Рекомендації до збирання ранніх зернових та зернобобових

Віктор ТИМЧУК, Віктор КИРИЧЕНКО,

Віра ПЕТРЕНКОВА, Євген БОНДАРЕНКО,

Микола ЦЕХМЕЙСТРУК, Юрій БУРЯК

Інститут рослинництва ім.В.Я.Юр’єва НААН

Кращим способом збирання є пряме комбайнування, і лише коли на посівах багато підгонів, або сильна забур’яненість урожай збирають роздільно. Прямостоячі, чисті від бур’янів, рівномірно дозріваючі хліба слід збирати прямим комбайнуванням за повної стиглості зерна та його вологості не більше 14-16%.

 

Вибір способу збирання

Оптимальний вибір способу збирання забезпечить мінімальні втрати зерна, витрати технічних і людських ресурсів та одержання найвищої якості продукції. Найбільш простою оцінкою вибраної технології є експлуатаційні витрати. Для забезпечення високої якості зерна при збиранні зернових і зернобобових культур необхідно провести відповідну технологічну підготовку комбайнових агрегатів і організувати ефективну їх роботу у господарствах.

 

Суттєвим фактором збільшення ресурсів зерна є зниження втрат, забезпечення збереження високих продовольчих, кормових та посівних якостей при збиранні, транспортуванні, післязбиральній доробці та зберіганні.

 

Основним способом збирання урожаю ранніх зернових і зернобобових культур є пряме комбайнування або однофазне збирання.

 

Критерії вибору однофазного способу збирання:

 

  • рівномірне достигання продуктивного стеблистою та зниження вологості зерна до 14-16%;

  • низька забур’яненість посівів;

  • незначне вилягання стеблостою;

  • наявність достатньої кількості збиральної техніки та транспорту.

 

Після досягнення повної стиглості урожай зерна на пні залишається без змін у період до 5 днів. В подальшому з кожним днем втрачається близько 1% зерна. Тому збирання прямим комбайнуванням доцільніше розпочати на один день раніше від досягнення фази повної стиглості.

 

Двофазний спосіб збирання в умовах 2015 значною мірою буде аргументований станом посівів і достатньою кількістю жниварок та підбирачів для комбайнів.

 

Критерії вибору двофазного способу збирання:

 

  • нерівномірне достигання зерна, наявність підгону;

  • висока забур’яненість посівів;

  • нестача збиральної техніки та навантаження на комбайн понад 200 га на сезон.

 

Двофазна (валкова) технологія передбачає такі фази:

 

1. Зрізання стебел і укладання їх у валок;

2. Підбирання валків, обмолот і розділення продуктів обмолоту на зернову і не зернову частини врожаю.

 

Після першої фази стебла у валках висихають, зерно достигає, його вологість вирівнюється, а стиглість стає повною. Після 1-2 днів виконується друга фаза — валки обмолочуються комбайнами з підбирачами.

 

Роздільно починають збирати хліб у фазі воскової зрілості. Вологість зерна сягає 30-40%, а зерно має сильний зв’язок із колосом. Стебла, сформовані у валок, потерпають впливу вітру і краще зберігають зерно, що дає можливість збільшити строки збирання.

 

Для своєчасного якісного збирання врожаю в господарстві доцільно використовувати одночасно різні технології, особливо це стосується прямого комбайнування і технології роздільного збирання основного врожаю.

 

Середні втрати зерна при різних технологічних операціях

 

 

Скошування посівів при дворазовому (роздільному) збиранні рекомендується виконувати в середині воскової стиглості зерна, при обов’язковому підборі та обмолоті валків через 3-5 днів. При цьому відтік пластичних речовин із листостеблової маси до зернівки скошених рослин різко знижується при значному посиленні процесу дихання, що не відбувається у нескошених рослинах. Отже, при скошуванні рослин ранніх зернових культур в середині фази воскової стиглості зерен маса їх не збільшується.

 

У зв’язку з цим урожайність рослин не може перевищувати ту, яка отримана при однофазовому збиранні (пряме комбайнування). Більш того, при затягуванні строку початку обмолоту валків до 10-15 днів і більше, випаданні опадів та спалаху грибкових захворювань, заростанні валків бур’янами втрати зерна різко зростають.

 

Після збирання зерна з вологістю 18-20 % зразу з-під комбайна його доставляють на зернотік і відразу ж очищають на ОВС-25, ЗАВ-20, ЗАВ-40 з наступним доведенням на сушильних майданчиках до вологості 14-16 %.

Зерно, яке має підвищену вологість, не слід засипати у великі бурти. При сонячній погоді широко застосовувати повітряний спосіб сушіння зерна, розстилаючи його тонким шаром, і періодично перелопачувати або пропускати через зернонавантажувачі, крім зерна на насінницькі цілі. За один такий прийом вологість зерна знижується до 1 %.

