Ефективність вирощування гречки на сидерат

Ефективність вирощування гречки на сидерат

/ Агрономія Сьогодні / П'ятниця, 13 жовтня 2017 15:02

Екологічний ефект від застосування зелених добрив проявляється у їх здатності знезаражувати ґрунт від патогенної мікрофлори. Адже унаслідок приорювання органічної маси у ґрунті зростає активність великої групи сапрофітних мікроорганізмів, які є антагоністами багатьох збудників хвороб.

 

Проміжна сидерація висівання гречки — 

агрозахід багатопланової дії

Вітчизняний і закордонний досвід свідчить, що проміжну сидерацію висіванням гречки та використанням її соломи і рослинних решток, вирощеної на зерно, за сучасних умов ведення землеробства можна розглядати як агрозахід багатопланової дії, який дозволяє:

 

  • утилізувати значну кількість маси органічних речовин, що мінералізується у ґрунті, елементи напіврозкладених її продуктів цілком поглинаються ґрунтовим комплексом;

  • солома та рослинні рештки повторно включаються до кругообігу мінерального й органічного живлення рослин для формування нової біомаси рослин і вирощування нового врожаю;

  • солома, розкладаючись у ґрунті, не забруднює його високими концентраціями нітратного азоту, органічним фосфором і калієм; сталий баланс надходження до ґрунту і витрат елементів живлення рослинами виключає вимивання рухомих елементів і винесення їх із поверхневими водами у водойми;

  • деструкція препаратом «Вермистим-Д» сприяє розвиткові фауни у ґрунті. Це призводить до зростання активності бактерій, дощових черв’яків та інших живих організмів, що поліпшує агрохімічні та фізичні властивості;

  • сівба гречки сумісно з деструкцією соломи зменшує забур’яненість і покращує фітосанітарний стан ґрунту, зменшує засмічення посівів, а в окремих випадках і запобігає ураженню культурних рослин збудниками хвороб, що уможливлює мінімізацію внесення пестицидів; поповнює запаси органічних речовин та азоту в грунті; використання важкорозчинних сполук фосфору з нижніх шарів ґрунту;

  • зменшити невиробничі витрати вологи і поживних речовин унаслідок послаблення процесів інфільтрації з кореневмісного шару ґрунту і підвищити коефіцієнт використання діючої речовини з добрив і хімічних меліорантів;

  • мінімізувати процеси водної та вітрової ерозій;

  • покращити агрофізичні властивості грунту внаслідок розпушування його глибших шарів, а з відмиранням коренів — утворення вертикального дренажу;

  • пом’якшення ґрунтовтоми у спеціалізованих сівозмінах; надходження додаткових кормів для худоби; зменшення енергетичних і матеріальних ресурсів;

  • збільшення урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості продукції.

 

Світова практика і численні дослідження свідчать про те, що спалювання соломи і післяжнивних решток є недоцільним і антиекологічним заходом, який завдає шкоди як довкіллю, так і ґрунтам.

 

Таким чином, застосування гречки на зелене добриво та деструкція соломи сприяють ефективнішому використанню зональних агрокліматичних ресурсів. Тому в сучасному землеробстві вирощування гречки на сидерат і деструкцію необхідно розглядати як важливу складову енерго- і ресурсоощадних технологій вирощування сільськогосподарських культур.

 

Екологічний ефект від застосування зелених добрив проявляється у їх здатності знезаражувати ґрунт від патогенної мікрофлори. Адже унаслідок приорювання органічної маси у ґрунті зростає активність великої групи сапрофітних мікроорганізмів, які є антагоністами багатьох збудників хвороб. Так, значно знижується рівень захворювання бульб картоплі паршею, ступінь ураження зернових кореневими гнилями зменшується на 19–24%. Особливо це актуально за сучасних умов господарювання, коли порушено чергування культур у сівозміні, і частину озимих зернових культур висівають після стерньових попередників.

