Щоби все було на рівні екстра-класу

/ Агрономія Сьогодні / П'ятниця, 15 квітня 2016 11:17
Ірина САДОВА, спеціально для "АС"
Брати Олександр та Віталій Ящики починали фермерувати з 9 га і за майже 15 років розрослися до 1500. Затялися повернути господарство навколо рідного села до площ, якими колись 30 років поспіль керував їхній батько. За головні принципи взяли стабільність і ціль на рівень екстра-класу. Молоко від їхніх корів мусить бути «екстра», ґрунти для посівів — ідеально чисті, а засоби захисту та насіння — тільки найкращі, від лідерів ринку.

 

Повернути поле і ферму
«Повернувся у 2001 році після навчання ветеринаром на рідну ферму, — згадує Олександр Ящик, нині директор товариства «Леляківське» у Пирятинському районі на Полтавщині, — а її просто розпродують потроху. Усе валиться, зарплат не виплачують. Кращу худобу по селу людям продають, решту — на м’ясо. Перспектив ніяких. То вирішили зібрати разом сімейні паї, свої та батьківські, якийсь тракторець дістався та пішли самі господарювати».
 
Добирали поступово землю, хоч і залазили у борги. Приміщення, які колись за батькового керівництва колгоспом зводилися упродовж десятків років, тепер довелося назад поступово викуповувати за шалені гроші, часом вже у виконавчої служби. Частина корівників на той час світилася голими стінами, крізь які попроростали дерева. Мусили ремонтуватися і потихеньку збільшувати стадо.
 
Спочатку не було ні ресурсів, ні досвіду. Традиційно сіяли пшеницю та ячмінь. Але ринок давав зрозуміти: без рентабельного соняшнику конкуренції не витримають — тепер під ним 30% площ. Сівозміну доповнили кукурудзою, горохом, травами. Свої вимоги диктувало тваринництво. До речі, горох зараз за рентабельністю переганяє пшеницю: якби не власна худоба, могли б і його вигідно здавати в реалізацію.
 
«Не раз міркували, чому самі зернові не дають у нас високої рентабельності, — намагається пояснити Віталій Ящик, у нього в господарстві посада директора з розвитку. — Мабуть, пшениця може стати перспективною, тільки треба принципово змінити підхід, може, і світогляд. Вирощують же німці чи французи по 90 і 100 ц/га. Багато вкладають у неї. У нас не було оборотних коштів, відповідно і отримували свої 25-30 ц/га врожаю, зараз радіємо, коли виходить по 50-60 ц/га. А з кукурудзи навчилися брати належний урожай. Зараз вона друга за економічною вигодою. Коли маєш приблизно однакові ціни на культури, звісно, обираєш ту, з якої отримуєш не 4, а 8 т/га».
 
У пошуках рентабельності
Для переходу на інтенсивнішу роботу, кращі технології, потрібні були кошти, відповідна техніка. «Опинилися перед вибором, — зізнаються брати, — або піднімати руки, або до когось хилитися. Нарешті, після тривалих переговорів, у 2009-му знайшли інвестора». Перспективу вкладень партнер побачив у тваринництві. Цей напрям «Леляківське» найактивніше розвиває і зараз. Вважають, у тому, що зробили ставку, зокрема, на молоко, не помилилися. Зупинилися на чорно-рябій молочній породі корів. Мають до тисячі голів, пристойні надої і надійного партнера, з яким співпрацюють, здаючи продукцію. Трохи заробляють і на м’ясі, спеціально відгодовуючи бичків.
 

 

 
Багато вчилися, читали, їздили дивитися практичний досвід тих, хто отримував конкретні результати. До найбільш надійних і професійних консультантів звертаються і зараз за порадами, запрошують до себе, коли трапляються проблеми. Свого агронома «Леляківське» не має. Керівники вважають, що таку розкіш можуть собі дозволити тільки більші господарства. А, може, це й через кадровий голод, визнають: «Фахівець має бути професійнішим за нас, місцевих практиків, особливості кожного поля відчувати. Серед своїх такого поки що немає, а чужому буде мало віри». Така логіка. Коли йдеться про впровадження певних технологій, раді допомозі професіоналів з компаній-партнерів, які постачають насіння та засоби захисту.
 
Економіка вимагала прибуткових культур. На інтенсивні заходи найкраще одразу відгукнувся соняшник. Коли почали отримувати солідні врожаї, зокрема, стали уважніше добирати насіння. «На семінарах, а особливо на демополях найперше дивимося на показник потенціалу урожайності гібриду, — визнає Віталій Ящик. — Тоді ніби одразу отримуєш мету, до якої хочеться прагнути. Обираючи, прислухаємось, що радять менеджери компаній-виробників і дистриб’ютори. Бо ми ж спільники: вони хочуть працювати з нами не рік, а довго, тому теж зацікавлені у нашому вищому результаті».
 