 

При утриманні вологої погоди необхідно використати всі наявні в господарствах, ХПП, кукурудзокалібрувальних заводах та інших підприємствах сушарки. Звернути особливу увагу на режим сушіння насіннєвого матеріалу. Також слід пристосовувати для досушування зерна установки та канали з активного вентилювання сіна, застилаючи їх мішковиною.

 

Після перевірки партії насіння на життєздатність необхідно довести його до посівних кондицій, використовуючи зерноочисно-сушильні комплекси та зерноочисні машини (ЗАВ-20, ЗАВ-40, КЗС, СМ-4, ОС-4М та ін.).

 

Для запобігання подрібнення зерна зернонавантажувачами (до 7-8 %), СМ-4 (до 3-7 %) необхідно пропускати його за один прохід через решітчастий стан і через трієра, одержуючи при цьому кондиційне насіння.

 

Оптимізація строків збирання разом зі своєчасним та якісним його проведенням дозволяє суттєво зменшити втрати урожаю. При організації збиральних процесів слід враховувати, що тривалість воскової стиглості сортів і гібридів зернових культур перебуває у межах 10-12 днів, а повної стиглості — 6-10 днів. Слід звернути особливу увагу на те, що втрати зерна при збільшенні строків збирання у стадії повної стиглості для всіх культур різко збільшуються.

 

Виходячи з цього, організувати збирання необхідно так, щоб при обмолочуванні хлібної маси тривалість збирання культур із мінімальними втратами зерна не мала перевищувати 7-10 днів.

 

Залежність втрат зерна різних культур від тривалості збирання

 

 

Крім прямих втрат зерна, є і побічні, які виникають внаслідок його механічного пошкодження під час збирання комбайнами, при обмолоті. Отже, зменшення механічних пошкоджень зерна при обмолоті має таке ж господарське значення, як і запобігання прямим втратам. Щоб своєчасно запобігти втратам, необхідно визначити, з яких причин вони відбуваються, у якій послідовності. Потрібно регулювати механізми машин при збиранні, очищенні, сортуванні і посіві.

 

При організації збиральних процесів в умовах 2015 року слід жорстко заборонити спалювання соломи, що завдає великої шкоди ґрунту і його мікрофлорі, погіршуючи водно-фізичні властивості ґрунту, зменшується його біологічна активність, збільшується брилистість ґрунту, частка агрономічно цінних агрегатів знижується із 66-72 до 52-67 %, а водостійкість — із 52-58,5 до 49,4-52 %.

 

Тому спалювати стерню можна як виняток (за рішенням відповідної обласної чи районної комісії) в разі масового зараження колосових культур кореневими гнилями та фузаріозом.

 

Кращим способом збирання є пряме комбайнування, і лише коли на посівах багато підгонів, або сильна забур’яненість урожай збирають роздільно. Прямостоячі, чисті від бур’янів, рівномірно дозріваючі хліба слід збирати прямим комбайнуванням за повної стиглості зерна та його вологості не більше 14-16%.

 

Як правило, роздільний спосіб збирання застосовують на полеглих хлібах, а також на високоврожайних, високорослих, схильних до вилягання, сильно забур’янених, нерівномірно дозріваючих посівах зернових розпочинають у кінці фази воскової стиглості, коли вологість зерна становить 28-30%, а закінчують — при вологості зерна 20% з урахуванням біологічних особливостей наливу зерна сортами різного екотипу. Після підсихання валків, коли вологість досягає 13-15%, проводиться обмолот валків. Роздільно збирають схильні до обсипання сорти озимої пшениці, полеглі та забур’янені посіви жита і тритикале.

 

Пшениця озима. Накопичений багаторічний досвід доказує, що озиму пшеницю необхідно зібрати протягом 5-7 днів після досягнення повної стиглості зерна. Затримка з обмолотом пшениці на 10-15 днів призводить до недобору 4-6 ц/га і більше врожаю, зниження клейковини, погіршення хлібопекарських якостей зерна. Сильні сорти, які при дотриманні агротехнічних вимог вирощування за якісними показниками можуть забезпечити II — III клас зерна, необхідно збирати першочергово при настанні повної стиглості зерна.

 

По можливості збирання сортів пшениці озимої, схильних до проростання на «пні», зазначені сорти необхідно збирати прямим комбайнуванням при вологості зерна 14-16%, ні в якому разі не допускаючи їх перестою. Скошування їх у валки є більш ризикованим. З метою уникнення перезволоження валків і проростання зерна, розмір площ, на яких буде розміщена скошена маса, не повинна перевищувати обсягу робіт з підбирання та обмолоту валків на 1-2 дні їх проведення. Доцільно також підготувати пристосування для перевертання валків.

 

При вирощуванні пшениці озимої за інтенсивною технологією, збирання проводиться переважно прямим комбайнуванням при досягненні повної стиглості, коли вологість зерна становить 14-16%. Збирання сучасних сортів інтенсивного напряму, а також сортів універсального типу використання при вологості зерна не більше 18 % також доцільно проводити прямим комбайнуванням.

