, забезпечують правильний розвиток розетки, зменшують ризик вилягання посівів, прискорюють достигання. Із фосфорних добрив ефективним є суперфосфат, де, крім фосфору, міститься також кальцій та сірка.
 
Калійні добрива підвищують стійкість до вилягання, ураження хворобами, зимостійкість, збільшують кількість насіння на рослині і масу 1000 насінин. Сприяють синтезу та акумуляції вуглеводів, тому мають значний вплив на продуктивність рослин. Ріпак належить до калієлюбних рослин. Із калійних добрив під ріпак цінною є калімагнезія, де, крім калію, є значна кількість магнію та сірки.
 
Норма внесення мінеральних добрив залежить від попередника, родючості ґрунту і програмованого рівня урожайності. Фосфорні і калійні добрива найкраще внести під оранку, допустимо під глибоку культивацію, азотні добрива вносять перед сівбою та навесні. За осінь і зиму фосфор і калій переходять у доступні форми для рослин. Надмірне азотне живлення в осінній період погіршує перезимівлю рослин. Більш пізнє ніж у фазі 4–5 листків застосування азоту збільшує кількість води у тканинах, перешкоджає нормальному процесу загартування рослин.
 
Удобрення азотом
Якщо у вересні і жовтні рослини ріпаку слаборозвинуті, ясно-зелені, попередником є зернові з приораною соломою, може виникнути необхідність додаткового осіннього внесення азоту. Візуальною ознакою для підживлення є наявність почервонілих чи жовтих листків ріпаку. Добрива вносять у вигляді аміачної селітри (1–2 ц/га). Також проводять листкове внесення карбаміду (10 % концентрації) у кількості N15, або 300 л/га розчину. Цей агрозахід виконують не пізніше жовтня, найкраще — у першій декаді жовтня.
 
Внесення азоту до сівби або восени в підживлення у кількості 30–60 кг/га д. р. необхідне, якщо:
 
  • попередниками є зернові злакові;
  • після попередника в ґрунті лишилося менше 30 кг/га азоту;
  • приорано велику кількість соломи (обов’язкове внесення);
  • структура ґрунту є незадовільною;
  • шкідники пошкодили сходи ріпаку.
 
Приріст маси ріпаку і його ріст у висоту розпочинається ранньою весною. Дуже важливо в цей час забезпечити рослини азотом. Нестача азоту навесні призводить до:
 
  • швидшого росту головного пагона;
  • зменшення кількості бокових гілок;
  • більш раннього цвітіння і скорочення його тривалості;
  • зменшення кількості стручків;
  • різкого зниження продуктивності посівів.
 
Тому перше підживлення азотними добривами (N60–100) проводять якнайшвидше, найкраще по мерзлоталому ґрунті. Найкращим добривом для першого підживлення є аміачна селітра або аміачна селітра з бором та КАСи. Для одержання високого врожаю норма внесення азоту повинна наближатися до N100. Важливо частину азоту внести у вигляді сульфату амонію (1,5–2 ц/га) для забезпечення потреб рослини у сірці.
 
Вдруге азот найкраще внести у вигляді аміачної селітри з нормою N40–90 через три тижні після першого внесення, прив’язавши його до фази початку росту стебла, найпізніше — під час розпускання перших бутонів. Дворазове внесення ефективне в умовах ранньої весни та достатнього зволоження.
 
altВ останні роки в багатьох господарствах перейшли на одноразове внесення (4–5 ц/га селітри) азоту рано навесні по мерзлоталому грунті.
 
Ріпак, на відміну від зернових культур, має добре розвинуту глибоко проникаючу стрижневу кореневу систему. Азот із мінеральних добрив не вимивається на глибину, з якої він стане недоступним для ріпаку. Є дані, що 3 мм опадів можуть промити азот орієнтовно на 1 см. У середньому за березень-травень випадає 140–160 мм опадів. Глибина промивання при цьому становитиме 50 см. Навіть якщо за три весняних місяці випаде 300 мм опадів, глибина промивання азоту становитиме лише 100 см. Він залишається доступним для ріпаку, оскільки головний корінь проникає на глибину 1,5–3,0 м.
 
Доцільність переходу на одноразове ранньовесняне внесення азоту обґрунтовується і тим, що в строки другого підживлення (через три тижні після першого) може бути суха і жарка погода, що різко знизить ефективність другого підживлення.
 
Для формування 1 т насіння необхідно внести N30–40. Загальна норма азоту для одержання 35–40 ц/га повинна становити приблизно N200.
 
