Так було і цього року: спочатку ми мали аномально холодну, вологу й затяжну весну та початок літа, після цього у другій половині літа й на початку вересня температура повітря тривалий час трималася позначки близько 40 °С на фоні повної відсутності атмосферних опадів. В окремих регіонах України опадів не випадало вже більше двох місяців.
«Суха» посівна
На час осінньої посівної кампанії 2015 р. посівний, орний та навіть підорний шари ґрунту виявилися надмірно пересушеними. Перші дві декади вересня, які традиційно вважаються найбільш оптимальними для сівби озимини, в умовах поточного року виявилися безперспективними для одержання своєчасних сходів, тому фермери здебільшого перенесли строки сівби озимих зернових культур на більш пізній період, чекаючи випадіння хоч незначної кількості опадів.
Відтермінування строків сівби озимих зернових на кінець вересня та жовтень ставить під загрозу процес осіннього кущіння та загартування культур, що у подальшому може спричинити зниження їхньої урожайності та якості зерна вирощеної продукції.
Таким чином, для максимальної реалізації потенціалу продуктивності озимих зернових культур у 2016 р. слід створити передумови та подбати про забезпечення росту й розвитку озимини в осінній період 2015 р.
Наукові поради для пізнього строку сівби
У цій статті дамо декілька важливих порад, які стануть у нагоді фермерам, що висіяли або збираються висівати озимину у пізні строки сівби.
По-перше, слід пам’ятати, що будь-який хімічний протруйник (як фунгіцидної, так і інсекто-фунгіцидної дії), крім позитивної, має і небажану негативну дію, яка проявляється у зниженні енергії проростання насіння. Чим пізніший строк сівби, тим довше буде сходити протруєне насіння — це перевірений факт. Для нейтралізації побічної дії протруйників ми рекомендуємо до їх складу додавати спеціальні ростостимулюючі речовини. Зокрема, у наших дослідах найбільшу ефективність мав препарат на основі витяжки з плаценти тварин. В окремих випадках (добрий фітосанітарний стан поля та незаражений посівний матеріал) більш доцільно взагалі відмовитися від хімічного протруєння насіння, замінивши його на обробку насіння ростостимулюючими препаратами.
По-друге, для прискорення росту й розвитку рослин необхідно застосовувати обприскування посівів мікродобривами та ростостимулюючими препаратами. Але тут зауважимо, що далеко не всі препарати, які пропонує ринок і навіть є в Державному реєстрі, можуть бути ефективними в умовах вашого господарства. Обираючи їх, ми рекомендуємо радитися не лише з представниками фірм, що їх виготовлюють, але насамперед з науковцями та виробничниками, які застосовували їх на практиці протягом двох-трьох років. У такому випадку матимете більше гарантій, що не викинете гроші на вітер.
По-третє, одним із найбільш ефективних способів підвищення урожайності та якості зерна є прикореневе підживлення озимини. Як правило, прикореневе підживлення проводять навесні, під час відновлення весняної вегетації та за настання фізичної стиглості ґрунту. Утім, в окремих випадках (слабі посіви) такий прийом доцільно провести не навесні, а восени. В умовах поточного року, коли значну частину площ під озимину засіють у пізні вересневі та жовтневі строки, застосування осіннього підживлення озимини може стати одним із найбільш дієвих способів підвищення продуктивності озимих зернових культур.
Прикореневе підживлення озимини. Дослідження
В Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН протягом останніх років вивчали вплив доз та форм мінеральних добрив на процеси формування урожайності та якості зерна пшениці озимої, залежно від погодних умов року шляхом їх внесення у прикореневе підживлення в осінній період.
У дослідах вивчали такі варіанти підживлення: 1 — без добрив (контроль), 2 — N15 (карбамід), 3 — N30 (карбамід), 4 — N15 (аміачна селітра), 5 — N30 (аміачна селітра), 6 — N15Р15К15 (нітроамофоска), 7 — N30Р30К30 (нітроамофоска). Підживлення проводили у фазі кущіння пшениці озимої перед припиненням осінньої вегетації.
