Утримання ґрунту
в міжряддях
Практикується вирощування сидеральних культур, що скошуються і покращують механічний склад та вміст органічної речовини ґрунту, яка потім мінералізується, й елементи живлення стають доступними для рослин. Вирощування сидератів рекомендується проводити при достатній вологозабезпеченості ділянки. При висіві сидератів восени відпадає необхідність міжрядного обробітку ґрунту, який у цей період часто призводить до затягування вегетативного росту рослин та пошкодження пагонів, що не визріли, взимку (у сортів літнього плодоношення).
Полив ремонтантної
малини
Вирощування ремонтантної малини передбачає її регулярний і достатній полив. У середньому зволожувати ґрунт у малиннику потрібно один раз на тиждень, але в посушливий час.
Поливати малину треба рясно, щоб ґрунт промок на глибину 30–40 см. Найважливіше забезпечити вологість ґрунту перед початком цвітіння, а також у період зростання і дозрівання плодів. Перед зимівлею проводять рясний вологозарядковий полив малини.
Однак слід стежити за тим, щоб не сталося застою води, оскільки від цього може бути більша шкода, ніж від недостатнього поливу — в мокрому ґрунті повітря перестає надходити до коріння, ґрунт стає холодним, а це спричиняє уповільнення розвитку, особливо навесні.
Найефективніший спосіб поливу ремонтантної малини — крапельний. Він заощаджує воду, до того ж ґрунт зволожується рівномірно. Але можна зволожувати ґрунт просто зі шланга. Для поливу не використовують холодну воду. Якщо навесні ділянку замульчувати, то частота поливань помітно скорочується.
Підживлення ремонтантної
малини
Якщо перекопати ґрунт на ділянці перед посадкою із рекомендованою нормою добрив, ремонтантна малина у відкритому ґрунті не потребуватиме підживлення упродовж 2 років. Починаючи з третього року, необхідно вносити добрива щорічно. Малина дуже добре реагує на органіку, яка містить майже всі необхідні для живлення цієї культури елементи і покращує структуру ґрунту. Найкращими органічними добавками в ґрунт є розчин забродженого коров’яку в співвідношенні 1:10 і розчин курячого посліду в пропорції 1:20. Органіку вносять двічі-тричі з початку вегетації із розрахунку по 3–5 л на один м² ділянки. Але якщо регулярно мульчувати малинник перегноєм або компостом, то спеціально органіку можна не вносити.
Крім органічних добрив, ремонтантна малина потребує і мінеральних підживлень, причому в деяких випадках суперфосфат досить внести лише при посадці, а при нестачі калію листя у малини стає дрібним, краї буріють, тканина між жилками відмирає. Вносити в ґрунт можна тільки ті калійні добрива, які не містять хлору, наприклад — калімагнезію або сірчанокислий калій.
Порівняльна характеристика малини
Обрізування ремонтантної
малини навесні
Після зимівлі на тих кущах малини, пагони яких не були обрізані під корінь, можуть з’явитися обмороження, сухі ділянки чи тріщини. У цьому випадку проводять санітарне обрізування ремонтантної малини з видаленням уражених пагонів до першої здорової бруньки. Не треба підрізати верхівки здорових стебел — це призведе до затримки плодоношення, і може негативно позначитися на кількості врожаю. Обрізають ремонтантну малину, коли бруньки на ній починають бубнявіти — в цей час легко визначити, які бруньки здорові, а які уражені.
Якщо в малиннику вирощують сорт ремонтантної малини, що дає багато кореневих відростків, їх потрібно нещадно видаляти, залишаючи на один м² ділянки не більше 10–15 стебел, половина з яких — однорічні замісні пагони, а решта — дворічні плодоносні.
При обрізанні ремонтантної малини необхідно враховувати такі правила:
- обрізка проводиться двічі щороку;
- найкращим часом для обрізки вважається листопад-грудень, квітень;
- не варто обрізати верхівки стебел, саме з них починається запліднення;
- обрізання гілок проводиться лише у разі, коли необхідно відтягнути період урожаю.
Головною помилкою багатьох фермерів є той факт, що обрізання вони починають із верхівок стебел. Це помітно знижує урожай і час його отримання, адже саме з верхівок починається запліднення рослини.
Видаляються тільки ті ділянки гілок і стебел, які засохли і замерзли за зиму. Обрізка цього типу робиться у ранньому квітні — період, коли ранні бруньки тільки починають з’являтися, розбухати і досить легко знайти зіпсовані.
Альтернативні способи
Є також декілька альтернативних варіантів утримання літньої малини.
Періодичне скошування.
