agro business 160 160

Комплексний захист пшениці озимої восени

/ Агрономія Сьогодні / Четвер, 30 жовтня 2014 16:02
І. М. СТОРЧОУСканд. с.-г. наук
Інститут захисту рослин НААН
Для отримання високого врожаю пшениці озимої необхідно враховувати, що важливою ланкою у його забезпеченні є застосування заходів із захисту культури від шкідників, хвороб і бур’янів під час осіннього періоду.

 

Не тільки для профілактики
За умов високої урожайності потенційні втрати пшениці озимої від хвороб, шкідників та бур'янів в середньому можуть становити майже 30 % і більше. Слід враховувати також, що останніми роками відмічають значне погіршення фітосанітарного стану посівів зернових культур, і пшениця озима не є винятком. Такий стан спричинений як нестабільним становищем в економіці, так і загальним зниженням рівня агротехніки вирощування культур і порушенням технологій та регламентів застосування засобів захисту рослин. Надмірного поширення набули такі хвороби культури, як септоріоз листя й колосу, сажкові захворювання, кореневі гнилі, іржасті, плямистості. Серед шкідників великої шкоди майбутньому врожаю завдають багатоїдні шкідники, злакові мухи і, особливо, клоп шкідлива черепашка. Відмічається збільшення забур’яненості посівів, серед найбільш шкідливих організмів слід відмітити амброзію, берізку польову, осоти.
 
altВраховуючи те, що такі етапи як проростання, сходи та кущення пшениці озимої відбуваються восени, захистом культури у цей період не слід нехтувати. Однією із найбільш критичних стадій розвитку рослин у цей період є проростання насіння. Цілий комплекс організмів, а саме бактерій, грибів, які безпосередньо зберігаються на насінині або у грунті, можуть негативно впливати на ріст і розвиток молодої рослини, особливо їх шкідливість підвищується за несприятливої погоди.
 
А тому протруєння насіння є загальним профілактичним та одним із найбільш ефективних заходів захисту пшениці озимої. Протруєння насіння — найважливіший захід у загальній системі обмеження шкідливості хвороб, метою якого є забезпечення стартового потенціалу під час формування майбутнього врожаю.
 
Для підбору ефективного протруйника варто проводити фітоекспертизу. Саме завдяки останній виявляють збудників хвороб, складові комплексу поверхневої та ендогенної інфекції.
 
Водночас слід пам'ятати, що після проростання насіння проростки сходів уражуються збудниками, що зберігаються на рослинних рештках і грунті, тому препарат повинен контролювати не тільки насіннєву інфекцію, а й захищати рослини від грунтової, зокрема ранньої аерогенної інфекції — ураження борошнистою росою, іржею, а також септоріозом, гельмінтоспоріозами.
 
Аби не втратити повний контроль над деякими патогенами повністю — не припустимо зменшувати норму витрати препарату. Тому варто точно дотримуватися рекомендованих норм витрати пестицидів у розчинах на одиницю маси насіння. Адже у разі їх зменшення не досягається бажаного ефекту, а збільшення — знижує схожість насіння за рахунок утворення аномальних проростків, не здатних до подальшого розвитку, навіть до повної їх загибелі, що особливо небезпечно для партій насіння із високим ступенем травмування.
 
Деякі протруйники мають ретардантні властивості. Такі особливості дії препаратів на рослини необхідно враховувати і вміло застосовувати на практиці. До прикладу, не можна висівати насіння пшениці озимої, обробленої такими препаратами, на глибину більш ніж 5 см. Особливо важливо дотримуватися загортання насіння на 2–4 см у грунт для середньорослих і короткостебельних сортів, які мають коротке коліоптиле. Недотримання зазначеної глибини загортання — одна з причин зменшення польової схожості.
 
Основними ознаками якісного протруєння є такі критерії:
 
  • максимально точна подача зернового матеріалу і протруйника під час роботи протруювача;
  • пневматична очистка посівного матеріалу безпосередньо перед протруюванням, а за низької маси 1000 насінин заодно і сортування;
  • технологічність (насамперед можливість застосування у бакових сумішах);
  • рівномірний розподіл протруйника на поверхні кожної окремої насінини, для забезпечення її однаковою кількістю діючої речовини;
  • високе прилипання протруйника, вся доза нанесеної діючої речовини повинна залишатися на насінні навіть після таких механічних впливів, як завантаження у мішки, транспортування і посів;
  • сипучість насіння, завдяки цьому забезпечується рівномірний посів насіння сівалками;
  • протруєння не повинно змінювати первинний вигляд насіння;
  • швидкий фунгіцидний ефект і тривалість захисної дії (добре проникнення у клітину біопатогену, стабільний і тривалий захисний ефект);
  • рівномірний системний розподіл у рослині;
  • широкий спектр біологічної активності;
  • відсутність фітотоксичності для культури;
  • вологість насіння більшості культур після протруювання не повинна перевищувати% від базисної;
  • екологічна безпечність для навколишнього середовища;
  • протруйник має бути відносно недорогим.
 
