За наявної системи заходів боротьби з бур’янами господарства щорічно втрачають у середньому 15-20% рослинницької продукції. На боротьбу з бур’янами припадає близько третини виробничих витрат. При цьому в системі боротьби з бур’янами застосування гербіцидів на сьогодні є одним із найбільш технологічних та уживаних рішень.
Застосування ґрунтових гербіцидів (тобто таких, що вносять як під передпосівну культивацію, так і після сівби, до появи сходів культури) у посівах сої доволі дієвий і надійний захід контролюю за бур’янами. Також використання ґрунтових препаратів зручне тим, що їх можна вносити в період, коли немає великого навантаження на обприскувачі.Ефективність дії ґрунтових гербіцидів залежить від багатьох факторів. Одним з основних є передпосівна підготовка ґрунту. Так, рано навесні, за настання фізичної стиглості ґрунту (перестає мазатись), проводять ретельне вирівнювання поверхні поля за допомогою вирівнювачів або важких борін, що дуже важливо для застосування гербіцидів і збирання врожаю. Боби сої розміщуються на стеблі невисоко над ґрунтом і при скошуванні застосовують низький зріз. На погано вирівняному полі низько скосити неможливо і частина бобів може залишитися на рослинах незібраною. На полях, чистих від бур’янів, наступною технологічною операцією буде передпосівна культивація на глибину 5-6 см, яку проводять безпосередньо перед сівбою сої. На недостатньо вирівняних полях, важких запливаючих ґрунтах, а також за появи значної кількості багаторічних бур’янів у допосівний період буде недостатньо лише однієї, передпосівної, культивації. Перед нею слід провести першу, більш глибоку на 8-10 см культивацію. Цю роботу варто виконувати за масової появи бур’янів, насамперед, коренепаросткових. Для більш повного очищення поля від бур’янів час посіву доцільно перенести на дещо пізній строк, не виходячи при цьому за його оптимальні межі.
Після сівби сої поле коткують кільчасто-шпоровими котками, особливо за сухої погоди, що сприяє:
- підтягуванню вологи і кращому контакту насіння з ґрунтом;
- знищенню ґрунтової кірки;
- вирівнянню поверхні ґрунту;
- частковому знищенню сходів бур’янів (виривання) шпорами котків.
До ґрунтових гербіцидів, згідно з переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні на 2010 рік, відносять 31 препарат на основі 12 діючих речовин. Найбільш поширеними серед них є гербіциди, діючою речовиною яких є ацетохлор (Харнес, Ацетоган 900, Герб 900, Екстрем, Кратос, Ланкастер, Піонер 900, Трофі, Харнес новий) та імазетапір (Аквамарин, Ізумруд, Парі, Пікадор, Пікет SL, Серп, Тапір, Юпітер).
Ацетохлор. За багаторічними дослідженнями інституту, ацетохлор на 80-88% знижує загальну забур’яненість посіву сої. Він, у першу чергу, знищує основні бур’яни цієї культури — види злакових просовидних (плоскуху звичайну, мишій сизий) та щириці. Відносно стійкими до цього гербіциду є бур’яни з родини капустяних (гірчиця польова, редька дика, падалиця ріпаку) і гречкових (гірчак розлогий, фалопія березковидна), підмаренник чіпкий, куколиця біла, амброзія полинолиста, дурман звичайний, нетреба звичайна. Для отримання надійного гербіцидного ефекту препарати на основі ацетохлору краще вносити під передпосівну культивацію. Застосовуючи гербіциди на основі ацетохлору після посіву до появи сходів сої їх ефективність значною мірою визначається кількістю опадів у перші 15 діб після внесення. У дослідах інституту при випаданні у вищезгаданий період 30 мм і вище опадів загибель злакових просовидних бур’янів становила 82%, а за вдвічі меншої їх кількості ефективність ацетохлору була на 16% нижчою.
Висока ефективність дії ґрунтових препаратів, у тому числі й на основі ацетохлору, певною мірою залежить не тільки від особливостей метеорологічних умов конкретного року, але й від вирівняної поверхні поля, дрібногрудкуватої структури ґрунту та рівномірного розподілу препарату в шарі ґрунту глибиною 0-5 см. Крім того, дослідженнями інституту встановлено, що боронування, проведене відразу після внесення ацетохлору, руйнувало «гербіцидний екран» і це на 6% знижувало ефективність гербіциду.
Враховуючи рівень зниження забур’яненості, приріст урожайності та економічну доцільність на типових середньогумусних чорноземах, оптимальною нормою внесення ацетохлору буде 2,5 л/га.
Імазетапір. Гербіциди на основі імазетапіру мають широкий спектр дії на бур’яни, порівняно з ацетохлором, і тому контролюють ту частину дводольних малорічних видів, які стійкі до вищезгаданого гербіциду. Але водночас і до імазетапіру мають деяку стійкість такі бур’яни, як чистець однорічний, а в останні роки — лобода біла. Недостатньо чутливі до обох вищенаведених діючих речовин (ацетохлору й імазетапіру) — фіалка польова та рутка лікарська.Завдяки повільному розкладу в ґрунті імазетапір виявляє гальмівний вплив на бур’яни впродовж усього вегетаційного періоду. Ця властивість даного гербіциду робить його більш придатним порівняно з ацетохлором для використання на полях, де планують проводити сівбу сої з шириною міжрядь 15 см. З цієї ж причини імазетапір повніше проявлятиме свій гербіцидний вплив на бур’яни при внесенні його в післяпосівний (досходовий) період, аніж під передпосівну культивацію. Так, у дослідах інституту при внесенні імазетапіру під передпосівну культивацію і до сходів показники приросту врожаю сої у цих варіантах порівняно з контролем були близькими відповідно 0,52 і 0,50 т/га.
