Стерня весну годує

Стерня весну годує

/ Агрономія Сьогодні / Вівторок, 09 січня 2018 09:06

Особливості осіннього внесення мінеральних добрив з огляду на гостру нестачу вологи в ґрунті та незадовільний стан полів у багатьох господарствах України.

Цьогоріч у різних регіонах України на посівах різних культур доводилося не­одноразово спостерігати вже, на жаль, типове явище. Майже скрізь у верхніх шарах грунту, безпосередньо в зоні розташування кореневої системи рослин, можна було без жодних зусиль назбирати добру пригорщу міндобрив. Причому не лише банальних нітроамофоски чи карбаміду, але й розрекламованих і загалом високоефективних водорозчинних мікрогранул. Якщо ви не полінуєтеся копнути трохи глибше, то й там обов’язково щось знайдете. Ні — це не гроші на вітер, швидше просто в землю…

Ясна річ, що це неприпустимо. Агроном бере чи то колгоспну рахівницю, чи то сучасний гаджет, ретельно вираховує норми внесення, бажаючи забезпечити повноцінний раціон для посівів, однак поживні речовини засвоюються лише частково і хаотично. Якщо пощастить пізніше з погодою, то буде все більш-менш. Якщо ні, то розпочнуться пошуки десятки ймовірних причин низької урожайності, причому навряд чи у цьому переліку під підозрою виявиться неправильно проведене осіннє внесення мінеральних добрив.

 

Від комбайна — до комбайна

Що таке неправильне внесення? Зрозуміло, якщо у ґрунті замало вологи, то навряд чи у вас вийде її додати без дощувальної машини. Швидше слід вести мову про невміння зберегти ту дещицю вологи, яка наявна в землі, та сприяти її подальшому накопиченню.

Чому агрономи закордонних компаній-виробників ґрунто­обробної техніки мають звичку бігати нашими полями із пенетрометрами та іншими хитромудрими приладами і лаяти своїх колег? Раз — ущільнення грунту, спричинені використанням важкої колісної техніки, два — плужна підошва, яка формується якраз після добротної осінньої оранки.

Заплющувати очі на цю проблему не слід, мовляв, дамо високу норму міндобрив, підуть дощі — і все буде гаразд. Переущільнений грунт — це бетон, у якому рух вологи та повітря, м’яко кажучи, сильно ускладнений, а відповідно, засвоєння перегнивання рослинних решток та засвоєння поживних речовин кореневою системою рослин. Пожнивні рештки і міндобрива там просто осідають мертвим вантажем. Рано чи пізно вони придадуться посівам, однак не тоді, коли ви запланували.

Плужна підошва — проблема не менш важлива. Вона формує бар’єр для вологи на глибині від 30 до 40 см. Це призводить до того, що деякі рослини не можуть пробитися і потягти вологу із нижніх шарів грунту. Своєю чергою, волога із верхніх шарів грунту після опадів не може дійти вниз. Отримуємо неглибоку слаборозвинену кореневу систему і низький коефіцієнт засвоєння загального обсягу вологи.

Саме тому провідні виробники сільгосптехніки уперто просувають оригінальні нашпиговані рядами лап та інших робочих органів агрегати, покликані, по-перше, зруйнувати плужну підошву, а по-друге, наситити щільний грунт мікротріщинами, крізь які вільно циркулюватимуть вода та повітря. Інша річ, що підібрати потрібний агрегат краще з урахуванням конкретних грунтово-кліматичних умов та налаштовувати його за допомогою фахівців компанії-виробника.

З вологою нібито більш-менш зрозуміло, однак дуже часто із технології вилучається такий важливий фактор, як ефективне використання пожнивних решток після збирання культури-попередника. Не будемо вкотре таврувати наших колег, які розправляються із соломою на своїх полях за допомогою коробки сірників — те, що це погано, вони і самі чудово знають. Поговоримо краще про шляхи подолання проблеми.

Неважливо, чи ви залишаєте пожнивні залишки на поверхні поля, чи навпаки ретельно заробляєте в землю, змішуючи із часточками грунту. В будь-якому разі — це цінне органічне джерело поживних речовин. Це дім і їжа корисних мікроорганізмів, які мешкають у верхньому шарі грунту, тобто біота. Не просто бажано, а нагально необхідно створити такі умови, щоб ця вся солома якомога швидше перепріла, заразом сприяючи кращому засвоєнню добрив мінеральних.

Так, потрібні комбайни з якісними штатними подрібнювачами, які мілко посічуть солому і рівномірно її розподілять поверхнею поля. У крайньому разі потрібен прохід легкої пружинної борони, а ще краще добротного подрібнювача валків на кшталт словенського МS170. Якщо вести мову про стерньові культиватори, то потрібні агрегати, які не просто чухрають поверхню поля, а провадять нормальне заробляння і змішування фрагментів соломи в грунті, чи подрібнюють та розкидають солому поверхнею поля. Ясна річ, що такі заходи слід поєднувати із внесенням достатньої норми легкорозчинних азотних добрив.

17 360 51 1

 

Каша без м’яса

Агрономічна служба одного великого й технологічно розвиненого холдингу, який працює на північному сході України, провела досить масштабне дослідження, що стосувалося забезпеченості рослин макро- та мікроелементами. З’ясувалася проста і ніби вже давно відома річ. Врожайність кукурудзи прямо залежала від наявності у ґрунті цинку. Якщо його було недостатньо, класичний комплекс NPK, дорогі ЗЗР та високо­якісна техніка відходили на другий план.