Завдяки протруюванню відбувається захист сходів, а також знезараження від патогенів, які зберігаються у насінні, на його поверхні, в ґрунті, на рослинних рештках, захищає сходи. Така обробка захищає культуру від хвороб як в осінні, так і ранньовесняні фази її росту, забезпечує менше ураження рослин на пізніших фазах розвитку. У разі дотримання рекомендацій із застосування, протруйники не викликають зниження польової схожості насіння, навіть тих, маса 1000 зерен яких нижча звичайної.
 
altСеред препаратів, рекомендованих до застосування, останнім часом добрими характеристиками відзначаються протруйники на основі таких діючих речовин, як карбендазим, флутріафол, тебуконазол, манкоцеб, тритіконозол, флудіоксоніл, іпконазол, диніконазол-М, імідаклоприд, беноміл, тебуконазол у поєднанні з імазолілом, тебуконазол у поєднанні з таібендазолом та імазолілом, дифеконазол із ципроконазолом, тіабендазол із тебуконазолом, карбоксин із тирамом, флутріафол з імазолілом та з таібендазолом, флутріафол із таібендазолом, карбендазим із карбоксином, тритіконозол із піраклостробіном, тритіконозол із прохлоразом, протіоконазол із тебуконазолом, протіоконазол із тебуконазолом та флуопірамом, флудіоксоніл із тритіконазолом, флудіоксоніл із ципроконазолом, азоксістробін із тебуконазолом та флудіоксонілом, імідаклоприд із тебуконазолом, тебуконазол у поєднанні з прохлоразом, епоксиконазол із карбоксином та імідаклопридом, карбоксин із тріадименолом та тебуконазолом, дифеконазол із флудіоксонілом та тіаметоксамом, імідаклоприд із клотіанідином та протіоконазолом, металаксил-М із тебуконазолом.
 
Одночасно з протруєнням, насіння рекомендовано обробляти мікроелементами (сполуки добирають з урахуванням результатів агрохімічного аналізу грунту) і регуляторами росту рослин. Обробку насіння мікроелементами проводять за умови, якщо їх вміст у грунті не перевищує: бору — 0,3 мг/кг, міді — 1,5, марганцю — 3, цинку — 1, кобальту — 0,3, молібдену — 0,04 мг/кг.
 
Посівний матеріал протруюють не пізніше як за 5 діб, а краще за 2–3 тижні до сівби.
 
Протруєння пшениці озимої забезпечує не тільки ефективний захист насіння, проростків і сходів від насіннєвої та грунтової інфекцій, а також сприяє поліпшенню перезимівлі рослин культури під час тривалого або несприятливого осінньо-зимового періоду. Знезараження насіння пшениці є рентабельним заходом, який сприяє збереженню врожаю понад 12 %. Залежно від вартості врожаю (культура, її призначення — на насіння, продовольство, фураж) та препарату окупність протруєння у зерновому еквіваленті становить від 0,8 до 2,3 ц/га зерна.
 
Особливо шкідливі бур’яни на ранніх етапах росту
Забезпечуючи збільшення продуктивності пшениці озимої, необхідно створити найкращі умови для її росту і розвитку, тому обмеження шкідливості бур’янів, що конкурують із культурою за використання води і поживних речовин грунту, займає одне з головних місць у системі заходів захисту.
 
Критичним періодом для контролю бур’янів є ранній період росту культури, починаючи від появи проростків (сходів), коли конкуренція за поживні речовини набуває надто негативного впливу на ріст і розвиток пшениці озимої. Тому обмежувати шкідливість бур’янів потрібно, починаючи з цього раннього етапу розвитку культури.
 
