Оптимальні строки сівби гречки дають сталі врожаї

Оптимальні строки сівби гречки дають сталі врожаї

/ Агрономія Сьогодні / Середа, 12 липня 2017 16:04

Строки сівби є вирішальним фактором у формуванні врожайності. П. М. Демиденко стверджує, що урожай гречки змінюється залежно від погодних умов, років вирощування та строку сівби. Встановлено кореляційний зв’язок між урожайністю і погодним фактором, який виявляється у критичний період розвитку культури — у фази цвітіння-плодоутворення. За температури, яка перевищує оптимум у цей період, урожайність знижується, тому що у суху і жарку погоду нектарність і, відповідно, ефективність запилення та запліднення різко падають.

 

Коли для гречки настають

оптимальні умови?

Оптимальними строками сівби гречки є період, коли ґрунт на глибині 10 см впродовж 15 діб буде прогрітим не менше як на 10 °C. Низка науковців стверджує, що кращими строками сівби є ранні, у цьому випадку рослини краще використовують весняну ґрунтову вологу та утворюють значну кількість плодів до липневої спеки. Водночас, інші радять, що поспішати із сівбою гречки не слід, оскільки, посіявши рано, рослини починають підсихати, уповільнюють свій ріст та не дають значного врожаю. Кращим строком сівби вони вважають 15–20 травня. Для зони Північного Степу науковці рекомендують сіяти гречку в кінці першої або в другій декаді травня.


О. І. Зінченко зі співавторами відмічають, що при виборі строку сівби потрібно враховувати біологічні особливості сорту. Календарні строки сівби в окремі роки можуть змінюватися залежно від погодних умов, тому кращий строк сівби треба визначати за середньодобовою температурою ґрунту на глибині загортання насіння.


В. В. Смолянінов вважає, що головним критерієм для визначення строків сівби є температура ґрунту на глибині загортання насіння та особливості погодних умов зони вирощування у період цвітіння гречки.


Обмежують урожайність гречки в’янення квіток та малий відсоток зав’язування плодів. У спекотну погоду плоди осипаються, різко знижується тургор рослин, бджоли не відвідують посіви.


Для гречки, особливо при вирощуванні у північному Степу, строк сівби має вирішальне значення. У цій зоні весною швидко прогрівається посівний шар ґрунту, але у повітрі часто бувають приморозки, в тому числі й у третій декаді травня. Дуже ранні посіви пошкоджуються весняними приморозками, пізні пригнічуються спекою та посухою, пожнивні посіви повинні дозрівати до настання осінніх приморозків. Складність вибору строку сівби гречки призвела до того, що в господарствах практикують її сівбу в кілька строків, щоб уникнути повного неврожаю.


Гречка дозволяє

збирати два врожаї

Аналіз кліматичних умов післязбирального періоду проміжних культур вказує на можливість вирощування гречки в повторних посівах як страхової, післяжнивної та післяукісної культури. Післяжнивні посіви гречки мають також велику цінність як кормова база для бджіл у серпні, коли інших джерел медозбору вже немає. Вирощування гречки в декілька строків сівби, при цвітінні з початку червня до жовтня, може забезпечити галузь бджільництва гарною кормовою базою.


Одержання двох урожаїв у рік з однієї площі характеризує високу інтенсивність господарювання, що дозволяє збільшити продуктивність 1 га на 30–80%. Такі посіви є показником правильного використання ріллі в економічному відношенні. Урожайність гречки, як і якісні показники насіння, при післяукісній сівбі менші, ніж при весняній. У той же час гречка у літніх посівах інтенсивно росте, прискорюється процес настання фенологічних фаз, раніше зацвітає й утворює плоди. На таких посівах період вегетації гречки скорочується на 15–20 і більше діб. Кращим літнім строком сівби гречки є період із 25 червня по 15 липня. Сіяти гречку після 20 липня не рекомендують.


