agro business 160 160

Шкідливість хвороб на пшениці озимій і місця резервації інфекцій у зимовий період

/ Агрономія Сьогодні / Вівторок, 03 січня 2017 11:05
Іван МАРКОВпрофесор
НУБіП України
Значних недоборів і втрат урожаю пшениці на території України завдають паразитарні хвороби, серед яких значним поширенням відзначаються сажкові та іржасті захворювання, кореневі гнилі, борошниста роса, септоріози листя і колоса, піренофороз, фузаріоз колоса, альтернаріоз (чорний зародок), тифульозна і склероціальна гнилі, оливкова плісень (почорніння колоса), снігова плісень, ріжки, чорний плямистий та базальний бактеріози, вірусні і фітоплазмові хвороби. Перелічені захворювання є дуже небезпечними для пшениці озимої і потребують постійного контролю та захисту рослин.

Так, сажкові хвороби зумовлюють як відкриті недобори врожаю в результаті утворення спорової маси замість зерна в колоссі, так і приховані. Нерідко на інфікованих рослинах захворювання не виявляється внаслідок їх активної реакції на збудника, яке завершується дегенерацією грибниці патогена. Проте на цю захисну реакцію рослина витрачає багато енергії, пластичних речовин, і це негативно позначається на її подальшому розвитку і продуктивності. Уражені проростки озимої пшениці уповільнюють свій ріст і розвиток, частина їх гине, внаслідок чого знижується схожість і густота посівів.

 
 
Приховані недобори урожаю від твердої сажки обумовлені тим, що маса надземної частини у рослин, які одужали від хвороб, зменшується на 30–40%, відповідно довжина стебла і колоса вкорочується на 15–20% в порівнянні з неінфікованими рослинами; у колосі на 10–15% формується менше зернин, знижується маса 1000 зернин. Приховані недобори урожаю інколи в 2–4 рази перевершують відкриті недобори в результаті утворення чорної спорової маси замість зерна в колосі уражених рослин. За сильного ураження недобір урожаю може становити 15–20% і більше.
 
 
При розвитку стеблової сажки хворі рослини формують уп’ятеро менший урожай маси, зменшується продуктивна кущистість. Недобір урожаю зерна в польових умовах відповідає відсотку уражених рослин. Що стосується карликової сажки, то вона більш шкідлива, ніж тверда. Уражені посіви практично не формують урожай.
 
Шкідливість іржастих хвороб полягає у тому, що їх збудники, формуючи уредінії і телії, розривають епідерміс і, таким чином, наносять рослині тисячі ран, на зарубцювання яких вона витрачає значний запас енергетичних і пластичних речовин, при цьому суттєво знижується продуктивність рослин. У результаті ураження рослин іржею знижується їх асиміляційна поверхня, порушуються фізіологічні і біохімічні процеси, підвищується транспірація і дихання, знижується їх зимо- і посухо­стійкість.
 
 
У хворих рослин суттєво падає продуктивність, що позначується не лише на кількості, але і на якості отриманого урожаю. Уражені рослини, як правило, формують щупле насіння. Втрати врожаю від бурої іржі залежать від строків максимального її розвитку, стійкості сорту, технології вирощування і можуть сягати від 3 до 10–20 ц/га та більше. При цьому значно погіршуються якісні показники: зменшується натура зерна, скловидність, вміст сирої клейковини, сила борошна.
 
 
Борошниста роса зменшує асиміляційну поверхню листків, руйнує хлорофіл та інші пігменти, в результаті цього знижується інтенсивність фотосинтезу. При інтенсивному уражені уповільнюється розвиток кореневої системи, зменшується кущистість рослин, затримується колосіння, прискорюється дозрівання. Маса 1000 зерен із сильно уражених рослин борошнистою росою у порівнянні зі здоровими скорочується із 46 до 40 г, число зерен в одному колосі — із 22 до 20, висота рослин — зі 105 до 88 см. Недобір урожаю пшениці від борошнистої роси є значним за умови інтенсивного ураження прапорцевого і другого листка зверху рослини і становить 10–15%, а інколи 30–50%.
 