 

Посіви сидерату є одним із найголовніших заходів поліпшення фізичних властивостей та охорони ґрунтів. Добре розвинене коріння висіяних культур сприяє механічному розпушуванню ґрунту, протидіє їх переущільненню технікою, зокрема колісними машинами і знаряддями, поліпшуючи при цьому водний, повітряний і тепловий режими. Сидерати також є доброю перепоною для зменшення негативного впливу вітрової і водної ерозій, оскільки запобігають видуванню та змиванню верхнього шару ґрунту, захищаючи його від вітру і сили дощових потоків.

 

Гречка має важливе агротехнічне значення

У зв’язку із придатністю для пізніх строків висівання та скоростиглістю вона є страховою культурою для пересівання загиблої озимини. Її використовують для післяукісних і післяжнивних посівів, а також на зелене добриво. Гречка є добрим попередником для інших культур. Пояснюється це тим, що на площах, де її вирощують широкорядним способом, значно зменшується кількість бур’янів завдяки кількаразовим допосівним обробіткам ґрунту та міжрядним розпушуванням, а на звичайних рядкових — унаслідок пригнічення бур’янів під покривом гречки. Проте гречка має значний біологічний потенціал, який у землеробській практиці фахівці використовують ще не повною мірою.

 

 

Важливою передумовою успішного розв’язання завдань задля збільшення виробництва гречки є загальне поліпшення культури землеробства та впровадження сучасних досягнень сільськогосподарської науки і передового досвіду: використання кращих за урожайністю та якістю зерна сортів, розміщення посівів після кращих попередників, якісна підготовка ґрунту до сівби, раціональне використання добрив та регуляторів росту й розвитку рослин, раціональні способи сівби і догляд за посівами, висівання гречки у проміжних посівах (на зерно, корм, сидерат).

 

Узагальнено

Враховуючи багатогранне значення гречки, важливість висівання її у проміжних посівах (післяукісної і післяжнивної) для збільшення виробництва зерна та використання зеленої маси на сидерат, соломи і рослинних решток на добриво на основі виконаних нами експериментальних і виробничих досліджень, результатів розробленої і впровадженої нами технології у ПФ «Богдан і К» Івано-Франківської, корпорації «Колос ВС» Тернопільської, ТзОВ «Агрофірма «Колос» Київської та господарств інших областей на сучасному етапі розвитку землеробства доцільно:

 

  • з метою збільшення виробництва зерна та поліпшення родючості ґрунтів розширити площу посіву гречки у проміжних посівах (післяукісно і післяжнивно) до 350–400 тис. га;

  • післяукісні посіви гречки розміщувати після озимих зернових, капустяних, багаторічних трав, зібраних на зелений корм або сінаж; післяжнивні — після збирання ячменю озимого та інших зернових культур, гороху, капустяних, але не пізніше 25–30 липня, а після 30 липня висівати гречку на сидерат. Післяжнивні рештки гречки, на відміну від післяжнивних решток злакових культур, містять більше азоту, фосфору, що сприяє поліпшенню родючості ґрунту. Тому гречка у сівозміні є добрим попередником для озимих зернових та інших культур;

  • за збиранням попередника здійснювати деструкцію соломи і рослинних решток біопрепаратом «Вермистим-Д» з мінімальною кількістю азотних добрив (8–12 кг/ га) або із внесенням гноївки (5–10 т/ га) чи органічних добрив «Біогумус» (3–4 т/ га), отриманих методом вермикультивування, або «Біопроферм» (5–6 т/ га), отриманих методом біоферментації з одночасним загортанням у ґрунт на 8–12 см. Після цього висівати гречку з наступним коткуванням ґрунту. За нульового обробітку ґрунту гречку висівати безпосередньо у стерню (без здійснення деструкції) насінням, обробленим препаратом «Вермимаг» (6 л/ га) на глибину 2–4 см;