В. В. Левенець, А. С. Гораш, А. І. Диянчук також стверджують, що в умовах південно-західної частини Лісостепу України якість урожаю гречки за післяукісної сівби значно нижча, ніж за весняної. При вивченні хімічного складу урожаю гречки різних строків сівби встановлено, що вміст сухих речовин у ньому, в тому числі білка і крохмалю вищий при весняній сівбі. Рослини ранніх строків сівби мають більш розвинену кореневу систему, легше переносять посуху, насіння із них містить вищий відсоток білка та відрізняється вищою схожістю.


На думку І. П. Різниченка, величина врожайності післяукісної гречки залежить від своєчасного збирання попередників, удобрення, підготовки ґрунту, своєчасної сівби, догляду за посівами, забезпечення рослин достатньою кількістю вологи. В той же час при проміжній сівбі гречка розвивається у кращих умовах, ніж посіяна в основні строки, оскільки критичний період її розвитку — цвітіння і формування плодів проходить у другій половині літа при помірних температурах і відносній вологості повітря, що позитивно впливає на розвиток і плодоутворення рослин. Як встановлено, проміжні посіви — це не тільки важливе джерело одержання кормів і насіння, але й позитивний вплив на мікроклімат полів, родючість ґрунту, вони залишають у ньому велику кількість стебло-кореневих решток, які розкладаються і поліпшують водно-фізичні властивості ґрунту та поглинання рослинами елементів живлення.


Велику цінність мають проміжні посіви в північній підзоні Степу України, за якісними показниками насіння гречки (маса 1000 плодів, об’ємна маса, плівчастість, крупність його та вирівняність) із повторних посівів не відрізняється від насіння, вирощеного за сівби в оптимальні строки. Насіння від літніх посівів як за технологічними, так і за посівними якостями цілком кондиційне і може бути використане не тільки для продовольчих, а й для посівних цілей.


Суцільні чи широкорядні

посіви?

Гречку вирощують у суцільних та широкорядних посівах. Л. І. Покозій стверджує, що на окультурених полях ріст і розвиток рослин більше залежить від густоти посіву, ніж від його способу сівби. На таких полях обидва способи (широкорядний і звичайний рядковий) забезпечують практично однаковий врожай. В умовах виробництва кращим є такий спосіб, який забезпечує вищу врожайність з відмінною якістю насіння за оптимальних затрат праці та коштів.


Отже, високі врожаї гречки можна отримати як у широкорядних, так і в звичайних посівах, особливо при пізній сівбі. В посушливі роки гречку доцільно сіяти вузькорядним способом із нормою висіву насіння 40 кг/ га, а у вологі — широкорядним з тією ж нормою висіву. У дослідах Я. І. Дедишина маса 1000 плодів, натура, енергія проростання та схожість не залежали ні від способів сівби, ні від норм висіву насіння. Крупність і вирівняність насіння були дещо вищими на широкорядних посівах.


На думку деяких дослідників, на ґрунтах родючих, але засмічених, недостатньо окультурених, схильних до ущільнення і запливання в умовах недостатнього зволоження при сівбі в оптимальні та ранні строки гречку варто висівати широкорядним способом, а в пізні строки як і в післяукісних, так і в пожнивних посівах на досить окультурених ґрунтах — суцільним рядковим способом.


Більший урожай гречки отримують при сівбі широкорядним способом у ранній строк. За пізніх строків перевага широкорядної сівби знижується, і тому раціонально висівати гречку суцільним способом.


Ефективність способу сівби визначається ступенем засміченості поля. Якщо він значний, широкорядний спосіб формує урожай вищий, ніж рядковий, а на чистих від бур’янів посівах він поступається останньому або рівнозначний. Так, на посівах із широкорядним способом сівби в дослідах Сумської дослідної станції на окультурених ґрунтах широкорядний спосіб не мав переваг у порівнянні зі звичайним рядковим. За даними кафедри рослинництва Харківського СГІ, впродовж 17 років досліджень середня урожайність гречки за різних попередників при звичайному рядковому способу сівби була на 0,13 т/ га вищою, ніж при широкорядному. Широкорядний спосіб сівби потребує додаткових витрат праці та коштів на обробіток міжрядь і при рівному врожаї з рядковим, з точки зору економіки, є менш ефективним.


