Пришвидшити достигання, зменшити втрати
Десикація — переджнивне підсушування рослин з метою прискорення їх достигання (на 5–7 діб) і полегшення збирання врожаю. Десикація є ефективним заходом на забур’янених посівах і за умов вологої погоди, що є, у свою чергу, одним із основних чинників збереження урожаю культур.
На сьогодні для підсушування рослин використовують десиканти на основі диквату, глюфосинату амонію та гліфосату. Десикацію посівів проводять приблизно за 10 діб до збирання врожаю. Особливістю десикації є те, що під час її проведення не пошкоджуються ні насіння, ні бульби культур, які дозрівають, у той час як завдяки цьому заходу створюються сприятливі умови для роботи збиральних машин. Проведення десикації також забезпечує часткове знищення багаторічних бур’янів на полях, таким чином, створюючи сприятливі умови для посіву на них наступних культур сівозміни. Особливо ефективним є обприскування десикантами полів із середнім і надмірним ступенями забур’яненості.
Десиканти застосовують таким способом як наземне обприскування, а на великих площах десикацію здійснюють за допомогою авіації.
Ріпак: строки збирання мають вирішальне значення
Вибір строків, способів і технічних засобів збирання ріпаку мають визначальне значення для отримання кінцевих результатів. Роздільним способом збирають ріпак за таких умов: нестійка погода, нерівномірне дозрівання насіння, висока забур’яненість, відсутність відповідного сушильного комплексу. На площах забур’янених ромашкою, підмаренником чіпким, ріпак збирають, як правило, також роздільним способом.
Пряме збирання культури можливе лише у разі рівномірного дозрівання рослин і на не забур’янених посівах. Не забур’янені посіви, які мають нормальну густоту і рівномірне дозрівання, збирають напряму, за вологості насіння не вище 15 %, але до початку розтріскування стручків.
У разі обмолочування насіння, що матиме вищу вологість, воно міститиме у собі хлорофіл, який погіршує якість олії. Якщо під час збирання культури стебла ще зелені або посіви надмірно засмічені бур’яном (зокрема ромашкою), вологість може підвищуватися на 2–5 %. Найкращим періодом для збирання є період, за якого вологість насіння ріпаку становить 12–13 %.
Десикація ріпаку, проведена перед його збиранням, забезпечує зниження вологості рослинної маси з одночасним прискоренням і вирівнюванням процесу дозрівання культури, покращує та підвищує якість (схожість, силу росту), урожайність насіння, знижує його втрати, а також полегшує і здешевлює збирання самого врожаю. Цей захід ніби підганяє достигання культури до певної дати, завдяки чому можна точно спланувати збиральну компанію. Забезпечується можливість прямого збирання культури замість роздільного, навіть за складних погодних умов. Якість продукції підвищується завдяки впливу препаратів на м’які тканини рослин, які в результаті починають висихати, що стимулює відтік асимілянтів із листя у насіння. Таким чином, збільшується олійність насіння. Завдяки такій дії десикантів класність продукції зростає на одну-дві позиції. У вологих умовах ефективніше провести десикацію і підсушити культуру на корені, ніж потім сушити зерно на току, що не вигідно як за часом, так і за трудомісткістю та витратами.
Для прискорення й одночасного дозрівання десикацію культури проводять за 7–10 днів до збирання її врожаю глюфосинат амонієм. У результаті оброблені рослини швидко накопичують вільний аміак до токсичного рівня, що надає препарату так званого ефекту спалювання: відбувається швидке побуріння зелених частин рослин. До того ж, припинення утворення амінокислоти глютамін призводить до більш повільного, але тривалого ефекту. Токсичність аміаку, глютамінове виснаження і швидке пригнічення фотосинтезу забезпечує швидку та високоефективну дію глюфосинат амонію як десиканта і гербіциду суцільної дії.
Залежно від погодних умов повна десикація культурних рослин відбувається через 10–14 днів після застосування препарату. Опади впливають на ефективність препарату під час перших 6 годин після застосування. Інтенсивність дощу впливає більше, ніж інтервал часу між застосуванням глюфосинат амонію і дощем. Таким чином, препарати на основі глюфосинат амонію знижують вологість рослинної маси з одночасним прискоренням та вирівнюванням процесу дозрівання, покращують якість (схожість, силу росту, вагу 1 000 зерен та натуру зерна), підвищують урожайність, знижують втрати насіння, полегшують і здешевлюють збирання врожаю.
