Готуємося до посіву

Хвороби, що переносяться насінням і з'являються на ранніх стадіях росту рослин, а також комахи можуть спустошливо вплинути на врожай. 

Спеціальна обробка насіння перед посівом мала величезне значення протягом всієї історії людства, а на сьогодні сприяє збільшенню врожаїв і їх якості в усьому світі.

Насіння є переносником грибів, бактерій і вірусів, частина з яких може стати джерелом поширення та розвитку хвороб рослин. Також грунт без належної санітарної обробки містить гриби та інші організми, які пошкоджують насіння й паростки. 

Комахи можуть пошкоджувати насіння як у сховищах, так і після висіву у грунті. Пошкодження насіння комахами в процесі зберігання, як правило, вимагає проведення їхньої захисної обробки до висіву. Після висіву ґрунтові комахи можуть згубно впливати на насіння й на паростки, особливо в холодних і вологих умовах, які перешкоджають швидкому та інтенсивному зростанню культур. 

Дотепер найбільш поширеним прийомом обробки є протруювання насіння пестицидами, що забезпечує пряме знищення шкідників рослин і збудників хвороб. 

Недоліками його є можливість забруднення пестицидами та продуктами їхнього розпаду сільськогосподарської продукції, ґрунтів, ґрунтових вод і водойм, а також зростаюча дорожнеча пестицидів. 

Існують інсектицидні і фунгіцидні протруйники насіння. 
Перші захищають насіння й сходи від ґрунтової мікрофлори і комах, другі - від зовнішньої і внутрішньої насіннєвої фітопатогенної інфекції.

Більш популярними є фунгіцидні препарати, адже зі шкідниками можна впоратися і у вегетаційний період рослин, а ось хвороби, які з'являються безпосередньо в період проростання насіння, подолати вкрай складно.

На жаль, абсолютно здорових, не уражених інфекцією, партій насіння на сьогодні практично немає і протруювання є єдиним засобом боротьби з такими небезпечними хворобами, як сажкові захворювання зернових та іншими хворобами. Тільки ця процедура забезпечує захист рослин у найуразливіший момент - під час проростання і на початку періоду росту. 

Втрати врожаю від хвороб становлять 15-35%, зокрема, 60% від недостатнього протруювання насіннєвого матеріалу. 
Обробка ж фунгіцидами дозволяє зменшити потенційні втрати на 50-55%.

Ось чому протруювання насіння перед посадкою та посівом - найважливіший захід у загальній системі боротьби з хворобами будь-якої сільськогосподарської культури .

На території України дозволено до використання дуже велику кількість препаратів. У більшості з них поєднуються системні, локально-системні та контактні властивості.
Препарати відрізняються механізмом і характером дії, а також набором патогенів, що знищуються.

Контактні протруйники, що застосовуються в профілактичних цілях, створюють захисну оболонку на насінні, позбавляють насіннєвий матеріал від поверхневої інфекції, пригнічують патогени в зоні знаходження насіння в грунті.

А препарати контактно-системної дії не тільки створюють захисну плівку, а й знезаражують насіння зсередини. Ці протруйники призначені для боротьби з більш важкими захворюваннями, наприклад, пиловою сажкою, кореневими гнилями, септоріозом. 

На практиці передпосівну хімічну обробку насіння поділяють на три процеси: звичайне протравлення (що застосовується в господарствах і насіннєвий індустрії), інкрустування насіння (те ж саме протруювання, але із застосуванням додаткових речовин, що поліпшують прилипання активної речовини протруйників до насіння) і дражування. 

При традиційному протруюванні насіння його вага може збільшуватися на 0,2-2%, а при повному покритті плівкоутворювальними сумішами на 3-20%. 
При інкрустуванні насіння його вага може збільшуватися вп’ятеро.

 При цьому форма насіння, як і при звичайному протруюванні, практично не змінюється. При дражуванні насіння його вага може збільшитися в 10-25 разів, а при пелетируванні - в 15-100 разів. При цьому насіння набуває форми кулі або еліпсоїда, близького до кулі.