Аналогічні приклади можна навести також щодо забезпеченості рослин ріпаку сіркою, а соняшнику — бором. Нібито нічого нового і надзвичайного, але на цій банановій шкірці щороку послизається сила-силенна аграріїв. Ясна річ, що усі вони чудово знають, що рослинам потрібні не лише азот, фосфор та калій, але й мікроелементи.

Однак ситуація на ринку мінеральних добрив виглядає таким чином, що ключові зусилля керівника господарства спрямовані на те, щоб «зловити» нітроамофоску, суперфосфат чи селітру за прийнятною ціною, і після того її ще якось привезти. На біганину за достатнім об’ємом сульфату магнію чи бор-молібдену у нього просто бракує часу, а нерідко й коштів. Тому часто філософія осіннього внесення мінеральних добрив під основний обробіток грунту зводиться до суперечки: скільки центнерів нітроамофоски ми внесемо: 2, 3 чи може цілих 5?! Внесли по півтонни NPK на 1 га — все ми, молодці! Тільки чого ж воно не вродило…

На жаль, тут маємо проблему однобокості, несформованості та нестабільності ринку мінеральних добрив в Україні. Автору доводилося зустрічати аграріїв, які закуповують мінеральні добрива в Польщі та Німеччині. «У нас таких комплексних добрив просто не існує», — розводять руками фермери, які згодні переплатити удвічі, але дати восени та навесні нормальне живлення молодим рослинам.

Цікавий нюанс: зустрічав аргументовану думку, що німці збирають на своїй «глині» по 120 ц озимої пшениці не лише тому, що вони такі розумні, а тому що ця «глина» особлива. Вона містить фантастично високий вміст мікроелементів — осад після випаровування у доісторичні часи вже неіснуючих морів. Тому хвалити наші чорноземи можна і треба, але розуміти, що туди також потрібно щось щороку докидати.

Втім, не все так погано, і на нашому ринку дедалі ширше застосовуються якісні водорозчинні гранули люксових світових виробників, наприклад Yara чи Fertchem. Вони багатокомпонентні, мають високу варіативність вмісту і головне — швидко розчиняються у ґрунті за наявності бодай мінімальної кількості вологи. Так, вони дорожчі, але норма внесення таких добрив є суттєво нижчою.

17 360 51 2

 

Рідке і газоподібне

Окремий аспект, на якому варто зупинитися, — використання «важкої артилерії» на кшталт безводного аміаку чи КАС. Знову ж таки — технологія давно відома, ринок постачання та надання послуг тут достатньо розвинений, однак на 42 млн га орних земель в Україні, скажімо, той таки безводний аміак вноситься щонайбільше на 500 тис. га. Хоча рідкі та газоподібні добрива — це досить ефективний варіант за умов браку вологи та великої кількості пожнивних решток. Звичайно, ж за умови правильного внесення.

Безводний аміак — це купа доступного азоту, яка, окрім забезпечення кореневої системи рослин цим елементом, сприяє швидкому засвоєнню інших, підвищуючи ефективність використання гранульованих добрив. КАС, який містить азот у трьох формах, — це пролонговане споживання кореневою системою доступного азоту. Зрештою є також банальна аміачна вода, яка завжди буде актуальною.

Головною причиною нечастого внесення безводного аміаку є фактична неспроможність 99% господарств провадити необхідний комплекс робіт власними силами. Потрібно платити спеціалізованій компанії, знаходити часове «вікно», тобто ризикувати. КАС більш популярний, проте його внесення також пов’язане із низкою технологічних складностей.

 

Зрештою

Варто дістати із кишені кілька асигнацій та здійснити нормальний аналіз грунту. «Несподівано» можна з’ясувати, що на ваших полях калій аж зашкалює, і його можна не вносити декілька років, однак фосфор взагалі не засвоюється рослинами. Це дає змогу приймати по-справжньому аргументовані рішення щодо підживлення рослин. І прямий шлях до вищого пілотажу — диференційоване внесення, яке дає змогу заощаджувати до 30% коштів на міндобрива за одночасного підвищення урожайності. Втім, про це ми поговоримо в наступному матеріалі.

 

Василь ЧЕРКАС, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

 17 липня 2018
Аграрна організація розробила законопроект щодо проїзду сільгосптехніки загальними автошляхами.
Аграрна організація розробила законопроект щодо проїзду сільгосптехніки загальними автошляхами.
17 липня 2018
 17 липня 2018
Ранні зернові та зернобобові зібрали з половини площ.
Ранні зернові та зернобобові зібрали з половини площ.
17 липня 2018
 17 липня 2018
Експерти прогнозують невдалий сезон для фермерів не лише на внутрішньому, а й на зовнішньому ринку.
Експерти прогнозують невдалий сезон для фермерів не лише на внутрішньому, а й на зовнішньому ринку.
17 липня 2018
 17 липня 2018
В новому сезоні олійножирова промисловість збільшить обсяги рафінації, а експорт - зросте.
В новому сезоні олійножирова промисловість збільшить обсяги рафінації, а експорт - зросте.
17 липня 2018
 17 липня 2018
У червні трохи менше платили за всі види цього наїдку, крім курятини.
У червні трохи менше платили за всі види цього наїдку, крім курятини.
17 липня 2018

Найближча подія

26 лип. 2018
10:00AM - 05:00PM
AGROPORT Південь Херсон 2018

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.