 
Збудники кореневих гнилей уражують кореневу і прикореневу частини стебла, часто провідну систему, внаслідок чого рослини стають недорозвинутими з жовтими або плямистими листками. У хворих рослин часто відмирають продуктивні стебла, або спостерігається ламкість стебел, пусто-, білоколосість, щуплість зерна. У зв’язку з істотним потеплінням осіннього періоду вегетації озимої пшениці більш ефективного дієвого захисту потребують посіви захисту від кореневих гнилей.
 
Звичайна (гельмінтоспоріозна) і фузаріозна кореневі гнилі дуже шкідливі у фазі проростків. Так, на ранніх етапах онтогенезу озимої пшениці на штучному інфекційному фоні маса хворих проростків знижується на 14–21%, маса коренів — відповідно на 28–36%. У рослин, уражених фузаріозною кореневою гниллю, у порівняні зі здоровими, висота стебел менша на 10–12%, довжина колоса — на 12–14%, кількість зерен у колосі — на 35–40,5, а їх маса — на 40–46%. В період вегетації хвороба викликає зріджування посівів і відмирання продуктивних стебел. Частина уражених стебел утворює недорозвинений колос зі щуплим насінням, інколи спостерігається пустоколосість.
 
 
Збудники фузаріозної кореневої гнилі, заселяючи колоски пшениці та інших злаків, викликають фузаріоз колоса. Вони забруднюють зерно мікотоксинами, роблять його непридатним і навіть небезпечним для вживання в їжу або на корм тваринам. В результаті розвитку хвороби зменшується врожайність і маса зерна. В уражених рослин воно буває настільки легким, що під час обмолоту відвіюється. Уражене зерно або повністю втрачає схожість, або при його висіві в ґрунт формуються проростки з ознаками фузаріозної кореневої гнилі.
 
 
Шкідливість офіобольозної кореневої гнилі у фазі сходів призводить до зниження маси коренів рослин на 20–25%, продуктивна кущистість зменшується до 10%. Шкода офіобольозу виявляється також у порушені водного балансу, уповільненні процесів засвоєння поживних речовин з ґрунту, закупорці провідної системи. Інфіковані рослини відчувають гострий дефіцит вологи і поживних речовин. Окремі хворі рослини гинуть, інші затримаються у рості і розвитку, передчасно дозрівають, часто спостерігається біло-, пустоколосість. Кількість зерен у колосі знижується до 50%, маса 1000 зерен — на 10–15%. Висока ступінь ураження рослин спостерігається у фази молочної та молочно-воскової стиглості рослин, коли у них припиняється формування нових коренів. При інтенсивному розвитку хвороби недобір урожаю може досягати до 70%. Величина недобору залежить від фази розвитку, коли відбулось зараження рослин, факторів зовнішнього середовища.
 
 
Церкоспорельозна коренева гниль викликає безладне вилягання рослин та переламування стебел біля основи. Внаслідок розвитку захворювання руйнується провідна та опорна системи стебла. Збудники хвороби закупорюють провідні судини, чим блокується проходження води та мінеральних речовин до надземної частини рослини, що суттєво зменшує масу зерна. За розвитку церкоспорельозної кореневої гнилі в рослин кількість зерен з одного колоса знижується на 4–6%, маса 1000 зерен — на 20–30%. Недобір урожаю зерна від церкоспорельозу, залежно від інтенсивності розвитку хвороби і фази, в якій відбулося зараження рослини, може сягати до 30% і більше.
 
 
За розвитку гостро-облямівкової (ризоктоніозної) плямистості у фазі сходів відбувається відмирання уражених проростків, при уражені рослин у пізніші фази кількість зерен у колосі інфікованих рослин знижується на 10–15%, маса 1000 зерен — на 1–3%, недобір урожаю може сягати до 15%.
 