Увага гібридам лідерів
Новинки господарство обов’язково випробовує щороку на 10-20% своїх площ. Останні 6 років по соняшнику «Леляківське» остаточно зупинилося на гібридах від компанії «Сингента». Пояснюють коротко: «Бо це лідери. Бачимо підтвердження цьому загалом по нашому регіону, у сусідів». Піднімали показники з такими гібридами як НК Бріо, Опера ПР, НК Конді, НК Долбі. Нинішнього сезону планують СИ Купава та СИ Ласкала. «Дуже поважаємо гібрид Опера, — говорить Віталій та посміхається. — За надійність і стабільність я його охрестив «автоматом Калашникова», бо ніколи не схибить, не дасть менших результатів. У НК Конді треба багато вкласти, наповну, він високотехнологічний, але зате й віддачу отримаєш максимальну». Гібриди розподіляють залежно від особливостей полів.
 
Захищати обережно
Щороку господарство вводить і по 2-3 нових сорти пшениці. Висновки, на чому зупинятися, який захист та підживлення застосовувати, роблять після аналізу спостережень упродовж кількох років. «Ми ще й невеликий шматочок завжди собі на різних культурах взагалі необробленим залишаємо, так би мовити для контролю», — трохи хитрувато зауважують брати, які у будь-якій ситуації, звісно, собі на умі.
 
Їх обережність зрозуміла — траплялося, що й обпікалися. Якось абсолютно новий препарат змішали у бакову суміш, а потім пожовтілу культуру ледь врятували, благо, сильний дощ пішов. З іншим продуктом отримали післядію наступного року. Урок засвоїли: усі нюанси інструкцій вивчати, практиків перепитувати, на малих ділянках у себе експериментувати.
 
Для фунгіцидного захисту пшениці вийшли на оптимум у 2 обробки. Переконалися, що третьої вже й не потребують. Усі проблеми зараз знімає Альто Супер від «Сингенти». Розпочнуть роботи з ним якомога раніше, як тільки дозволять температури. Застосовували і Тілт раніше, коли вільніше почувалися фінансово.
 
Нинішнього сезону відновлять і повноцінне живлення, бо минулого року трохи економили із добривами, а це позначалося на кінцевих результатах.
 
Параметри на кукурудзі
Кукурудзяний набір минулого року оновили гібридом «Сингенти» СИ Еладіум, посіявши на 60 га. Господарі кажуть, що на цей рік висіватимуть його більше. Новачок у приморозках та інших стресах повівся краще за інших, сміливо та гарно зійшов, показав швидкий ріст і розвиток, вирівняність (його сусід тим часом присів, перехворів), улітку гідно витримав посуху.
 
«От саме за такими параметрами і обираємо гібриди, — узагальнюють керівники. — За потенціалом урожайності, стійкістю до стресів, до хвороб, крім того — за можливостями витримувати холоди, проблеми з опадами, посуху».
 
Показали на прикладах, як на їхні рішення впливають явні зміни клімату упродовж останніх років. Скажімо, якщо раніше обирали гібриди з максимальним ФАО від 310 до 340, то тепер поступово зменшують, додають з ФАО 280-240, навіть гібрид Неріса з показником 200. Вважають, що це стійка тенденція: «Таким чином уникаємо ризиків. Гібрид із меншим ФАО завжди своє віддасть. Посіви розподіляємо так: 40% залишається за гібридами з вищим ФАО, але 60% — з меншим».
 
Упродовж останніх двох років кукурудзу в господарстві успішно захищають ґрунтовим гербіцидом Трофі. Часом страхуються Прімою. Проти багаторічних ефективно використовували схему, що складається з Мілагро та Пріми. «Прекрасно чистив посіви Пік, — зауважують. — Правда з ним треба розуміти, що буде наступним у сівозміні».
 
«У нас помітно поменшало проблем, бо вже тепер маємо чистий, підготовлений упродовж регулярного системного догляду ґрунт, — переконаний Олександр Ящик. — Ми за жодних умов навіть не пробували сумнівних препаратів, генериків. Користуємось тільки оригінальними препаратами надійних, перевірених виробників, лідерів. Цьому принципу ніколи не зраджували».
 