Восени найбільшої шкоди посівам пшениці озимої завдають такі біологічні групи бур’янів: коренепаросткові — осоти рожевий та жовтий; зимуючі — кучерявець Софії, жовтозілля весняне, злинка канадська, латук дикий, мак дикий, підмаренник чіпкий, сухоребрик Льозеліїв, талабан польовий, ромашка непахуча, сокирки польові, жовтушник розчепірений, кривоцвіт польовий, фіалка польова. Розвиток їх збігається з фазами розвитку культурної рослини. В осінній період бур’яни формують розетки з прилеглими до землі листками і добре розвинену кореневу систему, що забезпечує їм сприятливу перезимівлю.
 
altСлід відмітити, що найбільш проблемними бур’янами на сьогодні є кучерявець Софії, сухоребрик Лозеліїв, а також грицики звичайні, талабан польовий, які надміру поширені у північній підзоні Степу та в Степу на чорноземах звичайних.
 
Відмічено, що після непарових попередників створюються сприятливі умови для надмірного забур’янення в осінній період посівів пшениці озимої як ярими, так і зимуючими й коренепаростковими бур’янами. Останні, зимуючі та коренепаросткові бур’яни, якщо не забезпечити їх контроль восени, успішно будуть розвиватися під час відновлення весняної вегетації культури.
 
У зв’язку з цим застосування заходів з контролю бур’янів у посівах пшениці озимої восени є одним із головних факторів, який відіграє вирішальну роль для формування майбутнього урожаю культури.
 
Порівняльна оцінка багаторічних даних показує, що ефективність весняного внесення гербіцидів в окремих випадках поступається осінньому, і тим самим підтверджується більш висока доцільність внесення гербіцидів саме в осінній період. Разом з тим, якщо стратегія щодо захисту посівів від бур'янів була спланована не ретельно і не проведена восени, виробники мають можливість здійснити заходи, аби так би мовити, втілити резервний план контролю навесні бур'янів (хоча і не так ефективно, як восени).
 
Основними перевагами, які забезпечують ефективність осіннього застосування гербіцидів, є такі: знищення більшості сходів бур'янів, чутливість бур'янів до препаратів, яка проявляється саме у цей період, кращі температурні умови для контролю у порівнянні з нестабільними весняними, на які впливає можливість зниження температури, а також небезпека заморозків, максимальна ефективність гербіцидів завдяки чутливій фазі бур'янів, зокрема більшості однорічних видів, які зменшують ефективність весняної обробки через досягнення стійкої фази.
 
Дослідженнями, проведеними останніми роками, підтверджено, що у посівах поширення набуває метлюг звичайний, тому на цих площах виправданим є внесення гербіцидів або бакових сумішей гербіцидів, що містять протизлаковий компонент. Ефективними для контролю злакових, а також дводольних бур’янів, є гербіциди з «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» на основі таких діючих речовин: дикамба у поєднанні з хлорсульфуроном, ізопротурон із дифлюфеніканом, пендиметалін з ізопротуроном, йодсульфурон-метил натрій, йодсульфурон-метил натрій із мезосульфурон-метил та дифлюфеніканом; суміші гербіцидів на основі метрибузину, піноксадену і феноксапроп-п-етилу, просульфокарбу з гербіцидами на основі сульфонілсечовини.
 
За технічною ефективністю для обмеження чисельності однорічних злакових і дводольних видів бур’янів бакові суміші гербіцидів на основі метрибузину із сульфонілсечовинами в багатьох дослідах білоруських дослідників були рівноцінні комбінованим гербіцидам грунтово-ростової дії (пендиметалін у поєднанні з ізопротуроном і їх аналоги). Висока ефективність для контролю комплексу однорічних бур’янів була також забезпечена завдяки внесенню бакової суміші гербіцидів просульфокарбу із триасульфуроном у поєднанні з дикамбою, піноксадену із сульфонілсечовинними гербіцидами.
 
Слід зазначити, що гербіциди, які містять у своєму складі лише метрибузин, недостатньо ефективні для контролю підмаренника чіпкого. За наявності його в посівах доцільно застосовувати бакові суміші гербіцидів на основі метрибузину із гербіцидами групи сульфонілсечовини: триасульфуроном у поєднанні з дикамбою, дикамба із хлорсульфуроном та іншими. Норми витрати гербіцидів у сумішах — мінімальні з рекомендованих «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», за надмірної засміченості можуть застосовуватися і максимальні. Ефективне також застосування препаратів на основі композицій амідосульфурону у поєднанні з йодсульфурон-метилу натрію та з антидотом (мефенпірдиетил).
 
