Для покращення потенційних можливостей озимих та інших культур важливо висівати їх після кращих попередників, вносити оптимальні дози мінеральних добрив з оптимальним співвідношенням елементів живлення, враховувати сортові особливості (густоту стояння рослин, строки сівби, глибину загортання насіння тощо), сортів і гібридів, добре адаптованих до конкретних умов вирощування.
Розв’язати важливу проблему виробництва сільськогосподарської продукції внесенням лише мінеральних добрив можна тільки у дуже короткій перспективі. Агровиробник, який думає про майбутнє своєї держави, повинен дбати про родючість ґрунтів, вносити науково обґрунтовані норми різних видів органічних добрив у поєднанні з мінеральними. Тільки на такій основі можна застосовувати комплекс агротехнічних, хімічних і біологічних заходів у технології вирощування культур.
На жаль, за умов значного зменшення поголів’я тварин, відбувається катастрофічне зменшення виробництва та внесення органічних добрив, майже припинено вапнування ґрунтів, зменшено до мінімуму площі посіву багаторічних трав, не достатньо практикують вирощування культур на сидерат, культур проміжного вирощування (післяукісно, післяжнивно, підсіванням, в озимих посівах), порушено схеми чергування культур у сівозміні (або відверте ігнорування!), внаслідок чого поля зазнають значних втрат гумусу, ґрунти деградують, зменшується їх родючість. Не перевелися скептики серед практиків і вчених, які забули твердження Юстаса Лібіха «Поверніть ґрунту те, що в нього взяли, або не чекайте від нього в майбутньому стільки, скільки раніше». Проблема охорони і поліпшення родючості ґрунтів наразі найболючіша.
Заслуговують уваги і широкого впровадження німецькі агротехнології, які передбачають внесення великих доз мінеральних добрив, але щороку на сидерат (післяукісно і післяжнивно) засівають 10–12% площ. У скандинавських країнах із мінеральними добривами вносять велику кількість органічних добрив. Досвід аграріїв Китаю щодо залучення до колообігу органічних речовин (листя, різнотрав’я, відходи міст та сіл, а також фекалії) у землеробстві уможливлює забезпечувати продовольством внутрішній ринок, а значну кількість його експортувати.
В Україні висівають культури на сидерат на незначних площах, а солому ряд господарств спалюють на полі або в котлах, частину приорюють, але без деструкції, унаслідок чого вона першого року навіть може впливати на зменшення урожайності культур. У той же час грамотні спеціалісти окремих господарств успішно застосовують у технологіях вирощування культур біологічні деструктори, які зменшують період розкладання соломи та рослинних решток на стадіях мінералізації та гуміфікації. Завдяки високій біологічній активності деструкторів оброблені рослинні рештки розкладаються удвічі швидше, зменшується в 4–5 разів кількість патогенної мікрофлори. Швидкий процес мінералізації потребує меншої кількості азоту з гумусу для мікроорганізмів, оскільки вони швидше починають використовувати азот, вивільнений з відмерлих бактерій та грибів. Унаслідок дії біодеструктора через 6–9 місяців ґрунт збагачується мінеральним азотом, вивільненим як із запасів соломи, так і білкового тіла мікроорганізмів, а також іншими елементами у доступній для рослин формі.
У разі приорювання соломи в ґрунт без деструктора й азотних добрив період розкладання її триває декілька років і супроводжується мобілізацією з ґрунту, що найменше по 10 кг д. р. азоту на 1 т соломи, який закріпляється у тілі мікроорганізмів. Внесення високої дози азоту пришвидшує перебіг процесу мінералізації, однак має вагомі недоліки: по-перше, значно зменшує коефіцієнт гуміфікації та утворення гумусових речовин; по-друге, велика кількість вуглеводів соломи та мінерального азоту добрив створюють умови для швидкого розмноження мікроорганізмів, які для розкладання клітковини соломи виділяють велику кількість специфічних ферментів у вигляді слизу із вмістом фенольних сполук, жирних кислот. Ці речовини негативно впливають на проростання насіння та початковий розвиток рослин, а також розмножуються корисні і шкідливі мікроорганізми, патогени, гриби зростає інтенсивність поширення хвороб та ін.
Неприпустимим є спалювання на полях країни стерні та соломи. Хоч багато виробничників аргументують це труднощами під час обробітку ґрунту і висівання озимих культур (особливо ріпаку), на зменшення польової схожості насіння (частково з цим треба погодитися, бо висіяне насіння попадає на не розкладені рештки, немає достатнього контакту з ґрунтом). Мовляв, вогнем відбувається стерилізація збудників хвороб та шкідників, знищення 10–15% бурʼянів (хоч і сумнівно).