Сорти Вікторія та Шатилівська 5 в умовах Львівської та Сумської областей формували вищу врожайність за сівби суцільним способом. На широкорядному (з міжряддям 45 см) урожайність становила 0,95–1,09 т/ га, а при рядковому — 1,06–1,15 т/ га. Гречку краще сіяти суцільним рядковим способом як за весняного, так і літнього строках сівби.


Чим кращі умови росту рослин гречки, і чим густіше розміщені рослини, тим жорсткіше проявляється антагонізм між ними. При вирощуванні культури на насіння М. М. Макрушин надає перевагу загущеним посівам перед зрідженими.


Але все ж таки існують умови, коли широкорядний спосіб сівби є кращим за звичайний рядковий. Переваги широкорядного способу сівби спостерігали у Північному та Центральному Степу України. Доцільність широкорядних способів сівби гречки підтвердили досліди окремих наукових установ і практика виробництва.


Широкорядні посіви у порівнянні з суцільними забезпечують зростання врожаю незалежно від строків сівби від 0,09 до 0,29 т/ га.


Ефективність азотних добрив також залежить від способів сівби. Вона більша при широкорядній сівбі. За звичайного рядкового способу сівби та внесення під гречку N60P60K50 та N80P80K70 на чорноземі не дало прибавки врожаю, тоді як при широкорядному урожайність збільшилася, відповідно, на 0,07 та на 0,06 т/ га. Досліди показали, що на слаболужних чорноземних ґрунтах гречку потрібно висівати однострічковим широкорядним способом зі зменшеними нормами висіву схожих насінин (1 млн/ га) та середніми нормами елементів живлення N60P60K60.


За широкорядного способу сівби у порівнянні зі звичайним рядковим формується більш потужна вегетативна маса, розвивається майже удвічі більше додаткових гілок і суцвіть. У зв’язку з цим при широкорядному способі сівби площа живлення кожної рослини більша, ніж на загущених. Приток поживних речовин до квітів та плодів збільшується, що прискорює проходження процесів плодоутворення, збільшує вирівняність насіння та покращує його якість. Рослини широкорядних посівів мають краще і більше листя, високорослі зі значною кількістю бічних гілок, суцвіть та плодів. Вміст хлорофілу в багатьох випадках також був більшим у рослин широкорядних посівів.


За даними К. Х. Популіді, у широкорядних посівах рослини краще гілкуються, одночасно збільшуючи листкову поверхню. Це сприяє затіненню поверхні ґрунту та значному скороченню продуктивних витрат ґрунтової вологи на випаровування. Вологість ґрунту на широкорядних посівах у шарі 10–20 см та 20–30 см на 1,5–2,9% більша, ніж на звичайних рядкових. З підвищенням норми висіву і густоти стояння рослин чиста продуктивність фотосинтезу знижується. На користь широкорядних посівів говорить той факт, що продуктивність рослин перебуває у прямій залежності від швидкості пересування асимілянтів: до цвітіння — до коренів, після цвітіння — до генеративних органів, що сприяє утворенню більшої кількості гілок і повноцінних плодів.


При широкорядному способі сівби діаметр розповсюдження коренів доходить до 31 см при глибині 28,5 см, а за суцільної сівби, відповідно, — до 18,0 і 16,5 см. Більший розвиток кореневої системи на широкорядних посівах досягається глибоким обробітком міжрядь, який призводить до розвитку додаткових коренів. За суцільної сівби коренева система залишається слаборозвиненою, такі посіви більше страждають від посухи. При широкорядному у рослин гречки краще розвинена коренева система, корені здатні використовувати вологу на глибині 60–80 см і приріст урожайності, порівняно із суцільною сівбою, становить від 0,16 до 0,22 т/ га.


Гречці потрібна більша площа живлення, ніж зерновим. У розріджених посівах на рослині утворюється майже удвічі більше додаткових гілок, листків, суцвіть та квітів. Листкова поверхня при цьому збільшується майже втричі. У зв’язку з цим на широкорядних посівах відсоток виповнених плодів на рослину збільшується із 5–6% до 13–18%.


