Для кукурудзи важливе добросусідство

Різниця у рості бур’янів, які контролювали, становила всього лише 5 см, але змикання рядків кукурудзи відбувалося із відчутними змінами. У разі перенесення строків контролю на більш пізній час, результати погіршувалися із вражаючою різницею. Для сільськогосподарських виробників не є секретом важливість етапу змикання рядків кукурудзи, від своєчасності якого залежить отримання високих показників її урожайності, і чим раніше це відбудеться, тим краще це для посіву культури, у якому негативний вплив бур’янів буде обмежений до мінімуму.

 

У лабораторних умовах за відсутності конкуренції за вологу, поживні речовини і світло (обов’язкова умова), кукурудза висаджувалася у ємностях посередині, а бур’яни — по краях, але без фізичного контакту. Густота посівів відповідала 80 тис. рослин на 1 га. Впродовж росту кукурудзи дослідники видаляли бур’яни на різних етапах, спостерігаючи за культурою і її кореневою системою. Встановлено, що найбільш важливі етапи перебувають між 3 і 10 листками кукурудзи. Наявність бур’янів (без контакту і конкуренції за поживні речовини і вологу) змінювала темпи росту культури, ступінь розвитку кореневої системи, швидкість накопичення біомаси, а також впливала на врожайність. Відповідно, за умов зміни темпів росту природнім шляхом змінювалася і функціональність, тобто зменшувалася здатність культури протистояти зовнішнім стресам і досягати потенційної урожайності.

 

Разом із тим, встановлена залежність розвитку листя, кореневої системи та біомаси рослин культури від забур’яненості посівів. Забур’янені посіви культури хоча і були вищими, але кількість листя на кожній окремій рослині і площа листкової поверхні були кращими у незабур’янених посівах. Загальна біомаса рослин із незасмічених посівів була на 10% більшою, ніж на засмічених. Встановлено, що коренева система на засмічених посівах була на 8% меншою. Вона, як відомо, складається з різних типів коренів — основного, бічних, побічних і повітряних, або опорних. У процесі розвитку вони змінюються, і ступінь їх зміни впливає на врожайність культури. Досліди підтвердили, що наявність бур’янів істотно впливала як на обсяг, так і на довжину коренів. Відповідно від впливу бур’янів на кореневу систему істотно залежить ріст і розвиток культури, наприклад в умовах посухи.

 

Кількість повітряних коренів, площа кореневої маси, а також діаметр коренів різко відрізнялися, залежно від наявності бур’янів та за їх відсутності. Лабораторні результати дослідів вченими було підтверджено у польових умовах. Досліджували реагування рослин культури на наявність чи відсутність бур’янів у полі також на етапі розвитку культури 4 листки. Польові досліди повністю підтвердили лабораторні результати.

Вчені рекомендують звернути увагу на важливі чинники, які значною мірою впливають на час початку репродуктивного етапу розвитку культури, а саме на якому етапі розвитку культури і яким чином повинен забезпечуватися контроль бур’янів. Вищезазначені дані свідчать про те, яку велику силу має біо­логія бур’янів, якщо їм властиво впливати та зміщувати початок репродуктивного етапу розвитку сусідньої із ними культури. Необхідно враховувати, що конкурентоспроможність бур’янів поширюється також на час зміщення початку репродуктивного періоду культури, у посівах якої вони поширені. Згідно з отриманими результатами встановлено, що наявність бур’янів у посівах змістила настання репродуктивного періоду, як мінімум, на 1,5 доби. Для виробників відомо, що це дуже значимий проміжок часу. Крім того, настання репродуктивного періоду дуже індивідуально для кожної культури. Вищезазначені факти, підтверджені дослідниками, які під час дослідів фіксували ріст і розвиток кожної рослини і записували, коли вони викидали волоть та проходили репродуктивний етап.

 

Вирощуючи культури, необхідно, щоб забезпечення ефективного контролю бур’янів у її посівах культури було не тільки аксіомою, а й проводилося в оптимально важливі строки розвитку. Цей захід дасть можливість отримати рівномірну появу сходів кукурудзи, проходження в установлені періоди її етапів росту і розвитку, репродуктивного періоду, під час якого формується майбутній урожай.

 

Науковцями відмічена широка варіабельність початку цвітіння культури, посіви якої були надміру забур’яненими. Встановлено, що на етапі цвітіння загальна листкова поверхня культури у чистих від бур’янів посівах і в засмічених була приблизно однакова, але загальна біомаса рослин із чистих посівів була на 11% більшою, ніж із засмічених. Біомаса коренів на 13% більшою. Слід відмітити, що етап цвітіння культури є одним із найбільш важливих, і якщо у рослини на цей час коренева система на 13% менша, то, відповідно, вона буде більш схильною до зовнішніх стресів. В умовах постійного підживлювання рослин дослідники отримали приблизно однакову урожайність (і біомасу). Але кількість зерен і їх маса були різними. Отже, контроль бур’янів і особливо час його початку впливає напряму на формування зерен у качані. Після запилення, коли кількість зерен уже зафіксувалася, все залежить від погодних умов, накопичення маси кожною зерниною і також негативного впливу бур’янів.