Площі під озимим ріпаком з року в рік нестабільні. Цьогоріч йдеться про їх скорочення, та водночас саме по ріпаку озимому найчастіше агровиробники висівають озиму пшеницю. Такі посіви майже у більшості випадках потребують обов’язкового знищення падалиці відразу після сходів, бо ріпак має більш потужний стартовий розвиток, ніж пшениця.
 
altОтож потрібно передбачити внесення гербіцидів чи бакових сумішей гербіцидів, ефективних для обмеження росту падалиці ріпаку. Зокрема, протягом осіннього періоду за температури +5оС можливе застосування гербіцидів на основі діючих речовин: ізопротурон у поєднанні з дифлюфеніканом; пендиметалин із ізопротуроном; йодосульфурон-метил натрій, йодосульфурон-метил натрій із мезосульфурон-метилом та дифлюфеніканом; метрибузин із сульфонілсечовиною (норми витрати мінімальні з рекомендованих чи близькі до максимальних у разі наявності перерослих рослин ріпаку). Ці препарати можуть застосовуватися за два тижні до перших заморозків, ефективність їх застосування також відмічена за температури +5оС. Однак кожний із вищевказаних препаратів ефективний для контролю росту падалиці ріпаку під час певної стадії. На рослинах перерослого ріпаку їх ефективність знижується, у цьому випадку більш ефективне застосування препаратів, що містять дикамбу чи групу 2,4-Д, 2М-4Х (їх рекомендовано вносити за температури 12оС і вище для контролю розвитку ріпаку на різних фазах), у тому числі й весною. Слід враховувати, що застосування в осінній період цих гербіцидів може негативно впливати на зимостійкість пшениці озимої.
 
Для контролю засміченості посівів пшениці озимої падалицею ріпаку рекомендовано також застосування бакових сумішей гербіцидів групи сульфонілсечовини із гербіцидами групи 2,4-Д і 2М-4Х (мінімальні норми внесення з рекомендованих). Оптимальною температурою повітря для внесення вищевказаних сумішей є температура 12–14оС і вище.
 
Крім того, зазначаємо, що ефективність хімічного контролю залежить не тільки від препарату, яким будуть обприскувати, а й від дотримання встановленого регламенту його застосування, зокрема відповідність гербіциду видовому складу, погодних умов, стану і фази розвитку культури, термінів та якості внесення. Восени не рекомендується вносити гербіциди за умов низьких температур повітря і на посівах, які здійснені у пізні строки сівби пшениці озимої.
 
Вберегти урожай від шкідників
Система захисту культури в осінній період повинна включати контроль не тільки хвороб і бур’янів, а й обмеження чисельності шкідників. Шкідники загрожують культурі впродовж усього її періоду росту і розвитку, не винятком є й осінь. Через те, що грунт є сприятливим середовищем для життєдіяльності різних видів комах, пошкодження культури починається з ушкодження висіяного насіння. Таким чином, концепція системи захисту пшениці озимої, особливо від шкідників, повинна включати планування заходів. Складання плану має ґрунтуватися на аналізі агроекологічних умов, що створюються агротехнікою у рільництві та овочівництві, визначенні ентомологічної характеристики попередників. Якщо для виробництва потрібної кількості зерна доводиться певну частину посівів розміщувати після стерньових попередників, наприклад, повторно після пшениці, необхідно врахувати, що це створює сприятливі умови для розмноження злакових мух, пшеничного трипса, хлібної жужелиці та інших. Тому потрібно передбачати інтенсифікацію використання на цих площах хімічних засобів.
 
Чисельність шкідників на культурі з’ясовується на підставі прогнозних даних щодо їх розвитку, а також даних, отриманих завдяки ентомологічному обстеженню полів і моніторингом за заселенням шкідниками сільськогосподарських угідь у минулому році.
 
Тривала помірно тепла і волога погода осені сприяє шкідливості на озимині таких шкідників, як жужелиця мала (звичайна) хлібна, підгризаючі совки, злакові мухи, попелиці, цикадки. За цих умов першочерговим завданням, починаючи з фази сходів, є систематичне обстеження посівів, особливо на полях після стерньових попередників і ранніх строків сівби.
 
Найбільшої шкоди пшениці озимій завдає жужелиця мала (звичайна) хлібна (далі — хлібна жужелиця), яка поширена у Степу та Лісостепу аж до південного Полісся, але зоною її масового розмноження є вся степова частина. Шкодять жуки і личинки.
 
Личинки жужелиці живляться сходами озимини до зниження температури до 0оС. Вони об’їдають молоде листя в період двох-трьох листочків і кущення.
 