Коли рослини перебувають у стані спокою — кожен другий ряд скошується (для цього може використовуватись силосозбиральний комбайн КСК-100) та видаляються з поля. Навесні відростають молоді пагони, які не мають конкуренції з боку плодоносних пагонів та плодоноситимуть наступного року. Проте наступного сезону малинник складатиметься із молодих однорічних та плодоносних дворічних саджанців, які взаємно конкуруватимуть за світло, воду та елементи живлення. Перевагами цього методу є скорочення витрат на ручну обрізку та формування. Крім цього, зменшуються витрати препаратів при обприскуванні. Серед недоліків можна виділити те, що погіршується розмір ягід та якість продукції, урожай скорочується на 30–40%, тому що кожен рік плодоносить лише половина насадження.
Періодичне скошування із видаленням молодих пагонів.
Кожен другий ряд малини скошується, коли рослини перебувають у періоді спокою як і в першому випадку. Наступного року перші молоді пагони видаляють вручну чи з використанням гербіцидів. Пізніше вони знову відростають, але вже практично не заважають плодоносним стеблам. При використанні цього методу можна отримати високоякісну продукцію та скоротити витрати на формування. Проте урожай кожного року збиратиметься теж лише з половини насадження та з’являться додаткові витрати на видалення молодих пагонів.
Видалення молодих пагонів без скошування.
Цей метод дозволяє отримати досить великий урожай високої якості. Наприкінці зими проводять обрізування та нормування плодоносних пагонів, а навесні, коли молоді пагони досягнуть 14–16 см, видаляються. Нижня частина плодоносних пагонів отримує достатнє освітлення. Стебла не мають конкуренції з боку цьогорічних пагонів, що дозволяє отримати гарний урожай. Серед недоліків цього підходу варто відмітити високі витрати на видалення однорічних пагонів. У рослини знижується синтез вуглеводів, і лише сильнорослі сорти та плантації, що знаходяться у гарному стані, здатні сформувати пізніше пагони для плодоношення наступного року. Кожен третій-четвертий рік потрібно залишати однорічні пагони, щоб не послабити малинник.
Часткове видалення молодих пагонів.
У весняний період вибирають 12–15 молодих пагонів, що плодоноситимуть наступного року, а інші видаляють, коли вони досягнули висоти 16–18 см. При цьому малинник сильно не загущується, і плодоносні стебла в змозі сформувати високий урожай. Молоді пагони, що виросли у літній період, можна не видаляти — вони практично не заважатимуть плодоношенню та можуть бути вирізані при ранньовесняному формуванні. Цей метод вимагає значних витрат на весняне формування, проте дозволяє покращити розвиток продуктивних молодих пагонів та плодоносних стебел.
Розмноження ремонтантної
малини
1. Кореневими паростками
Велика частина ремонтантних сортів майже не утворює кореневої парості, але є і такі, у яких вони з’являються. Найбільша кількість кореневих відростків утворюється у чотири-п’ятирічних кущів — від 2–3 до 10–15 на м² ділянки. Коли парость досягає у висоту 5–10 см, її у похмуру погоду викопують, пересаджують на шкільну грядку, поливають, мульчують навколо неї ґрунт і притіняють від сонця. Надалі догляд полягає у регулярних поливаннях, а коли відростки укореняться, а це відбувається зазвичай через два тижні, захист від сонячних променів можна прибрати. В осінній час саджанці готові до висаджування на постійне місце.
2. Кореневими живцями
Під час осіннього розпушування ділянки необхідно викопати корінець малини діаметром щонайменше 2 см, розділити його на відрізки завдовжки 8–12 см, висадити їх суцільним рядом завглибшки 6–8 см, закопати, полити і замульчувати поверхню. Увесь наступний сезон поливати і розпушувати ґрунт на ділянці, виполювати бур’ян, підживлювати молоді рослини, обробляти їх для захисту від шкідників і хвороб, а в кінці сезону пересадити саджанці на постійне місце.
3. Зеленими живцями
Живці ремонтантної малини заготовляють у кінці весни з однорічних пагонів заввишки не більше 3–4 см, частина яких розташована під землею. Живець повинен мати розетку листя. Їх підрізають на глибині 5–6 см і виймають разом із грудкою землі. Зрізи обробляють товченим вугіллям, і живці відразу ж висаджують на грядку в парник за схемою 5х10 см на таку саму глибину, в якій вони росли, і поливають. Для вкорінення живців використовують суміш річкового піску і торфу. Необхідно поливати живці, захищати їх від перегрівання, а коли вони приживуться, провітрити парник, щоб дати живцям загартування. Через добу перебування на свіжому повітрі їх пересаджують у відкритий ґрунт на постійне місце.
