Основні шкідники плодового саду: сезонний прогноз

Основні шкідники плодового саду: сезонний прогноз

/ Агрономія Сьогодні / Вівторок, 04 липня 2017 10:05

У садах комплекс фітофагів, які спричиняють відчутну шкоду, дуже різноманітний. Для забезпечення якісного урожаю, тривалої продуктивності багаторічних насаджень важливим заходом є інтегрований захист садів, де обов’язковою складовою є оцінка фітосанітарного стану та прогноз розвитку шкідливих організмів для володіння істинною інформацією щодо видового складу головних шкідників, їх чисельності, поширення, динаміки розвитку, що дозволяє вчасно визначати доцільність застосування оптимальної комбінації заходів і засобів захисту рослин зі шкідливими об’єктами для конкретної зони, поля, культури з максимальною ефективністю, корегувати системи захисту, що є важливим у реалізації концепції інтегрованого захисту рослин.

 

Яблунева плодожерка

Яблунева плодожерка залишається найпоширенішим та дуже небезпечним фітофагом яблуневих насаджень. Крім яблуні, може пошкоджувати плоди груші, сливи, абрикосу, айви, персика, волоського горіха. Без належних засобів захисту пошкодження плодів цим шкідником сягає 100%, тому практично у всіх зонах тактику захисту яблуневих садів визначає саме яблунева плодожерка.


Сезонний початок льоту метеликів шкідника відбувається при досягненні суми ефективних температур 100–130ºC і, як правило, збігається із закінченням цвітіння яблуні. Ембріональний розвиток першої генерації триває 9–12, другої — 7–9 діб. Відродження гусениць починається при досягненні суми ефективних температур 230ºC, в окремі роки від 190 до 280ºC. Гусениці деякий час тримаються на поверхні плода, потім вгризаються у м’якуш. У Поліссі і Передкарпатті більша частина гусениць, що закінчили харчуватись, впадає у діапаузу до весни, і тільки 10–15% особин заляльковується і дає друге покоління. В Лісостепу і Закарпатті у друге покоління переходить 30–40% гусениць, а у Степовій зоні — 60–80%. Повний розвиток двох поколінь можливий при забезпеченні температури 1400–1500ºC (за порогу 10ºC).


У Степу яблунева плодожерка розвивалась у двох поколіннях, у Херсонській і Одеській областях — у трьох або третьому факультативному. Шкідник заселив усі яблуневі сади. Початок льоту метеликів відзначено з третьої декади квітня. З кінця другої-початку третьої декади травня розпочався масовий літ. Повне відродження гусениць відбувалось з червня. Чисельність шкідника була досить високою, шкодила вона повсюдно, заселяла від 22 до 82% дерев. У період масового льоту І і ІІ покоління феромонні пастки за тиждень відловлювали від 1 до 20 екз./пастку. Пошкодження плодів гусеницями становило 0,3–8% плодів. У садах, де не проводили обприскування, пошкодження сягало 30–40%. Середня чисельність зимуючих гусениць становила 2,6 екз./дерево.


У Лісостепу яблунева плодожерка повсюдно розвивалась у 2-х поколіннях. Вихід метеликів почався у 2–3 й декаді травня, що пізніше за минулорічні показники. Відродження гусениць розпочинається у 1–2 декаді червня. Максимальна чисельність метеликів першого і другого покоління відзначена в Хмельницькій і Тернопільській областях — 7–16 екз./пастку. Гусениці першого і другого покоління у Лісостепу пошкодили від 2 до 8% плодів, максимально в Хмельницькій області — до 30%. Зимуючий запас шкідника становив 1,3–4,0 екз./дерево на 38–86% дерев.


У Поліссі яблунева плодожерка розвивалась у 2-х поколіннях, за винятком Чернігівської і Волинської областей, де фітофаг мав одне покоління, або друге було факультативне, що обумовлено погодними умовами вегетаційного сезону цього року.


Початок льоту метеликів І-го покоління відзначали з кінця другої-початку третьої декади травня, у Закарпатській області — з кінця квітня. Чисельність у період піку льоту становила 3–6 екз./пастку, максимально у Закарпатській до 13–27 екз./пастку. Перше покоління пошкодило від 4 до 13% плодів, максимально в Житомирській і Волинській областях, друге — від 6 до 21%, найбільше в Житомирській, Івано-Франківській, Закарпатській областях. Зимуючий запас шкідника становить 2,1–8 екз./дерево, що достатньо для нанесення відчутної шкоди цьогоріч. Найбільшу загрозу шкідник створюватиме в Степу в садах Запорізької, Донецької областей, в Лісостепу повсюдно, на Поліссі в Житомирській, Волинській, Івано-Франківській і Закарпатській областях.


