Основні аспекти
післясходової агротехніки
Під час післяпосівного періоду догляд за посівами буряків цукрових повинен включати такі заходи, як суцільне розпушування ґрунту до появи сходів (досходові боронування), перше розпушування ґрунту в міжряддях і зоні рядків (шарування), формування густоти рослин, розпушування у міжряддях із присипанням бур’янів ґрунтом у рядках (у разі потреби одночасно з підживленням), захист рослин від шкідників та хвороб.
Суцільне розпушування ґрунту вздовж рядків до появи сходів культури здійснюють не більш як на 2/3 глибини загортання насіння на 4–5 день після початку сівби під час фази розвитку бур’янів «біла ниточка». За умов прохолодної затяжної весни, коли проростання насіння буряків цукрових затримується, необхідно здійснити одно- або дворазове досходове розпушування грунту. У разі, якщо сходи рослин культури досягли висоти 1 см, розпушування здійснювати не рекомендується, тому що можна їх пошкодити. Водночас під час утворення грунтової кірки одночасно, коли сходи культури досягають висоти 1 см, її руйнування необхідно виконувати із застосуванням ротаційних робочих органів і дотримуватися швидкості руху агрегату не більше 4 км/год.
Післясходове боронування здійснюють за умов, якщо на одному метрі рядка є не менше ніж 8–10 рослин культури, а їх органогенез на етапі 1–2 пари справжніх листків. Боронування на більш ранніх етапах можливо здійснювати за наявності на одному метрі більше 16–18 рослин. Під час використання для виконання цього заходу агрегату з легкими боронами, а на сильно ущільнених ґрунтах агрегату з середніми боронами знищувалося 40–60% бур’янів і 10–20% сходів буряків. Рух агрегатів виконувався під кутом 5–10° до напрямку рядків зі швидкістю не більше 4 км/год.
Перше міжрядне шарування на глибину 3–4 см здійснюють після позначення рядків. При цьому необхідно створити захисну зону з обох боків рядка, ширина якої повинна бути не більше 6–7 см. При цьому буде забезпечуватися ефективний контроль бур’янів у міжряддях та розпушування ґрунту до дрібногрудкуватого стану. Кількість засипаних і пошкоджених рослин культури не повинна перевищувати 10%. Для якісного здійснення цих агротехнічних заходів застосовують сучасні знаряддя та механізми, які мінімально травмують рослини культури.
Для контролю бур’янів й руйнування ґрунтової кірки сходи вдруге проріджують на етапі органогенезу культури перша пара справжніх листків за густоти посівів більш як 8 рослин на 1 м рядка. Під час виконання заходу допускається пошкодження не більше 20% рослин культури та присипання ґрунтом не більше 8%.
Надзвичайно важливо вчасно сформувати густоту рослин. Її починають формувати після появи сходів, на етапі органогенезу «вилочка», а закінчують до появи у буряків цукрових четвертої пари справжніх листків. Густота посівів перед збиранням урожаю повинна становити: у зоні достатнього забезпечення вологою 115–120 тис., нестійкого — 110–115 і недостатнього — 95–100 тис. рівномірно розміщених у рядках рослин культури на гектар. За будь-якого способу формування густоти посівів має залишатися 5–6 рослин на 1 м рядка.
Для створення сприятливих умов росту і розвитку рослин культури після формування густоти посівів й обмеження чисельності сходів бур’янів розпушують ґрунт у міжряддях, одночасно присипаючи ґрунтом вегетуючі бур’яни у зоні рядків. Необхідність розпушувань і присипань, а також глибину ходу робочих органів визначають з урахуванням кількості опадів і ступеню забур’яненості посівів. Перше присипання бур’янів у зонах рядків поєднують із розпушуванням ґрунту в міжряддях культиваторами під час етапу органогенезу культури 2–3 пари справжніх листків і за висоти рослин буряків 5–7 см із використанням спеціальних підгортачів, які засипають ґрунтом сходи бур’янів у зоні рядків. Повторно здійснюють присипання бур’янів у зонах рядків культури під час змикання рослин у рядках, поєднуючи з їх підгортанням і розпушуванням ґрунту в міжряддях, а втретє — перед змиканням листків у міжряддях.