Окремі авторі наводять результати, які свідчать про ефективність широкорядного способу літньої сівби гречки у різних зонах України.


У весняних посівах вплив способів сівби і норм висіву також неоднозначний. Більшість дослідників вважають продуктивнішими широкорядні посіви з міжряддям 45 см.


Отже, маючи велику кількість протиріч стосовно переваг того чи іншого способу сівби, потрібно все ж таки дослідити, що найбільш негативно впливає на продуктивність гречки: загущення посівів у рядку чи зменшення відстані у міжряддях? Враховуючи висновки попередніх дослідників, слід повернутися до вирішення цього питання, використовуючи кращі варіанти та чинники, які створюють найбільш сприятливі умови для вирощування гречки в конкретних умовах.


Попередники та удобрення

За твердженнями вчених, кращими попередниками для гречки є просапні (картопля, буряки, кукурудза), під які вносили добрива і за якими проводився належний догляд. Гарні попередники також зернобобові культури, озима пшениця, льон, люпин. Гірші — ярі зернові, соняшник, сорго. Досвід свідчить, що для одержання високих урожаїв гречку треба розміщувати на родючих, чистих від бур’янів полях.


Важливе значення у підвищенні врожайності гречки має використання мінеральних добрив. Серед факторів життя рослин, які піддаються регулюванню, застосування добрив, є найбільш суттєвим. На думку В. Ф. Абрамова, внесення мінеральних добрив забезпечує таку ж прибавку врожайності, як решта факторів разом узяті. Тому однією з основних причин зниження урожайності та валових зборів сільськогосподарських культур, у тому числі і гречки, в країнах СНД є зменшення застосування мінеральних добрив. Ефективність мінеральних добрив визначається складним комплексом важливих умов: родючості ґрунту, біологічними особливостями культури та сорту, основними прийомами агротехніки: способами і строками сівби, кількістю та якістю внесених добрив. Важливою умовою отримання високих та сталих урожаїв будь-якої культури є постійне забезпечення її рослин необхідними елементами живлення залежно від їх потреб у процесі вегетації. Добрива у різних ґрунтових зонах підвищують урожайність цієї культури на 25–45%, а також сприяють збільшенню маси 1000 насінин.


Встановлено, що максимальна ефективність мінеральних добрив формується при внесенні їх на фоні органічних, проте часто на полях, удобрених гноєм, гречка розвиває надмірну вегетативну масу, переростає і вилягає. Тому органічні добрива під гречку не вносять.


Як добрива після озимих використовують подрібнену солому, яку заорюють, весною вносять добрива N36–45P36–45K36–45. Урожайність при цьому формується на рівні 2,46 т/ га, а витрати зменшуються до 29,95 тис. МДж на 1 га посівної площі та 1,22 тис. МДж на 1 ц продукції.


Гречка споживає і виносить з ґрунту значну кількість поживних речовин. На 1 т продукції винос поживних речовин становить: азоту — 36 кг, фосфору — 18 кг, калію — 67, магнію — 1,5 кг. За даними К. А. Савицького, за урожайності 2,0 т/ га насіння та 6,0 т соломи гречка виносить із ґрунту 88 кг азоту, 61 фосфору та 151 кг калію, тобто на одиницю отриманого врожаю припадає значно більша кількість елементів живлення, ніж в інших зернових і круп’яних культур. Це свідчить про більшу потребу гречки в поживних елементах. Тому, залежно від типу ґрунтів і попередника, під неї вносять на чорноземах фосфорно-калійні добрива по 45 кг/ га д. р., а на бідних ґрунтах — повне мінеральне добриво (азоту — 30, фосфору і калію по 45 кг/ га д. р.), які забезпечують прибавку до 0,6 т/ га.


За даними О. С. Алексєєвої зі співавторами встановлено, що найбільш ефективним є повне мінеральне добриво. Проте, відомо, що гречка у порівнянні з іншими зерновими культурами споживає багато калію.