Можливе листкове внесення азоту восени і навесні. Ріпак позитивно реагує на позакореневе внесення азоту аж до початку дозрівання. Він менш схильний до опіків, ніж зернові. Використовують карбамід 12 % концентраціїдо фази цвітіння, тобто 12 кг карбаміду на 100 л води. Всього вноситься 300 л/га або не більше N15. У фазі цвітіння слід зменшувати концентрацію до 5 % розчину і проводити обробітки у вечірній час. Отже, проводять два-три обприскування: за висоти рослин 10–15 см, у фазі бутонізації та цвітіння (табл. 3). Не рекомендується додавати азотні добрива до інсектицидів, які містять фосфорорганічні діючі речовини, оскільки вони нейтралізують їх дію.
 
Таблиця 3. Можливі терміни листкового підживлення ріпаку
alt
* восени вноситься карбамід (8-10 % концентрації), якщо не застосовується
азот по соломі або у передпосівне внесення за нестачі азоту в ґрунті
 
Одночасно з карбамідом доцільно вносити сірчанокислий магній (5 кг на 100 л води) та мікроелементи, перш за все бор.Cлід пам’ятати, що внесення великих норм сірковмісних добрив у фазі цвітіння може спричинити збільшення вмісту глюкозинолатів у насінні ріпаку.
 
Під ріпак можна застосовувати також КАС-28 за схемою, поданою у табл.4.
 
Таблиця 4. Норма і строки внесення КАС-28 на ріпак озимий (за Z. Poplawski Pulawy)
alt
* перед сівбою або по засіяному полі до сходів
** грубокраплисте обприскування посівів за допомогою розпилювачів із великими отворами
*** внесення КАС за допомогою розливних труб, що монтуються на штанзі обприскувача
 
Без магнію та сірки ніяк
Якщо восени фосфорні та калійні добрива не вносились або їх внесено недостатньо, нестачу цих елементів можна поповнити за рахунок використання нітроамофоски у строки першого підживлення азотом, тобто рано навесні.
 
При вирощуванні ріпаку важливе значення має забезпечення магнієм. Щоб одержати 20 ц/га насіння ріпаку, необхідно 14–24 кг магнію на гектар. Особливо зростає потреба у магнію при формуванні врожайності вище 20 ц/га. Вона становить 30–50 кг/га д. р. Існує прямий кореляційний зв’язок між оптимальною кількістю магнію у ріпаку та вмістом олії і урожайністю цієї культури.
 
altМагній бере безпосередню участь у синтезі АТФ — носія енергії у рослинах. Він виконує важливу роль у процесі фотосинтезу, оскільки входить до складу хлорофілу, відповідає за асиміляцію СО2. Восени сприяє транспортуванню цукрів із листя до коренів, внаслідок чого формується потужніша коренева система. Підвищує вміст олії в насінні. Ознакою нестачі магнію є жовті, у деяких сортів червоні старші листки. Водночас прожилки залишаються зеленими. Іноді у весняний період листки стають плямистими.
 
Пошкоджені під час зимівлі рослини ріпаку швидко відростають при підживленні сірчанокислим магнієм (MgSO4). Магній з MgSO4 дуже швидко проникає до клітин навіть за низької температури. Він не токсичний для рослин, сприяє засвоєнню інших елементів живлення. Одночасно поліпшується забезпечення сіркою.
 
При формуванні високого врожаю ріпаку зростає значення сірки, яка може стати обмежуючим чинником у рості врожайності. Сірка входить до складу амінокислот, жирних кислот, вітамінів, бере участь у формуванні хлорофілу. За її нестачі гальмується синтез білка, сповільнюється ріст рослин, зменшується кількість стручків на рослині і насіння в стручках, погіршується якість насіння через зниження вмісту олії.
 
Сірка не зв’язується із частинками ґрунту і подібно до азоту може вимиватися, особливо на легких, бідних на гумус ґрунтах, що спричинює її нестачу для рослин. Найбільша потреба в сірці є від початку формування стебла до початку зав’язування стручків. Ріпак належить до найбільш вимогливих культур до сірки.
 
Ознаки нестачі сірки схожі на ознаки нестачі азоту, але з’являються особливо на молодих листках у формі хлорозу (світло-зелені, світло-жовті, іноді червоні), а також деформації листків у формі ложечки. Рослина відстає у рості, стручки деформовані.
 
Найкраще застосовувати сірчані добрива при основному внесенні під оранку. Норма внесення сірки — S30–80 (в середньому — S50). Необхідно враховувати те, що внесення сірки понад 60 кг/га д. р. може підвищувати вміст глюкозинолатів. Добрива, що важко розчиняються у воді, доцільно вносити під попередник (зернові).
 