Для того щоб не допускати пошкодження рослин культури, ширина захисних зон із кожного боку рядка під час перших розпушувань ґрунту в міжряддях повинна становити 6–7 см, під час наступних — 10–12 см. Під час підгортання висота ґрунтового валка не повинна перевищувати 1/3 висоти рослин культури. При цьому точку росту буряків цукрових засипати не рекомендується. Здійснення підгортання посівів буряка дозволяє пригнітити вторинні бур’яни, що знаходяться у фазі сходів, але первинні виявляються більш стійкими до присипання.
Хімічні заходи
Через морфологічні особливості культура на початкових етапах розвитку не може самостійно протистояти шкідливості бур’янів, рясні сходи яких появляються у посівах і швидко нарощують вегетативну масу. Для отримання запланованого врожаю у посівах буряків цукрових здійснюють цілий ряд заходів, одним з яких є внесення гербіцидів. У сучасному сільському господарстві неможливо виростити високі врожаї буряків цукрових без застосування гербіцидів, водночас на сьогодні існує небезпека утворення стійких видів. Тому система захисту культури від шкідливості бур’янів повинна поєднувати хімічні заходи з агротехнічними, біологічними, профілактичними і передбачати внесення препаратів із різними діючими речовинами.
Для обмеження шкідливості бур’янів посіви культури обприскують гербіцидами, рекомендованими «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Норми їх внесення і способи застосування відрізняються і залежать від ґрунтово-кліматичних особливостей регіону, структури забур’яненості посіву.
Максимально ефективно обмежити шкідливість бур’янів у посівах культури до рівня порогу шкідливості можливо за допомогою однієї з двох систем хімічного захисту посівів цукрових буряків, одна з яких передбачає внесення гербіцидів після появи сходів культури та бур’янів, а друга — комбінована, яка включає як застосування препаратів ґрунтової дії, так і післясходові обприскування.
Критичним періодом, під час якого конкуренція культури до появи сходів бур’янів є мінімальною, є період до етапу змикання листків у міжряддях (друга декада червня). У цей час важливим є забезпечення обприскування посівів ефективними гербіцидами. Основна маса насіння бур’янів, яке знаходиться у верхньому шарі ґрунту, — це насіння в основному однорічних видів, що має розтягнутий період проростання. З метою контролю сегетальної рослинності цих видів та інших здійснюють декілька послідовних обприскувань, спрямованих на знищення «хвиль» сходів бур’янів з їх появою.
Під час обприскування посівів за післясходовою системою захисту основною умовою для ефективного контролю бур’янів є поява сходів культури та масова поява дводольних бур’янів, розвиток яких повинен бути у фазі сім’ядоль і першого-другого листків. На цій фазі розвитку у бур’янів відсутня фазова стійкість до гербіцидів, а тому допустимо застосування мінімальних норми витрати препаратів. На більш пізніх фазах розвитку бур’яни накопичують епітикулярні воски, що надає їм стійкості до гербіцидів.
Тому після обприскування на більш пізніх фазах розвитку багато бур’янів виживуть і продовжать вегетацію й утворять насіння. Не доцільно зволікати з обприскуванням і допускати переростання бур’янів. Крім цього, краще проявиться вплив гербіцидів на рослини бур’янів в умовах високої вологості повітря, ніж за жаркої й посушливої погоди, коли бур’яни проявляють стійкість завдяки шару воску, який утворюється на поверхні листя. Також важливе значення має температура повітря, адже дія гербіцидів бетанальної групи буде ефективною лише за температури не нижче ніж +15–18°С.