Для стримування наростання чисельності шкідника захисникам слід враховувати те, що в останні роки в північних і західних областях яблунева плодожерка розвивається у двох поколіннях, а в окремі роки спостерігали навіть третє факультативне. Першу обробку проводять за СЕТ(+10) 230ºС при сталій середньодобовій температурі +15ºС і вище проти гусениць шкідника. Гормональні інсектициди застосовують у період максимального льоту метеликів та відкладання яєць шкідником, який визначають за феромонними пастками (у травні-червні 5 екз./пастку, у липні-серпні 3 екз./пастку за 5 діб). В зонах високої чисельності шкідника покоління накладаються одне на одне, тому головне визначитись з першим обприскуванням, а надалі тримати сад під «інсектицидним пресом», проводячи наступні обприскування після закінчення терміну дії інсектициду, що застосовували в попередньому обприскуванні, враховуючи рівень чисельності шкідника.


Яблуневий пильщик

Яблуневий пильщик пошкоджує плоди яблунь, поширений у всіх зонах вирощування яблуневих садів. Є гігрофільним видом, тому найбільша його шкідливість відмічається у зонах достатнього зволоження. Несприятливими для розвитку личинок шкідника є недостатність вологи в ґрунті в літній період. Зимують вони в коконах у ґрунті. Початок льоту збігається із фенофазою «розпускання бутонів» літніх сортів яблуні. Пильщики активні в сонячну і тиху погоду за температури вище 16ºC. Самка відкладає яйця у продуктивні квітки, відрізняючи їх від «пустоцвіту». Сприятливим для розвитку та збільшення чисельності пильщика є і розтягнутий період цвітіння. Перш за все яблуневим пильщиком пошкоджуються ранні сади. Генерація однорічна. Одна личинка пошкоджує до 4 плодів.


В умовах 2016 року яблуневого пильщика виявляли у всіх зонах вирощування яблуневих садів. Виліт практично повсюдно спостерігався у кінці другої-на початку третьої декади квітня, що було раніше, ніж торік. Масовий літ, парування та початок відкладання яєць розпочалось у період фенофази «рожевий бутон-початок цвітіння». Тривав літ метеликів протягом квітування яблунь був слабким, подовженим, що обумовлювали прохолодні температури повітря. Міграцію личинок у грунт відмічали в кінці червня-на початку липня.


Значного поширення шкідник набув у садах Степу, де заселяє їх дуже нерівномірно. В умовах минулого року відсоток заселених площ і дерев пильщиком дещо збільшився. У літній період шкідника виявляли на 10–48% площ, де він заселяв та пошкодив від 1 до 3% плодів на 3–27% дерев, максимально шкідником були заселені площі у Запорізькій і Луганській областях — до 100% площ. Зимуючий запас шкідника в Степу — 0,5–2,0 екз./ м², що на рівні минулого року. В Лісостепу він шкодив як і торік — від 2 до 4,4% плодів на 10–30% дерев. Значно відчутну шкідливість фітофага відмічали в Хмельницькій області, де на 100% площ садів було пошкоджено до 36% плодів на 46% дерев. Восени пильщика виявили на 11–46% площ садів, максимально — на 100% площ у Вінницькій, Київській, Хмельницькій областях за чисельності 1,5–3 екз. м², що дещо більше, ніж торік (0,7–1,9 екз. м²). На Поліссі яблуневий пильщик пошкодив в Івано-Франківській, Волинській, Закарпатській областях на 6–36% площ, завдаючи шкоди від 1,1 до 3,8% плодів на 12–25% дерев. Зимуючий запас фітофага становить 0,3–1,0 екз./м².


Поточного року за сприятливих умов для розвитку шкідника, особливо в зонах, де було достатньо вологи у літній період 2016 року (західні області) та у весняний період поточного можливе відчутне пошкодження плодів шкідником. Тому в період рожевого бутона, перед самим цвітінням (масовий літ імаго та яйцекладка починається за 3–4 дні до цвітіння і триває весь період цвітіння) необхідно провести обприскування садів проти імаго, та зразу ж після цвітіння, у період відродження личинок та переходу їх із зав’язі, на яку самиця відкладала яйця до другого плоду (через1–3 дні). Особливу увагу треба звернути на ранні сади, які найбільше пошкоджуються яблуневим пильщиком. Сприятливим для розвитку та збільшення чисельності пильщика є і розтягнутий період цвітіння.


Поріг шкідливості: відокремлення бутонів — 10 імаго на 10 гілок (одне дерево); цвітіння — 3–5 яєць на 100 квіток; після опадання пелюсток — три личинки на 100 плодів.


Доцільним є також культивація перед завершенням живлення личинок з метою розпушування шару ґрунту в міжряддях і пристовбурних кругах на глибину 9–11 см з тим, щоб основна маса шкідника зосередилася на цій глибині, наступне розпушування ґрунту з захоплення цього шару призводить до значної загибелі шкідника. У грунт личинки шкідника, як правило, переходять з середини червня (через 30–40 днів після кінця квітування ранніх сортів яблунь).