 

Полеглі та забур’янені посіви збирають роздільним способом у фазі середини воскової стиглості, коли вологість зерна становить близько 30%. Роздільно краще збирати також сорти, схильні до осипання, нерівномірно дозріваючі та які мають значний підгін. Жатка повинна рухатись човниковим способом. Зібране зерно на токах господарств у потоці очищується і просушується до базисних кондицій. Зерно цінних і сильних пшениць підробляється і складується окремо.

 

Жито озиме доцільно збирати прямим комбайнуванням. Необхідно мати на увазі, що ця культура дуже схильна до вилягання, осипання і проростання зерна, тому її збирають у найкоротші строки (за 3-6 днів), щоб не допустити втрати врожаю. При регулюванні зернозбиральної техніки необхідно встановлювати зазор між барабаном та декою дещо більшим, ніж при обмолоті пшениці, з метою забезпечення можливості прийому більшої кількості маси. Оберти барабана повинні були в межах від 800 до 900 об./хв.-1. Таке налаштування дає можливість зменшити відсоток подрібнення зерна, особливо при вологості зернової маси нижче 14%. Починати збирання жита можливо при вологості зерна 15-16%.

 

Ячмінь озимий достигає найшвидше серед зернових колосових культур. Дещо важче збирається комбайнами, ніж ярий ячмінь та озима пшениця через ламкість колосся, схильність до вилягання та коротким оптимальним строком обмолоту. Різниця між наставанням повної стиглості озимого ячменю та ярої пшениці орієнтовно становить 3 тижні, що дозволяє розтягнути строки збирання.

 

Тритикале озиме. Особливості збирання тритикале подібні до жита. Краще збирати його прямим комбайнуванням. Щільно закрите колосовими лусочками зерно не обсипається при дозріванні, що дозволяє збирати врожай без втрат, навіть із невеликим запізненням. Задля уникнення пошкодження крупного зерна при обмолоті оберти барабану зменшують до 600 та збільшують зазор між барабаном і підбарабанням. Проте значне запізнення зі збиранням може призвести до обламування колосся. Окрім того, слід враховувати, що деякі сорти мають здатність до проростання зерна в колосі.

 

Пшениця яра. Занесені до Реєстру сорти ярої пшениці здатні достатньо інтенсивно накопичувати органічні речовини упродовж всіх фаз наливу. В передмолочну фазу вони накопичують 37-50% і до 20% в період тістоподібного стану зерна. Необхідно підкреслити, що перехід від тістоподібного стану до воскової і повної стиглості проходить досить швидко. Саме ці біологічні властивості ярої пшениці обумовлюють необхідність збирання в стислі строки, не допускаючи перестою на корні, щоб не допустити «стікання» зерна і погіршення його якості. Найдоцільніший спосіб збирання — пряме комбайнування, яке розпочинають при вологості зерна 16-18 %. При значній забур’яненості і нерівномірному достиганні застосовують роздільне збирання.

 

Ячмінь ярий збирають як прямим комбайнуванням, так і роздільним (двофазним) способом. На чистих від бур’янів полях перевагу слід надавати прямому комбайнуванню.

 

Приступати до збирання ячменю рекомендується з кормового та продовольчого у фазі середини воскової стиглості при вологості зерна 35-23 % роздільним способом, який застосовується також у разі значного засмічення посівів бур’янами, незалежно від напряму використання зерна. При цьому слід враховувати, що скошені валки краще утримуються у завислому стані і добре підсихають, якщо їх покласти впоперек напрямку сівби на стерню висотою 13-15 см. Підбір валків слід починати при вологості зерна не більше 18-16 % (приблизно через 3-4 дні теплої сонячної погоди після скошування).

 

Після обмолоту зерно відразу провіюють і за потреби просушують на установках активного вентилювання (так само і насіння — максимальний підігрів повітря 35-45°С), щоб не допустити втрати схожості від перегріву.

 

Пряме комбайнування проводиться при повній стиглості зерна, коли його вологість становить 14-17%.

 

Ячмінь пивоварний слід збирати при повній стиглості, бо саме в цей час у зерні встановлюється оптимальне та стабільне співвідношення між азотними та вуглеводними сполуками, що визначають екстрактивність. Передчасне збирання призводить до підвищення вмісту білка та погіршує якість сировини. Затримка зі збиранням понад 7-10 днів після настання повної стиглості призводить до обсипання крупного зерна, а при опадах — до вилягання, потемніння зерна та втрат при скошуванні. Обмолот пивоварного і насіннєвого ячменю слід проводити при вологості зерна 19-22%.

 

Тритикале яре краще збирати в повній стиглості зерна прямим комбайнуванням, звернувши особливу увагу на налаштування комбайнів (зазори в молотильному агрегаті, оберти барабана, нахил дек та швидкість руху комбайна), залежно від вологості зерна, рівня урожайності та стану посівів вони повинні бути оптимальними. Нерівномірно достигаючі та забур’янені посіви збирають роздільним способом. Скошування у валки проводиться при восковій стиглості зерна.

