agro business 160 160

Трансгенна соя: зло чи благо?

/ Агрономія Сьогодні / Понеділок, 23 січня 2017 16:08
Юрій НОСЕНКОканд. с.-г. наук
Розвиток методів біотехнології й молекулярної генетики призвів до розробки підходів, що дозволяють цілеспрямовано змінювати геном живих організмів. Модифікація геному традиційних сільськогосподарських культур надає їм стійкість до пестицидів, шкідників, хвороб, сприяючи значному збільшенню врожайності. Так, введення у геноми сої культурної (Glicine maxima) гена стійкості до гліфосату з Agrobacterium tumefaciens дозволяє одержати гліфосаттолерантну сою, стійку до цього гербіциду. Генетично модифікована соя (ГМС) має високу врожайність, яка за хімічним складом не відрізняється від натуральної і дозволена до використання в багатьох країнах світу. Однак останнім часом все частіше стали з’являтися повідомлення про негативний вплив ГМС на організм тварин і людини: це й ослаблення імунної системи організму, алергійні реакції аж до смертельного результату, і онкологічні захворювання.

Соя має важливе 

значення у харчуванні
При вивченні впливу білкового ізоляту, отриманого з генетично модифікованої сої, встановлено, що споживання мишами генетично модифікованої сої погіршує загальний стан самок, у них підсилюється агресивність до свого потомства, втрачається материнський інстинкт. У мишенят першого покоління були зареєстровані: екзофтальм, гіперактивність, паралічі, гідронефроз. У мишенят першого й другого покоління відмічене нагромадження надлишкової живої маси тіла й диспропорція у масі внутрішніх органів. Споживання генетично модифікованої сої дорослими мишами веде до зміни активності ферментів крові їхнього потомства.
 
Соя нині є одним із найважливіших факторів системи «здорового харчування», яке на сьогодні завойовує все більше прибічників. Також широкого застосування вона набула в тваринництві — як корми, дослідження показали, що тварини у раціоні яких присутня соя, швидко набирають вагу, при цьому знову ж таки їхнє м’ясо та молоко ми безпосередньо вживаємо. Було б несправедливо не згадати про те, що з сої виготовляють соєве молоко, яке використовують для приготування сумішей для годівлі немовлят — майбутнього нації.
 
Отже, як соя у наш час відіграє провідну роль в раціоні людини. Власне, з цим і пов’язане прагнення виробників якомога краще оптимізувати та зробити дешевшим виробництво цієї культури. ГМ-соя має ряд позитивних якостей: вона стійка до шкідників, її майже не потрібно обробляти, що дозволяє суттєво знизити її собівартість. Але слід пам’ятати, що поряд з цим «позитивом» завжди іде поправка на її генетичну модифікованість та супутню небезпеку, пов’язану з її використанням.
 
Як показали дослідження, проведені в Англії («Дейлі мейл» (Лондон), 13 серпня 2001, автор — Шон Паултер), один із десяти продуктів харчування, що перебувають у продажі в центральних магазинах, містить генетично змінені компоненти без вказівки подробиць на етикетці. Серед них такі продукти повсякденного попиту, як хліб, тістечка, гамбургери, готові закуски, соєві продукти й хрустка картопля, що продаються у великій кількості торговельних точок. Господарі великих супермаркетів стверджували, що вони видалили генетично змінені компоненти із продуктів у відповідь на тривоги покупців. Але є очевидним, що виробники й роздрібні торговці не здійснюють належного контролю. Відповідно до правил, прийнятим у Європейському Союзі, у продуктах харчування дозволений вміст до 1% генетично змінених компонентів без вказівки на етикетці. Однак службовці, що стежать за дотриманням торговельних стандартів, виявили, що в десятій частині обстежених ними продуктів харчування ця межа була перевищена. В одному випадку генетично зміненими були більше 5% наявної в одному продукті сої.
 
Закордонний досвід
Досвід вирощування генетично модифікованої сої у країнах Євросоюзу й США показав, що її застосування при виробництві соєвого шроту (використовуваного як корм у птахівництві) підвищує кислотність в організмі птахів. Крім того, вирощування трансгенної сої призводить до генетичних мутацій бур’янів, які стають несприйнятливими до впливу гербіцидів. Взагалі використання гліфосату з рослинами, стійкими до нього, сприяє розвитку стійкості до гліфосату в бур’янах, навіть без взаємного запилення. Плевел із високою стійкістю до гліфосату був уже знайдений в Австралії. Як наслідок, гербіцидостійкі рослини можуть призвести всупереч бажанню до збільшення використання гербіцидів проти змінених бур’янів. Для знищення порослі самих трансгенних рослини необхідно використання іншого гербіциду (Джерело: New Scientist, 6 July, 1996).
 