За багаторічними дослідженнями інституту імазетапір доцільно вносити на посівах сої з розрахунку 0,5-0,6 л/га. Подальше збільшення норм внесення цього гербіциду не сприяє значному зростанню врожайності культури та не вигідне з економічної точки зору.
Слід пам’ятати, що імазетапір може чинити негативний вплив на культури сівозміни протягом:
- 4 місяців — на озиму пшеницю;
- 11 місяців — на кукурудзу, ячмінь, яру пшеницю, овес, озиме жито;
- 18 місяців — на соняшник, сорго, рис, просо;
- 26 місяців — на буряки, ріпак і овочеві.
Не рекомендовано використовувати імазетапір на одному полі частіше, ніж 1 раз на 3 роки. Також не рекомендовано застосовувати на полях, оброблених імазетапіром, гербіциди групи імідазолінів протягом усього сезону.
Подолати негативну післядію імазетапіру можна шляхом внесення його разом з ацетохлором. Переваги цієї комбінації:
- удвічі менші, від максимально дозволених до використання, норми внесення цих препаратів дають можливість подолати післядію півоту на наступні культури сівозміни й уникнути токсикації молодих рослин сої ацетохлором у роки з надмірною кількістю опадів;
- ширший спектр дії на бур’яни (імазетапір більш ефективно діє на дводольні малорічні види, а ацетохлор — злакові однорічні);
- уникнення можливості появи стійкості бур’янів до діючої речовини окремого препарату;
- зменшення негативної дії ацетохлору на процес формування азотфіксуючих бульбочок на кореневій системі сої;
- отримання вищої врожайності насіння сої порівняно з внесенням імазетапіру в нормі 1,0 л/га та чистим від бур’янів посівом (ручні прополювання);
- економія коштів завдяки внесенню менших норм гербіцидів.
S-метолахлор менш активно діє на бур’яни, особливо дводольні, ніж імазетапір та ацетохлор і тому його доцільно використовувати лише на полях, де згідно з результатами визначення потенційної забур’яненості ґрунту домінують злакові види. До переваг S-метолахлору можна віднести високу толерантність сої до нього. Відповідно до даних інституту, за досходового внесення гербіцидів найбільш толерантною культура була до S-метолахлору, меншою мірою — до імазетапіру, а диметенамід і особливо ацетохлор (за інтенсивних опадів протягом перших 15 діб після сівби) виявляли до неї певний пригнічуючий вплив.
Диметенамід у нашому досліді зменшував загальну масу бур’янів лише на половину. Крім того, він у нормі внесення 1,7 л/га пригнічував формування азотфіксуючих бульбочок на кореневій системі сої та зменшував енергію проростання її насіння до 73% тоді, коли на варіантах, де вносили інші ґрунтові гербіциди, значення цього показника коливалося від 83 до 89%.
Трифлуралін (Трефлан 480, Трифлурекс 480) за ефективністю близький до ацетохлору, а в деяких випадках навіть перевищує його, але внаслідок недостатньої технологічності (висока летучість) обсяги його застосування незначні. Цей гербіцид слід вносити лише під культивацію з негайним загортанням у ґрунт.
Прометрин (Селефіт, Гезагард 500 FG) може проявити певну фітотоксичну дію на сою і, крім того, його ефективність відносно бур’янів, зокрема злакових, невисока.
На окрему увагу заслуговує комбінований двокомпонентний гербіцид — імазетапір + хлоримурон-етил. За його ґрунтового внесення зменшення загальної кількості і сирої маси бур’янів у посівах сої становило відповідно 68 і 81%, порівняно з контролем (забур’янений посів). Урожайність у варіанті з застосуванням гербіциду з такими діючими речовинами була на одному рівні з ручним прополюванням посіву.
Хоча різні види бур’янів мали неоднакову чутливість до ґрунтового внесення. На час збирання врожаю цей гербіцид знижував кількість мишію сизого на 68%, а плоскухи звичайної — на 60%. Він знищував осот городній на 98%, а щирицю звичайну — на 91%. Слід зазначити, що він досить ефективно — на 92% — знижував чисельність доволі стійкого до окремих гербіцидів бур’яну — лободи білої. Препарат захистив куколицю білу на 88%. На одному рівні двокомпонентний препарат контролював чисельність гірчаку розлогого (80%) і фіалки польової (79%). Чистець однорічний був менш чутливий до гербіциду, ніж наведені вище дводольні малорічні бур’яни.
На сьогодні тільки в АПК України потенційними споживачами таких підходів і рішень є 5860 господарств, що вирощують сою, та 162 виробники посадкового матеріалу. Якщо ж врахувати, що понад 80% від загального виробництва сої переробляється, а на кожній тонні переробники одержують близько 100 доларів чистого прибутку — актуальність розв’язання цієї проблеми значно зростає.
Нині ефективне застосування технологій у рослинництві є запорукою досягнення позитивного кінцевого результату. Тому ефективне наукове забезпечення реалізації стратегічних напрямів «Комплексної програми інноваційно-інвестиційного розвитку АПВ Харківської області на період до 2020 року» є дієвим виробничим ресурсом, на який останніми роками стійко зростає попит з боку виробництва.
У 2015 році в ЦНЗ АПВ Харківської області здійснюються системні заходи та регіональна перепідготовка спеціалістів АПВ за напрямами методологічного забезпечення галузі рослинництва.