Найбільш простим і поширеним засобом передпосівної хімічної обробки насіння є традиційне протруювання. 
Головним завданням при проведенні ефективного протруювання є вибір протруйника і машини для протруювання.

Склад протруйників у більшості випадків розроблений за умови їхнього застосування без додаткових компонентів. Звичайні норми застосування протруйників становлять від 1 до 15 л/т. 

Ключовими вимогами для протруйників є:
• оптимальна біологічна ефективність;
• відсутність негативного впливу на схожість насіння;
• добре прилипання до насіння;
• однорідне покриття зернівок;
• легкість застосування;
• безпека транспортування;
• великий термін придатності;
• сумісність з іншими обробками;
• низька вартість.

Однією з головних проблем, пов'язаних з протруюванням, є погане прилипання діючої речовини, що особливо позначається при протруюванні порошками. Утворення пилу і втрата діючої речовини також відбуваються при випаровуванні води з робочих розчинів на водній основі. 

Надзвичайно важливо, аби обробка при протруюванні не була фітотоксичною і не перешкоджала схожості насіння. 
При низьких нормах витрати робочого розчину рівномірне покриття кожного насіння є першочерговою вимогою.

Суспензії слід добре розпилювати і вони не повинні налипати або накопичуватися на механізмах апаратури. 

До недавнього часу основними причинами, через які необхідно було протруювання насіння, були хвороби рослин, що характеризуються в’яненням, гниттям або припиненням росту (збудники - гриби, комахи, бактерії, віруси, несприятливі кліматичні умови), тверда, летюча і карликова сажки. 

Поява нових препаратів останнім часом зумовила нові причини застосування передпосівного протруювання насіння:

• обробка проти хвороб, що викликають плямистість листя; 
• обробка насіння бобових культур проти випрівання рослин (офіобольоз), кореневих гнилей;
• нові сумісні суміші «фунгіциди + пестициди» або «фунгіциди + інокулянти» (що забезпечують більш точну і економічну обробку);
• обмеження поширення хвороб через насіння (фузаріоз, сажки).

Протруєння дозволяє захистити висіяне насіння і рослини від шкідників і хвороб при мінімальних витратах засобів і пестицидів, що забезпечує: 
• зменшення кількості пестицидних обробок рослин у полі;
• зниження витрат на пестициди і часу на їхнє застосування;
• первинний і послідовний захист рослин.

Аби правильно вибрати протруйники, господарствам заздалегідь слід провести аналіз насіння на станції захисту рослин і підібрати препарати відповідно до виявлених захворювань.

 При цьому орієнтуватися потрібно не тільки на дані фітоекспертізи, а й на загальну фітосанітарну обстановку в регіоні.
Вибір протруйника визначається цілями, які ставить перед собою господарство.

Дорогі протруйники можуть забезпечувати більш високі вимоги щодо захисту від різних інфекцій, але слід звертати увагу й на побічну дію препаратів - одні не впливають на ріст рослин, інші можуть уповільнювати або прискорювати його.

Взагалі ж для вдалого вибору протруйника необхідна певна кваліфікація агронома, а якщо її не вистачає, слід орієнтуватися на рекомендації постачальника, поради фахівців. 

У питаннях протруювання господарства повинні виходити з цілого комплексу чинників. По-перше, це планований урожай - різниця між 20ц/га і 70 ц / га істотна. По-друге, це фон добрив і зараженість посівного матеріалу на початковій стадії.

Використання не самого якісного насіннєвого матеріалу і низький фон добрив негативно позначаються на якості та кількості врожаю, неважливо, використовується він для фуражних або товарних цілей.

А оскільки вимоги до якості зерна підвищуються, не вкладати кошти у розвиток і поліпшення технології виробництва просто згубно.
При цьому технічні засоби, необхідні для протруювання, досить прості і доступні за ціною.

Нині на ринку України пропонують доволі широкий спектр різнотипних вітчизняних і зарубіжних протруювачів.