  • використовувати солому і рослинні рештки гречки на органічне добриво з використанням біодеструктора «Вермистим-Д» за такою схемою: до робочого розчину додають (залежно від кількості соломи і рослинних решток на гектарі) 8–12 кг/ га аміачної селітри, або 10 кг карбаміду, або 10–12 кг КАСу. Можна використовувати рідкі органічні добрива (гноївку) або добрива «Біогумус» (3–4 т/ га), або «Біопроферм» (8–15 т/ га) і загортати їх у ґрунт на глибину 10–12 см. Пришвидшена деструкція післяжнивних решток забезпечує знищення патогенів, які потрапляють у ґрунт із рослинними рештками. Усі корисні мікроорганізми препарату «Вермистим-Д» та аборигенної мікрофлори, розмножуючись, утворюють до 4–6 т/ га власної біомаси за рік, яка після відмирання стає цінним джерелом живлення для наступних мікроорганізмів і рослин;

  • норма висіву насіння гречки післяукісно становить 2,0–2,5 млн/ га схожих насінин за широкорядного способу сівби та 3,5–4,0 — за рядкового; за післяжнивного вирощування норму висіву збільшують на 15–20%>;

  • догляд за посівами включає післясходове боронування, підживлення у період до цвітіння гречки біо­стимулятором-добривом «Вермимаг» (7 л/ га) у баковій суміші із карбамідом (10 кг/ га);

  • вирощувати гречку в органічному землеробстві на фоні мінерального удобрення лише природного походження — фосфоритне добриво і калімаг;

  • використовувати дозволені в органічному землеробстві органічні добрива «Біо­гумус», «Біоактив» та біо­препарати, зокрема рідке органічне добриво-біостимулятор «Вермимаг»;

  • для лікування діабетичних захворювань вирощувати гречку, застосовуючи органічне добриво «Біопроферм» із збалансованим умістом тривалентного хрому та обприскування рослин під час вегетації регулятором росту «Біохром»;

  • обов’язковим є вивезення бджолосімей на посіви гречки за 2–3 дні до початку цвітіння (3–4 сім’ї на 1 га).

 

Отже, розширення площі вирощування гречки у проміжних посівах за висівання на зерно уможливить збільшити виробництво гречки для власних потреб та на експорт, а соломи і рослинних решток гречки (за виконання деструкції їх препаратом «Вермистим-Д») забезпечить значне поліпшення родючості ґрунту і зменшить витрати на придбання пестицидів і мінеральних добрив.

 

Володимир ІВАНИШИНдоктор. економ. наук,

професор, ректор Подільського ДАТУ

Іван ШУВАРдоктор. с.-г. наук, 

професор Львівського НАУ

Віталій БУРДИГАканд. с.-г. наук, директор

науково-дослідного інституту круп’яних

культур ім. О. Алексеєвої Подільського ДАТУ

Л. В. ЦЕНТИЛОдиректор ТОВ Агрофірма «Колос»

Володимир СЕНДЕЦЬКИЙ,

докторант Подільського ДАТУ

1

 15 жовтня 2018
В даний час яблука в Україні продовжать дешевшати.
В даний час яблука в Україні продовжать дешевшати.
15 жовтня 2018
 15 жовтня 2018
У звіті російських фахівців, опублікованому народним депутатом України міститься довгостроковий аналіз наслідків припинення подачі прісної води на півострів.
У звіті російських фахівців, опублікованому народним депутатом України міститься довгостроковий аналіз наслідків припинення подачі прісної води на півострів.
15 жовтня 2018
 13 жовтня 2018
Дрібні фермерські господарства, які займаються вирощуванням яблук, залишають врожаї в садах, оскільки за нинішніх цін таке виробництво для них є збитковим.
Дрібні фермерські господарства, які займаються вирощуванням яблук, залишають врожаї в садах, оскільки за нинішніх цін таке виробництво для них є збитковим.
13 жовтня 2018
 13 жовтня 2018
Виробництво соєвої олії в Україні в цьому сезоні склало 197,1 тис. тонн. Це на 37 тис. тонн більше, ніж у минулому році.
Виробництво соєвої олії в Україні в цьому сезоні склало 197,1 тис. тонн. Це на 37 тис. тонн більше, ніж у минулому році.
13 жовтня 2018
 12 жовтня 2018
Продукція має попит серед експортерів.
Продукція має попит серед експортерів.
12 жовтня 2018

Please publish modules in offcanvas position.