В інтенсивних промислових технологіях практикується отримання лише осіннього врожаю. При цьому значно знижується собівартість продукції за рахунок виключення з технології ручного видалення дворічних пагонів, що відплодоносили, та суттєвого зменшення витрат на захист насадження від шкідників та хвороб. До того ж продуктивність плантації, що використовується лише на осіннє плодоношення, більша.
Після плодоношення рослини повністю скошуються (використовуючи силосозбиральний комбайн КСК-100) та видаляються із плантації. Скошування варто проводити якнайнижче, для цього рекомендується докошувати залишки пагонів у ґрунті спеціальними машинами, при цьому пагони наступної весни виростуть із бруньок, розміщених нижче рівня ґрунту.
При високому скошуванні пагони відростають також із бруньок на залишку пагона, однак вони будуть менш продуктивні. Крім цього, на залишках зимують збудники хвороб та шкідники, що погіршує фітосанітарний стан насадження наступного сезону.
Оскільки урожай отримується лише з однорічних пагонів, полегшується догляд за насадженнями та захист рослин від шкідників та хвороб, що, своєю чергою, теж має суттєвий вплив на кінцеву собівартість продукції.
Сорти.
Обирайте правильно
Також урожайність напряму залежить від селекційного сорту. Комбінуючи й експериментуючи з сортами, а також дотримуючись основних правил агротехніки для малини, можливе отримання відмінного врожаю як за смаковими якостями, так і за його обсягом.
При належному догляді ці сорти малини можуть давати урожай з одного малинового куща від 1,7 до 3,7 кг плодів.
Сорт Полана — кращий варіант для вирощування малини на продаж. Сорт польської селекції. Ремонтантна Полана дуже стійка до різних шкідників і захворювань. Спочатку рекомендували його як середньопізній, але незабаром виявили, що ягоди з’являються на початку літа. Що стосується умов, то рослина не особливо вимоглива, може рости як у середній кліматичній зоні, так і в південно-західній. Попри те, що малина непогано переносить мороз, вирощувати її в північний районах не варто. Пагони сильнорослі, висотою близько 160 см, прямостоячі. Попри велику кількість ягід не вимагає підв’язки.
Джоан Джей — сорт малини англійської селекції, виведений селекціонером Дженінгом Дереком. Сорт відноситься до ранніх ремонтантних — починає плодоношення наприкінці липня і триває до середини вересня. Рослина формує пагони середньої сили росту без колючок. Стійка до уражень хворобами і шкідниками.
Отм Треже — ремонтантний сорт малини, виведений селекціонером Вікі Найт, Іст-Моллігнська дослідна станція (Великобританія). Сорт сильнорослий, пагони практично без колючок, прямостоячі. Урожай дозріває на коротких латеральних гілочках верхньої частини пагона, ягода легко знімається з плодоложа.
Ягоди середньою вагою 3,3–3,5 г, вирівняні за розміром, правильної видовжено-конічної форми, привабливого червоного кольору та десертного смаку. Транспортабельність продукції добра, лежкість значно краща, ніж у інших літніх сортів. Сорт не пошкоджується малиновою попелицею, що переносить ряд вірусних захворювань малини. Демонструє високу стійкість до хвороб кореневої системи, резистентність до фітофторозної гнилі коренів та практично не пошкоджується вертицильозом.
Аміра — ремонтантний сорт малини, виведений у 2000 році в італійському розсаднику Беррі Плант. Ягода дуже схожа до ягоди сорту Туламін. Велика, вагою до 6,5–7 г, проте до кінця сезону збору може дещо дрібнішати.
Початок збору ягоди співпадає із сортом Полана. Сезон збору досить концентрований: 80% врожаю ягоди збирають за 4 тижні. Лежкість малини цього сорту дуже хороша.
Хімбо-Топ — ремонтантний сорт малини, виведений селекціонером Пітером Хауенштайном на дослідній станції Рафз (Швейцарія). Урожай починає дозрівати у другій половині серпня, збір триває 6–8 тижнів, залежно від погодних умов зони вирощування. Рослина сильноросла, проте не вимоглива до родючості ґрунту. Сорт стійкий до кореневих гнилей.
Геракл — великоплідний, стабільно урожайний, стійкий до хвороб і шкідників ранній сорт із пряморослими пагонами, що не вимагають опори та підв’язування. Зона плодоношення займає половину довжини пагонів. Вирізняється сорт тонкими, жорсткими колючками, щільними, дуже великими ягодами вагою до 10 г усічено-конічної форми і густого рубінового кольору з кисло-солодким освіжаючим смаком. Плодоносить кущ цього сорту з початку серпня до перших морозів. Стійкий до грибкових хвороб та відносно резистентний до малинового кліща.
