soniashnyk

Методи контролю життєздатності озимини взимку

/ Агрономія Сьогодні / Четвер, 31 березня 2016 14:11
Наталія СУДАКканд. с.-г. наук
Микола СОЛОДУШКОканд. с.-г. наук
Оксана БОНДАРЕНКОнауковий співробітник
Інститут сільського господарства степової зони НААН України
Галина КИРСАНОВАканд. с.-г. наук 
Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет
Перезимівля озимих хлібів є однією з найважливіших агрономічних проблем у виробництві зерна, яку потрібно завжди враховувати і знаходити засоби максимального зменшення її шкідливих наслідків.

 

Складні умови «посушливої» посівної
У 2015 році, враховуючи надзвичайно складні погодні умови передпосівного та осіннього періодів (тривалий бездощовий період та підвищений температурний режим із настанням ранніх та оптимальних строків сівби), недосів озимих зернових культур у зоні Степу становить 25% від необхідних посівних площ 3 млн 152,2 тис. га, зокрема, пшениці озимої за планового обсягу сівби 2 млн 572,5 тис. га недосіяно 23%.
 
Характерною кліматичною особливістю степового регіону є його посушливість, особливо друга половина літа і осінній період, що створює несприятливі умови для одержання сходів, укорінення та розвитку озимих культур, особливо після непарових попередників. Як правило, більша частина посівних площ під пшеницею озимою перебувають у районах недостатнього, нерівномірного та нестійкого зволоження.
 
Надзвичайно складним з агрономічної точки зору виявився 2015 р., коли впродовж більшої частини передпосівного та осіннього періодів переважала дуже тепла і суха погода. Середньомісячні температури повітря у серпні та вересні перевищили середні багаторічні показники, відповідно, на 1,9 та 4,9°С. У жовтні середня температура повітря виявилася нижчою за кліматичну норму на 1,3°С, що теж негативно позначилося на процесах проростання насіння та росту рослин.
 
Разом з тим, кількість опадів суттєво поступалася кліматичній нормі і виявилася в цілому за серпень-листопад, тобто за 4 місяці, на 20% меншою в порівнянні з середньою багаторічною нормою. Причому, останній продуктивний дощ (більше 33 мм) випав 15 серпня, а перший після тривалої посухи — 9 листопада. Тобто бездощовий період, якщо не враховувати не­ефективні опади інтенсивністю до 5 мм, тривав 84 доби. Особливо «сухими» були вересень та жовтень — за цей час випало лише 13 мм опадів, що становило лише 22% від середніх багаторічних показників. У результаті цього осіння ґрунтова посуха в 2015 р. досягла критеріїв стихійного агрометеорологічного явища, яка за тривалістю та інтенсивністю виявилася більш жорсткою та згубною, ніж, наприклад, осінні посухи 2005, 2010 та 2011 рр.
 
Стан озимини перед зимою
Такі посушливі погодні умови негативно вплинули на запаси продуктивної вологи в грунті. На час настання оптимальних строків сівби пшениці озимої, кількість доступної вологи рослинам в орному шарі грунту на полях після непарових попередників (стерньові колосові, ріпак, соняшник) були незадовільними і становили від 1 до 7 мм, в південних областях — повністю вичерпані, на сході — недостатніми — від 8 до 15 мм. В метровому шарі грунту кількість агрономічно цінної вологи поступалася середній багаторічній нормі на 12–23% в полі чорного пару та на 38-52% і більше в зоні південного Степу — після непарових попередників.
 
Низька вологозабезпеченість грунту не дозволила рослинам озимих зернових культур утворити повноцінні сходи навіть після кращих попередників. Лише за сівби пшениці озимої у ранні строки (5-15 вересня) по чорному пару було отримано сходи на 9 добу (до 70-80% від запланованої густоти). На решті посівів — в кращому випадку одиничні сходи були отримані на 14 добу від часу посіву, в гіршому — на 30 добу.
 
В результаті значних опадів та підвищеного температурного режиму в другій половині листопада та впродовж більшої частини грудня перед зимівлею в найкращому стані були посіви по парових попередниках, де сівба проводилася у період з 5 по 15 вересня — рослини розкущилися (від 3 до 6 пагонів) і мали густоту в межах 92-97% від запланованої. За рахунок опадів та підвищеної температури повітря суттєво покращився стан озимини, яку висівали з 20 по 30 вересня. Рослини на таких полях перед зимівлею переважно перебували у фазі кущення і налічували в середньому 2-3 пагони та мали висоту 12-16 см. За сівби пшениці озимої 5 та 10 жовтня рослини на час припинення осінньої вегетації налічували в середньому по 2-3 листки, за сівби 15 жовтня — перебували у фазі повних сходів — на початку появи 2-го листка.
 