Щодо застосування препаратів з діючою речовиною гліфосат, на сьогодні в багатьох країнах дозволено вирощувати деякі культури, стійкі до цього гербіциду (Raundup-ready), зокрема і соя. Раніше стверджувалося, що гербіциди з гліфосатом є безпечними, оскільки мішенню його впливу є фермент, який є лише в рослин і відсутній у людей, тварин, комах. Однак дослідження показали високу токсичність гліфосату (Cox, C. (1995). Glyphosate, Part 2: Human exposure and ecological effects. Journal of Pesticide Reform 15). У Каліфорнії гліфосат визнаний у числі трьох причин професійних хвороб, пов’язаних із пестицидами серед сільськогосподарських робітників. Токсикози часто пов’язуються і з інертними розчинами й миючими засобами в деяких сполученнях, які дуже збільшують шкідливі ефекти гліфосату.
 
Виявлено вплив гліфосату, включаючи рак яєчок, зменшення кількості сперми й інші негативні впливи на репродуктивні функції у пацюків. (Howard, V. (1998). Synergistic effects of chemical mixtures. Can we rely on traditional toxicology: The Ecologist 27(4) 193–5). Є також дані, що принаймні деякі формули гліфосату спричиняють мутації у генах (Kale, P.G., Petty, B. T. Jr., Walker, S., Ford, J.B., Dehkordi, N., Tarasia, S., Tasie, B.O., Kale, R. and Sohni, Y.R. (1995). Mutagenicity testing of nine herbicides and pesticides currently used in agriculture. Environ Mol Mutagen 25, 148–53).
 
Крім того, гліфосат може бути дуже отруйним для риб, шкодить земляним червам і багатьом корисним мікоризним грибам та іншим мікроорганізмам, які залучені в рециркуляцію поживних речовин у ґрунті. Настільки отруйний, що навіть досліджується його потенціал як антибактеріального препарату (Roberts, F., Roberts, C.W., Johson, J.J., Kyle, D.E., Drell, T., Coggins, J.R., Coombs, G.H., Milhous, W.K., Tzipori, S., Ferguson, D.J.P., Chakrabarti, D. and McLeod, R. (1998). Evidence for the shikimate pathway in apicomplexan parasites. Nature 393, 801–5).
 
Нові гени й генетичні продукти, що вводяться у наше харчування, часто взяті від бактерій і вірусів й інших непродовольчих різновидів, які ми ніколи не їли раніше. Результати тривалого впливу цих генів і їхніх продуктів на людське здоров’я важко передбачити, особливо з тієї причини, що генетичні продукти не є відокремленими.
 
Наукою доведено, що в сої містяться ізофлавоноїди. З цієї позиції соя корисна для людського організму. Ізофлавоноїди — це рослинні аналоги жіночих статевих гормонів, і вони сприятливо впливають на стан здоров’я людей, особливо у боротьбі з онкологічними захворюваннями. Але якщо говорити про трансгенну сою, то дослідження німецьких вчених показали, що вміст цих фітоестрогенів у модифікованій сої дуже високий. Якщо вживання звичайної сої може попередити захворювання на рак, то споживання трансгенного аналогу навпаки може спровокувати подібні захворювання, а саме передчасне старіння клітин головного мозку та ракові захворювання статевих органів. Парадокс полягає у тому, що ця резолюція була винесена в результаті вивчення продукту генної інженерії саме в провідних наукових лабораторіях США, держави, яка більше за всіх інших щорічно випускає на ринок продукції, у виробництві якої має місце ця генна мутантка.
 
Трансгенна соя в Україні
На жаль, важко стверджувати, на якій площі вирощується на теренах нашої рідної української землі генетично модифікована соя. Насіння модифікованої сої коштує чималих грошей, і нашим вітчизняним фермерам дешевше купувати своє насіння цієї культури. Однак існує масове нелегальне вирощування в південних областях трансгенних сортів сої. За неофіційним даними, в 2005 році такі посіви досягли 200 тис. га (із 430 тис. га загальних посівів культури), що заслуговує безперечного першого місця у Європі. Трансгенна соя приходить в Україну під видом дослідних або фуражних партій. Її поставками займаються фірми, які пов’язані з поставками насіння з Америки. І вже зараз, особливо на півдні України, такі посіви превалюють, тому що там широко працюють іноземні фірми, зокрема з американським капіталом.
 