Хоча десикація збільшує обсяг роботи і витрати на вирощування культур, за певних умов без неї не обійтися, результати можна відмітити, порівнявши втрати у прокосах без обробки з обробкою. За умов цілком можливого природного дозрівання ріпаку десикація буде лише винятком для полегшення скошування при сильному підгоні або сильному засміченні (наприклад, підмаренником чіпким або ромашкою).
Для скорочення термінів збирання застосовують препарати на основі диквату. Препарати не тільки припиняють розвиток рослини, починаючи з кореневої системи і закінчуючи генеративними органами, а ще й витягують вологу з обробленої рослини. Саме за рахунок зневоднення оброблені рослини відмирають, тому що у механізм впливу діючої речовини закладено ефект підсушування. Тому застосування препаратів на основі диквату забезпечує досягнення головної мети десикації — різкого зменшення вологості насіння.
Згідно з науковими даними, різниця наявності вологи у насінні, обробленому препаратами на основі диквату та гліфосатами, сягає понад 20 %. Саме в цьому полягає суттєва різниця між десикацією та дефоліацією. Крім того, досить швидко висушуються стебла і листя, що сприяє прискоренню збирання врожаю та зменшенню втрат. Десикацію проводять під час почорніння перших насінин і за умов, що насіння у середньому ярусі основного стебла має забарвлення від червоно-коричневого до темно-коричневого (всі стручки жовтуваті). Через 7–10 днів можна почати збирання (насіння достигає за цей термін). Норму витрати робочої рідини не може занижувати, потрібно використовувати, як мінімум, 400 л/га, оскільки метою цього заходу є покриття препаратом усієї вегетуючої частини рослин.
Оскільки необхідно забезпечити повне покриття посівів препаратом, ефективним буде додавання ад’ювантів, завдяки яким стручок ніби покривається тоненькою сіткою, що не дає йому розтріскуватися під час контакту з ним. Це, у свою чергу, також зменшує осипання насіння ріпаку під час комбайнування. Обробку проводити краще всього у ранкові години, у той час коли рослини вкриті росою (їх внесення перед дощем не рекомендується). У разі недостатнього змочування десикація може мати негативні наслідки, зокрема, верхні стручки будуть оброблені і дозріють до збирання, а нижні ще ні, нижні стебла залишаться зеленими, що призведе до нерівномірності дозрівання і труднощів під час збирання врожаю.
На площах, забур’янених пирієм повзучим, доцільно застосовувати гербіциди суцільної дії (похідні гліфосату) під час побуріння 70 % стручків ріпаку, або за 2 тижні до збирання врожаю. Препарати на основі гліфосату блокують рослинний фермент, що бере участь у синтезі ароматичних кислот. Гліфосати спричиняють поступове висихання вегетативних частин рослин, та й процес висихання генеративних органів значно уповільнюється. Це, швидше дефоліація, ніж десикація. Одночасно висихають листя й стебла, знищуються бур’яни, завдяки чому полегшується збирання врожаю. Ці препарати швидко проникають у судинну й кореневу системи рослини. Хоча симптоми дії гліфосату можна побачити лише через два тижні. Рослини ріпаку поступово жовтіють і висихають. Окрім знищення бур’янів і підсушування рослин, ці препарати також знижують інтенсивність розвитку гнилей. Таким чином, десикація зменшує втрати насіння під час збирання врожаю і забезпечує економію витрат енергії на досушування насіння.
Десикація на зернових колосових — вигідна справа
Збирання врожаю зернових культур можуть ускладнювати такі фактори, як вилягання посівів і засмічення багаторічними й однорічними бур’янами, особливо зріджених площ внаслідок поганої перезимівлі. Тому на таких полях за вологості зернових культур менше 30 % рекомендується провести десикацію посівів загальнознищувальними гербіцидами — похідними гліфосату, препаратами на основі діючих речовин дикват або глюфосинат амонію. Проведення зазначеного заходу гарантує підсушування зерна, «підгону» і надземної маси бур’янів до 15–17 % вологості препаратом дикват на 4–6 день, а гліфосатом — на 7–14 день після обробки.