Значно гірший стан озимини відмічався після непарових попередників, де в найкращому стані були посіви після гороху та ріпаку, але навіть за відносно ранньої сівби (5-10 вересня) на таких полях зійшло близько 75-90% рослин, які перебували у фазі кущення і налічували в середньому від 2 до 4 пагонів. За сівби, починаючи з 5 жовтня, відмічалась поява сходів пшениці озимої у вигляді «шилець». Власне, такий стан посівів пшениці озимої перед зимівлею спостерігався при її сівбі після соняшнику та стерньових попередників за всіх рекомендованих строків сівби.
 
Аналіз температурного режиму засвідчив про те, що на час завершення осінньої вегетації рослини пшениці озимої накопичили наступну суму ефективних (вище +5ºС) температур: за сівби 5 вересня — 471ºС; 10 вересня — 394ºС; 15 вересня — 341ºС; 20 вересня — 273ºС; 25 вересня — 189ºС; 30 вересня — 127ºС; 5 жовтня — 73ºС, 10 жовтня — 47ºС, 15 жовтня — 46ºС. Слід при цьому зазначити, що оптимальною сумою ефективних температур, які забезпечують найкращий морфофізіологічний стан рослин перед зимівлею, вважається 280-300ºС.
 
Разом з цим, загальна кількість накопичених вуглеводів у вузлах кущення рослин пшениці озимої (залежно від сорту) по чорному пару була достатньо високою і становила: за раннього строку сівби (5-10 вересня) — від 36,8 до 38,2%; за оптимального строку (20-25 вересня) — від 38,1 до 39,5%; за пізнього строку — від 34,5 до 37,2%.

Стан посівів на початку зими
З настанням зимового періоду не було сумніву щодо успішної перезимівлі посівів, де рослини розкущилися, але частка яких є невеликою, оскільки в останні роки кількість кращих попередників для озимих зернових культур, зокрема пшениці озимої, суттєво скоротилася. На більшості посівних площ рослини розпочали зимівлю в кращому випадку у фазі 2-3 листків, що найбільш небажано для озимини за низьких температур у зимовий час та відсутності снігового покриву. Перш за все це пояснюється відсутністю вузла кущення та малопотужною кореневою системою у рослин, що не дозволяє накопичити озимині необхідну кількість пластичних речовин і протистояти складним погодним умовам в зимовий час.
 
Перша половина зимового періоду 2015-2016 вегетаційного року показала, що в цілому, не дивлячись на суттєве зниження температурного режиму на початку січня, масового ушкодження та загибелі рослин озимих зернових культур не відмічалося. За утримання середньодобових температур повітря на рівні -15,1 -18,5°С промерзання грунту становило 28-34 см, а мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущення рослин знижувалася до 9-10°С морозу при розрахунковій критичній температурі їх вимерзання від -11°С (ячмінь озимий) до -16°С (пшениця озима). Разом з тим, не виключаються випадки ушкодження посівів окремих сортів ячменю та пшениці озимих, що буде залежати переважно від умов конкретного поля, тобто від стану рослин перед зимівлею, глибини заробки насіння в грунті, рельєфу місцевості тощо.
 
Також слід зазначити, що після морозів у різновікових рослин озимих зернових культур, які переважають у посівах, відмічалося значне ушкодження листового апарату. Особливо небезпечним це є для рослин, які перебувають у фазі повних сходів і налічують лише одну листкову пластинку, величина ушкоджень якої становить близько 30-50%. Як показали попередні результати визначення життєздатності рослин, у порівняно доброму стані була озимина, яка розпочала зимівлю у фазі «шилець», які, в свою чергу, в більшості випадків набули антоціанового забарвлення, що стало наслідком низьких температур повітря.
 
Сніговий покрив на полях озимини, який утворився у другій половині січня 2016 р., надійно захистив рослинні організми від дії низьких температур, які очікуються в другій половині зимового періоду.
 