Дані щодо використання калійних добрив під гречку досить суперечливі, є твердження про їхню низьку ефективність. Негативну дію на урожай гречки мають хлоровмісні калійні добрива. Тому внесення під гречку підвищених доз калійних добрив на чорноземних ґрунтах викликає підсихання зав’язей і у зв’язку з цим зниження врожаю.

 


Гречка — хлорофобна рослина. Калійні добрива з високим вмістом хлору (каїніт, хлористий калій, калійна сіль) викликають пожовтіння листків та знижують урожайність. Вчені вказують на негативну дію калійних добрив. При цьому навіть знижується результативність азотно-фосфорних добрив при спільному внесенні із калійними. Деякі науковці відмічають, що лише за весняного внесення калій хлористий знижував урожайність і якість урожаю. Тому із калійних добрив краще використовувати сульфат калію або калімагнезію.


Внесення тільки азотних добрив у надлишковій кількості (N80–100) у вологі роки призводить до інтенсивного розвитку вегетативної маси та вилягання гречки. Але підвищені норми азотного живлення збільшують масу 1000 насінин і вміст у них сирого протеїну, а також збір протеїну з 1 га. В дослідах А. С. Кротова азотні добрива збільшували врожайність гречки на 0,3 т/ га, фосфорні — на 0,5, а калійні — на 0,2 т/ га, проте ефективність фосфорних добрив, їх дія і післядія знижується при недостатньому живленні азотом.


За даними В. А. Рожкова, найбільша інтенсивність накопичення основних елементів живлення у рослинах гречки відбувається у фазі цвітіння. Накопичення азоту в стеблах і листках досягає максимального рівня у період від початку сходів до 20-ї доби вегетації. На початку цвітіння знижується вміст азоту у вегетативних органах і збільшується в генеративних. Надходження фосфору в стебла продовжується до 40–45 доби, в листки — до 50–53 доби, а до завершення вегетації відсотковий вміст фосфору в цих частинах рослин зменшується. Скорочення інтенсивності поглинання азоту спостерігається на 24 добу вегетації рослин. Потреба рослин у калії підвищується із покращенням азотного живлення і водозабезпечення при умові достатнього забезпечення їх фосфором.


Продуктивність рослин залежить від розвитку кореневої системи, родючості ґрунту й удобрення. Мінеральні добрива значно впливають на наростання кореневої маси. Серед них особливо виділяється азотно-сульфатна нітрофоска, при внесенні якої довжина кореневої системи сягає 130 см, загальна маса коренів 132 г/ рослину, повітряно-суха надземна маса — 47,3 г. Коренева система гречки здатна засвоювати поживні речовини із важкорозчинних сполук, проте вища врожайність забезпечується при внесенні в ґрунт водорозчинних добрив.


Попри те, що накопичення доступних форм фосфору в ґрунті підвищує стійкість рослин до високих температур, прискорює достигання, збільшує урожайність та покращує якість продукції, мінливість погодних умов пояснює 35–70% коливань ефективності добрив.


Помилково вважають, що гречку можна вирощувати на бідних, засмічених бур’янами землях. Порівняно короткий вегетаційний період, тривалий період цвітіння і достигання, слаборозвинена коренева система гречки свідчить про підвищену чутливість її до умов живлення. У більшості зон України основне добриво вносять із розрахунку на діючу речовину 36–60 кг азоту, 45–60 кг фосфору, 30–60 кг калію. Дози ­N40P160–200К40 вносити під гречку економічно вигідно, якщо рівень урожайності не нижче 1,9 т/ га.


Урожайність гречки значно зростає при внесенні мінеральних добрив безпосередньо під культуру, але визначити достовірні норми добрив стає можливим лише за діагностики та програмування врожаїв. Чим більш збалансовані всі елементи живлення, тим кращої якості утворюється насіння, і навпаки, нестача якого-небудь елементу живлення або його надлишок різко порушують функції рослин і, як наслідок, утворене насіння має низькі не тільки посівні, але й врожайні властивості.