Збудники септоріозу листя викликають суттєві зміни фізіолого-біохімічних процесів у рослинному організмі. В листках уражених рослин пшениці вміст хлорофілу зменшується на 15–70%, аскорбінової кислоти — на 30–60 мг/%, інтенсивність фотосинтезу в 4–9 разів, інтенсивність дихання — на 4–17%. Під впливом хвороби у рослин погіршується основні показники структури урожаю. Кількість зерен у колосі знижується від 41 до 36 шт., кількість невиповненого, щуплого насіння в урожаї зростає від 3 до 40%, маса 1000 зерен знижується майже 1,5 разу. Кожен процент ураження рослин септоріозом відповідає зменшенню маси зерна, залежно від стійкості рослин, на 0,2–0,5%. В зерні, зібраному з хворих рослин, скорочується вміст білкового азоту на 0,3%, енергія проростання — на 14–16%, польова схожість — на 7–10%. Недобір урожаю може досягати до 30% і більше.
 
 
Шкідливість піренофорозу (жовта плямистість) полягає у знижені асиміляційної поверхні листків, суттєвому скороченні маси зерна та кількості зерен у колосі. Розміри шкоди зростають при мінімізованому обробітку ґрунту. Величина недобору урожаю варіює, залежно від інфекційного навантаження і фази початкового зараження рослин, насичення сівозміни злаковими культурами, тривалості сприятливих погодних умов для розвитку хвороби впродовж вегетації, сортових особливостей, і може становити від 20 до 50%.
 
За високої температури (понад 24°С) і вологості повітря у період цвітіння-молочної стиглості суттєву шкоду пшениці спричиняє альтернаріоз, який проявляється у більшості випадків у вигляді «чорного зародка» зерна. Залежно від сорту інфікованність зерна збудниками хвороби може сягати до 45%. Тривалому перебуванню інфекції у зерні під час його зберігання сприяють низька вологість і помірна температура. Насіння з чорним зародком є фізіологічно недозрілим, має низьку енергію проростання і схожість. Рослини з такого насіння відстають у рості і розвитку. Висів такого насіння у ґрунт може бути причиною розвитку кореневої гнилі, відмирання або недорозвинення стебла, що призводить до зниження урожаю. Крім цього, збудники альтернаріозу в ураженому насінні продукують токсини, які небезпечні не тільки для рослини, але й для людини і тварин. За великої кількості зерна з чорним зародком борошно є токсичним, має темний колір, погіршуються його хлібопекарські якості.
 
Запізнення зі збиранням урожаю пшениці у вологу погоду призводить до інтенсивного ураження рослин оливковою плісенню і почорніння всієї надземної маси рослин. Уражене насіння щупле, характеризується низькою енергією проростання і схожістю, з низькими технологічними якостями. Недобір урожаю в роки інтенсивного розвитку хвороби може сягати 10–15% і більше.
 
У роки з надмірною вологістю під час цвітіння рослин мають поширення на пшениці озимій ріжки, які утворюються під час достигання спочатку фіалкового кольору, а пізніше чорних, трохи зігнутих склероціїв (ріжків), що формуються замість зерна і часто стирчать за ме­жами колосових лусок. Шкідливість хвороби полягає у зниженні продуктивності уражених рослин. Борошно із зерна з великою домішкою ріжків (понад 0,5%) непридатне для випікання хліба або на корм тваринам, бо може викликати отруєння.
 
 
За інтенсивного розвитку снігової плісені, склероціальної і тифульозної гнилей відбувається суттєве зрідження посівів, рослини гинуть, у таких випадках площу пересівають або підсівають яру культуру. Шкідливість снігової плісені полягає у тому, що уражене насіння, як правило, фізіологічно недорозвинуте, має низьку енергію проростання і схожість. Рослини з такого насіння відстають у рості і розвитку, на більшості з них проявляється коренева гниль, спостерігається недорозвинутість і відмирання продуктивних стебел, що відчутно знижує урожай. Ураження тифульозною гниллю спостерігається частіше на важких запливаючих ґрунтах, особливо на ділянках, що заросли пирієм, який є резерватором інфекції. Сильно уражені рослини гинуть, що спричиняє зрідження посівів. Рослини, що одужують, мають вдвічі меншу продуктивність стебел, а кількість зерен у колосі і їх загальна маса зменшується на 30–40%.
 
Шкода в результаті розвитку чорного плямистого і базального бактеріозів виявляється в укорочені довжини колоса, зменшенні кількості колосочків і зерна в колосі, зростанні кількості недорозвинених і стерильних (пустих) колосків. Сформоване щупле насіння має низьку енергію проростання і схожість, низьку технологічну якість. При висіві зараженого насіння в ґрунт інфекція дифузно поширюється на проростки, частина яких гине до появи їх на поверхні ґрунту, відбувається зрідження посівів.
 