Враховуючи, що ефективність препаратів похідних гліфосату залежить від концентрації у робочому розчині, норма витрати води повинна становити не більше 200 л/га. Проведення десикації можливе з використанням для цих цілей сільськогосподарської авіації за умов чіткого дотримання якості обробок. Знесення препаратів на інші посіви не допускається. Авіаційне обприскування культур зазначеними хімічними речовинами найкраще проводити в ясну тиху погоду, вранці або ввечері. Поля, які будуть обприскуватися у напрямку вітру в бік посівів чутливих до вказаних препаратів, повинні бути на відстані не менш як 500 м, у протилежний бік вітру — 100 м. Під час виконання робіт із десикації літак (Ан-2) обладнують обприскувачем із пристроєм безклапанової відсічки рідини (ОЖ-2). На штангах обприскувача літаків встановлюються розпилювачі з перетином 2х5 мм, а на вертольотах — з вихідним отвором діаметром 3 мм і більш, із завіхрювачами (Мі-1 і Мі-2). Під час обприскування десикантами норма витрати робочої рідини для робіт на ТСА становить 30–50 л/га.
Десиканти можна використовувати у суміші з 15 %-м розчином карбаміду, тоді, без зниження ефективності дії препарату, зменшують на 25 % норму їх витрати. Препарати на основі ізопропіламінної солі гліфосату застосовують для підсушування пшениці озимої перед збиранням врожаю за несприятливих погодних умов (зливові дощі). Застосування гліфосату у суміші з карбамідом значно скорочує час підсушування рослин пшениці озимої і втрати врожаю зерна під час жнив прямим комбайнуванням будуть мінімальними.
Для попередження пошкодження культурних рослин рекомендується використовувати технологічну колію. Високий кліренс, вузькі колеса, передню вісь і днище трактора необхідно закрити поліетиленовою плівкою, передні колеса обладнати щитками-дільниками, штангу обприскувача розташовувати на висоті, необхідній для рівномірної обробки.
Застосування Раундапу як десиканта у посівах ячменю ярого в нормі 3,0 л/га у дослідах РУП «Інститут захисту рослин» НАН Білорусі знижувало вологість зерна на 7,5–8,1 % і засміченість зерна у бункері на 2,5–2,6 %. Лабораторна схожість зерна через місяць після збирання становила 97 %, залишкові кількості гербіциду в зерні були відсутні.
Багаторічний досвід фермерів північної і центральної Європи показав, що застосування передзбиральної обробки гербіцидами, похідними гліфосату, збільшує урожайність на 15–20 %, оскільки збирання врожаю відбувається безпосередньо, а таким чином, знижуються його втрати під час комбайнування, зменшується засміченість зерна і наступних культур у сівозміні.
Відсутність технологічної колії, на їхню думку, не проблема, тому що від пошкодження культури колесами обприскувача і трактора втрати врожаю становлять менше 5 %, а прибавка — не менше 15 %. Застосування препаратів на основі гліфосату є екологічним, зерно використовується без обмежень для виробництва кормів, продуктів харчування та в пивоварінні. Солома і рослинні рештки після перевірки на вміст діючої речовини гербіцидів можуть використовуватися на корм тваринам. На поверхні грунту гліфосат та його аналоги швидко зв’язуються грунтовими частинками і розкладаються мікроорганізмами на вуглекислий газ і воду. Тому після внесення цих гербіцидів через місяць та навесні можна сміливо висівати будь-які сільськогосподарські культури.
Гербіцидами, похідними гліфосату, не рекомендується обробляти культури з підсівом багаторічних трав. Важливим є те, що після обробки підсушені посіви навіть після дощу на 2–3 години раніше готові до збирання.
Десикація економічно вигідна, оскільки гарантує якісне збирання культур за будь-яких погодних умов, збереження урожаю відмічене більш як 5 ц/га зерна за рахунок зменшення його втрат. Такий захід застосовується у багатьох країнах із надмірним вологим кліматом упродовж вегетаційного періоду культури. Так, у Південно-Східній Шотландії після проведення десикації вологість зерна знижувалася на 1,0–1,4 %, втрати під час обмолоту — на 1,1–4,4 %, а на 1–2 % зменшувалися втрати врожаю завдяки знищенню бур’янів.