Міністерство аграрної політики та продовольства організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання ГМО у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності. Верховною Радою України 17 грудня 2009 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» щодо інформування громадян про наявність у харчових продуктах генетично модифікованих організмів (ГМО)», який набрав чинності з дня його опублікування, тобто з 30 грудня 2009 року та Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання інформації про вміст у продукції генетично модифікованих компонентів», який набрав чинності з 7 березня 2010 року. У березні 2011 р. було підготовлено зміни до ст. 25 «Про екологічну інформацію» Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
 
Україна запровадила обов’язкове інформування громадськості щодо генетично модифікованих організмів. Стаття 20 Закону про біобезпеку гарантує доступність цієї інформації для громадськості — це відповідає принципам ЄС щодо ГМО. Додатково, відповідно до ст. 14 Закону про біобезпеку, реєстри генетично модифікованих організмів та генетично модифікованих продуктів повинні публікуватися на сайті відповідального ЦОВВ та в засобах масової інформації. Однак це не гарантує, що соя, яку купляють товаровиробники, гарантовано не ГМ.
 
В Інтернеті трапляються оголошення, у яких рекламуються ГМ-сорти, створені методами традиційної селекції, зокрема сорти Валюта, Медея, Ювілейна та інші. І навпаки ГМ-сорти можуть видаватись як звичайні. Попит визначає пропозицію.
 
Слід відзначити, що власних можливостей для виробництва «звичайної» сої й соєвих продуктів в Україні цілком достатньо. Так, потреби вітчизняного тваринництва можуть бути цілком забезпечені генетично чистим шротом. Перспективним є й ринок Європи, що споживає більше 30 млн т сої, а вирощує усього 1,5 млн.
 
Сорти сої, дозволені для
вирощування в Україні
В Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2014 рік налічувалося 167 сортів сої, з яких 91 сорт селекції Національної академії аграрних наук України, 52 зарубіжних і 24 сорти української селекції інших вітчизняних заявників.
 
Потенціал урожайності вітчизняних сортів сої: ультраскоростиглих — 23–28, ранньостиглих — 25–30, середньоранньостиглих — 30–40, середньостиглих — 41–50 ц/га і більше. Лише декілька прикладів.
 
Естафета. Заявник: Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН. Ультраскоростиглий сорт зернового напряму використання. Вегетаційний період — 92–97 днів. Має високу посухо-, стійкість до вилягання, осипання насіння, хвороб і шкідників. Добре пристосований до механізованого збирання, може використовуватися як попередник під пшеницю озиму. Сорт зернового напряму використання. Потенційна врожайність — 3,5–4,5 т/га. У 2011 р. в Лісостепу на Кельменецькій держсортостанції Чернівецькій області отримано врожай насіння 5,07 т/га. Вміст білка в зерні — 38–40%, олії — 21–22%.
 
Фарватер. Заявник: Селекційно-генетичний інститут — Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення НААН. Середньоранній сорт. Напрям використання зерновий. Середня урожайність за роки випробування у зоні Лісостепу — 27,8 ц/га, вміст жиру — 22,3, білка — 36,8%. Висота прикріплення нижнього бобу — 17,6 см. Стійкий до осипання, посухи, ураження хворобами, відносно стійкий до вилягання.
 
Смолянка. Заявник: Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН. Вегетаційний період, 109–120 діб. Урожайність зерна на богарі: при стандартній вологості 14% — 2,5–3,2 т/га; потенційна — 3,8–4,2 т/га. Маса 1000 насінин — 147–175 г. Висота прикріплення нижнього бобу — 10–18 см. Стійкість до хвороб — 9 балів. Вміст білка — 39,2–41,8%, вміст олії — 20,5–23,8%. Єдиний сорт сої із чорною насіннєвою оболонкою. За три роки державного сортовипробування рівень урожайності в умовах Полісся — 3,1 т/га. Рекомендований до поширення у Лісостепу та Поліссі України.
 
Вільшанка. Заявник: Національний науковий центр «Інститут землеробства НААН. Сорт ультраранньої групи. Рекомендований для всіх грунтово-кліматичних зон України. Середня врожайність за роки випробування (2008–2010 рр.) у зонах: Степ — 18,2 ц/га, Лісостеп — 24,1, Полісся — 21,1 ц/га. Вміст олії, відповідно, — 20,7; 20,8; 21,5%. Вміст білка, відповідно, — 39,9; 38,7; 36,8%. Висота прикріплення нижнього бобу — в межах 8–12 см. Маса 1000 насінин — 143,4–168,4 г. Стійкий до вилягання, осипання та посухи.
 