В умовах прохолодної весни доцільно вносити суміш із гербіцидів бетанальної групи з метамітроном, ефективність якої проявляється вже за температури повітря +5°С. Орієнтовно через 6–10 днів після першого обприскування здійснюють наступне з використанням суміші, яка, крім вищенаведених діючих речовин, містить трифлусульфорон-метил із поверхнево активною речовиною. Поєднання таких діючих речовин особливо ефективно контролює щирицю звичайну, калачики непомітні, канатник Теофраста, паслін чорний, гірчак березковидний. Ця діюча речовина характеризується високою ефективністю дії для обмеження чисельності бур’янів навіть в умовах високої температури повітря без негативного впливу на рослини буряків цукрових.
Найкраще для контролю сходів багаторічних коренепаросткових видів бур’янів, а саме осоту жовтого і будяка польового, використовувати гербіциди на основі діючої речовини клопіралід. Для максимально ефективного впливу їх вносять під час періодів від формування бур’янами розетки до початку утворення генеративного пагона. Крім того, гербіциди на основі діючої речовини клопіралід також ефективно контролюють амброзію полинолисту й кульбабу лікарську. Разом з цим, необхідно відмітити, що ефективнішим будуть заходи з контролю багаторічних коренепаросткових бур’янів, зокрема і берізки польової, у посівах попередника буряків цукрових — пшениці озимої. Для цього застосовують гербіциди на основі діючих речовин амінна сіль, дикамба, трибенурон-метил, метсульфурон-метил, флорасулам, флуроксипір.
Третє внесення гербіцидів здійснюють орієнтовно через 10–14 днів після другого під час чергової масової появи сходів бур’янів. Зазвичай у цей час проростають однорічні злакові види, зокрема мишій сизий, мишій зелений, плоскуха звичайна. Для їх контролю застосовують грамініциди на основі діючих речовин хізалофоп-П-тефурил, хізалофоп-П-етил, галоксифоп-R-метил, пропахізофоб, клетодим та інші. Можливе використання препаратів на основі цих діючих речовин у бакових сумішах. Необхідно враховувати, що за високих температур повітря після обробки посівів такими сумішами може бути пригнічення рослин буряків цукрових. Причиною стресу є збільшення у таких бакових сумішах концентрації поверхнево-активних речовин, які додаються для підсилення дії гербіцидів. Для знищення у посівах осередків багаторічних однодольних видів бур’янів (пирію повзучого) застосовують грамініциди з максимальною нормою витрати, обприскують за висоти бур’яну 10–15 см.
Комбінована система хімічного захисту посівів цукрових буряків від шкідливості бур’янів включає внесення гербіцидів ґрунтової дії на основі діючих речовин хлоридазону, метамітрону, метолахлору, диметенаміду і ленацилу. Ці препарати доцільно застосовувати до та під час сівби, але до появи сходів культури. Такий захід забезпечуватиме чисті посіви впродовж 30–35 днів, стримуючи появу сходів бур’янів внаслідок пригнічення їх проростків у ґрунті. Під час застосування комбінованої системи хімічного захисту, а саме внесення гербіцидів ґрунтової дії, важливе значення має рівень забезпечення вологою, вміст гумусу та кислотність ґрунту. За умов наявності весною достатньої кількості опадів досить лише внести ці препарати, але за умов обмеженої кількості опадів необхідно провести загортання препаратів у грунт для підвищення на 15–30% ефективності дії гербіцидів. У другій половині травня, коли у посівах почнуть з’являтися сходи бур’янів, захист посівів виконують аналогічно післясходовій системі захисту, залежно від видового складу бур’янів.