Найбільш поширеним добривом для забезпечення потреб ріпаку у сірці є сульфат амонію, який вноситься по мерзлоталому грунті в нормі 2 ц/га. Використовуються також такі добрива, як гранульований сульфат магнію Mg21S30 одноводневий, Вігор (S90) для основного внесення під оранку, культивацію та після сходів. Сульфат магнію Mg16S32 семиводневий — високоефективне джерело сірки для листкового внесення.
 
Добрива впливають на якість насіння. Фосфор, калій і магній підвищують стійкість рослин до хвороб і водного стресу. Ці елементи підвищують вміст білка і жиру. Фосфор впливає також на виповненість насіння і забезпечує рівномірніше достигання. Азот збільшує вміст білка і жиру, змінює хімічний склад жиру. Сильний вплив на якість насіння має сірка, яка підвищує вміст жиру, змінює відсоток ненасичених жирних кислот.
 
Мікроелементи
Ріпак добре реагує на внесення як макро-, так і мікроелементів: марганець, бор, молібден та ін. Рослини ріпаку для формування 1 т насіння орієнтовно потребують 60–120 г бору, 10–40 г міді, 100–300 г марганцю, 1–2 г молібдену і 60–150 г цинку. Мають високу вразливість на нестачу бору і середню на марганець, молібден, а також цинк.
 
Бор. Ріпак — культура дуже чутлива до бору. Він важливий для ріпаку впродовж усієї вегетації. На ранніх фазах сприяє зміцненню кореневої системи, нагромадженню цукрів у кореневій шийці та її збільшенню. Найбільша потреба у цьому мікроелементі є до та під час цвітіння, тому саме в ці фази розвитку рослин спостерігається нестача бору. Бор у рослинах ріпаку регулює синтез вуглеводів, нуклеїнових кислот, необхідний для розвитку меристеми, впливає на ріст і поділ клітин, оскільки є складовим елементом стінок клітин. Поліпшує переміщення у рослині продуктів фотосинтезу, сприяє кращому формуванню пилку, запобігає обпаданню зав’язей, збільшує морозостійкість, підвищує насіннєву продуктивність та вміст олії. Бор позитивно впливає на активність нітратредуктази в листі олійного ріпаку. Нестача бору призводить до зменшення кількості стручків і насіння у стручках, гальмування росту рослин, відмирання точок росту. Ознаками нестачі бору є хлороз молодих листків, поява плям червоно-фіолетового кольору по краях листя, що поступово охоплює всі листкові пластинки.
 
altБор є рухомим елементом і на легких ґрунтах легко вимивається. Особливо часто його дефіцит виникає на бідних піщаних та супіщаних ґрунтах, кислих, заболочених, провапнованих ґрунтах і в період тривалої посухи.
 
На слабо забезпечених цим елементом ґрунтах урожайність після внесення бору зростає на 2–5 ц/га. Бор вносять, коли його менше 0,30 мг/кг сухого ґрунту. Обов’язковий до застосування на кислих ґрунтах. Вносять при позакореневому підживленні навесні перед змиканням рослин у рядках у фазі бутонізації — до фази цвітіння, коли добре розвинута листкова поверхня. Ріпак потребує 300–600 г бору на 1 га. Потреба ріпаку у борі уп’ятеро більша, ніж у зернових культур.
 
Марганець найбільш ефективний на ґрунтах із нейтральною або лужною реакцією, оскільки при рН більш ніж 6,5 стає практично недоступним для рослин. Це другий за своїм значенням мікроелемент для ріпаку. Забезпечує приріст урожаю 2,5–5,0 ц/га. Зменшує ураження борошнистою росою. Сприяє збільшенню вмісту хлорофілу в листі, бере участь у синтезі вітаміну С, що збільшує морозостійкість.
 
Нестача марганцю призводить до сповільнення росту, хлорозу між жилками молодих листків, сповільнення утворення білка та вуглеводів, зниження вмісту жиру та зменшення числа стручків. Найкраще вносити у період найбільшого розвитку листкової поверхні та у фазі бутонізації. Ріпак потребує 200–500 г/га марганцю.
 
Молібден. Дефіцит молібдену мають кислі ґрунти. Вносять його, коли вміст менше 0,15 мг на 1 кг сухого ґрунту. На нестачу молібдену ріпак реагує помітним зменшенням урожайності. Молібден посилює фотосинтез за нижчих температур і за хмарної погоди, впливає на утворення та стабільність хлорофілу, підвищує стійкість рослин до холоду, позначується на синтезі, перетворенні і пересуванні в рослині багатьох сполук.
 