Садові довгоносики

Розповсюдження довгоносиків залишається нерівномірним, що зумовлено як кліматичними умовами, так і несвоєчасним проведенням захисних заходів у господарствах. Найбільша чисельність їх виявлена у приватних садових насадженнях, особливо біля лісосмуг, у промислових садах, які межують із занедбаними ділянками, такими як старі насадження, що планують корчувати, або, навпаки, молоді сади, в яких обприскування не завжди проводять, такі садові квартали є накопичувачами шкідника.


Сірий бруньковий довгоносик виходить із ґрунту, як правило, в першій-другій декаді квітня, масовий вихід починається за температури 10º, перші жуки яблуневого квіткоїда з’являються через 3–4 дні після переходу середньодобової температури через +6º, масове заселення дерев після стійкого переходу температури через +8–10º.


У вегетацію 2016 року виходити з ґрунту сірий бруньковий довгоносик почав лише з першої-початку другої декади квітня, що обумовили температури березня-квітня, а за ним і яблуневий квіткоїд. В умовах року довгоносики шкодили повсюдно.


В Степу яблуневий квіткоїд заселяв від 5 до 75% дерев за середньої чисельності 2,3–10 екз./дерево, максимально в садах Дніпропетровської, Луганської областей, де пошкодив 2–5% квіток на 35–75% дерев, у Кропивницькій і Херсонській до 12 і 20% квіток відповідно. Восени за чисельності 1,5–7 екз./дерево шкідника виявили на 5–35% дерев.


В Лісостепу і на Поліссі навесні та початку літа яблуневий квіткоїд шкодив практично повсюдно. В Лісостепу знищив від 1 до 4,6% бутонів на 22–78% дерев, максимального поширення та шкідливості набув у Сумській, Тернопільській, Хмельницькій областях, де пошкодив до 16% квіток. На Поліссі у західних та північних областях пошкодив у середньому 2–7% бутонів і квіток, у Рівненській і Чернігівській — до 9–15%.


Плануючи захисні заходи проти яблуневого квіткоїда, необхідно враховувати, що жуки виходять за температури повітря +6ºС, а за стійкої температури 10º–15ºС більш активно перелітають з дерева на дерево, розселяються по саду, активно спарюються та відкладають яйця. Масовий вихід жуків у Лісостепу припадає на середину квітня, у Степу на 3–5 днів раніше. У цей період застосування хімічних або механічних засобів є найбільш ефективним.


Сірий бруньковий довгоносик більш поширений у Лісостепу, особливо в Сумській, Київській, Хмельницькій, Чернівецькій областях, де на 50–100% площ пошкодив від 4 до 16% бруньок на 68–100% дерев. На Поліссі він заселяє у північних областях — Чернігівській, Житомирській до 50% площ, в Івано-Франківській, Волинській, Рівненській — 75–100%. І хоча чисельність його дещо знизилась, найбільш заселеними залишаються сади Івано-Франківської, Чернігівської областей, де у весняно-літній період він пошкодив 4–12% бруньок на 46–50%. У Степу у весняно-літній період фітофага виявляли на 40–77% дерев, пошкоджено 2–6% бруньок, максимально — до 10–22% у садах Херсонської і Кропивницької областей.


Наступного року найбільшої шкоди слід очікувати в садах Запорізької, Луганської, Донецької, Кропивницької, Сумської, Хмельницької, Івано-Франківської областей.


Плануючи захисні заходи проти сірого брунькового довгоносика, необхідно враховувати, що жуки починають виходити ранньою весною, як правило, у фазі набубнявіння плодових бруньок яблуні за середньодобової температури повітря 6–7 °C. Живляться спочатку набубнявілими бруньками, а надалі молодими листочками та бутонами. Період активного живлення триває місяць — це найбільш уразливий час у розвитку шкідника для дії інсектицидів. Живляться жуки вдень, а ввечері або за холодних денних температур ховаються у тріщини кори, під грудочками ґрунту. Тому доцільно обробки проводити за температури вище +12ºС, в сонячну погоду.


Чисельність букарки і казарки торік була незначна. Букарка найбільше розповсюджена в Лісостепу. Останніми роками чисельність її стримують погодні умови — посуха, за якої недостатня вологість призводить до швидкого висихання опалого листя, де розвиваються личинки, внаслідок чого вони гинуть. Але треба відмітити, що минулого року порівняно з попереднім шкідливість фітофага була більш відчутною. Казарка є більш типовим шкідником Степу, але погодні умови останніх років (м’якші зими, підвищені температури та низька вологість у ранньовесняний період, достатньо високі температури ґрунту у кінці літа) сприяли розвитку шкідника й у областях Лісостепу.


Торік відчутну шкідливість букарки і казарки відмічали в Миколаївській, Херсонській, Луганській, Сумській областях. Цьогоріч необхідно ретельніше оглянути сади на наявність шкідників в областях Лісостепу та Степу.


