біоінокулянт, різолайн, біопрепарати
Вареон® - фунгіцид проти хвороб зернових колосових
Ефективність вирощування гречки на сидерат

Ефективність вирощування гречки на сидерат

/ Агрономія Сьогодні / П'ятниця, 13 жовтня 2017 15:02

Екологічний ефект від застосування зелених добрив проявляється у їх здатності знезаражувати ґрунт від патогенної мікрофлори. Адже унаслідок приорювання органічної маси у ґрунті зростає активність великої групи сапрофітних мікроорганізмів, які є антагоністами багатьох збудників хвороб.

 

Проміжна сидерація висівання гречки — 

агрозахід багатопланової дії

Вітчизняний і закордонний досвід свідчить, що проміжну сидерацію висіванням гречки та використанням її соломи і рослинних решток, вирощеної на зерно, за сучасних умов ведення землеробства можна розглядати як агрозахід багатопланової дії, який дозволяє:

 

  • утилізувати значну кількість маси органічних речовин, що мінералізується у ґрунті, елементи напіврозкладених її продуктів цілком поглинаються ґрунтовим комплексом;

  • солома та рослинні рештки повторно включаються до кругообігу мінерального й органічного живлення рослин для формування нової біомаси рослин і вирощування нового врожаю;

  • солома, розкладаючись у ґрунті, не забруднює його високими концентраціями нітратного азоту, органічним фосфором і калієм; сталий баланс надходження до ґрунту і витрат елементів живлення рослинами виключає вимивання рухомих елементів і винесення їх із поверхневими водами у водойми;

  • деструкція препаратом «Вермистим-Д» сприяє розвиткові фауни у ґрунті. Це призводить до зростання активності бактерій, дощових черв’яків та інших живих організмів, що поліпшує агрохімічні та фізичні властивості;

  • сівба гречки сумісно з деструкцією соломи зменшує забур’яненість і покращує фітосанітарний стан ґрунту, зменшує засмічення посівів, а в окремих випадках і запобігає ураженню культурних рослин збудниками хвороб, що уможливлює мінімізацію внесення пестицидів; поповнює запаси органічних речовин та азоту в грунті; використання важкорозчинних сполук фосфору з нижніх шарів ґрунту;

  • зменшити невиробничі витрати вологи і поживних речовин унаслідок послаблення процесів інфільтрації з кореневмісного шару ґрунту і підвищити коефіцієнт використання діючої речовини з добрив і хімічних меліорантів;

  • мінімізувати процеси водної та вітрової ерозій;

  • покращити агрофізичні властивості грунту внаслідок розпушування його глибших шарів, а з відмиранням коренів — утворення вертикального дренажу;

  • пом’якшення ґрунтовтоми у спеціалізованих сівозмінах; надходження додаткових кормів для худоби; зменшення енергетичних і матеріальних ресурсів;

  • збільшення урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості продукції.

 

Світова практика і численні дослідження свідчать про те, що спалювання соломи і післяжнивних решток є недоцільним і антиекологічним заходом, який завдає шкоди як довкіллю, так і ґрунтам.

 

Таким чином, застосування гречки на зелене добриво та деструкція соломи сприяють ефективнішому використанню зональних агрокліматичних ресурсів. Тому в сучасному землеробстві вирощування гречки на сидерат і деструкцію необхідно розглядати як важливу складову енерго- і ресурсоощадних технологій вирощування сільськогосподарських культур.

 

Екологічний ефект від застосування зелених добрив проявляється у їх здатності знезаражувати ґрунт від патогенної мікрофлори. Адже унаслідок приорювання органічної маси у ґрунті зростає активність великої групи сапрофітних мікроорганізмів, які є антагоністами багатьох збудників хвороб. Так, значно знижується рівень захворювання бульб картоплі паршею, ступінь ураження зернових кореневими гнилями зменшується на 19–24%. Особливо це актуально за сучасних умов господарювання, коли порушено чергування культур у сівозміні, і частину озимих зернових культур висівають після стерньових попередників.

 

Посіви сидерату є одним із найголовніших заходів поліпшення фізичних властивостей та охорони ґрунтів. Добре розвинене коріння висіяних культур сприяє механічному розпушуванню ґрунту, протидіє їх переущільненню технікою, зокрема колісними машинами і знаряддями, поліпшуючи при цьому водний, повітряний і тепловий режими. Сидерати також є доброю перепоною для зменшення негативного впливу вітрової і водної ерозій, оскільки запобігають видуванню та змиванню верхнього шару ґрунту, захищаючи його від вітру і сили дощових потоків.