Аратта. Заявник: Інститут зрошуваного землеробства НААН. Сорт середньопізній, тривалість вегетаційного періоду становить 115–123 дні. Стійкий до посухи, осипання та ураження хворобами (пероноспороз, бактеріальний опік). Сорт добре реагує на зрошення. Придатний для механізованого збирання врожаю. Вміст білка у насінні — 37,8–39,6%, олії — 20,4–21,8%. Урожайність в умовах зрошення становить 37,5–39,2 ц/га. За урожайністю зерна перевищує сорт-стандарт Даная на 2,9–3,8 ц/га. Максимальна врожайність — 45,7 ц/га.
 
Золушка. Заявник: Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН. Урожайність сорту — 2,5–3,8 т/га. Тривалість вегетаційного періоду — 105–110 днів, ранньостиглий. Для сорту характерна висока стійкість до посухи, вилягання та розтріскування бобів. Стійкий до бактеріозу, септоріозу, вірусної мозаїки та до шкідників. Технологічний. Вміст сирого протеїну в насінні — 39–40,5%. Вміст жиру в насінні — 21–21,5%.
 
Після довгих років боротьби громадських організацій 3 травня 2007 року в Мюнхені (Німеччина) Європейський патентний офіс (ЕПО) виніс рішення відкликати патент «широкого спектра дії» EP0301749 на всі сорти ГМ-сої. (14.05.2007 Медичні новини).
 
Це не перший досвід ETC і її колег з відкликання патенту широкого спектра дії на рослини. В 1994 році вони домоглися скасування патенту на всі сорти трансгенного бавовнику в Індії й США.
 
Що потрібно знати споживачам? Якщо говорити про готову продукцію, що привозиться з-за кордону, слід бути дуже уважними і пам’ятати, що в більшості випадків при виробництві продукції закордоном використовується генномодифікована соя. Особливо слід бути уважним, купуючи продукцію дитячого харчування, оскільки деякі іноземні виробники цієї продукції не відкидають того, що використовують саме генетично змінений варіант сої.
 
Купляти насіння доцільно в спеціалізованих насінницьких господарствах, вітчизняних установах оригінаторах сортів. Це убезпечить не лише від купівлі ГМ-сої, а й від насіння сої не відповідної репродукції та якості.
 
Трансенні рослини та їх продукція попри невтішні результати багатьох досліджень сьогодні все ширше розповсюджуються у світі. Сьогодні немає критики на адресу одягу з трансгенної шкіри і бавовни — він визнаний нешкідливим. І до ГМ-інсуліну та ГМ-інтерферону немає ніяких претензій: лікують, не калічать, скарг не має. А от з приводу харчових продуктів із ГМ-компонентами дискусії не припиняються. За ким буде останнє слово — покаже час.
 
Довідково
Науковці відмічають, що клас генних продуктів, що найчастіше вводиться для стійкості проти комах-шкідників — токсини ґрунтових бактерій Bacillus thuringiensis, є шкідливим і для корисних комах, зокрема бджіл. Шкідливі ефекти генних продуктів можуть збільшуватися у продовольчому ланцюзі. Ентомофаги, що поїдали шкідників, які їли генетично модифіковану bt-кукурудзу, довше розвивалися й удвічі-тричі частіше гинули. (Hilbeck, A., Baumgartner, M., Fried, P.M. and Bigler, F. (1997). Effects of transgenic Bacillus thuringiensis-corn-fed prey on mortality and development time of immature Chrysoperla carnea (Neuroptera: Chrysopidae). Environmental Entomology).

 

 29 березня 2024
ГО «Міжнародна фундація розвитку» спільно з ГО «Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» продовжують співпрацю щодо проведення навчання в рамках реалізації проєкту «Розвиток трудового потенціалу для України» за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».
ГО «Міжнародна фундація розвитку» спільно з ГО «Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» продовжують співпрацю щодо проведення навчання в рамках реалізації проєкту «Розвиток трудового потенціалу для України» за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».
29 березня 2024
 29 березня 2024
Станом на 29 березня до сівби ярих культур в Україні приступили всі області. Засіяно 476,7 тис. га зернових та зернобобових культур.
Станом на 29 березня до сівби ярих культур в Україні приступили всі області. Засіяно 476,7 тис. га зернових та зернобобових культур.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.