Для стримування чисельності букарки і казарки оптимальним строком для проведення обробок є період відокремлення бутонів та через 3–5 днів після цвітіння.


Таким чином, зимуючий запас комплексу садових довгоносиків достатній для нанесення відчутної шкоди яблуневим садам, тому необхідно проводити весняні обприскування проти цих шкідників. Оптимальним строком для проведення обприскування проти комплексу довгоносиків є період початку розпускання бруньок — «зелений конус», за температури вище 10–12ºС, та період відокремлення бутонів.


Комплекс кліщів

Серед сисних шкідників найбільш поширені кліщі червоний і бурий плодовий, які зимують у стадії яйця, та глодовий і звичайний павутинний, котрі зимують у стадії дорослої самиці. Кліщі активно розвиваються за низької відносної вологості повітря 35–50% та температур вищих за + 28ºC.


Погодні умови останніх років сприяють поширенню плодових кліщів.


В Степу відчутно шкодили: червоний, бурий плодовий, глодовий і подекуди звичайний павутинний. Найбільше від бурого плодового кліща потерпали сади в Кіровоградській і Дніпропетровській областях, де навесні і влітку було пошкоджено від 3 до 14% бруньок, 5–13% листя на 61–81% дерев. Зимуючий запас бурого кліща в Степу в середньому 0,5–4 екз./м. п. г. на 2–42% дерев на 13–20% площ. У Херсонській, Кропивницькій, Дніпропетровській областях — 7–12 екз./м. п. г. на 30–68% дерев на 32–100% площ. Червоний плодовий кліщ відчутно шкодив у Донецькій області, де навесні знищував 7% бруньок на 20% дерев. За осінніми обстеженнями шкідник заселив у Степу від 17 до 89% дерев у слабкому, середньому і сильному ступені, зимуючий запас його 0,6–1 екз./м. п. г., на Херсонщині, як і минулого року, до 10 ­екз./м. п. г.


Шкідливість глодового кліща порівняно з минулим роком дещо знизилась. Відчутно фітофаг шкодив лише в Донецькій і Запорізькій (до 48% бруньок на 27–73% дерев). Зимуючий запас шкідника у Степу — 0,6–7 екз./м. п. г. Звичайний павутинний кліщ у садах Донецької області навесні пошкодив 1,5 бруньок, влітку до 20% листя на 10–20% дерев. Виявляли його також у Херсонській і Одеській областях. Зимуючий запас — 1,8 екз./м. п. г.


В садах Лісостепу в умовах року відчутно шкодили червоний плодовий — в центральних і західних областях. Подекуди, в північних і центральних областях бурий плодовий кліщ. Навесні та влітку червоний плодовий кліщ поширився на 22–43% площ, що удвічі більше минулого року (10–25% площ), максимально на 55–100% у Тернопільській, Хмельницькій областях, пошкодив 3–6% бруньок і 3–10% листя на 10–40% дерев, у Хмельницькій — на 70% дерев. Зимуючий запас шкідника — 2,5–3 екз./м. п. г., у Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій — до 6–10 ­екз./м. п. г. Бурий плодовий шкодив у Сумській, Київській, Він­ницькій областях.


На Поліссі в умовах минулого року відчутно шкодили: бурий плодовий кліщ, подекуди червоний плодовий. Останнього відмічали в садах Волинської, Івано-Франківської, Закарпатської областей, де він заселяв до 100% площ садів, пошкодив 2–3% бруньок, 4–17 листків у слабкому та середньому ступені. Зимуючий запас шкідника 2–4 екз./м. п. г. Поширення бурого плодового кліща дещо зменшилось порівняно з попереднім роком. Шкідливість фітофага була відчутною у Рівненській, Житомирській, Чернігівській, Закарпатській областях, де навесні було пошкоджено 2–4% бруньок на 10–15% дерев (12–50% дерев минулого), влітку 3–8% листя на 10–16% дерев (17–30% дерев — 2015 р.). Зимуючий запас шкідників дещо зменшився і становив 0,5–3 екз./м. п. г., за винятком Рівненській області, де зимуючий запас 6 екз./м. п. г., що на рівні минулого року.


Таким чином, у результаті проведеного аналізу встановлено, що практично повсюдно є сади з високою чисельністю кліщів. Зимуючий запас комплексу кліщів достатньо високий і становить від 0,5 до 12 екз./м. п. г.


Тому для запобігання спалахів чисельності шкідників необхідно ретельно проводити ранньовесняні обстеження для з’ясовування стану кліщів у плодових насадженнях після перезимівлі.


Обприскування проводять у ранньовесняний період проти зимуючих яєць червоного і бурого плодових кліщів; навесні проти личинок, які виходять з яєць, що перезимували, і самок глодового та звичайного павутинного кліщів, що виходять із місця зимівлі. Влітку після початку росту плодів обробки проводять за чисельності шкідника 5–7 екз./листок.