 

Гречка має важливе агротехнічне значення

У зв’язку із придатністю для пізніх строків висівання та скоростиглістю вона є страховою культурою для пересівання загиблої озимини. Її використовують для післяукісних і післяжнивних посівів, а також на зелене добриво. Гречка є добрим попередником для інших культур. Пояснюється це тим, що на площах, де її вирощують широкорядним способом, значно зменшується кількість бур’янів завдяки кількаразовим допосівним обробіткам ґрунту та міжрядним розпушуванням, а на звичайних рядкових — унаслідок пригнічення бур’янів під покривом гречки. Проте гречка має значний біологічний потенціал, який у землеробській практиці фахівці використовують ще не повною мірою.

 

 

Важливою передумовою успішного розв’язання завдань задля збільшення виробництва гречки є загальне поліпшення культури землеробства та впровадження сучасних досягнень сільськогосподарської науки і передового досвіду: використання кращих за урожайністю та якістю зерна сортів, розміщення посівів після кращих попередників, якісна підготовка ґрунту до сівби, раціональне використання добрив та регуляторів росту й розвитку рослин, раціональні способи сівби і догляд за посівами, висівання гречки у проміжних посівах (на зерно, корм, сидерат).

 

Узагальнено

Враховуючи багатогранне значення гречки, важливість висівання її у проміжних посівах (післяукісної і післяжнивної) для збільшення виробництва зерна та використання зеленої маси на сидерат, соломи і рослинних решток на добриво на основі виконаних нами експериментальних і виробничих досліджень, результатів розробленої і впровадженої нами технології у ПФ «Богдан і К» Івано-Франківської, корпорації «Колос ВС» Тернопільської, ТзОВ «Агрофірма «Колос» Київської та господарств інших областей на сучасному етапі розвитку землеробства доцільно:

 

  • з метою збільшення виробництва зерна та поліпшення родючості ґрунтів розширити площу посіву гречки у проміжних посівах (післяукісно і післяжнивно) до 350–400 тис. га;

  • післяукісні посіви гречки розміщувати після озимих зернових, капустяних, багаторічних трав, зібраних на зелений корм або сінаж; післяжнивні — після збирання ячменю озимого та інших зернових культур, гороху, капустяних, але не пізніше 25–30 липня, а після 30 липня висівати гречку на сидерат. Післяжнивні рештки гречки, на відміну від післяжнивних решток злакових культур, містять більше азоту, фосфору, що сприяє поліпшенню родючості ґрунту. Тому гречка у сівозміні є добрим попередником для озимих зернових та інших культур;

  • за збиранням попередника здійснювати деструкцію соломи і рослинних решток біопрепаратом «Вермистим-Д» з мінімальною кількістю азотних добрив (8–12 кг/ га) або із внесенням гноївки (5–10 т/ га) чи органічних добрив «Біогумус» (3–4 т/ га), отриманих методом вермикультивування, або «Біопроферм» (5–6 т/ га), отриманих методом біоферментації з одночасним загортанням у ґрунт на 8–12 см. Після цього висівати гречку з наступним коткуванням ґрунту. За нульового обробітку ґрунту гречку висівати безпосередньо у стерню (без здійснення деструкції) насінням, обробленим препаратом «Вермимаг» (6 л/ га) на глибину 2–4 см;

  • використовувати солому і рослинні рештки гречки на органічне добриво з використанням біодеструктора «Вермистим-Д» за такою схемою: до робочого розчину додають (залежно від кількості соломи і рослинних решток на гектарі) 8–12 кг/ га аміачної селітри, або 10 кг карбаміду, або 10–12 кг КАСу. Можна використовувати рідкі органічні добрива (гноївку) або добрива «Біогумус» (3–4 т/ га), або «Біопроферм» (8–15 т/ га) і загортати їх у ґрунт на глибину 10–12 см. Пришвидшена деструкція післяжнивних решток забезпечує знищення патогенів, які потрапляють у ґрунт із рослинними рештками. Усі корисні мікроорганізми препарату «Вермистим-Д» та аборигенної мікрофлори, розмножуючись, утворюють до 4–6 т/ га власної біомаси за рік, яка після відмирання стає цінним джерелом живлення для наступних мікроорганізмів і рослин;

  • норма висіву насіння гречки післяукісно становить 2,0–2,5 млн/ га схожих насінин за широкорядного способу сівби та 3,5–4,0 — за рядкового; за післяжнивного вирощування норму висіву збільшують на 15–20%>;