Як проконтролювати стан посівів?
Відомо, що загибель озимих культур дуже негативно позначається на валових зборах зерна у державі, зумовлює втрату прибутку від недоотриманої зернової продукції та додаткові витрати в господарствах на повторний обробіток полів, витрачене насіння, пересівання загиблих посівів ярими культурами тощо. А тому постійний моніторинг стану посівів озимих культур упродовж всього зимового періоду з подальшим визначенням агротехнічних заходів по зниженню негативного впливу екстремальних погодних умов є дуже важливим і в поточному році особливо актуальним. Для цього існує ряд методів. Найбільш простими, поширеними і надійними з них є відрощування рослин в монолітах, у водному та цукровому розчинах.
 
Загальноприйнятими строками відбору зразків для визначення життєздатності рослин є 25 січня, 23 лютого і 10 березня, а також після сильних морозів, коли є небезпека ушкодження та загибелі посівів.
 
Основним методом контролю перезимівлі озимини є метод відрощування рослин у монолітах, які відбирають на кожному полі в 2-4 типових місцях. Відібрані зразки повинні найповніше характеризувати стан посівів залежно від попередників, сортового складу та їх розвитку. Якщо в господарстві декілька полів засіяні одним сортом по одному попереднику, можна обмежитися відбором проб з одного типового поля.
 
Моноліти після вирубування з грунту відразу кладуть у спеціальні ящики, які ретельно вкривають мішками, щоб запобігти пошкодженню рослин від дії низьких температур повітря та під час транспортування. До кожного ящика додають етикетку, в якій зазначають дату відбору зразка, назву культури, сорту, номер поля, попередник, висоту снігового покриву, товщину можливої льодяної кірки. Не рекомендується брати рослинні проби за температури повітря нижче -12 -14ºС.
 
Звичайний розмір ящиків для монолітів 30х30 см і висотою 15 см. В ящик обов’язково повинні входити рослини з 2-х суміжних рядків.
 
Розморожують моноліти поступово. Спочатку їх встановлюють у приміщенні з температурою 5-10°С до повного відтавання грунту. Потім переносять у світле приміщення з температурою 18-20ºС. У рослин зрізується надземна маса на висоті 4-5 см від поверхні грунту з метою покращення контролю за відростанням нових листків. На 8-10-й день після встановлення монолітів у теплому приміщенні можна попередньо передбачити життєздатність рослин, а на 15-20-й день — визначити її остаточно. Для цього всі рослини обережно виймають з ґрунту, їхні корінці відмивають водою, після чого відокремлюють живі рослини (з листками, що відросли, та новими корінцями) і загиблі (без ознак відростання).
 
Загальну оцінку життєздатності озимини необхідно давати, враховуючи такі показники, як процент живих рослин та стебел, інтенсивність відростання листків та корінців.
 
Водний метод дає можливість швидше одержати дані про стан озимих, ніж монолітний, і полягає він у відрощуванні рослин у воді.
 
Проби для відрощування озимини за цим методом також вирубують із двох суміжних рядків завдовжки 50 см і завглибшки 8-10 см у двох-чотирьох типових місцях посіву. Потім їх разом з етикетками, на яких позначають ті самі дані, що й для монолітів, кладуть у ящики, утеплюють на час транспортування і доставляють у відносно тепле приміщення з температурою повітря 5-7ºС.
 
Після розмерзання грунту зі взятих проб вибирають рослини, промивають їх водою кімнатної температури. Потім у них обрізають корені на відстані 3-4 см та стебла з листками на 5-6 см від вузлів кущення. В подальшому рослини для відрощування розміщують по краях глибокої тарілки з таким розрахунком, щоб корінці та нижня частина вузла кущення були занурені у воду. У кожній тарілці розміщують рослини з однієї проби.
 
Умови для відрощування рослин водним методом аналогічні тим, яких дотримуються при визначенні життєздатності озимини методом монолітів. Визначити стан рослин можна вже на 7-й день після відбору проб.
 
Цукровий метод. Щоб терміново визначити стан посівів рослини, відібрані й підготовлені вказаним вище способом (водний метод) спочатку відрощують протягом 13-15 годин у 2%-му цукровому розчині (20 г цукру на 1 л води), після чого розчин замінюють водою. Життєздатність рослин визначають на 4-5 день після початку відрощування.
 