Також треба відмітити, що в останні роки великої шкоди завдає чотириногий яблуневий ржавий кліщ, який мешкає на нижньому боці листка яблуні. Внаслідок його живлення на листках виникають коричневі плями, які зливаються між собою і надають поверхні листя ржавого відтінку. Дерева набувають вигляду, немов вони страждають від посухи.


Попелиці

Найбільш шкідлива зелена яблунева попелиця. Влітку вона зустрічається на груші, айві, може живитися на глоді, горобині, кизильнику. Упродовж вегетаційного сезону попелиця дає у північній зоні 6–8, у Лісостепу — 9–13, на півдні — 14–17 поколінь. Личинки відроджуються у період набухання і розпускання бруньок. Особливо шкідлива в плодових розсадниках і молодих садах. Оптимальні умови для розвитку — помірно тепла погода і підвищена відносна вологість повітря. Чисельність попелиць знижується при згасанні ростових процесів у кормових рослин, високій температурі поряд із низькою відносною вологістю повітря. Сливова попелиця пошкоджує сливу, аличу, абрикос, персик. Розвивається у 8–10 поколіннях. Личинки відроджуються за середньодобової температури 8ºC, під час розкривання лусочок плодових бруньок. Вишнева попелиця пошкоджує вишню і черешню. Відродження личинок відбувається у квітні під час набухання плодових бруньок ранніх сортів черешні. За сезон має 9–12 поколінь. Наприкінці липня і в серпні висока температура та низька відносна вологість повітря призводять до масової загибелі личинок і самиць. Червоноголова (сіра яблунева) попелиця пошкоджує тільки яблуню. До початку серпня розвивається З-4 покоління. Личинки відроджуються під час розпускання бруньок і заселяють молоді листки з нижнього боку.


В умовах Степу шкодять яблунева зелена, вишнева, сливова і червоногалова попелиця. Початок відродження та виходу попелиць із місць зимівлі торік відмічено у першій декаді квітня. Яблунева попелиця відчутно шкодила в Дніпропетровській, Запорізькій, Кропивницькій, Луганській, Донецькій, Одеській областях, де знищила 2,5–6%, а в Запорізькій і Кропивницькій — до 10–14% бруньок. Влітку відмічали розселення та поширення попелиці повсюдно, зріс рівень заселених дерев. Шкідником було пошкоджено від 3 до 13% листків, у Донецькій області — до 44%. Зимуючий запас шкідника — 2,3–7 екз. яєць /п. м. г. Вишнева попелиця шкодила повсюдно в Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій областях, у Херсонській, Миколаївській, Одеській — на 3–20% площ. Навесні завдала шкоди 0,5–5% брунькам, у Запорізькій області — на 40% дерев — 10–35% бруньок. Зимуючий запас її в середньому дещо знизився і становить 0,5–1,6 ­екз./п. м. г., у Запорізькій області — до 18 ­екз./п. м. г. Сливова попелиця шкодила в садах Донецької, Дніпропетровської, Запорізької Херсонської областей. Весною знищила 0,5–6% бруньок. Зимуючий запас шкідника — 2–7 екз./п. м. г., що на рівні минулорічних показників. Червоногалову попелицю виявляли в Донецькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській областях.


У Лісостепу загалом шкодить яблунева попелиця, подекуди сливова і вишнева. Найбільше яблуневою заселені сади Вінницької, Сумської, Хмельницької, Тернопільської областей, де навесні було пошкоджено 6–12% бруньок, влітку до 14% листків. Зимуючий запас шкідника дещо зменшився порівняно з попереднім роком і становить 3,5–14 яєць/п. м. г. на 46–100% площ садів. Найбільшу загрозу від шкоди яблуневої попелиці можливо очікувати в садах Вінницької, Хмельницької, Тернопільської областей. Сливову попелицю виявляли на Вінниччині і Черкащині на 28 і 65% дерев відповідно. Вишнева шкодила у Він­ницькій області на 60% дерев, навесні знищила 3,8 бруньок, влітку 16% листя.


На Поліссі яблунева попелиця поширена у всіх садах. Навесні найбільше потерпали насадження Житомирської, Івано-Франківської, Закарпатської областей, де на 42–100% дерев було пошкоджено до 5–10% бруньок. Влітку попелиця максимально заселяла сади у Житомирській, Івано-Франківській, Закарпатській — 53–100% дерев. Наступного року найбільшої шкідливості фітофага слід очікувати в Чернігівській, Житомирській, Івано-Франківській, Закарпатській областях, де зимуючий запас сягає 3,2–7,1 яєць/п. м. г. Вишневу і сливову попелицю виявляли в садах Івано-Франківської і Закарпатської областей повсюдно. Фітофаги пошкодили від 3,5 до 10% бруньок і 8–18% листя, зимуючий запас шкідників становить 2–3,9 яєць/п. м. г. У садах Закарпатської області червоногалова попелиця пошкодила 3% бруньок і до 10% листя на 22% дерев.