Коефіцієнт використання азоту, фосфору і калію з добрив зі збільшенням дози мінеральних добрив зменшується. Тому встановлення оптимальної норми добрив є однією із найважливіших складових програмування врожаїв. Не правильно встановлена норма може знизити економічну окупність їх або призвести до негативних наслідків.


З інтенсифікацією виробництва сільськогосподарської продукції необхідний перехід від зональних до індивідуальних сортових технологій, які враховують особливості окремих полів.


Існує багато методів установлення оптимальних норм мінеральних добрив. Тривалий час основним був польовий дослід. У таких дослідах установлювали середні норми добрив, і до них розробляли поправочні коефіцієнти залежно від вмісту елементів живлення у ґрунті, попередника, кислотності ґрунтового розчину та гранулометричного складу ґрунту. Цей метод залишається одним із основних і до цього часу, але тепер більше використовують розрахунково-балансові методи встановлення оптимальних норм добрив. Основними з них є розрахунок норм добрив за виносом елементів живлення запрограмованою урожайністю, за виносом елементів живлення запрограмованим приростом урожайності, а також встановлення норми добрив за бальною оцінкою ґрунту і окупністю одиниці добрив приростом урожайності. Балансові методи враховують винос елементів живлення плановою урожайністю, запаси елементів живлення у ґрунті, коефіцієнти засвоєння елементів із запасів ґрунту, прямої дії і післядії внесених органічних та мінеральних добрив, післяжнивних решток.


Все це свідчить про складність програмованої сфери. Вона, з одного боку, зумовлена випадковим імовірним характером природних факторів. Поки що не вивчено механізму впливу цих факторів, не описано його з необхідною математичною точністю. З іншого боку, вона пов’язана з рівнем агротехніки, який характеризується можливостями господарства: якістю та її кількістю, насіння, матеріальними і людськими ресурсами. Сукупність цих чинників веде до того, що застосування розрахункових норм мінеральних добрив знаходиться на рівні вивчення, особливо в умовах виробництва. Існує безліч рекомендацій щодо норм внесення мінеральних добрив під гречку, але урожайність цієї культури не збільшується. У зв’язку з цим вивчення методів розрахунку норм добрив, враховуючи потенційні можливості конкретного поля, є актуальним.


Результати досліджень В. Я. Хоміної показали, що включення регуляторів росту рослин до технології вирощування гречки є одним із найбільш доступних і дешевих агроприйомів підвищення урожайності та покращання якості продукції. М. Т. Макрушин вважає, що застосування регуляторів росту рослин є надійним фактором поліпшення біологічних властивостей насіння та продуктивності посівів. Л. Н. Анішин стверджує, що біостимулятори підвищують продуктивність посівів за рахунок активізації біологічних процесів рослинних організмів та посилення проникності міжклітинних мембран, що сприяє повнішому розкриттю їхнього біологічного потенціалу врожайності. Деякі вітчизняні автори вказують на те, що застосування біостимуляторів, окрім зростання урожайності на 10–20%, поліпшує якість продукції та зменшує у ній вміст нітратів. Тому з’явилась можливість зменшити на 20% дію пестицидів на довкілля.


Висока ефективність регуляторів росту зумовлена вмістом у них збалансованого комплексу біологічно активних речовин, завдяки яким прискорюється наростання зеленої маси та кореневої системи, а також активніше використовуються поживні речовини, зростають захисні властивості рослин: їх стійкість до хвороб, стресів та несприятливих погодних умов. Це дозволяє зменшити на 20–30% обсяг використання пестицидів без зменшення захисного ефекту, що в наших умовах особливо привабливо. Обробка рослин гречки біо­стимуляторами підвищує їхню стійкість проти несправжньої борошнистої роси та вірусного опіку, внаслідок чого зростає урожайність до 1,81 т/ га.


