На формування білка в зерні великий вплив чинять погодні умови. В помірно посушливі роки зерно пшениці містить вищу кількість білка, але відзначимо, що при зменшенні запасів вологи в ґрунті зростання вмісту білка зберігається до тих пір, поки їх значення у метровому шарі становить не менше 70–80 мм. При подальшому зниженні запасів вологи формується мілке та щупле зерно, що негативно впливає як на урожай, так і на низку технологічних показників (натура зерна, вихід борошна тощо). Особливо чітко це проявляється за умов низької відносної вологості повітря і підвищеного температурного режиму в період наливу зерна.
Серед комплексу заходів, спрямованих на одержання якісного зерна озимої пшениці, важливе місце посідає організація максимально стислого у строках збирання цієї культури. Дослідження науковців та практиків свідчать про те, що перестоювання посівів пшениці на корені протягом 10–12 діб, а також тривале перебування у валках за несприятливих умов призводять до погіршення показників якості зерна.
За результатами досліджень Інституту сільського господарства степової зони НААН, перестоювання пшениці на корені до 5–10 діб відмічалося значне зниження таких показників, як склоподібність та маса 1000 зерен. Ці показники різко погіршуються вже після випадання 1–2 дощів на посіви достиглої пшениці. А вже через 20 діб під впливом різних метеорологічних факторів шкідників і хвороб спостерігалося суттєве зниження таких показників, як масова частка білка та клейковини.
За умов вологої погоди при перестоюванні пшениці може відбуватися поширення хвороб, які призводять до почорніння зародка, збільшення частки зараженого зерна та його проростання у колосі.
Якщо стоїть жарка погода в післязбиральний період (вересень, жовтень), температура зовнішнього середовища довгий час не знижується до достатнього рівня. За таких умов фізіологічні процеси у зерні в складських приміщеннях не припиняються. Достатньо інтенсивно проходять процеси дихання, і зерно втрачає запаси речовин. Окрім виділення СО2 при диханні виділяється велика кількість води, частина якої потрапляє у повітря, а частина осідає на поверхні зерна та зволожує його. Це призводить до посилення дихання та самозігрівання. Тому зростає важливість забезпечення відповідного температурного режиму при зберіганні зерна.
Залежно від показників якості м’яку пшеницю згідно з ДСТУ 3768:2010 поділяють на шість класів (класи 1–3 — група А, класи 4–5 — група Б і клас 6), а тверду — на п’ять. Вимоги до якості кожного класу пшениці надано у таблицях.
М’яку пшеницю групи А використовують для продовольчих (переважно в борошномельній та хлібопекарській галузях) потреб і для експортування. Пшеницю групи Б і 6-го класу — на продовольчі і непродовольчі потреби та для експортування. На вимогу замовника у зерні м’якої та твердої пшениці можна визначати інші показники якості, які не є класоутворюючими (сила борошна за альвеографом, індекс седиментації тощо) відповідно до визнаних у світі методик.
Зерно твердої та м’якої пшениці всіх класів має бути у здоровому стані, не зіпріле та без теплового пошкодження; мати властиві здоровому зерну запах, колір; не дозволено зараження пшениці шкідниками зерна.
Таблиця 2. Показники якості зерна твердої пшениці
Згідно з вимогами стандарту до зернової домішки, окрім битих, пророслих, пошкоджених теплом, поїдених шкідниками та зерен інших злакових культур, відносять зерна із забарвленим зародком: у твердій пшениці — всі зерна, у м’якій групи А — понад 8%, у м’якій групи Б і 6-го класу — понад 30%.
За невідповідності граничній нормі якості м’якої чи твердої пшениці хоча б за одним показником її переводять у нижчий за якістю клас. У разі невідповідності показників кількості та якості клейковини м’якої пшениці мінімальним вимогам групи А її переводять у групу Б за умови дотримання вимог до інших показників якості.
За невідповідності граничній нормі якості пшениці мінімальним нормам 6-го класу для м’якої і 5-го для твердої хоча б за одним із показників її визначають для обліку як «нестандартна» із зазначенням показника/ показників невідповідності. Вимоги до показників якості зерна для експортування та імпортування встановлюють у контракті (угоді) між постачальником та покупцем.
Якісні показники зерна м’якої пшениці визначають згідно з Державним стандартом України. Домішки травмованих клопом шкідливою черепашкою зерен у партіях сильної пшениці не повинні перевищувати 2%, в цінній — 3–4%, рядовій — 6–8%. При пошкодженні клопами 3% та більше зерно стає непридатним для хлібопекарських цілей за якістю клейковини. Такий рівень пошкодженості трапляється за чисельності 3–5 личинок клопа на 1 м².
Шкодочинність клопа не обмежується погіршенням якості зерна, він також знижує посівну цінність насіння. Із пошкоджених зерен розвиваються рослини з низькою продуктивністю, а зерно пошкоджене в області зародка втрачає схожість. Згідно з ДСТУ, відсоток пошкодженого насіння не може перевищувати 0,3–0,5%.
На полях, де передбачається одержання зерна високих кондицій, перед збиранням масиву проводяться обкоси та окремий обмолот. На току господарства зерно з крайових смуг складується окремо. Передусім у стислі строки збирають прямим комбайнуванням пшеницю найбільш заселену клопом-черепашкою, уражену фузаріозом та іншими хворобами зерна.
На забур’янених і нерівномірно дозріваючих площах застосовують десикацію посівів культури. Товарні посіви за 2–2,5 тижні до збирання обробляють гербіцидами суцільної дії: Раундап (3л/ га), Гліфоган (3л/ га), Домінатор (3 л/ га), Вулкан (3 л/ га), Космік (3 л/ га), Ураган (3 л/ га), Ураган форте (1,5–2,0 л/ га), а також одним із десикантів при вологості зерна не більше 30%.
Проведення десикації полегшує та прискорює збирання, зменшує втрати зерна удвічі-тричі, знижує його собівартість завдяки економії енергоносіїв. Також ця операція забезпечує захист посівів наступних у сівозміні культур від багаторічних бур’янів.
На насінницьких площах гербіциди суцільної дії для десикації застосовувати не можна — відбувається зниження схожості на 30%. Тут використовують Баста 150 (1,0–2,0 л/ га), Реглон Супер (1,5 л/ га).
Жнива, залежно від погодних умов, розпочинають через 5–10 днів після застосування десикантів.
Віталій ІЩЕНКО, заступник директора з наукової
роботи, завідувач лабораторією селекції і
насінництва зернових і технічних культур,
канд. с.-г. наук
Галина КОЗЕЛЕЦЬ, старший науковий
співробітник лабораторії селекції і
насінництва зернових і технічних культур,
канд. с.-г. наук
Олег ГАЙДЕНКО, учений секретар, завідувач
науково-технологічним відділом селекції,
насінництва і трансферу інновацій,
канд. техн. наук
Кіровоградська ДСГДС НААН