Таким чином, за доброї перезимівлі та сприятливих погодних умов для розвитку попелиць наступного року можливі спалахи чисельності шкідників повсюдно. Для запобігання необхідно у квітні в період «відокремлення бруньок» за заселення більше 15–20% бруньок проводити обприскування, друге — після цвітіння. Особливу увагу слід приділити молодим садам. Проти сливової та вишневої попелиці найефективніше обприскувати після цвітіння.


Для запобігання шкідливості комплексу попелиць рано навесні, до розпускання бруньок, за температури не нижче +4ºC, за чисельності понад 10–20 яєць на 10 см пагонів необхідно провести обприскування — промивання дерев овіцидами.


Яблунева і грушева

медяниці

Яблунева медяниця розвивається в одному поколінні. Внаслідок висмоктування соків та під дією ферментів слини фітофага листя залишається недорозвинене, площа поверхні його буває у 7–10 разів менша від нормальної. Значна кількість виділень клейких цукристих екскрементів, які розпливаються липкою масою, склеюють внутрішні частини бруньок, закупорюють продихи листя; бруньки, квітки та зав’язі обсипаються. На забрудненій поверхні розвиваються сапрофітні гриби. У разі значних пошкоджень слабко формуються плодові бруньки під урожай наступного року. На ослаблених деревах взимку підмерзають пагони. Оптимальні умови для розвитку та масового розмноження яблуневої медяниці — помірна температура і підвищена відносна вологість повітря навесні.


В умовах 2016 року яблунева медяниця (листоблішка) шкодила повсюдно. Найбільшого поширення вона набула в центральних, західних та північних областях. У Лісостепу найбільше заселеними шкідником залишаються сади Вінницької, Тернопільської, Хмельницької областей, де весною на 77–100% площ садів яблунева листоблішка живилася на 20–70% дерев і пошкодила 3–6% бруньок. Зимуючий запас її у Лісостепу залишається на рівні попереднього року — 2–5 яєць/п. м. г. На Поліссі найбільш поширена яблунева медяниця в Івано-Франківській області, де влітку та навесні її виявляли повсюдно (100% дерев на 100% площ), пошкоджено було 4% бруньок, 5% листя. У Степу яблуневу листоблішку виявляли на 1–12% дерев у Дніпропетровській, Донецькій, Херсонській областях, де вона заселяла та пошкодила 0,2–6% бруньок і 1–12% листя.


Грушева медяниця розвивається у чотирьох, на півдні — у п’яти поколіннях, що накладаються одне на одне. Шкоди завдають личинки та імаго, висмоктуючи сік із бруньок, листя, квітконіжок, пагонів і плодів. Пошкоджені органи недорозвинені, листки та зав’язі обпадають, плоди набувають потворної форми і дерев’яніють, гілки усихають; відбувається загальне ослаблення дерев. Медяниця виділяє значну кількість липких цукристих екскрементів (медвяна роса), якими при масовій чисельності шкідника бувають покриті всі дерева і ґрунт пристовбурних кругів. На забрудненій поверхні розвиваються сапрофітні сажкові гриби. Суха і жарка погода сприяє розвитку шкідника.


В умовах минулого року грушева медяниця більше шкодила в Степу. Повсюдно її виявляли в Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій областях, де фітофаг пошкодив від 2% до 10% бруньок, 1–12% листя. За осінніми обстеженнями найбільше заселеними залишаються сади Херсонської і Запорізької областей — 44–80% дерев із зимуючим запасом 4 яєць/п. м. г. У Лісостепу грушева медяниця відчутно шкодила в Вінницькій і Черкаській областях, на 46–100% площ було пошкоджено 2,5–5% бруньок, влітку до 20% листя на 20–30% дерев. Зимуючий запас шкідника — 1–3 яйця/п. м. г. На Поліссі в Івано-Франківській і Закарпатській областях на 50–100% площ фітофаг пошкодив від 5 до 22% листя на 54–75% дерев.


Аналіз отриманих даних свідчить про те, що середні показники чисельності зимуючих стадій яблуневої та грушевої листоблішки практично не змінились порівняно з попереднім роком, але існують осередки з досить чисельним зимуючим запасом, тому ймовірність нанесення відчутної шкоди фітофагами поточного року залишається. Для стримування чисельності шкідника в ранньовесняний період до розпускання бруньок у вогнищах високої чисельності необхідно проводити обприскування — промивання з метою знищення зимуючої стадії, а також обприскування у період виходу з яєць — фаза «зеленого конусу», ефективно також обприскувати дерева в період, коли листоблішки відродилися і живляться відкрито, до занурювання у бруньки та бутони — фаза «висування бутонів». Проти грушевої листоблішки ефективними є і літні обприскування.


Увагу щодо захисту проти листоблішок необхідно звернути на яблуневі та грушеві (особливо молоді) сади у Херсонській, Запорізькій, Тернопільській, Хмельницькій, Він­ницькій, Івано-Франківській, Закарпатській областях.