Насіння без корупції
Так само суворо закуповують насіння виключно у перевірених, авторитетних компаній. Дуже остерігаються фальсифікату. «Не раз бачили, як, на перший погляд, з однакових мішків висипалося разюче різне насіння. Трапляються домішки, половинки. Особливо мене обурює, коли допускаються різні фракції, — не приховує емоцій Віталій Ящик. — Хай фракція буде навіть меншою, тільки б однаковою, тоді отримуємо рівномірність посівів, рослини не конкурують між собою. Та й техніка відповідно ж розрахована, одразу реагує на якість». Багато нарікань чули на підробки саме найбільш ходових, популярних гібридів: «Приміром, завжди не вистачає такого гібриду, як Термо. Минулого тяжкого року саме Термо у нас вистрілив урожайністю. Давно і стабільно беремо його у «Сингенти». І розраховуємо на справжню європейську якість. А вона передбачає чітко зазначену фракцію на мішку (бажано, велику), абсолютну відповідність наповнення, ретельно перемите, чисте насіння, яскравий колір протруйника».
 
До європейських стандартів
«Кажуть, землю не обдуриш (як доглянеш — так і віддячить). У тваринництві подібні приказки: молоко у корови на язику — які корми, такий і результат», — говорить Олександр Ящик і показує заготовлений у спеціальних охайних рукавах корнаж. Водить доглянутими корівниками, з яких молокопроводом збирається молоко, що його у новеньких холодильних камерах тримають до відправлення на переробку. Але тут же з надією виводить до місця, де вже невдовзі розпочнеться будівництво сучасного доїльного залу. «Завдяки йому нарешті зможемо виробляти молоко класу «Екстра» і вийдемо на вищий рівень. Тільки з ним і до Європи можна дострибнути», — посміхається директор.
 
Європейських цінностей намагаються і самі дотримуватися. «Леляківське» щороку ремонтує сільські дороги, взялися відновити спортзал, де місцеві ентузіасти обіцяють відкрити секції для всіх охочих. Господарство утримує професійну футбольну команду «Фортуна», котра вже упевнено грає у першій лізі Полтавської області, а тепер планує і на вищу.
 
Але головне — господарство забезпечує більше сотні робочих місць односельцям та мешканцям навколишніх сіл і навіть сусіднього Пирятина. Більшість з них мають стабільну роботу у тваринництві (де середня зар­платня — 4 тис. грн). Механізатори не простоюють взимку, бачимо досить жваву роботу у ремонтних майстернях. Керівники переконують, що й надалі потребуватимуть нових кадрів, адже тваринницький напрямок розростається та й сучасну техніку поступово планують докуповувати, орієнтуючись на нові технології.
 
Мабуть, не випадково з Кейбалівки, де базується господарство, вже давно перестали виїжджати люди.

1

 26 червня 2019
У поточному році по всіх категоріях господарств Запорізької області належить зібрати ранні зернові на площі 917,1 тис. га.
У поточному році по всіх категоріях господарств Запорізької області належить зібрати ранні зернові на площі 917,1 тис. га.
26 червня 2019
 26 червня 2019
В Україні комерційне виробництво жимолості поступово набирає популярності.
В Україні комерційне виробництво жимолості поступово набирає популярності.
26 червня 2019
 26 червня 2019
З 2 серпня 2019 року в Україні почнуть діяти нові національні стандарти (закон №2496-VIII) органічного виробництва.
З 2 серпня 2019 року в Україні почнуть діяти нові національні стандарти (закон №2496-VIII) органічного виробництва.
26 червня 2019
 26 червня 2019
З 2020 року в Україні почне діяти заборона прийому молока ІІ ґатунку, яка стосується не продукту, який виробляють домогосподарства, а забрудненого молока, вміст мікроорганізмів у якому перевищує максимально допустимий.
З 2020 року в Україні почне діяти заборона прийому молока ІІ ґатунку, яка стосується не продукту, який виробляють домогосподарства, а забрудненого молока, вміст мікроорганізмів у якому перевищує максимально допустимий.
26 червня 2019
 26 червня 2019
У зв’язку з подорожчанням води для зрошення херсонські аграрії значно скоротили площі для вирощування рису і сої, які є стратегічними для степової Таврії.
У зв’язку з подорожчанням води для зрошення херсонські аграрії значно скоротили площі для вирощування рису і сої, які є стратегічними для степової Таврії.
26 червня 2019
 26 червня 2019
Найбільш затребуваний агрегат Лозівських МАШИН - дискова борона ДУКАТ була відзначена нагородою Міжнародної агропромислової виставки Агро-2019. Цього року захід ознаменувався десятим прем'єрним її показом.
Найбільш затребуваний агрегат Лозівських МАШИН - дискова борона ДУКАТ була відзначена нагородою Міжнародної агропромислової виставки Агро-2019. Цього року захід ознаменувався десятим прем'єрним її показом.
26 червня 2019

Please publish modules in offcanvas position.