Сіяли у 2 декаді вересня. Восени 2010 р. час від внесення добрив до припинення вегетації пшениці озимої становив 11 діб, у 2011 р. — відповідно 22 доби, у 2012 р. — 27 діб, у 2013 р. — 39 діб. Підживлення проводили дисковими сівалками вздовж рядків. Тут зауважимо саме на доцільності проведення прикореневих підживлень (незалежно від строку внесення добрив) уздовж рядків, а не впоперек та по діагоналі, як традиційно рекомендують у літературних джерелах. Річ у тім, що за діагонального і, тим більше, поперечного до рядків напрямку руху відбувається нерівномірний розподіл добрив у ризосферній зоні рослин. Крім того, такий напрямок руху є дуже незручним для тракториста та небажаним для агрегату, оскільки відбувається відчутне копіювання колесами мікрорельєфу посіву.
Рис. 1. Урожайність пшениці озимої, залежно
від дози осіннього підживлення, т/га, 2011-2014 рр.
Небажання проводити підживлення уздовж рядків здебільшого пояснювали тим, що за такого способу буцімто відбувається значне пошкодження посівів (вирізання рядків) дисковими знаряддями сівалки. Проте, за нашими власними спостереженнями, вирізання рядків за поздовжнього руху агрегату є зовсім незначним. Розвиваючись, рослини озимих зернових культур ніби «випирають» рядок вгору. Дисковий сегмент сівалки, потрапляючи в зону рядка, одразу з’їжджає у міжряддя, а випадіння рослин після його проходу, як правило, не перевищує 0,5 %, натомість розподіл добрив у кореневій зоні відбувається найбільш рівномірно, завдяки чому створюються кращі умови для поглинання елементів живлення озиминою.
За час проведення досліджень (2010-2014 рр.) відмічали істотні коливання кількості опадів та температури повітря від середніх багаторічних показників. Так, посівний період 2010 р. був посушливий, а весняно-літній 2011 р. — оптимальний за середньодобовою температурою повітря (18,2 °С за норми 17,6 °С) та дуже зволоженим за кількістю опадів (на 67 % більше норми). В посівний період 2011 р. внаслідок пересихання верхнього шару ґрунту сходи з’являлися нерівномірно. Вегетаційний період 2012 р. характеризувався посушливими умовами та підвищеним температурним режимом, що негативно позначилося на формуванні врожайності досліджуваної культури, але сприяло формуванню високих показників якості зерна.
Достатня кількість опадів та сприятливий температурний режим восени 2012 р. забезпечили одержання дружніх сходів, а також сприяли доброму росту й розвитку озимини та її загартуванню. У весняно-літній період 2013 р. погодні умови в цілому були сприятливими для формування високої урожайності пшениці озимої. Найбільш вологим посівний період виявився у 2013 р., а рання та холодна весна 2014 р. сприяла якісному весняному кущенню пшениці озимої. Достатня кількість опадів протягом усього вегетаційного періоду 2013-2014 рр. добре позначилася на формуванні максимальної урожайності культури за всі роки проведення досліджень.
Оптимізація системи підживлення
допоможе досягти високого рівня урожайності
Результатами досліджень встановлено, що формування урожайності пшениці озимої значною мірою залежало від фактору року та дози добрив, ніж від їх форми. Однак, незважаючи на неможливість впливу на погодні умови, високого рівня урожайності можна досягти шляхом оптимізації системи підживлення, що підтверджено результатами досліджень.
Так, у 2011 р. в умовах доброго зволоження застосування усіх варіантів підживлень сприяло одержанню достовірних прибавок урожайності порівняно з контролем (без підживлення). При цьому за осіннього підживлення (проводилося восени 2010 р.) найбільші прибавки врожайності одержано у варіантах із внесенням нітроамофоски в дозах N30P30K30 та N15P15K15, а також карбаміду в дозі N30, які становили відповідно 1,00 т/га, 0,86 т/га та 0,68 т/га, при цьому врожайність на контролі сягала 3,62 т/га.
Результатами досліджень із вивчення впливу різних форм азотних добрив за однакових доз їх внесення на формування врожайності пшениці озимої встановлено, що за малої дози (N15) перевагу мала аміачна селітра, а за збільшення дози внесення до N30 вищу врожайність одержано від застосування карбаміду. Так, у 2011 р. за осіннього внесення азоту в дозі N15 в амонійно-нітратній формі (аміачна селітра) урожайність пшениці озимої була на 0,18 т/га вищою, ніж від застосування амідної форми (карбаміду). За збільшення дози азоту до N30 достовірної різниці врожайності пшениці між впливом двох видів добрив не виявлено. В умовах дефіциту вологи восени 2011 р. рослини пшениці озимої пішли в зиму слабо розкущеними, ослабленими та нерівномірно розвинутими. За таких умов урожайність у 2012 р. була значно нижчою, ніж у попередньому 2011 р. Так, урожайність пшениці у 2012 р., залежно від варіантів підживлення, коливалася від 2,80 т/га до 3,22 т/га, тоді як у 2011 р. вона становила відповідно від 3,62 т/га до 5,08 т/га. За таких умов застосування підживлень мінеральними добривами сприяло одержанню достовірних прибавок урожайності порівняно з контролем (без підживлення). Винятком був варіант з осіннім внесенням карбаміду в дозі N15, за якого прибавка була недостовірною (рис. 1, табл. 1).