Щитівки та

несправжні щитівки

Ці шкідники поширені переважно в старих садах і присадибному секторі. Найчастіше вони трапляються осередками. У разі масового розмноження щитками бувають вкриті значні ділянки кори.


Комоподібна щитівка поширена в Україні повсюдно, але сади заселяє дуже нерівномірно. Зимує фітофаг у стадії яйця. Більш поширена комоподібна щитівка в садах Лісостепу, особливо в центральних і східних областях, які характеризуються помірною кількістю опадів. Навесні та влітку в Лісостепу шкідника виявляли на 25–100% площ, фітофаг заселяв та пошкодив 2–5% пагонів на 12–25% дерев, у Тернопільській і Хмельницькій областях — на 39 і 50% дерев. Зимовий запас шкідника в Лісостепу становив 2,3–4 екз./ дм² кори на 27% дерев на 40–82% площ, максимально комоподібна щитівка заселяє сади в Київській, Сумській, Хмельницькій областях. На Поліссі в умовах року вона відчутно шкодила в Івано-Франківській області — на 67% дерев, в Чернігівській і Рівненській її відмічали на 10–15% дерев. У Степу навесні та влітку було заселено від 6 до 55% дерев у слабкому та середньому ступені на 6–34% площ, максимально, як торік у Донецькій і Кропивницькій областях — на 47–100% площ 50–55% дерев. Зимуючий запас шкідника в Степу в середньому — 3 екз./ дм² кори на 8% дерев на 20% площ. У садах Кропивницької, Дніпропетровської і Луганської областей комоподібна щитівка охопила від 50 до 100% площ.


Таким чином, з огляду на те, що шкідник зимує у стадії яйця і гине лише за температури повітря –32ºC, а поточна зима не досить холодна, ймовірне очікування поширення, підвищення чисельності та шкідливості щитівок у Лісостепу та Поліссі, особливо у вогнищах вищезгаданих областей. За масового розмноження шкідника щітки повністю вкривають кору дерева, що призводить до опадання листя, відмирання гілок, інколи до повної загибелі рослини.


Для запобігання поширенню комоподібної щитівки хімічний захист насаджень доцільно проводити навесні до розпускання бруньок проти зимуючої стадії шкідника та в період відродження личинок «мандрівниць». Для цього необхідно точно визначати період відродження личинок. Як правило, в Лісостепу і Поліссі це період відцвітання яблуні, коли сума ефективних температур (вище +8ºC) досягає 130–140ºC і, залежно від температури, триває 4–10 днів. Бродяжки пересуваються 2–3 дні, цей період є найбільш ефективним для застосування інсектицидів.


Обприскування інсектицидами проводять навесні за наявності більше п’яти щитків на 10 см гілок, під час вегетації, після закінчення цвітіння яблуні за наявності п’яти личинок на 1 см товстих гілок.


Акацієва і сливова несправжні щитівки шкодять більше в зоні південного садівництва. Акацієва завдає шкоди загалом сливі, інколи її виявляють на яблуні. Сливова поширена більше в Степу, але останнім часом вона значно поширюється і в південних та подекуди у східних областях Лісостепу. Стримуючим фактором розвитку шкідника є підвищена вологість. Личинки, що перезимували, починають пересуватися на початку квітня. Літнє їх відродження у Степу відбувається в І-й декаді червня, у Лісостепу — у 2-й декаді.


В умовах 2016 року акацієва і сливова несправжні щитівки шкодили в Степу в Запорізькій і Донецькій областях. За осінніми обстеженнями вони заселили в середньому 19% дерев (від 1 до 34%) на 0,7–14% площ, у Запорізькій — на 47% площ. У Лісостепу і Поліссі акацієва і сливова щитівки відчутно завдавали шкоди в садах Вінницької, Закарпатської і Черкаській областей, де їх виявляли на 6–19% дерев на 3–27% площ.


Проти акацієвої і сливової щитівок обробки проводять у ранньовесняний період по сплячих бруньках за чисельності, що перевищує 200 личинок на 1 м пагонів, і влітку під час міграції личинок.


Значно поширена в Степу і завдає відчутної шкоди, особливо в старих насадженнях, каліфорнійська щитівка. Шкідником заселено 17–36% площ садів, пошкоджено до 39% скелетних гілок на 12–35% дерев, у Донецькій області каліфорнійська щитівка поширилась повсюдно — 100% садів.


Для запобігання накопичення щитівок та нанесення ними шкоди ефективно застосовувати засоби захисту від цих шкідників ранньою весною. В період спокою — проводити «промивання» дерев препаратом 30 В.


Сигналом для проведення обприскування проти каліфорнійської щитівки є поява бродяжок І-го покоління, які, як правило, з’являються в І-й декаді червня, ІІ-го покоління на початку серпня.


