Хвороби хмелю і заходи щодо обмеження їх шкідливості

Хвороби хмелю і заходи щодо обмеження їх шкідливості

/ Агрономія Сьогодні / Середа, 15 листопада 2017 16:10

Великої шкоди хмелю завдають понад 30 хвороб різної етіології, які суттєво знижують продуктивність рослин і якість шишок.

 

Несправжня борошниста роса (пероноспороз)

Захворювання розвивається у вигляді дифузного і місцевого ураження. У разі дифузного ураження молоді пагони набувають колосоподібної форми в результаті укорочування міжвузлів і формування дрібних листків, які закручуються донизу. У вологу погоду листки на пагонах із нижнього боку покриваються темно-сірим нальотом з фіолетовим відтінком. Уражені пагони, як правило, відмирають. У разі місцевого ураження на листках з’являються кутасті жовто-бурі плями. З нижнього боку пластинки у вологу погоду в місцях ураження формується темно-сірий наліт із фіолетовим відтінком. Часто плями зливаються, і листки набувають жовто-бурого забарвлення, засихають і обпадають. Квітки в’януть і буріють, шишки припиняють ріст, стають твердими, у вологу погоду покриваються густим темно-сірим нальотом.

 

 

Перші діагностичні ознаки несправжньої борошнистої роси на шишках хмелю

 

Збудником хвороби є гриб Pseudoperonospora humuli Wilson, який під час вегетації хмелю поширюється зооспорангіями. Інкубаційний період хвороби, залежно від погодних умов, триває від 4 до 12 діб і більше. Протягом вегетації рослин гриб може дати від 2 до 15 поколінь. В ураженій тканині він формує ооспори. Сприяють розвитку хвороби загущені насадження, висока вологість повітря, часті дощі, випадання рясних рос, одностороннє внесення високих доз азотних добрив, запізнення весною із розміщенням рослин на підпори.

 

Основне джерело інфекції — уражені рослини, в підземних частинах яких зберігається грибниця, додаткове — уражені рештки, в яких гриб міститься у вигляді ооспор. Грибниця навесні поширюється дифузно у молоді пагони хмелю, які деформуються внаслідок недорозвиненості міжвузлів, набувають колосоподібної форми й скручуються.

 

 

Несправжня борошниста роса (уражений колоскоподібний пагін хмелю)

 

Шкідливість хвороби полягає у різкому зниженні врожаю і погіршенні пивоварних якостей хмелю. У разі сильного ураження урожай шишок знижується учетверо, а вміст гірких речовин у шишках — удвічі.

 

Захисні заходи

Вирощування стійких сортів, своєчасне видалення і знищення колосоподібних пагонів і нижніх листків на стеблах, збалансоване живлення рослин, обприскування рослин фунгіцидами.

 

Борошниста роса

Зовнішні ознаки хвороби проявляються на листках, пагонах і шишках у вигляді білого нальоту. Пізніше він набуває брудно-сірого забарвлення в результаті формування чорних крапок — клейстотеціїв гриба. Пагони припиняють ріст, листки засихають, суцвіття буріє. Уражені листки передчасно відмирають і обпадають, пагони недорозвиваються, а шишки стають непридатними для використання.

 

Збудником хвороби є гриб Sphaerotheca humuli Burril, який у циклі свого розвитку формує конідіальне і сумчасте спороношення. У період вегетації гриб поширюється конідіями. Оптимальними умовами для розвитку захворювання є висока вологість повітря, температура в межах 22–25°С і розсіяне світло.

 

Основне джерело інфекції — уражені рослинні рештки, на яких зберігаються клейстоції гриба. Навесні первинне зараження рослин відбувається від сумкоспор, вторинне — від конідій. Шкідливість хвороби виявляється у зменшенні асиміляційної поверхні рослин. Шишки стають непридатними для їх використання за призначенням. У разі інтенсивного розвитку захворювання урожай хмелю знижується на 30–40%.

 

Захисні заходи

Забезпечення оптимальної густоти хмільників, збалансоване живлення рослин, за необхідності — застосування фунгіцидів, ретельне збирання і знищення всіх післязбиральних решток, глибока зяблева оранка міжрядь.