 

Зібране зерно відразу підлягає первинній очистці та складуванню. Чисте зерно після комбайнування може одразу надходити на продаж.

 

Характеристика насіння зернових культур у період дозрівання

 

 

Горох. На сьогодні більше 90 % посівних площ цієї культури займають сучасні безлисточкові напівкарликові сорти, які стійкі до вилягання. Тому чисті від бур’янів посіви доцільно збирати прямим комбайнуванням за вологості зерна 16-17%. Для запобігання травмування насіння дуже важливо проводити збирання при мінімальних обертах барабану комбайна (не більше 300).

 

У разі нерівномірного дозрівання гороху доцільно проводити десикацію препаратами типу Реглон, гербіцидами групи гліфосату або навіть застосовувати роздільне збирання. При роздільному збиранні способом горох скошують у валки при пожовтінні 75% бобів, а потім обмолочують при вологості зерна 16-17%.

 

Відносно м’яка зима 2014-2015 року дозволила добре перезимувати шкідникам гороху, тому одразу після обмолоту і очистки насіння перевіряють на наявність горохового зерноїду (брухусу). Якщо чисельність живих шкідників у насіннєвому матеріалі перевищує 10 екз./кг, він підлягає фумігації під герметичною плівкою препаратами фостек, джин або їх аналогами у рекомендованих дозах.

 

Ріпак. Визначення строків, способів і технічних засобів збирання насіння ріпаку мають визначальне значення для одержання кінцевих результатів, оскільки повністю дозрілий стручок ріпаку легко розтріскується від механічного контакту, що суттєво збільшує втрати насіння від осипання. Насіння ріпаку збирають прямим комбайнуванням або роздільним способом. На забур’янених посівах ріпак дозріває нерівномірно, в зв’язку з чим доцільним є застосування роздільного способу збирання. Кращим показником початку збирання є вологість насіння. При вологості 25-30% і забарвленні насіння від червонуватого до темно-коричневого можна розпочинати скошування ріпаку.

 

Пряме комбайнування слід починати до наставання повної стиглості стручків по всій рослині при вологості насіння до 15%. З метою зменшення втрат від осипання за 3-4 тижні до збирання ріпак обробляють плівкоутворюючими препаратами (типу Neu Film-17), що зменшує втрати на 20%. Для прискорення дозрівання у полі та одержання сухого і високоякісного насіння на ріпаку застосовують відповідні десиканти (при побурінні 70% стручків за 14 днів до збирання і вологості насіння 35-40%). Застосування ріпакових столів знижує втрати насіння на 5-6 ц/га. Ріпакові столи монтуються на зернових жатках із шириною захвату 5,8; 6 і 7 м.

 

При роздільному збиранні ріпаку висота зрізу жаток має бути 35-40 см і на 2-5 см нижче рівня нижнього ярусу стручків, що забезпечує умови для провітрювання і просушування валків. Підбір валків проводять при вологості насіння до 12%. При прямому комбайнуванні висота зрізу має бути на 2-5 см нижче рівня нижнього ярусу стручків, завдяки чому значно зменшується вологість насіння і домішок.

 

Для запобігання травмування насіння ріпак слід обмолочувати при обертах барабана 600 об./хв., а при прямому комбайнуванні до 800 об./хв. при швидкості руху комбайна 5-6 км/год. Первинну очистку проводять відразу після надходження на тік, з наступним просушуванням. Після сушіння проводять вторинну очистку і сортування. На вторинну очистку подають насіння вологістю не більше 12% і вмістом домішок не більше 20%.

 

Збирання рідких, низькорослих посівів

Рівномірно дозрілі, мало забур’янені, низькорослі хліби варто збирати по можливості прямим комбайнуванням на низькому зрізі.

 

Рідкі, низькорослі і забур’янені хліби можна збирати роздільним способом у випадках, коли є можливість формувати відносно могутні валки в результаті здвоювання при роботі валкових жниварок ЖВН-6А, ЖВН-6-12, ЖНС-6-12 чи при скошуванні широкозахватними жниварками ЖВН-10.

 

Щоб добре знімати з різального апарата зрізані стебла і подавати їх вчасно на транспортер жатки, на планках мотовила закріплюють м’які смуги з прогумованого ременя шириною 120 мм. Вісь мотовила установлюють над різальним апаратом або трохи позаду, щоб воно могло добре захоплювати і подавати зрізані стебла на транспортер жниварки. Разом з тим планки мотовила з м’якими смугами повинні бути на такій висоті, щоб зрізані і притиснуті планкою стебла не провалювалися вперед через планку.