Вишнева муха

Необхідно привернути увагу й до такого шкідника, як вишнева муха. Це дуже шкідливий фітофаг вишень та черешень. В роки масового розмноження вона може пошкодити до 60% урожаю. Відчутно шкодить середнім і пізнім сортам, що обумовлено фенологією розвитку шкідника — в період, коли самиці починають відкладати яйця, закінчується дозрівання плодів ранніх сортів.


Від вишневої мухи найбільше потерпають сади Степу, де оптимальніші умови для її розвитку. Вихід мух навесні починається за суми ефективних температур понад 10º і триває впродовж 20–28 діб. У Степу вихід імаго з ґрунту зазвичай відбувається з ІІ декади травня і закінчується у ІІ декаду червня. За рік розвивається одна генерація.


В умовах 2016 року літ вишневої мухи розпочався з І декади травня. Відродження личинок відзначено на початку червня.


В Степу найбільше від шкідника потерпали сади Херсонської, Запорізької, Дніпропетровської, Донецької областей, де фітофаг пошкодив до 10% плодів на 12–33% дерев, максимально в Донецькій — до 25% плодів на 55% дерев. У Лісостепу і Поліссі ареал відчутної шкідливості мухи залишається в садах Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської областей, де на 100% площ вишень та черешні, переважно пізніх строків дозрівання, муха пошкодила 8–30% плодів.


Результати аналізу даних поширення та зимуючого запасу шкідника свідчить про те, що практично по всіх зонах вирощування черешні та вишні чисельність вишневої мухи залишається вища порогу шкідливості і становить 2,3–5, подекуди до 10 пуп./м² (ЕПШ 1,0 пуп./м²).


Захисні заходи обов’язково проводять, якщо в попередньому році личинками вишневої мухи було пошкоджено понад 2% врожаю. З огляду на те, що уразливі для дії інсектицидів стадії розвитку мухи (відродження та живлення личинки) проходять у плоді, і практично не доступні, обприскування садів виконують в період активного виходу мухи з ґрунту, коли імаго живляться виділеннями листків або соком плодів для дозрівання яйцепродукції, тобто через 8–12 діб після початку вильоту мух, наступну обробку проводять через 10–12 діб.


Необхідно також враховувати, що найбільше вишнева муха пошкоджує середні та пізні сорти черешні, а також те, що обробку треба проводити не пізніше як за 20 днів до збору плодів. З огляду на те, що муха зимує у ґрунті, одним із методів боротьби є й осінній та весняний обробітки ґрунту в міжряддях і пристовбурних кругах, що призводить до знешкодження більшої частини пупаріїв.


У статті використані матеріали наукових

установ НААН, відділу фітосанітарної

служби і прогнозу Держветфітослужби


Т. М. НЕВЕРОВСЬКА
Інститут захисту рослин НААН

1

 18 липня 2019
У селі Довгалівка Крупецької ОТГ, що на Рівненщині, відкрили ферму «Шедевр».
У селі Довгалівка Крупецької ОТГ, що на Рівненщині, відкрили ферму «Шедевр».
18 липня 2019
 18 липня 2019
На території Валуйської селищної ради Станично-Луганського району Луганської області було виявлено нашестя сарани.
На території Валуйської селищної ради Станично-Луганського району Луганської області було виявлено нашестя сарани.
18 липня 2019
 18 липня 2019
У поточному році ціни на сливу значно вищі порівняно з минулим роком, не зважаючи на те що асортимент даних плодів значно розширився.
У поточному році ціни на сливу значно вищі порівняно з минулим роком, не зважаючи на те що асортимент даних плодів значно розширився.
18 липня 2019
 18 липня 2019
Станом на 17 липня українські аграрії зібрали 19,7 млн тонн ранніх зернових та зернобобових культур з площі 5,6 млн га або 58% до прогнозу.
Станом на 17 липня українські аграрії зібрали 19,7 млн тонн ранніх зернових та зернобобових культур з площі 5,6 млн га або 58% до прогнозу.
18 липня 2019
 18 липня 2019
Публічну дискусію “Ринок землі в Україні: хто має отримати право купувати землю, та якими мають бути обмеження по концентрації земель?” провела нещодавно в Києві Громадська коаліція за скасування земельного мораторію, яка об’єднує в своїх лавах понад 50 організацій.
Публічну дискусію “Ринок землі в Україні: хто має отримати право купувати землю, та якими мають бути обмеження по концентрації земель?” провела нещодавно в Києві Громадська коаліція за скасування земельного мораторію, яка об’єднує в своїх лавах понад 50 організацій.
18 липня 2019
 18 липня 2019
За результатами останніх досліджень данських вчених, свині можуть заразитися вірусом африканської чуми свиней (АЧС), поїдаючи заражених мух.
За результатами останніх досліджень данських вчених, свині можуть заразитися вірусом африканської чуми свиней (АЧС), поїдаючи заражених мух.
18 липня 2019

Please publish modules in offcanvas position.