Починаючи з другої половини червня, у посівах цукрових буряків відбуватиметься змикання міжрядь, що перешкоджатиме доступу світла до поверхні ґрунту й появі нових сходів бур’янів. Але такий фітоценотичний контроль бур’янів буде лише у посівах, у яких густота стояння та рівномірність розміщення рослин на площі будуть достатніми. Так, густота посівів цукрових буряків на період збирання культури у зоні достатнього забезпечення вологою повинна становити 100–110 тис. шт./га, нестійкого — 95–100 і недостатнього 90–95 тис. шт./га. У протилежному випадку посіви вважаються зрідженими, і навіть за якісно здійсненого захисту буде відмічатися повторне забур’янення, яке суттєво зменшуватиме урожайність культури. Повторне забур’янення можуть спричиняти в основному ранні та пізні ярі види, серед яких паслін чорний, гірчак березковидний, гірчак почечуйний, незабутниця дрібноквіткова, півняче просо, мишій сизий, мишій зелений та інші.
В основному у технології вирощування буряку цукрового для контролю сегетальної рослинності застосовують гербіциди бетанальної групи. Препарати цієї групи у своїй формуляції містять три діючі речовини: фенмедифам, десмедифам і етофумезат, які характеризуються різними механізмами дії. Так, діюча речовина етофумезат проникає у бур’яни через листя і ґрунт, а діючі речовини фенмедифам і десмедифам тільки через листя. Залежно від видового складу бур’янів і ефективного їх контролю доцільно застосовувати гербіциди з іншими діючими речовинами та механізмами дії.
Для успішного контролю бур’янів у посівах буряків цукрових необхідно враховувати цілий ряд факторів, основними серед яких є видовий і кількісний склад бур’янів, фази їх розвитку, погодні умови, характеристики ґрунту, стан рослин культури, вибір препаратів та норм внесення, підбір ефективних сумішей, у яких взаємодія гербіцидів має характер синергізму тощо.
Для контролю однорічних злакових і деяких дводольних бур’янів перед посівом або після нього до появи сходів культури вносять гербіциди на основі діючих речовин S-метолахлор, диметенамід-П. Для контролю однорічних дводольних бур’янів перед (до сівби з загортанням у грунт) або після посіву до появи сходів культури вносять гербіциди на основі діючої речовини ленацил.
За умов змішаного типу засміченості високу ефективність проявили гербіциди на основі діючих речовин S-метолахлор, ленацил.
Обмеження шкідливості однорічних дводольних бур’янів до сівби або до появи сходів здійснюють також за допомогою гербіцидів на основі діючої речовини хлоридазон. Гербіциди на основі діючої речовини хлоридазон застосовують також по вегетуючій культурі, при цьому можливе кратне внесення (двічі) із нормою витрати 2,5–3,5 л/ га з інтервалом між обробками 2 тижні.
Для контролю однорічних дводольних бур’янів до сівби (із загортанням у грунт), до сходів або на етапі органогенезу 1–2 справжніх листки у культури застосовують гербіциди на основі діючої речовини метамітрон. Такі препарати з нормою витрати 2,0 кг(л)/ га допускається вносити кратно по сім’ядолях бур’янів (тричі з інтервалом 8–10 днів). Для обмеження шкідливості однорічних дводольних та злакових бур’янів, починаючи з фази сім’ядолей до етапу 2 справжніх листків у культури, застосовують гербіциди на основі діючої речовини етофумезат.
З метою контролю однорічних дводольних бур’янів (крім лободових) по сходах культури від появи сім’ядолей до фази 2 листки у бур’янів вносять гербіциди на основі діючої речовини трифлусульфорон-метил + ПАР. У ті ж самі строки для контролю однорічних дводольних та окремих видів злакових бур’янів рекомендовано застосовувати бакову суміш гербіцидів на основі поєднання діючих речовин трифлусульфорон-метил із ленацилом + ПАР.