 

Фузаріозна гниль

Ознаки хвороби виявляються на матках і підземних стеблах у вигляді сухих вдавлених бурих плям. Уражені рослини в’януть і гинуть. На поперечному зрізі стебла спостерігається побуріння провідних пучків. Збудником хвороби є мітоспровий гриб Fusarium oxysporum Schl. f. sp. humuli Komarova, який у циклі свого розвитку формує макро- і мікроконідії, хламідоспори, мікросклероції.

 

Вирощені у шкілці саджанці мають більшу приживлюваність і менше хворіють на фузаріоз. Більш інтенсивно хвороба розвивається на важких ґрунтах, що запливають.

 

Джерелом інфекції є уражений садивний матеріал і заражений ґрунт, у якому зберігаються грибниця, склероції і хламідоспори патогена. Шкідливість хвороби полягає у зрідженні насаджень хмелю, що позначається на валовому зборі врожаю.

 

Вертицильозне в’янення (вілт)

Захворювання виявляють окремими осередками у багатьох районах вирощування хмелю. Хворі рослини після цвітіння або в період достигання шишок втрачають тургор, в’януть. Листки жовтіють, закручуються догори, засихають та обпадають, а стебла чорніють. На їх поперечному зрізі виявляються бурі судини у вигляді кільця. У результаті інтенсивного розвитку хвороби рослини гинуть.

 

Збудником її є мітоспоровий гриб Verticilium albo-atrum Reinke et Berthold. Він — поліфаг, уражує багато видів рослин, у тому числі люпин, горох, квасолю, люцерну, помідори, баклажани, перець, картоплю. Проникає у рослину, як правило, через механічні пошкодження кореневої системи. Грибниця патогена розвивається у провідній системі рослин. Причиною в’янення рослин, з одного боку, є порушення водопостачання у результаті закупорювання провідних пучків грибницею патогена, а з іншого — виділення грибом токсинів у тканину рослини.

 

Джерелом інфекції є рослинні рештки в ґрунті, на яких зберігаються хламідоспори, мікросклероції і грибниця патогена. Шкідливість хвороби полягає у зрідженні насаджень хмелю на 30–60%, що суттєво знижує валові збори врожаю шишок.

 

Захисні заходи

Проти фузаріозного і вертицильозного в’янення ефективними заходами є вирощування стійких сортів, для закладання нових хмільників потрібно використовувати лише здорові саджанці зі шкілки, своєчасно викорчовувати і видаляти з поля уражені рослини.

 

Плямистості листків хмелю

Найбільш поширеними плямистостями на листках хмелю є септоріоз, аскохітоз, філостиктоз.

 

Септоріоз спостерігається на листках у вигляді блідо-коричневих плям неправильної форми. На верхньому боці формуються чорні крапки — пікніди гриба. Уражені листки передчасно відмирають.

 

Збудником хвороби є мітоспоровий гриб Septoria humullі West. У циклі свого розвитку формує пікнідіальне спороношення. У період вегетації рослин гриб поширюється пікноспорами. Джерелом інфекції є уражене опале листя, на якому зберігаються пікніди з пікноспорами.

 

Аскохітоз проявляється протягом вегетації рослин. На листках з’являються спочатку дрібні охряні, а згодом більшого розміру сірі плями з коричнево-бурою облямівкою. Пізніше у місцях плям з обох боків пластинки формуються темно-бурі крапки. У разі інтенсивного ураження плями на пластинках зливаються, уражені листки некротизуються і відмирають.

 

Збудником хвороби є мітоспоровий гриб Ascochyta humuli Kab. et Bub., який поширюється пікноспорами. Сприяє розвитку хвороби волога дощова погода, часте випадання рясних рос. Джерелом інфекції є уражені рештки, на яких зберігаються пікніди з пікноспорами.

 

Філостиктоз проявляється у вигляді темно-коричневих або білуватих плям із пурпурово-коричневою облямівкою чи без неї. В центрі їх виявляються чорні крапки — пікніди гриба. Уражені листки жовтіють, некротизуються і відмирають.

 

Збудниками хвороби є мітоспорові гриби із роду Phyllosticta: Ph. humuli Sacc. et Speg і Ph. lupulina Petrak., які під час вегетації хмелю поширюються пікноспорами. Зберігаються гриби на опалому ураженому листі у вигляді пікнід з пікноспорами. Інтенсивний розвиток хвороби відбувається у разі тривалої вологої погоди, частих дрібних дощів із вітряною погодою.