 

Маса зерен і їх кількість — це дві складові врожайності. Швидкість росту рослини під час репродуктивного етапу розвитку впливає на кількість зерен, що формуються. Наявність у посівах бур’янів на ранніх етапах росту культури зменшує темпи і швидкість розвитку культури. На рівномірність сходів і ріст культури впливає, окрім негативного впливу стресових факторів у результаті несприятливих умов (відсутність мінеральних речовин, води інше), безпосередньо також кожне чергове запізнення зі строками обмеження чисельності бур’янів, що призводить до зміни швидкості росту рослин. Така ситуація врешті-решт призведе до точки неповернення, коли врегулювати негативний вплив від шкідливості бур’янів буде неможливо, і в результаті це позначиться на зменшенні кількості зерен у качані. Відповідно такі дані підтверджені результатами дослідів.

 

Наприклад, у качанах, взятих як зразки з доглянутих посівів кукурудзи, без бур’янів, зерна розміщувалися близько одне до одного, навіть щільно, відмічалася їх велика кількість до 519 штук. У зразках качанів, взятих із забур’янених посівів, на рослині відмічалося всього 483 зерна, самі зерна розміщувалися вже не так близько один до одного, що дало підстави зробити висновок щодо наявності відмінностей між рослинами та неоднорідності качанів, залежно від умов культивування. Тобто рослини надто відрізнялися одна від одної. За умов, коли одна рослина краща іншої, то більш розвинені рослини домінують над слабшими, і це може призвести до їх загибелі, тобто між ними загострюється внутрішньовидова конкуренція. І навіть за умов, коли культура забезпечувалася необхідною кількістю води і поживних речовин, але за наявності забур’яненості у дослідах були рослини, які взагалі не утворювали зерен і гинули.

 

Таку ж залежність вчені установили і щодо загальної урожайності кукурудзи. У дослідах без бур’янів урожайність становила 10,7 т/га, кількість зерен — 563 шт. За умов знищення бур’янів на етапі розвитку культури 4 листки врожайність була не набагато, але все ж таки меншою — 10,3 т/га, кількість зерен відрізнялася на 6% — 531 шт., що дало підстави зробити вченим висновок про суттєву різницю. У наступному досліді науковці вносили гербіциди на етапі 8 листків. Дані свідчили про те, що урожайність істотно змінилася і становила 8,5 т/га (20%), кількість зерен зменшилася на 13% — 490 шт.

 

Науковці зробили висновок, що кількість зерен на рослині залежить від етапу розвитку, на якому починався контроль бур’янів гербіцидами. Відповідно на підставі отриманих результатів у виробників на сьогодні є можливість розрахувати інтенсивність зниження урожайності (кількості зерен) культури залежно від строків знищення бур’янів, що спрощуватиме планування їх контролю.

 

Доцільно враховувати окремі особливості післясходових гербіцидів, через які може уповільнюватися їх дія, і відповідно через неефективність контролю впродовж певного часу, що може продовжуватися навіть до 8–9 днів, бур’яни будуть негативно впливати на кукурудзу.

 

На ріст і розвиток кукурудзи впливає багато факторів, не можна оминути і негативний вплив стресових факторів (відсутність мінеральних речовин, води, наявність бур’янів), що вносить корективи у її розвиток, під час яких і відмічається втрата врожайності культури. Але знаючи шкідливість, окремі фактори ефективно піддаються регулюванню, наприклад шкідливість бур’янів, яку обмежують застосуванням гербіцидів, а деякі ні, наприклад наявність вологи.

 

Дані, отримані під час вищезазначених досліджень, є переконливим доказом того, що чим раніше починати контроль бур’янів на ранніх етапах розвитку культури, тим пізнішими будуть умови, за яких культура зіткнеться зі стресовими факторами (наприклад, із відсутністю вологи), вона буде більш підготовленою та стійкою.

 

Високий урожай кукурудзи значною мірою залежить від строку знищення бур’янів у посівах культури. Рішення керуватися результатами наукових досліджень є не тільки правильним, а й таким, що дає можливість виявити помилки, яких було допущено раніше, й уникати їх у подальшому. Однією з таких помилок є вичікування найбільш масової появи сходів бур’янів, щоб знищити їх однією обробкою. Але необхідно пам’ятати, що за таких умов урожай культури зменшується щохвилини, і кожен наступний день такого очікування буде ще більш згубним для нього. Науковці переконливо довели те, що сходи кукурудзи, які тільки появляються над поверхнею поля, не повинні відчувати небажаного сусідства бур’янів поряд, окрім собі подібних.