Звичайно, крім вищенаведених методів визначення стану озимини в зимовий період, існує ряд інших (прискорений (донський), за визначенням стану конусу наростання, за забарвленням рослинних тканин кислим фуксином та тетразолом тощо), які, як правило, відрізняються специфічними умовами їх проведення та додатковими витратами на обладнання і реактиви.
 
В кінці зимового періоду з підвищенням температурного режиму, з метою оперативного визначення стану посівів, в полі нерідко встановлюються дерев’яні рами 1,5х1,5 м (висотою 15-20 см), обтягнуті зверху поліетиленовою плівкою. Під такими своєрідними «парниками» озимина починає швидко відростати (на 8-10 днів раніше, ніж не накрита), що дає змогу раніше визначитися з її життєздатністю.
 
Отже, власники землі та фахівці агрономічних служб мають з урахуванням існуючих можливостей вибрати методи контролю за станом посівів озимих та обов’язково завчасно проаналізувати життєздатність рослин з підвищенням температурного режиму. Це дозволить визначитися у господарствах з основними агрозаходами по можливому пересіву та підсіву озимини, підготовці і проведенню сівби ярих культур навесні.
 
Восени 2015 р. значна частина рослин озимих зернових культур розпочала зимівлю у фазі «шилець», що дає їм змогу дещо краще перенести несприятливі умови зимового періоду, але тільки за раннього відновлення весняної вегетації може забезпечити урожай зерна не вище 3,0-3,5 т/га.
 
При сприятливій зимівлі та ранній весні урожайність пшениці озимої переважно ранніх строків сівби, де рослини увійшли в зиму у фазі кущення, може становити близько 5,0 т/га. На решті посівів, навіть якщо нерозкущені рослини успішно перезимують, урожай зерна може варіювати в середньому від 2,5 до 3,5 т/га.
 
За можливого пересіву озимини в зоні Степу перевагу краще надавати ярому ячменю та кукурудзі. Задовільні результати можливо отримати, якщо висівати овес, пшеницю яру, гречку, просо, горох. Не є винятком у цьому переліку культур і соняшник, але в межах існуючих норм та рекомендацій щодо його розміщення в сівозміні.
 27 січня 2020
Згідно останнього звіту USDA, тренд на зростання площ та стале зростання врожайності соняшнику в Україні стали запорукою того, що збір насіння в 2019/20 році прогнозується на рівні 15,5 млн т, що на 3% більше, ніж рекордний урожай 2018/19 сезону.
Згідно останнього звіту USDA, тренд на зростання площ та стале зростання врожайності соняшнику в Україні стали запорукою того, що збір насіння в 2019/20 році прогнозується на рівні 15,5 млн т, що на 3% більше, ніж рекордний урожай 2018/19 сезону.
27 січня 2020
 27 січня 2020
Виноград у січні 2020 року став лідером за темпами зростання цін на українському ринку свіжих фруктів.
Виноград у січні 2020 року став лідером за темпами зростання цін на українському ринку свіжих фруктів.
27 січня 2020
 27 січня 2020
Європейський Союз схвалив ліцензії на імпорт 926 тонн пшениці в рамках річної квоти (TRQ) на зернові.
Європейський Союз схвалив ліцензії на імпорт 926 тонн пшениці в рамках річної квоти (TRQ) на зернові.
27 січня 2020
 27 січня 2020
Кабінет міністрів України затвердив зміни до методики формування спроможних територіальних громад.
Кабінет міністрів України затвердив зміни до методики формування спроможних територіальних громад.
27 січня 2020
 27 січня 2020
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1141 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», з 29 березня 2020 року набувають чинності зміни щодо подачі документації із землеустрою до електронного Державного фонду.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1141 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», з 29 березня 2020 року набувають чинності зміни щодо подачі документації із землеустрою до електронного Державного фонду.
27 січня 2020
 27 січня 2020
Через збільшення європейського імпорту молочних продуктів, вітчизняні виробники можуть просто зникнути. Якщо сьогодні не вживати дієвих кроків з порятунку молочної галузі, то вже за кілька років український ринок заполонить імпортна продукція.
Через збільшення європейського імпорту молочних продуктів, вітчизняні виробники можуть просто зникнути. Якщо сьогодні не вживати дієвих кроків з порятунку молочної галузі, то вже за кілька років український ринок заполонить імпортна продукція.
27 січня 2020

Please publish modules in offcanvas position.