 

Шкідливість плямистостей на хмелю виявляється у зменшенні асиміляційної поверхні рослин у результаті передчасного відмирання уражених листків, що суттєво знижує урожай шишок і їх якість.

 

Захисні заходи

Всі захисні заходи, які проводяться на хмелю проти несправжньої борошнистої роси, є ефективними і проти плямистостей.

 

Коренева (пленодомусна) гниль

Хвороба проявляється у вигляді бурих вдавлених плям на надземних і підземних частинах стебла маточних рослин і рідше на коренях. Пізніше на ураженій тканині формуються чорні крапки — пікніди гриба. Плями швидко розростаються, уражені стебла засихають. Уражені підземні частини стебла поступово загнивають, і кущ протягом двох-трьох років гине. Сильніше уражуються рослини, які підмерзли в зимовий період. Особливо інтенсивне зараження рослин спостерігається рано навесні і пізно восени.

 

Збудником хвороби є мітоспоровий гриб Plenodomus humuli Kusnetz. Розвиток гриба починається за температури 1–2°С, масове зараження — за температури 3–8°С. Гриб проникає у рослину крізь механічні пошкодження, поширюється пікноспорами. Розвиток пленодомусної гнилі частіше відзначається на важких суглинистих ґрунтах із підвищеною кислотністю і після суворих безсніжних зим. Джерелом інфекції є уражені рослини, у яких зберігається грибниця і пікніди гриба.

 

Захисні заходи

Використання для садіння лише здорових саджанців зі шкілки, ретельний огляд навесні матки. У разі виявлення на ній гнилі, уражену тканину вирізають, а рану дезінфікують, збалансоване живлення рослин із підвищеними дозами калію, вирощування стійких сортів.

 

Бактеріальний рак

Проявляється захворювання частіше окремими осередками. Зовнішніми ознаками є поява на підземних органах рослин наростів двох типів: перший — вони різної форми і різних розмірів без додаткових корінців; другий — коли дрібні з великою кількістю тоненьких додаткових корінців. На початку розвитку хвороби спостерігають прискорений ріст хмелю, а потім його пригнічення. Нарости в ґрунті пізніше загнивають, матка руйнується, і рослина гине.

 

Перший тип ураження спричинений бактеріями Agrobacterium tumefaciens Conn, другий — Agrobacterium rizogenes Conn. Вони проникають у тканини в місцях пошкоджень, завданих під час обрізування маток, у місцях пошкоджень підземних органів, спричинених фітофагами. Рослини більше уражуються за відносної вологості ґрунту 60–80% і температури 18–20°С.

 

Джерелом інфекції є неперегнилі нарости в ґрунті, в яких зберігаються бактерії. Шкідливість хвороби виявляється у зрідженні хмільників, у відставанні в рості й розвитку рослин, формуванні низького і неякісного врожаю шишок.

 

Захисні заходи

Вирощування стійких сортів, розміщення хмільників на полях попередників, які не уражуються збудником хвороби.

 

Вірусні хвороби

Найбільш поширеними з вірусних хвороб є мозаїка, міжжилкова мозаїка, скручування листків.

 

Мозаїка проявляється появою жовто-зеленої крапчастості листків і просвітління дрібних жилок. Листки недорозвинуті, дрібні, закручуються вниз, стають крихкими. Ріст головного стебла і бічних гілок припиняється, у більшості випадків шишки набувають потворної форми.

 

Збудником хвороби є вірус Hop mosaic virus (HpMV), який поширюється прищепленням і хмельовою попелицею. Хвороба за 1–2 роки може спричинити загибель рослин. Джерело інфекції — підземні частини ураженої рослини, в соку яких зберігається вірус.

 

Міжжилкова мозаїка. Ознаки хвороби проявляються навесні на листках у вигляді просвітління листкових пластинок, між жилками з’являються світло-зелені смуги, кільця і плями. Ріст хворих рослин сповільнюється, вони погано утримуються на підпорах.