 

Якщо врожайність хлібної маси не дозволяє одержати оптимальний валок, необхідно формувати здвоєні валки. В одній загінці працюють два агрегати з жатками ЖВН-6А. Комбайн, що укладає другий (верхній) валок, рухається по годинній стрілці і включається у роботу після того, як перша машина укладе один валок. У здвоєний валок можна скошувати хліба врожайністю до 15-18 ц/га. Продуктивність комбайна на підборі здвоєних валків підвищується до 50%, а після підбору здвоєного валка на землі залишається удвічі менше колосків, такий валок рівномірніше і краще підхоплюється підбирачем, що поліпшує стабільність завантаження молотарки і якість обмолоту.

 

Збирання полеглих хлібів

Результати наукових досліджень та досвід кращих господарств показують, що полеглі хліба в більшості випадків доцільно збирати роздільним способом, оскільки внаслідок значної вологості нижніх шарів полеглого стеблостою обмолот його прямим комбайнуванням супроводжується великими втратами.

 

Поле з полеглим хлібостоєм розбивають на загінки, довгі сторони яких не повинні співпадати з напрямом вилягання. Кращі результати досягаються, якщо колосся відхилене не менш ніж на 45° від напрямку ходу агрегату. Ділянку ділять на два трикутника, кожен з яких збирають окремо. Для збирання полеглих хлібів на жатку повинні бути обов’язково встановлені подільники хлібної маси з регульованими стебловідводами замість носків боковин, які використовуються на збиранні прямостоячих хлібів.

 

Оптимальна висота зрізу колосових культур, см

 

 

Подільники жатки регулюють так, щоб не зім’яти незрізаний стеблостій та запобігти втратам зерна зрізаного колосся. Для цього внутрішній стебловідвід встановлюють так, щоб він відводив стебла до планок мотовила. Зовнішній стебловідвід виносять у бік поля з урахуванням стану хлібостою, щоб запобігти зминанню стебел боковиною жатки. При цьому необхідно забезпечити низький зріз стеблостою, з цією метою пальцевий брус розвертають на 180°. Позитивні результати в таких випадках отримують від застосування двоножових різальних апаратів, у яких замість пальців різального апарата встановлюють нерухомий ніж.

При збиранні сильно полеглих хлібів, коли значна частина колосів знаходиться нижче зрізу стебел, мотовило працює краще, якщо на різальний апарат жатки встановлені стеблепіднімачі (ліфтери). На жатці комбайна із захватом 4,1 м ставлять 12-13 стеблопідіймачів, а на жатці із захватом 6 м — 18-20. Щоб простір між обшивкою корпусу жатки і стеблопідіймачами не забивався хлібною масою, перший з них встановлюють на п’ятий чи шостий палець справа жатки по ходу комбайна.

 

Слід пам’ятати, що ексцентрикове мотовило, в тому числі і переобладнане дає позитивні результати лише в тих випадках, коли воно правильно встановлено і відрегульовано.

 

Залежно від ступеня вилягання хлібів і висоти стеблостою у кожному конкретному випадку нахил пальців змінюють. При збиранні сильно полеглих зернових культур пальці встановлюють під кутом не менше 50 ... 55 ° до горизонтальної площини. Кращий підйом полеглих стебел і підготовка їх до зрізу досягаються виносом мотовила вперед від лінії ножа на 200-500 мм. Для нормальної подачі стебел до різального апарату швидкість обертання граблин мотовила повинна бути в 1,3-1,5 разів більша, ніж поступальна швидкість жниварки.

 

Скошування полеглої маси на низькому зрізі призводить до надходження у молотильно-сепаруючі органи ґрунту, що є причиною забивання решітки підбарабання. На клавіші соломотрясу, грохоту і решета очистки налипає ґрунт і соломистий ворох. Тому необхідно систематично очищати їх, щоб не допустити втрат зерна із соломою.

 

Збирання врожаю на забур’яненому полі

Вибір доцільності застосування тих чи інших заходів зі збирання забур’янених посівів сільськогосподарських культур залежить перш за все від видів бур’янів на кожному конкретному полі. Для визначення видового складу бур’янів необхідно провести основне обстеження полів на забур’яненість. Цю роботу на посівах культур суцільного посіву й низькорослих просапних культур краще проводити перед їх збиранням, а високорослих просапних культур — після закінчення робіт по догляду за посівами.

 

Заходи зі збирання забур’янених посівів сільськогосподарських культур розділяють на агротехнічні та хімічні. Основним агротехнічним заходом є роздільне (двофазне) збирання забур’янених посівів. Збирання роздільним способом дозволяє на 3 доби раніше від запланованого терміну зібрати врожай. Обов’язковою умовою при скошуванні жаткою є необхідна висота зрізу, яка унеможливить притискання валка до поверхні поля та створить ложе («подушку») для швидкого підсихання бур’янів у валку. Слід також пам’ятати, що запізнення зі збиранням може призвести до осипання гороху, а затяжні дощі можуть спровокувати проростання зернових колосових у валках. Тому зібрати посів необхідно протягом 3 днів від дати скошування.