Найбільш відомі стаціонарні шнекові протруювачі неперервної дії (за умови неперервного завантажування їх насінням): ПСШ-3 (СРСР), ПНШ-3, ПС-3 (Україна), Trans-Mix-20(-45;-60), (Amazone, Німеччина) та періодичної дії REDLO AL50 і AL50P (Польща), а також пересувні ПСШ-5 (ще СРСР), ПНШ-5 (Україна) - які здійснюють процес нанесення протруйників на насіння завдяки поданню в шнек віддозованих потоків насіння й препарату та перемішування їх під час переміщення до вивантажувальної горловини.

Стаціонарні та пересувні протруювачі цього типу технологічно різняться лише способом подання насіння в бункер: пересувні для цього обладнують спеціальним шнеком для підбирання насіння з купи, а стаціонарні завантажують за допомогою додаткових пристроїв або вручну.

Більш досконалими є стаціонарні роторно-статорні протруювачі періодичної дії СС20, СС50, СС200 австрійської фірми Cimbria Heid GmbH, а також СТ50, СТ100, СТ200 німецької фірми Petkus Technology GmbH та інші.

Велике значення має якість насіння, що протруюється. Насіння добре очищене від пилу, остюків, луски, насіння бур'янів та інших механічних домішок, здатне захистити врожай від 40% втрат.

Пошкоджене насіння поглинає неприпустимо велику кількість препарату, плівкоутворювальні речовини не розподіляються повністю по поверхні насіння, а пил поглинає до 30% протруйника. Тому для протруювання рекомендується брати очищене від пилу і домішок насіння: це гарантує добру прилипаємість препарату, а отже, і кращу якість протруювання.

В ідеалі це має бути кондиційне, відкаліброване насіння, що належать середній частині колоса і володіє підвищеною біологічною активністю.

Перед застосуванням препарат змішують з необхідною кількістю води. Зазвичай норма робочого розчину при протравленні зерна зі зволоженням становить 10 л/т зерна (наприклад, 2,0-2,5 л препарату і 7,5-8 л води). 

Залежно від обсягів роботи кожне господарство самостійно вибирає техніку для протруювання. Що стосується термінів проведення протруєння, то чітких рекомендацій тут немає - все залежить від господарства.

Фахівці радять протруювати насіння за місяць до сівби, позаяк навесні у господарств і без того багато роботи, тому слід спокійно обробити їх заздалегідь. 

Водночас все залежить від обраного препарату та наявності техніки. Якщо в господарстві труднощі з машинами, то потрібно підібрати препарат, яким можна обробити насіння за місяць, аби в період сівби не виникло несподіваних проблем через поломки обладнання. Але, як правило, господарства протравлюють насіння безпосередньо перед посівом. 

В останні роки набула поширення технологія обробки насіння сільськогосподарських культур композиціями мікро- та макроелементами, регуляторами та стимуляторами росту.

На українському ринку пропонуються такі препарати вітчизняного виробництва: «Вермісол», «Гумат натрію», «Гумат калію», «Агат-25 К», «Бурштинова кислота», «Фумар», «Емістим С», «Потейтін», «Марс-ЕL», «Марс-1» «Марс-ELBi»,«Ендофіт-L1»
«Вермісол» - це екстракт, отриманий із біогумусу за ТУУ 15.2-2336711650.001-2003.

Екологічно чистий біостимулятор росту і розвитку рослин. Препарат є натуральним органічним мікродобривом і потужним стимулятором росту і розвитку рослин.

«Вермісол» містить гумати, амінокислоти, вітаміни, природні фітогормони, мікро- та макроелементи, а також спори корисних бактерій. До його складу входять: азот, фосфор, залізо, магній, калій, кальцій, органічні речовини. 

Біостимулятор підвищує сходження насіння, посилює коренеутворення, зростання і розвиток рослин, підвищує їхній імунітет, скорочує терміни дозрівання врожаю на 10-14 днів, знижує кількість нітратів і радіонуклідів у сільгосппродукції, придушує зростання патогенної мікрофлори. 