 

Збудником хвороби є вірус Intervenous mosaic virus of hop (ІMVHp), який поширюється інокуляцією соку, садивним матеріалом і під час щеплення, зимує у соку підземних органів уражених рослин. Шкідливість хвороби виявляється у зниженні до 60% урожаю шишок, погіршенні їх технологічної якості. В шишках уражених рослин на 10–30% знижується вміст гірких речовин, удвічі — концентрація нікотинової кислоти. Вірус зберігається у кореневищах уражених рослин.

 

Скручування (кропивоподібність) листків. На рослинах з’являється велика кількість тонких пагонів з укороченими міжвузлями, які не гнуться і не плетуться. Листки стають жовтими, скручуються догори. Молоді нові листки невеликі, а їхні кінцеві частини дуже зменшуються, чим нагадують листки кропиви. Іноді на них з’являється характерна облямівка жилок, з часом вони жовтіють і відмирають. На уражених рослинах шишки не формуються, або вони недорозвинені.

 

Збудником хвороби є вірус Hop crinkle virus (HCV), який передається із садивним матеріалом під час щеплення, може переноситися механічно інокуляцією соком і неперсистентним способом попелицями. Джерело інфекції — підземні частини ураженої рослини, в соку яких зберігається вірус.

 

Вірусний хлороз проявляється асиметричністю будови листків хмелю, формуванням дрібних листків, які подібні до листків липи. На молодих листках з’являються світло-жовті опуклі плями, які розміщуються між жилками. Пізніше на пластинках виникають жовті вузькі смуги, що розміщуються вздовж жилок. Спостерігається кучерявість листків і їх закручування донизу.

 

Збудником хвороби є вірус Hop chlorоtic disease (HCD), який передається хмелевою попелицею напівперсистентним способом, а також посадковим матеріалом.

 

Захисні заходи

Проти вірусних хвороб хмелю ефективними заходами є вирощування стійких сортів, використання для посадки лише здорового посадкового матеріалу, вибраковування і знищення хворих рослини; систематичне проведення захисних заходів проти переносників вірусних хвороб.

 

Неінфекційний хлороз

Захворювання проявляється спочатку на пристеблових листках, а пізніше поширюється на всю рослину у вигляді блідо-жовтого забарвлення листкових пластинок на фоні зелених жилок. Пізніше листки стають хлорозним, передчасно відмирають. За інтенсивного розвитку хлорозу рослини відстають у рості, слабо гілкуються, пластинки листків недорозвиваються чи повністю редукуються. Шишки недорозвинені або не утворюються. Хвороба частіше спостерігається на карбонатних ґрунтах. Хворіють рослини частіше на п’ятий-сьомий рік після садіння.

 

 

Неінфекційний хлороз хмелю

 

Захисні заходи

Для запобігання розвитку неінфекційного хлорозу не варто виділяти під хмільники поля з карбонатними ґрунтами. Вміст карбонатів має становити не більше 8% на глибині 60–150 см із заляганням мергелю понад 150 см від поверхні ґрунту.

 

Інтегрований захист хмелю від хвороб

Вирощування районованих сортів хмелю із підвищеною стійкістю до більшості хвороб: Видибор, Житомирський 75, Заграва, Національний, Пивовар, Промінь, Зміна, Оскар, Руслан, Тріумф, Хмелеслав та ін.

 

Плантації хмелю необхідно розміщувати на рівних ділянках поля із ґрунтами, які не запливають і не містять надмірної кількості вапна. Вони повинні бути добре захищені з боку вітрів, які переважають взимку, захисними лісосмугами, на віддалі 20–25 м від краю хмільників.

 

Не рекомендується відводити під закладання хмільників ділянки з близьким рівнем ґрунтових вод (вище 1,5–2,0 м від поверхні ґрунту) та пагорби, на яких взимку легко здувається сніг, ґрунт сильно промерзає, що призводить до інтенсивного підмерзання кореневої системи хмелю й ураження коренів і матки фузаріозною і пленодомусною гнилями.

 

Рядки хмелю розміщують у північних районах у напрямі з півдня на північ, а в південних — з південного сходу на північних захід. Надмірне зволоження через слабку вентиляцію повітря у хмільниках призводить до сильного ураження рослин несправжньою борошнистою росою.

 

Малопридатними для хмелю є важкі й легкі піщані та заболочені ґрунти, на яких рослини погано ростуть і розвиваються, інтенсивно уражуються пленодомусною, фузаріозною гнилями та іншими хворобами. Не придатні для закладання хмільника поля, на яких протягом останніх 3–4-х років вирощували картоплю, тютюн, малину, які спільно уражуються вертицильозним і фузаріозним в’яненням.