 

Пряме комбайнування забур’янених і нерівномірно визріваючих посівів можливе лише після попередньої десикації посіву (хімічний захід). За спекотної посушливої погоди обробку десикантами краще проводити вранці чи ввечері. Не рекомендується проводити десикацію, якщо протягом 4-6 годин після обприскування очікується дощ, чи за випадання рясної роси. Від обробки слід утриматись, якщо листки бур’янів укриті шаром пилу, десикант погано потрапляє у рослину, тому краще провести обробку після того, як пройде дощ. Не завжди слід збільшувати об’єм робочого розчину порівняно з рекомендованим, оскільки це призводить до зниження рівня надходження діючої речовини в бур’яни. Щоб досягти високого ефекту в боротьбі з багаторічними бур’янами і унеможливити їх появу на полі в наступному році, слід якомога довше, не виходячи при цьому за оптимальні межі, не проводити механічні обробітки, щоб процес відмирання коренів і кореневищ багаторічних бур’янів став незворотним.

 

Особливості збирання насінницьких посівів

Вимоги до якості збирання насінницьких посівів більш високі, ніж до збирання посівів продовольчого і кормового призначення, бо важливо не лише зібрати високий урожай, але й отримати насіння з високими посівними якостями.

 

Основні показники якості насіння — енергія проростання, лабораторна і польова схожість, маса 1000 зерен, вологість і строки післязбирального їх дозрівання — залежать від строків і способу збирання насінницьких посівів, технічного стану зернозбиральних машин, регулювання їх робочих органів на оптимальний режим роботи відповідно до місцевих умов.

 

Урожай насінницьких посівів зернових культур збирають прямим комбайнуванням та роздільним способом у якомога стислі терміни. Перший використовується при рівномірному дозріванні зерна, низькорослих та відносно чистих посівах та за нестабільних погодних умов. В інших випадках збирання врожаю проводиться роздільним способом. Пряме комбайнування розпочинають при повній стиглості зерна і його вологості в межах 16-18%, проса — при дозріванні зерна у верхній та середній частині волоті; гороху і вики — при побурінні 70-75% бобиків. За несприятливих погодних умов у період збирання врожаю обмолот вимушено проводять при підвищеній вологості зерна (18-22%), передбачивши термінову очистку та сушку насіннєвого матеріалу.

 

Збирання врожаю та очистку насіння найцінніших сортів та високих генерацій бажано проводити першими. Для очистки зернозбиральних комбайнів та насіннєочисних машин доцільно використовувати культуру, насіння якої легко відділяється.

Передусім у стислі строки слід збирати прямим комбайнуванням пшеницю найбільш заселену клопом-черепашкою, уражену фузаріозом та іншими хворобами зерна, що дає змогу суттєво знизити пошкодженість насіння.

 

На полях, де передбачається одержання якісного насіння, перед збиранням масиву проводяться обкоси та окремий їх обмолот. На току зерно з крайових смуг складується окремо. Стан окремих посівів може вимагати проведення десикації. Застосування десикантів наприкінці вегетації прискорює на 6-18 днів рівномірне дозрівання. Витрати на проведення десикації компенсуються можливістю прямого механізованого збирання, зменшенням втрат вирощеного врожаю та його якості при зберіганні. Десиканти використовують коли вологість зерна не перевищує 30%. Це відповідає фазі воскової стиглості зерна та настає за 10-15 днів до збирання. Жнива, залежно від погодних умов, можна розпочинати через 5-10 днів після застосування десикантів.

 

Слід наголосити, що за даними науковців ІР ім. В.Я. Юр’єва кожний відсоток травм у посівному матеріалі зменшує урожайність на 4-6 і до 10 кг/га. Тому бажано, щоб рівень травмування насіння не перевищував 1% (практично ж у більшості випадків він становить 2,0-10%). Зі зростанням відсотка дроблення збільшується і кількість насіння з мікротравмами, яке практично не можна відокремити на очисних і сортувальних машинах. Проведений аналіз показує, що в середньому 70% насіння травмується комбайном, до 25% — навантажувально-розвантажувальними й очисними машинами і 5 % — в природних умовах. Значно впливає на травмування насіння його вологість. Для зернових культур мінімум пошкоджень насіння спостерігається при вологості 17-19%, для гороху, вики, сої, квасолі — 16-17%, для качанів кукурудзи — 11-23%.

 

З метою доведення насіння до високих посівних кондицій господарства дуже часто декілька разів перепускають зернову масу через сортувальні машини. При цьому встановлено, що один пропуск через навантажувач травмує від 2 до 9% насіння, через ОВП-20 і ОВС-25 — від 3 до 8, а через ОС-4,5М і СМ-4 — від 2 до 7%. Після таких обробок загальне травмування насіння може досягати 100%, а польова схожість може знизитися до 40%.

 

Починати однофазне збирання слід при настанні повної стиглості (вологість насіння 14-16%).