Для запобігання розмноженню хлібної жужелиці першорядним значенням є дотримання сівозмін, зменшення частки стерньових попередників під пшеницю озиму — до 5–10 %, своєчасне без втрат збирання врожаю, обробіток грунту, знищення падалиці, якою спочатку живляться личинки, сівба у другій половині оптимальних строків. З ростом культуру, а саме зав’язь зерна, пошкоджуватимуть дорослі жуки. Один жук може пошкодити за сезон до 50–60 зерен. Крім того, вони вибивають із колосся багато непошкодженого зерна, але найбільшої шкоди завдають личинки. Чисельність личинок під час сходів 1–2 особини на 1 м2 або 2–3 — під час фази третього листка-кущення є приводом до застосування інсектицидів, запропонованих «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» на основі таких діючих речовин: альфа-циперметрин, імідаклоприд у поєднанні з лямбда-цигалотрин, хлорпірифос, хлорпірифос із циперметрином, біфентрин із хлорпірифосом, карбосульфан.
 
Підгризаючі совки поширені в усіх зонах вирощування пшениці озимої. Гусениці підгризаючих совок завдають значної шкоди висіяному насінню та проросткам культури. Молоді гусениці об'їдають пластинку листка, а дорослі підгризають рослини на рівні ґрунту. Сходи, пошкоджені до кущення, гинуть. Гусениці кількістю 13–14 особин на 1 м2 повністю знищують сходи пшениці озимої.
 
Тому важливим є проведення захисту посівів від комплексу шкідливих організмів, враховуючи економічні пороги шкідливості, під час фази сходи-третій листок (І-ІІ етап), які, зокрема, будуть і ефективними для контролю підгризаючих совок (понад 2–3 гусениці на 1м2). З цією метою застосовують інсектициди згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» на основі таких діючих речовин: альфа-циперметрин, карбосульфан.
 
altЯкщо сходи були пізніми та ще й недружніми, то саме такі посіви через відсутність сформованого вузла кущення можуть отримати відчутну шкоду від фітофагів. Крім того, загроза від цієї групи шкідників зростає, якщо на площах не провели передпосівну культивацію, особливо під час ранніх строків сівби культури. Поширення пошкоджень відбувається із країв поля до його середини у вигляді плям.
 
Таким чином, аби обмежити шкодочинність підгризаючих совок, варто вдаватись не тільки до хімічного захисту, а й вживати біологічні та агротехнічні заходи.
 
Результативними будуть заходи з ретельного догляду за парами і просапними культурами, що призводять до знищення яєць, гусениць перших віків та лялечок, знищення бур’янів, де переважно відкладаються яйця та спочатку живляться гусениці, випуск на просапних культурах яйцеїда-трихограми під час масового відкладання совками яєць у кількості 20–50 тис./га по 1–2 рази проти першого та другого поколінь, а також дотримання рекомендацій щодо розташування на зрошуваних землях зайнятих парів із густим травостоєм, які не принаджують метеликів для відкладання яєць.
 
Систематичні обстеження полів пшениці озимої після появи сходів повинно стати обов’язковою умовою догляду за посівами восени.
 
Сходи посівів озимої пшениці ранніх строків сівби і помірно теплої вологої погоди масово заселяються та пошкоджуються злаковими мухами (шведські (вівсяна та ячмінна), гессенська, чорна пшенична, озима, опоміза пшенична, інші), які розвиваються на падалиці повсюди. Через пошкодження озимих злаковими мухами осіннього покоління до настання кущення значна частина рослин відмирає. Особливо зростає їх частка в умовах посухи. У рослин, які вижили, істотно знижується зимостійкість, тому багато може пропасти взимку.
 
За теплої затяжної осені посіви культури можуть значно пошкоджуватися злаковими мухами. Втрати урожаю залежать від характеру, строків і ступеню пошкодження культури. Найбільшої шкоди личинки злакових мух завдають пшениці озимій саме восени, пошкоджуючи її в найбільш ранній строк її розвитку.
 
Так, гессенська муха найбільше пошкоджує пшеницю озиму від сходів до початку кущення. Личинки висмоктують сік із м'якої частини пагона, через що пошкоджені рослини на ранній стадії розвитку жовтіють і навіть гинуть. Також для продуктивності посівів озимої пшениці найбільш небезпечним, особливо в початковий період розвитку рослин, є осіннє покоління чорної пшеничної мухи. Пошкоджені нею стебла жовтіють, центральний листок засихає. Раннє заселення (до кущення) часто стає причиною загибелі всієї рослини. Шкідливості личинок сприяє посушлива погода, під час якої рослина повільно розвивається і її кущення затримується. На полях із зрідженим посівом, який добре прогрівається, встановлена шкідливість шведської злакової мухи.
 