«Агат-25 К» належить до біопрепаратів, діюча речовина - інактивовані бактерії Pseudomonas aureofaciens штамму H16 - 2%, біологічно активні речовини культуральної рідини - 38%( ТУ9291-003-17459725-97).

Застосовується для передпосівної обробки насіння зернобобових, зернових проти кореневої гнилі, борошнистої роси, септоріозу, бурої іржі, фузаріозу; цукрових буряків проти церкоспорозу; овочевих культур для зниження ураження хворобами.

Застосування «Гумату натрію» і «Гумату калію» у рільництві відкритого грунту дає змогу:
• підвищити врожайність і якість продукції;
• збільшити польову схожість і енергію проростання насіння;
• зняти стрес з рослин після обробки їх пестицидами і внесення добрив;
• вистояти за несприятливих погодних умов (заморозки, посуха тощо);
• підсилити ріст і розвиток рослин, скоротити терміни вегетації.

Одним із найбільш ефективних і економічних методів застосування «Гумату натрію» і «Гумату калію» є передпосівна обробка насіння і позакореневі обробки в період вегетації, здійснювані сумісним внесенням з пестицидами, біопрепаратами і підгодівлею мінеральними добривами у складі суміші.

Обробка посівного матеріалу може проводитися як безпосередньо перед посівом з використанням стандартних протруювачів, спільно з пестицидами і мікроелементами, так і на спеціалізованих підприємствах при введенні «Гумату натрію» і «Гумату калію» до складу сумішей для інкрустації або дражування насіння.

«Марс-ЕL» , «Марс-1», «Марс-ELBi» - комплексні препарати для обробки насіння, що мають властивості прилипача, регулятора росту рослин, стимулятора, кріопротектора, адаптогена, фунгіциду, бактерициду.

При спільному застосуванні з будь-якими ядохімікатами (протруйниками, гербіцидами, інсектицидами), збільшують їх ККД за рахунок доброї проникаючої здатності. Відтак, можна на 40% знизити застосування ядохімікатів без втрати якості обробки с/г культур і їхнього насіння.

Препарат «Марс-ЕL» володіє захисними властивостями проти гнилів, при введенні в його склад відповідних фунгіцидів, надійно захищає насіння і проростки від насіннєвої та грунтової інфекції (головня).

Сприяє захисту насіння при тривалому перебуванні в несприятливих умовах у період набухання і проростання, а також сприяє підвищенню стійкості озимих культур у період зимівлі.

Для обробки насіння застосовується 0,2 л препарату на 1 тонну.
«Марс-1» застосовується для передпосівної обробки насіння озимої та ярової пшениці, ячменю, цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи, гречихи, проса, овочевих, бахчевих та інших культур.

Для обробки насіння застосовується 0,2 л препарату на 1 тонну.
«Марс-ELBi» - комплексний двокомпозиційний препарат, що володіє сумою властивостей препарату «Марс-EL» і природного бішофіту.

 Він застосовується для забезпечення підвищених потреб рослин у мікроелементах, особливо на збіднених ґрунтах за рахунок збалансованого складу мікроелементів, завдяки цьому він не тільки живить рослини, а й чинить стимулюючу дію, підвищуючи стійкість до несприятливих кліматичних умов.

Володіє захисними властивостями проти патогенних інфекцій завдяки наявності сульфатних іонів. Застосовується для передпосівної обробки насіння озимої та ярової пшениці, ячменю, цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи, гречихи, проса, овощевих, бахчевих та інших культур.

Сумісний з усіма зареєстрованими в Україні агрохімікатами, мікроелементами, пестицидами, крім лужних. 