 

При двофазному збиранні насіння, як правило, травмується менше, ніж при однофазному, проте у дощові роки більш високоякісне насіння одержують при прямому комбайнуванні. Передчасне скошування у валки призводить до одержання щуплого насіння і недобору врожаю, а запізніле — супроводжується великими втратами і погіршенням якості насіння. Висоту зрізу зернових колосових культур встановлюють залежно від густоти і висоти рослин.

 

Зернобобові культури, що вилягають, а також культури з низьким розміщенням бобів скошують на висоті 5-8 см. Висота зрізу проса — 12-18 см, гречки — 15-20 см. При збиранні соняшнику висоту зрізу встановлюють на 10-20 см нижче рівня найбільш нахилених кошиків.

 

Двобарабанні комбайни завжди менше травмують насіння, ніж однобарабанні. Залежно від стану стеблостою рекомендується наступна швидкість обертання барабана (об./хв.):

 

  • пшениця і овес – 1000-1200;

  • жито і ячмінь – 800-1000;

  • просо – 700-850;

  • гречка – 500-600;

  • горох та інші зернобобові – 300-500.

 

Слід використовувати можливість подвійного обмолоту на однобарабанних комбайнах. Перший раз хлібну масу обмолочують на м’якому режимі при малій частоті обертання барабана і великому зазорі між барабаном і підбарабанником. Віддаль між бичами і кликами підбарабанника встановлюють таким чином, щоб із хлібної маси вимолочувалось 60-80 % зерен. При використанні двобарабанних комбайнів частоту обертання першого барабана молотарки слід зменшити на 200-300 об./хв. у порівнянні з другим (1000-1200 об./хв.). Віддаль між першими барабаном і підбарабанником на 3-4 мм більша, ніж між другим барабаном і деком. Віддаль між барабаном і підбарабанником встановлюється при збиранні на першому молотильному апараті в прийомі 24 мм, а на виході — 6 мм. При збиранні сухого зерна ці величини слід дещо збільшити, а вологого — зменшити. Віддаль необхідно регулювати також і протягом доби, при підвищеній вологості зранку її слід зменшити, а при підсиханні — збільшити. В другого молотильного апарату зазори в прийомі становлять 16 мм, на виході — 4 мм.

 

Регулювання молотильних зазорів слід проводити кілька разів протягом доби: вранці, коли хлібна маса має підвищену вологість, зазор зменшують; о 10-12 годині — збільшують: о 14-15 годині — збільшують повторно, а о 17-18 годині — зменшують. Залежно від зони і конкретних метеорологічних умов цей час може змінюватися. Застосування оптимальних технологічних регулювань молотарок дозволяє зменшити в 5-10 разів втрати зерна і механічне травмування насіння. При кожному регулюванні комбайна необхідно контролювати ступінь травмування насіння, орієнтуючись по кількості дробленого зерна.

 

При очищенні і сортуванні насіння потрібно суворо дотримуватися технологічних режимів:

 

  • не допускати перевищення швидкості руху робочих органів (що часто роблять у гонитві за продуктивністю);

  • максимально скоротити транспортувальну систему — особливо сильно травмують насіння норії (до 70% всіх транспортних травм), зернопульти і зернонавантажувачі;

  • не допускати падіння зерна з великої висоти;

  • не допускати збільшення кількості пропусків зерна через зерноочисні машини, правильно добирати потрібні решета і т.д.

 

Для запобігання додаткового травмування насіння протягом сушіння слід суворо дотримуватись встановлених режимів. Допускається нерівномірність нагрівання зерна в межах 3-4°С, нерівномірність сушіння ±1°С, відносна вологість відпрацьованого теплоносія 65-75%. Не можна перевищувати температуру зовнішнього повітря більш ніж на 10-15°С. Зниження вологості за одне проходження зернової маси не повинно перевищувати для зернових, зернобобових, круп’яних і кукурудзи — 3-4%.

 

Проведення протягом періоду збирання і підготовки насіння до посіву внутрішньогосподарського контролю за його якістю з визначенням відсотка дроблення, рівня і типу травмування дозволяє навіть на існуючій техніці в багатьох випадках знизити дроблення до 0,4-1,0 %, а травмування — до 20-25 %. На зберігання слід закладати сухе виповнене насіння. Особливої уваги потребує насіння, яке збирали у дощову погоду, а також у морозну (частіше кукурудза) — у такого насіння пошкоджується оболонка.

 

Критична вологість для насіння пшениці, жита, ячменю становить 14,5-15,5%, для кукурудзи — 13-14%, проса — 12-13%, соняшнику — 7-9%.

 

Щоб уникнути ураження насіння грибами, зберігати його треба при вологості нижче за критичну на 3-4%, а для олійних культур — на 2-3%.

 

На тривале зберігання закладають насіння з вологістю, що нижче критичної, цілком очищене та відсортоване. З моменту надходження насіння у сховище необхідно вести систематичне спостереження за вологістю і температурою насіння і повітря, зміною кольору насіння, його запахом, появою осередків самозігрівання і шкідників. Насіннєсховища періодично провітрюють, використовуючи активне вентилювання.