Великою потребою сьогодення є впровадження біологічного землеробства, особливо при вирощуванні гречки. На позитивну дію мікробіологічних препаратів вказують ряд авторів. Останніми роками об’єктами досліджень є мікробні препарати нового покоління з високою біологічною активністю, за допомогою яких підвищується урожайність зернових культур на 5–15%, гречки — на 11%. Проте досліджень стосовно застосування нових мікробних препаратів під гречку в зоні Північного Степу України не проводили. Безперечно, виробник сільськогосподарської продукції має орієнтуватись як на соціальні умови, так і на рівень ринково-господарських відносин, але водночас має перейнятися великою відповідальністю перед майбутніми поколіннями за свою діяльність: врахувати екологічні наслідки свого господарювання. Слід пам’ятати, що родючість ґрунту як безцінний, вичерпний, важко поновлювальний ресурс потребує систематичного поповнення використаних речовин.


Юрій МАЩЕНКОзаступник директора з
науково-інноваційної діяльності та
розвитку експериментальної бази;
завідувач науково-технологічним
відділом збереження родючості
грунтів та контролю якості
продукції, канд. с.-г. наук
Ігор СЕМЕНЯКА,канд. с.-г. наук, доцент, 
директор Кіровоградської ДСГДС НААН
Олег ГАЙДЕНКО,вчений секретар;
завідувач науково-технологічним
відділом селекції, насінництва і
трансферу інновацій
Кіровоградська ДСГДС НААН,
канд. техн. наук, с. н. с.
Сергій МАЩЕНКОголовний агроном
ФГ «Лан» Знам’янського району
Кіровоградської області

svidome

 02 грудня 2021
Сьогодні Верховна Рада України підтримала проект Закону «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у другому читанні та в цілому.
Сьогодні Верховна Рада України підтримала проект Закону «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у другому читанні та в цілому.
02 грудня 2021
 02 грудня 2021
Мінекономіки розширило перелік української сільгосптехніки, 25% вартості якої відшкодовує держава. Підтримка надається в рамках бюджетної програми «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва».
Мінекономіки розширило перелік української сільгосптехніки, 25% вартості якої відшкодовує держава. Підтримка надається в рамках бюджетної програми «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва».
02 грудня 2021
 02 грудня 2021
29 листопада до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області надійшло повідомлення про загибель 3-місячної свинки вагою 20 кг в підсобному господарстві при психоневрологічному інтернаті (ПНІ) в с. Веселий Кут Новоукраїнського району.
29 листопада до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області надійшло повідомлення про загибель 3-місячної свинки вагою 20 кг в підсобному господарстві при психоневрологічному інтернаті (ПНІ) в с. Веселий Кут Новоукраїнського району.
02 грудня 2021
 02 грудня 2021
У системі Прозорро.Продажі кількість земельних аукціонів у листопаді збільшилася в 4,5 разів у порівнянні із жовтнем. 96% усієї землі, яка пропонується до здачі в оренду, – це землі сільськогосподарського призначення.
У системі Прозорро.Продажі кількість земельних аукціонів у листопаді збільшилася в 4,5 разів у порівнянні із жовтнем. 96% усієї землі, яка пропонується до здачі в оренду, – це землі сільськогосподарського призначення.
02 грудня 2021
 02 грудня 2021
У зв'язку з проведенням робіт із модернізації інфраструктури АТ «Укрзалізниця» запроваджує тимчасові обмеження на перевезення транзитних вантажів через територію України.
У зв'язку з проведенням робіт із модернізації інфраструктури АТ «Укрзалізниця» запроваджує тимчасові обмеження на перевезення транзитних вантажів через територію України.
02 грудня 2021
 02 грудня 2021
Останніми роками чеська компанія BEDNAR росте швидкими темпами. За долею ринка України в своїх сегментах грунтообробної техніки компанія вже входить в топ-3 серед іноземних виробників. Крім цього у компанії великі амбіції в сегменті посівної техніки.
Останніми роками чеська компанія BEDNAR росте швидкими темпами. За долею ринка України в своїх сегментах грунтообробної техніки компанія вже входить в топ-3 серед іноземних виробників. Крім цього у компанії великі амбіції в сегменті посівної техніки.
02 грудня 2021
До відкриття ринку землі лишилося ЧИТАТИ

18628 w banner Quantis SKh 21 300x400 1636975961972

Please publish modules in offcanvas position.