 

Вирощуючи хміль, слід дотримуватися збалансованого живлення рослин. Систематичне внесення органічних і мінеральних добрив, періодично (один раз на 3–4 роки) внесення вапна, один раз в 2–3 роки глибоке рихлення ґрунту в міжряддях хмелю суттєво знижує запас інфекції у ґрунті збудників фузаріозної і пленодомусної гнилей, підвищує стійкість рослин до інших хвороб, сприяє підвищенню продуктивності рослин та покращенню якості шишок хмелю.

 

Оздоровлення ґрунту в хмільниках відбувається у разі вирощування в міжряддях сидеральних культур — редьки олійної, гірчиці білої, озимого ріпаку.

 

Для закладання нових і ремонту старих хмільників використовують однорічні саджанці хмелю, вирощені в шкілках, або живці. Забороняється використовувати садивний матеріал з ознаками фузаріозу, пленодомусної гнилі, бактеріального раку, вірусних хвороб. Саджанці і живці знезаражують 0,4% розчином Ридомілу Голд МЦ 68WG, в. г. або 0,05% розчином марганцевокислого калію, або 0,5% розчином Агату 25 К (замочування на 1,5–2 год).

 

Садять хмільники і шкілки навесні або восени у стислі строки. На плантаціях хмелю першого року життя 4–5 разів розпушують міжряддя і восени один раз підгортають рослини, що створює оптимальні умови для їх росту й розвитку, покращує фітосанітарний стан насаджень.

 

На другий рік вегетації хмелю рано навесні (за температури не вище ніж 10°С) розорюють і розгрібають гребені, на матках обрізують бічні кореневища та підземні стебла минулого року. У разі незначного ураження матки гнилями, хвору тканину вирізають, захвачуючи 1 см здорової тканини, після чого обприскують головні кореневища у рядах 0,4% розчином Ридомілу Голд МЦ 68WG, в. г. Сильно пошкоджені або відмерлі рослини викорчовують і на їх місце висаджують нові живці або саджанці зі шкілки.

 

Вирізають також всі виявлені деформовані пагони з дифузною формою ураження рослин несправжньою борошнистою росою, захвачуючи частину кореневища. Всі обрізані частини кореневищ збирають і знищують. Із появою пагонів завдовжки 60–70 см рамують хмільник — вирізають зайві пагони, залишаючи на кожному кущі по 5–6 найкраще розвинених центральних пагонів. На 1 га густота продуктивних стебел насаджень має становити 14–16 тисяч. За такої густоти хмільники добре провітрюються, менше затримується волога, що стримує інтенсивне поширення і розвиток на рослинах несправжньої борошнистої роси, плямистостей.

 

Своєчасне розміщення рослин на підпорах і шпалерах, знищення колоскоподібних пагонів, пасинкування і розсування зближених кущів, видалення листків хмелю на висоті до 75 см від поверхні ґрунту, видалення пагонів, які стеляться на поверхні ґрунту, викорчовування дикорослого хмелю на віддалі не менше ніж 1 км від промислових насаджень суттєво знижує розвиток несправжньої борошнистої роси, борошнистої роси та інших хвороб.

 

Протягом вегетації хмелю систематично підживлюють рослини, що сприяє підвищенню їх стійкості до багатьох хвороб, вживають захисних заходів від бур’янів-резерваторів вірусної інфекції та шкідників, особливо попелиць — переносників вірусів.

 

У разі прогнозу інтенсивного розвитку несправжньої борошнистої роси та інших хвороб плантації хмелю обприскують одним із дозволених фунгіцидів на основі діючих речовин: диметоморфу+манкоцебу, в. г. (Акробат МЦ, 2,0–3,0 кг/ га); манкоцебу+металаксилу-М, в. г. (Ридоміл Голд МЦ 68 WG, 2,5 кг/ га); азоксістробіну, к. с. (Квадріс 250 SC, 0,8–1,2 л/га); сульфату міді триосновного, к. с. (Купроксат, 3,0–5,0 л/га); фосфіту алюмінію+фосфористої кислоти, в. р. к. (Фитал, 3,0–5,0 л/га); фосетіл алюмінію, з. п. (Альєтт, 3,0–5,0 л/ га); мандіпропаміду, к. с. (Ревус 250 SC, 0,4–1,6 л/га).