Під час вегетації буряків цукрових, починаючи з етапу органогенезу сім’ядолей у культури, задля контролю однорічних дводольних та деяких злакових бур’янів під час їх фази розвитку сім’ядолі здійснюють кратні обробки одним із комплексних препаратів бетанальної групи, на основі поєднання діючих речовин фенмедифаму з десмедифамом та з додаванням етофумезату — здійснюють три обробки з інтервалом 5–10 діб по сім’ядолях бур’янів, а також фенмедифаму з десмедифамом із додаванням етофумезату та ленацилу — здійснюють три обробки з інтервалом 5–10 діб по сім’ядолях бур’янів.
У разі переростання бур’янів для підвищення ефективності їх контролю під час другого чи третього їх обприскування з цих кратних обприскувань може застосовуватися бакова суміш гербіцидів на основі діючих речовин фенмедифаму з десмедифамом та з додаванням етофумезату у поєднанні з трифлусульфорон-метилом + ПАР, а також фенмедифаму з десмедифамом та з додаванням етофумезату у поєднанні з метамітроном.
З метою обмеження шкідливості багаторічних коренепаросткових (осотів) та деяких однорічних дводольних бур’янів під час появи 1–3 пари справжніх листків у буряку цукрового вносять гербіциди на основі діючої речовини клопіралід. Для контролю злакових бур’янів посіви культури обробляють одним із грамініцидів. Шкідливість однорічних бур’янів обмежують до фази кущіння злакових бур’янів незалежно від етапу органогенезу культури грамініцидами на основі діючих речовин хізалофоп-П-етил, хізалофоп-П-тефурил, флуазифоп-П-бутил, пропахізофоп, клетодим.
Для контролю багаторічних злакових бур’янів за їх висоти 10–15 м незалежно від етапу органогенезу культури застосовують ті ж самі грамініциди, але з максимальними нормами витрат.
Аби контролювати одно- та багаторічні злакові бур’яни, застосовують грамініциди на основі діючих речовин пропахізофоп, хізалофоп-П-етил, тепралоксидим.
Закордонний досвід
Для прикладу можна зазначити, що у Нідерландах загальні втрати урожайності буряків цукрових від шкідливості бур’янів становлять від 50 до 100% від їх потенційного врожаю. Рослини буряків цукрових до етапу розвитку культури 8 справжніх листків не здатні конкурувати з бур’янами. Видовий склад бур’янів, які контролює окремо один гербіцид, є обмеженим, тому у Нідерландах застосовуються суміші з декількох препаратів. Забур’янені поля, особливо на торф’яних грунтах, часто потребують від 6 до 8 обробок післясходовими гербіцидами, але середньою кількістю є від 4 до 5.
Для контролю бур’янів у більшості регіонів Нідерландів фермери застосовують так звану «низько-нормову систему». Вона полягає у кількаразовому застосуванні низьких норм гербіцидів на ранніх фазах росту бур’янів. Застосовуючи її, фермери отримують якісний контроль бур’янів за допомогою дуже низьких норм використання пестицидів, що також знижує рівень пригнічення гербіцидами культурних рослин. Цей метод дає змогу знижувати норми витрат гербіцидів до 30%. Для покращення гербіцидної активності в робочий розчин у половині випадків додаються ад’юванти на основі мінеральної або рослинної олії. Розпушування міжрядь здійснюється на приблизно 50% посівів культури, головним чином з метою контролю широколистяних бур’янів. Для контролю бур’янів на полях буряків цукрових у Нідерландах фермери застосовують в основному комбінацію препаратів на основі таких діючих речовин: 0,5 л/ га фенмедіфаму + 0,5 л/ га метамітрону + 0,5 л/ га етофумезату + ад’ювант.
Найвища ефективність контролю бур’янів у посівах буряків цукрових досягається за умов поєднання агротехнічного (науково обгрунтовані сівозміни, якісно здійсненні операції під час основного і передпосівного обробітків ґрунту, досходове і післясходове боронування, розпушування міжрядь, присипання бур’янів у рядках тощо) і хімічного способів.
Ігор СТОРЧОУС, канд. с.-г. наук
Інститут захисту рослин НААН