Достатнє забезпечення макро- і мікроелементами в осінній період росту сприяє оптимальному формуванню розмірів кореневої шийки (удобрення лише азотом буде сприяти її витягуванню). Підвищується концентрація клітинного соку, з міжклітинного простору тканини відтягується вода, що є важливою умовою зменшення ризику вимерзання рослин. Правильно удобрена рослина нагромаджує у кореневій шийці запасні речовини, які буде використовувати під час весняного пробудження та відновлення вегетації. У такому стані ріпак може витримувати зниження температури до –15 °C у безсніжні зими, а при достатньому сніговому покриві — до –25 °C, навіть –30 °C.
 
Високу ефективність забезпечує обробка насіння мікродобривами в одному технологічному процесі в період протруєння. Обробка насіння поліпшує енергію проростання, підвищує толерантність до факторів довкілля (патогенної біоти, несприятливих погодних умов тощо). Важливо, що всі необхідні елементи живлення доступні рослинам на початкових фазах росту, починаючи з проростання.
 
Високоефективним і найбільш поширеним є листковевнесення мікродобрив. Схеми використання окремих з них подано нижче.
 
Застосування мікродобрива «Нутрівант Плюс Олійний»
Для поліпшення зимо- та морозостійкості озимого ріпаку (накопичення цукрів) рекомендується проводити листкове підживлення «Нутрівантом Плюс олійним» (2 кг/га) восени у фазі 5–7 справжніх листків не пізніше ніж за 15–20 днів до настання морозу.
 
Навесні — у період відростання (7–10 листків) (2–3 кг/га) та у фазі середніх-великих бутонів ріпаку з нормою 2–3 кг/га.
 
Оптимальною нормою застосування на олійних культурах є 3–6 кг/га.
 
Мікродобриво «Квантум»
  1. Восени у фазі 4–6 листків — 1 л/га Квантум-Олійні + 0,5 л/га Квантум-Бор-Актив;
  2. Навесні у фазі бутонізації перед цвітінням 3 л/га Квантум-Олійні +1,0 л/га Квантум-Бор-Актив.
 
Мікродобриво «Інтермаг»
  1. Формування листкової розетки — 2 л/га Інтермаг  Олійні + 1 л/га Інтермаг  Бор;
  2. Формування стебла — 2 л/га Інтермаг  Олійні + 1 л/га Інтермаг  Бор;
  3. Бутонізація — 2 л/га Інтермаг  Олійні + 1 л/га Інтермаг  Бор.
 
Мікродобриво «Вуксал»
  1. Восени у фазі 4–6 листків — 1–2 л/га ВуксалМікроплант;
  2. Навесні у фазі розетки — 2–4 л/га ВуксалКомбі Б;
  3. Фаза бутонізації — 2–3 л/га ВуксалБорон.

 

 28 березня 2024
Цього тижня в Україні спостерігається чергове зниження цін на моркву.
Цього тижня в Україні спостерігається чергове зниження цін на моркву.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Період залежності українського ринку від імпорту вершкового масла завершився. На тлі збільшення пропозиції вітчизняна продукція помітно подешевшала, і європейське масло стало неконкурентним в Україні.
Період залежності українського ринку від імпорту вершкового масла завершився. На тлі збільшення пропозиції вітчизняна продукція помітно подешевшала, і європейське масло стало неконкурентним в Україні.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Перші аукціони з оренди державних земель в Україні можуть бути оголошені вже влітку цього року.
Перші аукціони з оренди державних земель в Україні можуть бути оголошені вже влітку цього року.
28 березня 2024
 28 березня 2024
До свого 25-річчя провідний виробник мікробних і ферментних препаратів провели ребрендинг та відкрили нову сторінку в історії компанії!
До свого 25-річчя провідний виробник мікробних і ферментних препаратів провели ребрендинг та відкрили нову сторінку в історії компанії!
28 березня 2024
 28 березня 2024
У 2023 році зберігалася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту сільгосптехніки до України.
У 2023 році зберігалася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту сільгосптехніки до України.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Сучасне сільське господарство наголошує на ефективному та екологічно чистому використанні ресурсів з метою досягнення максимальної врожайності та якості врожаю. Передпосівне внесення добрив під час смугового обробітку ґрунту та внесення добрив під час вегетації є ключовими методами, що сприяють оптимальному розвитку рослин і досягненню бажаних результатів. Ця стаття присвячена різним технологіям та інноваціям від BEDNAR.
Сучасне сільське господарство наголошує на ефективному та екологічно чистому використанні ресурсів з метою досягнення максимальної врожайності та якості врожаю. Передпосівне внесення добрив під час смугового обробітку ґрунту та внесення добрив під час вегетації є ключовими методами, що сприяють оптимальному розвитку рослин і досягненню бажаних ...
28 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.