 

Друге профілактичне обприскування здійснюють у період бутонізації, третє — під час формування шишок, подальші — за потреби. Під час цвітіння, формування шишок та перед збиранням урожаю (за 7–10 днів) проти несправжньої борошнистої роси рослини можна обприскувати біопрепаратом Агат 25К, па. з нормою витрати 160–200 г/га.

 

Після збирання врожаю проти інфекції збудника несправжньої борошнистої роси та інших захворювань, яка буде накопичуватися у ґрунті, необхідно двічі (з перервою 8–12 днів) обприскувати хмільники препаратом Ридоміл Голд МЦ 68 WG, в. г. (2,5 кг/га) у баковій суміші з одним із дозволених інсектицидів, що спрямовано проти ґрунтових шкідників.

 

На плантаціях з ознаками інфекційного хлорозу проводять позакореневе підживлення 0,2% розчином хлористого або сірчанокислого цинку (200 г на 100 л води) у два строки: перше за висоти рослин 1,5–2 м і перед бутонізацією. Норма витрати робочої рідини — 1500–2000 л/га.

 

Восени після обрізування і стягування дроту хмільників прибирають стебла, сухе листя, інші рештки рослин, бур’янів і спалюють їх, переорюють захисні смуги, суміжні ділянки, дезінфікують стовпи негашеним вапном. Проти промерзання кореневищ і матки здійснюють післязбиральне підгортання рослин.

 

Технологія вирощування хмелю, отримання садивного матеріалу, методи захисту його від хвороб, якість шишок повинні відповідати вимогам чинних стандартів ДСТУ 4101–2002; ДСТУ 3300:2007; ДСТУ 4810–1:2007; ДСТУ 4810–2:2007; ДСТУ 7008:2009; ДСТУ 7029:2009; ДСТУ 7031:2009; ДСТУ 4099:2009.

 

 

Іван МАРКОВпрофесор
НУБіП України

 

Агробізнес сьогодні
 22 січня 2018
  74  
Сьогодні, 22 січня, в Сіетлі (США) офіційно відкрився перший магазин Amazon Go, в якому немає ні однієї каси.
 74 
Сьогодні, 22 січня, в Сіетлі (США) офіційно відкрився перший магазин Amazon Go, в якому немає ні однієї каси.
22 січня 2018
 22 січня 2018
  173  
Цього року американська компанія GE Renewable Energy, яка є підрозділом корпорації General Electric, поставить для Приморської вітрової електростанції енергетичного холдингу ДТЕК в Запорізькій ...
 173 
Цього року американська компанія GE Renewable Energy, яка є підрозділом корпорації General Electric, поставить для Приморської вітрової ...
22 січня 2018
 22 січня 2018
  74  
За попередніми результатами 2017 року, виробництво м’яса в Україні залишилося на рівні попереднього року та склало 2 325 тис. тонн.
 74 
За попередніми результатами 2017 року, виробництво м’яса в Україні залишилося на рівні попереднього року та склало 2 325 тис. тонн.
22 січня 2018
 22 січня 2018
  112  
За минулі вихідні на гуртових ринках Західної України було зафіксовано подорожчання майже всіх овочів "борщового набору".
 112 
За минулі вихідні на гуртових ринках Західної України було зафіксовано подорожчання майже всіх овочів "борщового набору".
22 січня 2018
 22 січня 2018
  172  
Провідні аграрні асоціації України звернулися до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням про особисту зустріч для обговорення «аграрної частини» Державного бюджету України на 2018 рік, ...
 172 
Провідні аграрні асоціації України звернулися до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням про особисту зустріч для обговорення «аграрної ...
22 січня 2018
 22 січня 2018
  695  
Українські виробники цукру очікують зростання цін на продукцію в зв'язку з подорожчанням залізничних перевезень на 20-25% після впровадження "Укрзалізницею" ринкового механізму.
 695 
Українські виробники цукру очікують зростання цін на продукцію в зв'язку з подорожчанням залізничних перевезень на 20-25% після впровадження ...
22 січня 2018

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.