Процес достигання пшениці озимої характеризується поступовим нагромадженням у зерні сухих речовин і втратою вологи як рослиною, так і зерном. У фазі воскової стиглості зерно має ще високу вологість, навіть на кінець цієї фази вологість зерна становить 20–22 %, що позбавляє можливості провадити збирання врожаю прямим комбайнуванням.
Тривалість найбільш сприятливого періоду для збирання урожаю пшениці озимої з настанням воскової стиглості становить від 7 до 10 днів. Під час цього періоду, внаслідок високої вологості зерна й стебел, для збиральних робіт спочатку застосовують тільки роздільне (двофазне) комбайнування, а за настання повної стиглості — пряме.
У країнах із прохолодним і вологим кліматом, таких як Великобританія, країни Скандинавії та на півночі Франції, де, окрім того, пирій повзучий є значною проблемою, перед збиранням зернових культур застосовують препарати на основі фосфорорганічних сполук частіше, ніж післяжнивний обробіток стерні. Обприскують посіви гербіцидами Раундапом, 48 % в. р. або Бастою, 20 % в. р. із нормою витрати 3,0 л/га.
В Україні відмічається ускладнення збирання врожаю культури, якщо час її збирання збігається із періодом сталих опадів. За таких умов доцільно проводити обробку посівів препаратами на основі гліфосату, диквату, глюфосинат амонію, призначеними для десикації та часткового знищення бур’янів. Обприскування рослин пшениці та ячменю десикантами проводять за середньої вологості зерна не більше 30 %. Цей період відповідає фазі воскової стиглості і зазвичай настає за 10–15 днів до збирання. Для запобігання зниження якості насіння насіннєві посіви десикантами не обробляють.
Втрати зерна зменшуються вдвічі-втричі. Завдяки десикації зернових колосових (за рахунок зменшення вологості зерна та його засміченості) підвищується й якість зерна. Препарати на основі глюфосинат амонію застосовують на початку воскової стиглості зерна пшениці за 10 днів до збирання врожаю; ізопропіламінної солі гліфосату за 14 днів до збирання врожаю; препарати на основі диквату застосовують у фазі воскової стиглості зерна. Застосування десикації забезпечує скорочення термінів збирання врожаю культури на 5–7 днів.
Щоб боби не тріскались
Характерною особливістю зернобобових культур, і зокрема сої, є фізіологічна різно-якісність, яка проявляється як на окремих рослинах, так і бобах, що утворилися на різних плодоносних вузлах. Як наслідок, розвиваються і дозрівають вони неодночасно. Ця властивість небажана для виробництва, оскільки через нерівномірну вологість стебло-стою ускладнює встановлення оптимального строку збирання. За дощової погоди під час періоду достигання насіння вищезазначені властивості сої проявляються ще більше, що вкрай негативно позначається на використанні її як гарантованого попередника під озимі зернові. Нерівномірність дозрівання сої, підвищена вологість у серпні-вересні, забур’яненість посівів і поширення хвороб призводить до кількісних та якісних втрат урожаю. Значно зменшують втрати заходи з десикації та сенікації посівів.
Збирання гороху має свої особливості. Горох збирають у стислі строки, тому що в суху погоду боби тріскаються, насіння осипається, а у вологу — уражуються грибними хворобами. Зріє горох нерівномірно, тому збирають його, коли боби 2–3 нижніх ярусів дозріють і затвердіють. Основний спосіб збирання гороху — роздільний. Але він призводить до значних втрат зерна. Внаслідок нерівномірного достигання вологість обмолоченого зерна у верхніх бобів може бути високою. Крім того, до вороху зелені потрапляють частини бур’янів. Якщо навіть впродовж однієї доби не очистити і не підсушити, то все зерно зволожується і швидко самозігрівається.
Посіви короткостеблових стійких до осипання і вилягання сортів, чисті від бур’янів, збирають однофазним способом за повної стиглості бобів і вологості зерна у межах 15–17 % за умов сухої погоди.
Для запобігання втрат гороху і розповсюдженню хвороб застосовують десиканти. Обробку рослин гороху десикантами проводять під час побуріння 70–75 % бобів за два тижні до збирання врожаю. Після проведення десикації горох збирають напряму.