  • догляд за посівами включає післясходове боронування, підживлення у період до цвітіння гречки біо­стимулятором-добривом «Вермимаг» (7 л/ га) у баковій суміші із карбамідом (10 кг/ га);

  • вирощувати гречку в органічному землеробстві на фоні мінерального удобрення лише природного походження — фосфоритне добриво і калімаг;

  • використовувати дозволені в органічному землеробстві органічні добрива «Біо­гумус», «Біоактив» та біо­препарати, зокрема рідке органічне добриво-біостимулятор «Вермимаг»;

  • для лікування діабетичних захворювань вирощувати гречку, застосовуючи органічне добриво «Біопроферм» із збалансованим умістом тривалентного хрому та обприскування рослин під час вегетації регулятором росту «Біохром»;

  • обов’язковим є вивезення бджолосімей на посіви гречки за 2–3 дні до початку цвітіння (3–4 сім’ї на 1 га).

 

Отже, розширення площі вирощування гречки у проміжних посівах за висівання на зерно уможливить збільшити виробництво гречки для власних потреб та на експорт, а соломи і рослинних решток гречки (за виконання деструкції їх препаратом «Вермистим-Д») забезпечить значне поліпшення родючості ґрунту і зменшить витрати на придбання пестицидів і мінеральних добрив.

 

Володимир ІВАНИШИНдоктор. економ. наук,

професор, ректор Подільського ДАТУ

Іван ШУВАРдоктор. с.-г. наук, 

професор Львівського НАУ

Віталій БУРДИГАканд. с.-г. наук, директор

науково-дослідного інституту круп’яних

культур ім. О. Алексеєвої Подільського ДАТУ

Л. В. ЦЕНТИЛОдиректор ТОВ Агрофірма «Колос»

Володимир СЕНДЕЦЬКИЙ,

докторант Подільського ДАТУ

Агропорт
 22 квітня 2018
Так багато свинини, як зараз, наша країна не імпортувала протягом останніх чотирьох років.
Так багато свинини, як зараз, наша країна не імпортувала протягом останніх чотирьох років.
22 квітня 2018
 22 квітня 2018
Станом на 20 квітня до посіву ранніх зернових та зернобобових культур приступили всі області України – вже посіяно 1,85 млн га (77% до прогнозу). Про це йшлося під час відеоконференції з регіонами щодо ходу польових робіт під головуванням першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка.
Станом на 20 квітня до посіву ранніх зернових та зернобобових культур приступили всі області України – вже посіяно 1,85 млн га (77% до прогнозу). Про це йшлося під час відеоконференції з регіонами щодо ходу польових робіт під головуванням першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка.
22 квітня 2018
 21 квітня 2018
19 квітня у Львові стартувала найбільша агропромислова виставка Східної Європи AGROPORT West Lviv 2018. Захід має величезні масштаби і проводиться в міжнародному аеропорту ім. Данила Галицького. Найкращі виробники, високі посадовці, міжнародні експерти і тисячі відвідувачів – виставка вражає розмахом. Відвідав виставку і Президент України Петро Порошенко.
19 квітня у Львові стартувала найбільша агропромислова виставка Східної Європи AGROPORT West Lviv 2018. Захід має величезні масштаби і проводиться в міжнародному аеропорту ім. Данила Галицького. Найкращі виробники, високі посадовці, міжнародні експерти і тисячі відвідувачів – виставка вражає розмахом. Відвідав виставку і Президент України Петро ...
21 квітня 2018
 20 квітня 2018
Продавати вітчизняне борошно до ЄС та Бразилії важко, адже ці ринки збуту захищаються квотами, кажуть представники борошномельного бізнесу.
Продавати вітчизняне борошно до ЄС та Бразилії важко, адже ці ринки збуту захищаються квотами, кажуть представники борошномельного бізнесу.
20 квітня 2018
 20 квітня 2018
Минулого року виробництво комбікормів було найменшим за останні 7 років.
Минулого року виробництво комбікормів було найменшим за останні 7 років.
20 квітня 2018
 20 квітня 2018
Перевізник веде перемовини з однією з міжнародних фінансових організацій.
Перевізник веде перемовини з однією з міжнародних фінансових організацій.
20 квітня 2018

Найближча подія

Нема подій
http://www.agroexpo.in.ua

Наші видання

youtube-канал

Please publish modules in offcanvas position.