Таблиця 1. Прибавки врожайності* пшениці озимої та їх стабільність
за роками вирощування, залежно від дози осіннього підживлення порівняно
з контролем (без підживлення), т/га, 2011-2014 рр.
За осіннього підживлення (проводилося восени 2011 р.) найбільші прибавки врожайності у 2012 р. одержано у варіантах із внесенням карбаміду в дозі N30, аміачної селітри в дозі N15 та нітроамофоски в дозі N30P30K30 — відповідно 0,42 т/га, 0,35 т/га та 0,33 т/га за врожайності на контролі 2,80 т/га.
У 2011-2012 рр. за осіннього внесення азоту в дозі N15 вищу врожайність одержано від застосування аміачної селітри — на 0,31 т/га порівняно із внесенням карбаміду. Доза азоту N30 в осіннє внесення сприяла збільшенню врожайності на 0,18 т/га за внесення карбаміду порівняно з аміачною селітрою.
У сприятливих умовах 2012-2013 рр. застосування усіх варіантів підживлення також сприяло одержанню достовірних прибавок урожайності порівняно з контролем (без підживлення). За осіннього підживлення (проводилося восени 2012 р.) найбільші прибавки врожайності одержано у варіантах із внесенням нітроамофоски в дозі N15P15K15, карбаміду в дозі N30 та аміачної селітри в дозі N15, при цьому вони становили відповідно 0,59 т/га, 0,54 т/га та 0,49 т/га за врожайності на контролі 4,05 т/га. У 2012-2013 рр. за осіннього внесення азоту в дозі N15 достовірної різниці урожайності пшениці озимої, залежно від застосування аміачної селітри та карбаміду виявлено не було. Осіннє внесення N30 сприяло збільшенню урожайності на 0,18 т/га від застосування карбаміду порівняно з аміачною селітрою.
Вегетаційний період 2013-2014 рр. був найбільш сприятливим для росту й розвитку рослин та формування найвищої за роки досліджень урожайності пшениці озимої. За таких сприятливих для озимих погодних умов ефективність осінніх підживлень, порівняно з іншими роками, знижувалася. Так, за внесення різних доз карбаміду, а також аміачної селітри в дозі N15 хоч і відбувалася тенденція до збільшення урожайності, але істотних прибавок одержано не було (були в межах похибки досліду). У поточному році достовірно ефективним було внесення комплексного удобрення в дозах N15P15K15 та N30P30K30 та аміачної селітри в дозі N30, за яких прибавки врожайності становили відповідно 0,17 т/га, 0,23 т/га та 0,36 т/га.
Отже, в середньому за чотири вегетаційних роки досліджень (2010-2014 рр.) найбільшу врожайність (4,68 т/га) пшениця озима формувала за варіанту осіннього прикореневого підживлення нітроамофоскою в дозі N30P30K30. Утім, за роками вирощування прибавки врожайності за цього варіанту були найбільш нестабільними (max-min = 0,77 т/га). Найбільш стабільна за роками прибавка (max-min = 0,30 т/га) формувалася за варіанту внесення аміачної селітри в дозі N30, при цьому величина самої прибавки в середньому становила 0,35 т/га за урожайності відповідно 4,53 т/га.
Вплив осіннього прикореневого
підживлення на якість зерна
Незважаючи на тривалий часовий відрив, осіннє прикореневе підживлення певною мірою впливало на формування показників якості зерна пшениці озимої.
Так, у 2011 р. найкращі показники якості зерна було одержано від застосування аміачної селітри в дозі N15. Так, за осіннього підживлення N15 натура зерна становила 776 г/л, склоподібність — 64 %, вміст білка — 13,0 %, клейковини — 25,6 %, ВДК — 85 од., число падання — 173 с, що відповідало вимогам 3 класу згідно з ДСТУ 3768:2010, при цьому показник числа падання був класообмежуючим фактором. За решти варіантів підживлення показники якості зерна відповідали вимогам 4 класу, класообмежуючим показником в усіх випадках було число падання (табл. 2).