При ураженні рослин російською мозаїкою останні восени посилено кущаться, утворюють немов би розетку із листових пластинок із мозаїчним розмаїттям. Листки в уражених рослин потовщуються, стають жорсткими і нагадують листки осоки. Весною на них проявляється хлороз. За сильного ураження рослини в’януть і відмирають. За незначного прояву мозаїки листкові пластинки грубіють, рослини відстають у рості й розвитку, мають карликовий вигляд. В уражених рослин збільшується кількість стебел, проте колос на них переважно не формується. На окремих інфікованих рослинах колос формується зі спотвореними квітками, часто стерильний, інколи утворюється зерно, але воно щупле і здеформоване.
 
Рослини, уражені вірусом смугастої мозаїки, затримуються у рості й формують щупле зерно. Іноді воно і зовсім не утворюється. В сприятливі роки для розвитку інфекції вірус може викликати повну загибель або втрату врожаю до 30–50%.
 
За розвитку фітоплазмової або блідо-зеленої карликовості пшениці інфіковані рослини відстають у рості й розвитку, спостерігається надмірне їх кущіння, формування «щільної розетки», які при виході в трубку відмирають. У карликових рослин листки блідо-зелені, кількість пагонів збільшується, колос має потворний вигляд зі стерильними квітками. У хворих рослин передчасно відмирають листки у фазі колосіння. Уражені рослини в більшості випадків не формують продуктивних стебел.
 
 
Кожен із збудників перелічених захворювань у результаті тривалої еволюції у системі «рослина-живитель-патоген» пристосувався до найбільш надійних, добре захищених місць резервації інфекції і швидких шляхів її поширення під час вегетації рослин. У зв’язку з цим кожен товаровиробник повинен чітко знати джерела первинної інфекції збудників хвороб, звідки щорічно розпочинається розвиток того чи іншого захворювання.
 
 
Так, основним джерелом інфекції збудників твердої, стеблової і карликової сажок є заспорене насіння (поверхнева інфекція) і заспорений грунт (грунтова інфекція); збудника летючої сажки — заражене насіння, у якому зберігається грибниця патогена (внутрішня інфекція); лінійної стеблової іржі злаків — уражені рештки; бурої іржі пшениці і жовтої іржі злаків — уражена «падалиця» пшениці озимої (самосіви) й уражені посіви з осені пшениці озимої і багаторічних злакових трав; звичайної та фузаріозної кореневих гнилей, септоріозу та фузаріозу колоса, альтернаріозу — заражене насіння (поверхнева і внутрішня інфекції), уражені рештки і ґрунтова інфекція; офіобольозної, ризоктоніозної та церкоспорельозної кореневих гнилей, септоріозу листя, піренофорозу — рослинні рештки і ґрунтова інфекція; чорного плямистого та базального бактеріозів — заражене насіння і частково неперегнилі рештки в ґрунті; снігової плісені, склероціальної і тифульозної гнилей — ґрунтова інфекція; вірусних хвороб — уражені з осені рослини пшениці озимої, додатково — сисні комахи — переносники вірусів і фітоплазм.
 
Ефективний захист озимої пшениці від хвороб досягається лише за умов, коли заходи в осінній період направлені перш за все на радикальне обмеження джерела інфекції, блокування або уповільнення шляхів поширення інфекції в період початку вегетації рослин.
 
 
Реалізація захисних заходів здійснюється шляхом виконання низки організаційно-господарських, селекційно-насіннєвих, агротехнічних, хімічних, біологічних та інших заходів, які здійснюються з урахуванням закономірностей розвитку хвороб і фітосанітарного стану посівів. Першочергове завдання захисних заходів полягає у зниженні поширення і розвитку хвороб до економічно невідчутного рівня їх шкідливості. Вони повинні бути направлені на оптимізацію хімічного захисту пшениці озимої на основі критеріїв доцільності застосування фунгіцидів, залежно від фітосанітарного стану посівів, ступеня стійкості сортів до хвороб.

 

 29 березня 2024
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
29 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.