Хімічний захист озимини у фазах сходів-кущення доцільний за наявності 40–50 особин злакових мух на 100 помахів сачком. Для контролю цього фітофагу застосовують препарати дозволені «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» на основі таких діючих речовин: альфа-циперметрин, диметоат, імідаклоприд, дельтаметрин, есфенвалерат.
 
За умов теплої погоди затяжної осені посіви озимої пшениці потребуватимуть захисту від шкідливості злакових попелиць і цикадок. Шкідливість фітофагів проявляється безпосередньо у тому, що вони висмоктують сік із рослин, в результаті чого пригнічується їх ріст і розвиток. Злакові попелиці і цикадки висмоктують поживні речовини з рослин. Ураження посівів злаковими попелицями значно погіршує кількість та якість урожаю зерна. Сильне пошкодження у період від появи сходів до виходу в трубку може призвести до загибелі рослин. Висмоктуючи поживні речовини з рослин, цикадки ослаблюють і пригнічують розвиток культури, внаслідок цього пшениця стає вразливою до грибних захворювань, зокрема, борошнистої роси.
 
А головне, сисні шкідники є перенощиками вірусних хвороб, зокрема попелиці — типу мозаїк і карликовості, а цикадки — типу мозаїки, які у свою чергу спричиняють втрати урожаю, та їх надто складно контролювати.
 
Ефективним захистом контролю є крайові та суцільні обробки добре розвинених посівів ранніх строків сівби на початку масового заселення шкідниками. Економічним порогом шкідливості для цикадок є чисельність 50–150 особин на 1 м2, злакових попелиць — 5–10 особин на рослину. Для контролю застосовують дозволені до використання в Україні інсектициди на основі діючих речовин тіаметоксам, диметоат, альфа-циперметрин, циперметрин, бета-циперметрин, імідаклоприд, лямбда-цигалотрин, малатіон, гамма-цигалотрин, дельтаметрин, хлорпірофос у поєднанні з циперметрином, фозалон, ацетаміприд, біфентрин із хлорпірофосом, тіаклоприд із дельтаметрином, есфенвалерат, зета-циперметрин.
 
Враховуючи шкідливість цих сисних, для збереження та збільшення урожаю культури необхідно впроваджувати й агротехнічні заходи, які попереджають розвиток і поширення шкідливих організмів. З цією метою необхідно культуру висівати в оптимальні строки, ліквідовувати падалицю зернових, вносити фосфорні та калійні добрива, для підвищення стійкості рослин до пошкоджень.
 
Додатково зазначаємо, що для обмеження чисельності хлібної жужелиці, злакових мух, совки озимої, цикадок, попелиці застосовують передпосівну токсикацію насіння. За 1–3 дні до сівби захід проводять із застосуванням препаратів для контролю шкідливості певного об’єкта на основі наступних діючих речовин: імідаклоприд, тіаметоксам, а також актуальним є застосування з цією метою протруйників інсекто-фунгіцидної дії, діючими речовинами яких є імідаклоприд у поєднанні з клотіанідином та протіоконазолом і тебуконазолом, імідаклоприд і тебуконазолом, дифеноконазол із флудіоксонілом та тіаметоксамом.
 
Перевагами передпосівної обробки насіння, з метою контролю шкідників, є забезпечення тривалого і надійного захисту посівів попри несприятливі погодні умови, через які проведення наземного обприскування унеможливлюється. Пролонгована дія протруйників захищає рослину впродовж проходження найуразливіших фаз культури, і період заселення шкідників, який зазвичай є розтягнутим у часі, нівелюється дією препаратів.
 
До переваг токсикації насіння належить також її безпечність для корисних комах (ентомофагів), які, у свою чергу, можуть бути природними ворогами шкідників.
 
Враховуючи те, що осінь є відповідальним періодом, під час якого закладаються передумови для майбутнього врожаю пшениці озимої, важливим є комплексний захист культури, з метою обмеження шкідливості хвороб, бур'янів і шкідників.
 
Восени необхідно прикласти усіх зусиль для реалізації заходів, спрямованих на захист культури, формуючи таким чином основи задовільного фітосанітарного стану її посівів. Здійснення восени заходів захисту пшениці озимої для досягнення мети стануть запорукою збереження та збільшення урожаю культури.

 

 29 березня 2024
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
29 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.