Для протруєння застосовується 300 мл препарату на 1 т насіння.
«Ендофіт-L1» - високоефективний препарат, широкого спектра дії, продукт біотехнологічного вирощування нового штаму грибів коренів женьшеню, що містить продукти метаболізму: ауксини, цитокініни, гібериліни, ненасичені жирні кислоти, вітаміни (переважно групи В), амінокислоти, ферменти, ліпіди та інші фізіологічні речовини, які в першу чергу стимулюють розвиток кореневої системи, а в подальшому забезпечують збалансоване живлення с/г культур.

Збільшує енергію проростання і польову схожість насіння, стійкість рослин до хвороб (бурої іржі, карликової іржі, борошнистої роси, кореневих гнилей), підвищує стійкість рослин до стресових факторів (високих і низьких температур, посухи, фітотоксичної дії пестицидів), підвищує врожай і його якість.

Застосовується на зернових, зернобобових, технічних, кормових, овочевих, баштанних, плодово-ягідних культурах, декоративних і лісових деревах, кущах і квітах.

При сумісному протруюванні, інкрустуванні насіння пшениці, ячменю, кукурудзи, гороху, гречихи, сої, льону, соняшнику, рису, цукрових буряків, бавовнику норми витрат препарату становлять 10 мл/т.

Обробка насіння регуляторами росту та їх інокуляція мікробіотичними препаратами ще не знайшла широкого застосування в практиці рослинництва, але є досить перспективною.

Зі зростанням сільськогосподарського виробництва та поліпшенням економічного стану виробників вітчизняний ринок хімічних засобів захисту рослин розвиватиметься більш динамічно і тоді більше господарств отримають можливість підбирати протруйники згідно із реальними потребами та специфікою діяльності, а не орієнтуючись лише на вартість. 

В останні два роки ціни на зерно та іншу продукцію сільського господарства неухильно зростають, і немає ніяких економічних підстав для їхнього зниження найближчим часом.

 Тому господарства, які хочуть вижити на ринку повинні насамперед зважати не на вартість застосування засобів захисту рослин, а на рентабельність виробництва загалом.

Саме це дасть можливість динамічно нарощувати виробництво та підвищувати прибуток з гектара зернових та інших сільськогосподарських культур. 

Протруйники, рекомендовані до застосування в Україні

*Передпосівна обробка насіння - це застосування біологічних, фізичних і хімічних засобів (речовин), а також способів їх нанесення (впливу) на насіння, що забезпечують захист насіння і рослин від хвороб і шкідників.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
Перші згадки про передпосівну обробку насіння відносяться до 2000 року до нашої ери. У ті часи для захисту насіння від комах у процесі зберігання застосовували пом'яту хвою кипарису, а також сік цибулі.

Еволюція передпосівної обробки насіння

Незважаючи на велику різноманітність способів передпосівної обробки насіння, що використовуються в усьому світі, найбільше поширення отримали хімічні способи.

Доцільність передпосівної хімічної обробки насіння була доведена близько 300 років тому, але широке практичне застосування процес протруювання насіння в індустріальних країнах отримав тільки 50 років тому. 

На початку XVII століття посів насінням, піднятим з кораблів, що зазнали аварії, тобто насінням, що було оброблене в солоній воді, показав істотно менше ураження твердою сажкою, ніж посів звичайним необробленим насінням.

Попри те що цей спосіб був описаний і визнаний в той час, наукове підтвердження він отримав тільки в 1750 році в роботі француза Тілле, який науково обґрунтував ефективність застосування солі і вапна в боротьбі з твердою сажкою пшениці.

Відтоді протруювання насіння перетворилося на більш складну науку, а відкриття органічної ртуті в 1915 році ознаменувало нову еру в цьому напрямі.

Незважаючи на проблеми з безпекою застосування ртутних протруйників (такі препарати були заборонені по всій Західній Європі ще в 1982 році), поява нових контактних і системних фунгіцидів підвищує технологічну ефективність процесу протруювання насіння. 

Найбільш поширеним прийомом обробки є протруювання насіння пестицидами.

Втрати врожаю від хвороб становлять 15-35%, зокрема, 60% від недостатнього протруювання насіннєвого матеріалу