 

На довговічність насіння несприятливо діють коливання вологості повітря під час зберігання. Щоб насіння зберігалося значно довше, необхідно вологість його понижувати на 4-5% до критичної. З метою запобігання конденсації вологи на насінні відносна вологість зовнішнього повітря має бути не вище 60-70%, а температура — нижчою, ніж температура приміщення.

 

Низька вологість поєднана із низькою температурою — ідеальні умови зберігання зерна.

 

В зв’язку із поганою теплопровідністю зерна зниження температури в його партіях можна досягти лише за рахунок активної (примусової) обробки повітрям, пропускаючи зернову масу через зерноочисні машини або групу транспортерів, застосуванням стаціонарних або пересувних установок для активного вентилювання. Щоб запобігти втратам зерна, необхідно суворо контролювати його стан у відповідності з існуючими рекомендаціями.

 

Техніка безпеки та організація збирання

Після збирання сільськогосподарських культур в умовах недостатнього зволоження ґрунту важливо зберегти і ефективно використати кожен міліметр продуктивної вологи, що знаходиться в ґрунті і буде надходити у вигляді опадів. Найкращих результатів можна досягти, коли вслід за зернозбиральною технікою будуть невідкладно застосовані агрегати для обробітку ґрунту. В цьому випадку не відбувається процес «спікання» поверхневого шару ґрунту з нижніми шарами, що виключає створення надзвичайно великих брил (понад 200 мм), а крім того, робочі органи ґрунтообробних машин і знарядь у цей період краще розпушують верхній шар ґрунту.

 

Солому у подрібненому вигляді доцільно рівномірно розподілити на поверхні поля і зразу ж перемішати з верхнім шаром ґрунту та внесеними добривами, використовуючи для цього агрегати комбінованого типу. Використання будь-яких знарядь повинно забезпечити 100% підрізання бур’янів і рівномірне розпушування ґрунту на задану глибину, розрив капілярів у кореневому шарі, що виключає інтенсивне випаровування (непродуктивну втрату) вологи через капіляри в моноліті ґрунту і створює умови для оптимізації щільності нижніх його шарів. У зв’язку зі зменшенням кількості органічних добрив і зниженням норми їх внесення з різних причин у десятки і більше разів досить ефективним заходом накопичення органічної речовини в кореневмісному шарі ґрунту після збирання зернових є пожнивний посів сидеральних культур, районованих у конкретних ґрунтово-кліматичних умовах.

svidome

 29 вересня 2020
В Україні буде створено реєстр несумлінних сільгоспвиробників, які відмовляються виконувати зобов'язання з постачання зерна.
В Україні буде створено реєстр несумлінних сільгоспвиробників, які відмовляються виконувати зобов'язання з постачання зерна.
29 вересня 2020
 29 вересня 2020
Компанія RISOIL S.A, яка отримала в концесію порт Херсон, має намір провести масштабну реконструкцію об'єкта і тримати власний флот.
Компанія RISOIL S.A, яка отримала в концесію порт Херсон, має намір провести масштабну реконструкцію об'єкта і тримати власний флот.
29 вересня 2020
 29 вересня 2020
Конституційний суд відклав розгляд подання народних депутатів щодо конституційності закону про ринок землі.
Конституційний суд відклав розгляд подання народних депутатів щодо конституційності закону про ринок землі.
29 вересня 2020
 29 вересня 2020
Суттєве зменшення врожаю сої в Україні внаслідок посухи призведе до підвищеного попиту на неї на тлі обмежених продажів, внаслідок чого закупівельні ціни протягом усього сезону залишатимуться на високому рівні, навіть попри зниження світових цін на сою та рослинні олії, що спостерігається останнім часом.
Суттєве зменшення врожаю сої в Україні внаслідок посухи призведе до підвищеного попиту на неї на тлі обмежених продажів, внаслідок чого закупівельні ціни протягом усього сезону залишатимуться на високому рівні, навіть попри зниження світових цін на сою та рослинні олії, що спостерігається останнім часом.
29 вересня 2020
 29 вересня 2020
За вісім місяців поточного року експорт круп із зернових культур приніс Україні $7,11 млн, що на 51,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
За вісім місяців поточного року експорт круп із зернових культур приніс Україні $7,11 млн, що на 51,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 вересня 2020
 29 вересня 2020
Українські виробники активно займаються збором яблук осінніх сортів, відповідно пропозиція на ринку збільшується з кожним днем. Станом на 28 вересня, середні гуртові ціни на яблука в Україні коливалися в межах 11-13 грн/кг.
Українські виробники активно займаються збором яблук осінніх сортів, відповідно пропозиція на ринку збільшується з кожним днем. Станом на 28 вересня, середні гуртові ціни на яблука в Україні коливалися в межах 11-13 грн/кг.
29 вересня 2020

Please publish modules in offcanvas position.