Таблиця 2. Якість зерна пшениці озимої, залежно від дози осіннього підживлення,
2011-2014 рр.
У 2012 р., 2013 р. та 2014 р. найвищу якість зерна (відповідно 2 клас, 2 клас та 3 клас) одержано за варіанту осіннього внесення нітроамофоски в дозі N30P30K30, за якого натура за роками вирощування становила відповідно 780 г/л, 808 г/л та 784 г/л, склоподібність — 41 %, 50 % та 35 %, вміст білка — 14,5 %, 13,9 % та 11,7 %, клейковини — 26,0 %, 24,4 % та 20,4 %, ВДК — 65 од., 65 од. та 80 од., число падання — 251 с, 194 с та 253 с. За усіх інших варіантів підживлення за показниками якості у 2012 р. та 2013 р. зерно відповідало вимогам 3 класу, а у 2014 р. — 4 класу, при цьому основними класообмежувальними показниками були у 2012 р. та 2014 р. склоподібність, а у 2013 р. — вміст сирої клейковини в зерні.
Отже, порівняно з контролем (без добрив) застосування осіннього прикореневого підживлення сприяло підвищенню показників якості зерна.
Економічна ефективність прикореневого удобрення
В сучасних складних ринкових умовах однією з найважливіших оцінок господарювання на землі є одержання чистого прибутку та рентабельності вирощування сільськогосподарських культур. Існуючий диспаритет цін на паливно-мастильні матеріали, добрива, засоби захисту рослин та вирощену продукцію нерідко заганяє у глухий кут навіть потужні аграрні холдинги. Менш захищені у цьому питанні дрібні сільськогосподарські підприємства.
У зв’язку з цим потрібно щороку проводити пошук нових моделей технологій вирощування, які максимально знизять ризик несприятливого впливу погодних умов та коливання цін на вирощену продукцію.
За результатами проведених досліджень було визначено найбільш сприятливі варіанти застосування підживлення для одержання високого рівня прибутку. При розрахунках економічних показників керувалися цінами на вирощену продукцію, які склалися станом на вересень 2015 р. Зауважимо, що в таблиці наведено не загальний прибуток, а лише прибуток, одержаний від прибавок урожайності після застосування осінніх підживлень.
Отже, в умовах 2011 р. застосування варіантів підживлень забезпечило одержання умовно чистого прибутку порівняно з контролем (без добрив) від 1178 грн/га до 3100 грн/га, при цьому найвищий прибуток одержано за осіннього внесення нітроамофоски в дозі N15P15K15.
У 2012 р. внаслідок істотного зниження урожайності через несприятливі погодні умови чистий прибуток від вирощування пшениці озимої був низьким. Найкращі показники одержано у варіантах із внесенням карбаміду (N30) — 1344 грн/га та аміачної селітри в дозі N15 — 1120 грн/га.
У 2013 р. застосування усіх варіантів підживлення було прибутковим. Найвищі показники одержано у варіантах із внесенням карбаміду в дозі N30 — 1728 грн/га та нітроамофоски в дозі N15P15K15 — 1888 грн/га.
У 2014 р. найбільші прибутки одержано за внесення аміачної селітри в дозі N30 — 1116 грн/га та нітроамофоски в дозі N30P30K30 — 736 грн/га.
В середньому за роки досліджень найвищі прибутки одержано за варіантів осіннього внесення карбаміду в дозі N30 — 1386 грн/га, аміачної селітри в дозі N15 — 1152 грн/га та нітроамофоски в дозі N30P30K30 — 1600 грн/га. При цьому найбільшу стабільність за роками вирощування одержано за варіанту осіннього внесення селітри в дозі N30 — 906 грн/га (табл. 3).
Таблиця 3. Умовно чистий прибуток від одержаних прибавок
урожайності пшениці озимої, залежно від дози осіннього підживлення, грн/га,
2011-2014 рр.
Отже, одержані результати досліджень дають підстави для визначення найбільш раціональної системи підживлення пшениці озимої в сільськогосподарських підприємствах і дають змогу рекомендувати осіннє прикореневе внесення добрив для одержання максимальної ефективності вирощування озимих зернових культур в умовах 2015-2016 рр.