Встановлено, що на 1 м² за 1 хв. згорає солома і стерня з температурою до 360 °C на поверхні ґрунту. За цих умов органічні речовини, мікроорганізми у верхньому горизонті ґрунту (0–5 см) згоряють повністю, і на глибині до 10 см випаровується волога, втрати вуглецю, що виділився в атмосферу, сягають 2 т і більше. У нижньому шарі після спалювання соломи нікуди не зникають ні бур’яни, ні хвороби, ні шкідники.
Досвід господарств України, зокрема «Богдан і К» Снятинського району Івано-Франківської, корпорації «Колос» Борщівського р-ну Тернопільської, ТзОВ «Агрофірма Колос» Сквирського району Київської області свідчить про високу ефективність використання у технологіях вирощування озимих культур (і не тільки!) деструкторів соломи. Фахівці господарств у співпраці з ученими удосконалили технології вирощування сільськогосподарських культур: запровадили короткоротаційні сівозміни, насичені зернобобовими культурами, на всій площі збирання зернових культур, ріпаку тощо здійснюють деструкцію соломи з висіванням на окремих площах культур на сидерат (редька олійна, гірчиця біла, ріпак, гречка та ін.), обробляють насіння, одно-, дворазово обприскують посіви комплексними гуміновими препаратами, що дає змогу щорічно за різних кліматичних умов отримувати високі врожаї зі зменшенням витрат на придбання мінеральних добрив і пестицидів.
Так, у ПФ «Богдан і К» іноземний досвід поєднали з розробленою у співдружності з вченими Подільського ДАТУ, Львівського НАУ, асоціацією «Біоконверсія» українською технологією, яка ґрунтується на впровадженні у виробництво елементів біологізації землеробства. Тут щорічно у сівозмінах площі під зернобобовими (соя, горох) займають 30–40%, на всіх площах виконують деструкцію соломи озимих і ярих культур деструктором «Вермистим-Д», на площі 15–25% сумісно з післяжнивним висіванням культур на сидерат (гірчиця біла, редька олійна, гречка), на всій площі посіву виконують передпосівне оброблення насіння регулятором росту «Вермистим», а під час вегетації рослин обприскують рослини двічі: перший раз — «Вермимаг» другий — «Вермийодіс», а на окремих площах — обприскування тричі, за необхідності осіннє обприскування озимих зернових та ріпаків «Вермимаг» — 3–4 л/га. Обов’язково раз у 3–4 роки виконують розпушування ґрунту на глибину 30–50 см.
Впровадження новітніх елементів технологій біологізації землеробства дало змогу впродовж 2012–2017 років значно покращити структурно-агрегатний склад, агрофізичні, агрохімічні та водно-фізичні властивості ґрунтів, що забезпечило навіть у посушливі роки високі врожаї. Середня урожайність озимих зернових становила 55–70 ц/га (на окремих площах 2016 року отримано 88–92 ц/га), кукурудзи — 70–118 ц/га, ріпаків, сої, соняшнику — 28–45 ц/га, а 2016 р. зібрано рекордний урожай соняшнику на площі 510 га — 46,1 ц/га.
Торік зібрали по 68 ц/га озимого ячменю на площі 230 га, а цього року зі 100 га сорт Наомі видав по 83 ц/га. Такого врожаю ячменю озимого на бідних прикарпатських ґрунтах досягли за рахунок застосування елементів біологізації — після закінчення збирання соняшнику виконували деструкцію соломи препаратом «Вермистим-Д» (8 л/га), загорнули її в ґрунт на глибину 8–15 см, і посіяли ячмінь озимий насінням, обробленим препаратом «Вермистим» (8 л/га). Восени на початку фази кущіння посіви обприскували препаратом «Вермимаг» (5 л/га), навесні у фазі кущіння-виходу у трубку виконували перше обприскування «Вермимаг», друге — на початку колосіння препаратом «Вермийодіс». Під час обприскування до бакової суміші додавали 5–10 кг/га карбаміду.
Норма внесення «Вермистим-Д» за використання соломи і рослинних решток на органічні добрива
У корпорації «Колос ВС» Тернопільської обл. за рахунок впровадження біологізації (удосконалення сівозмін, насичених зернобобовими, в основному горохом — 28–35%) на всій площі виконують деструкцію соломи, застосовують біостимулятори росту і розвитку рослин тощо і щорічно збирають високі врожаї. Так, 2017 року (попри сильний градобій) на площі 770 га зібрали по 67 ц/га пшениці озимої в основному української селекції, а на окремих площах — по 90–95 ц/га.
У ТзОВ «Агрофірма Колос» Київської області в біологізованих сівозмінах за останні п’ять років вносять 20–25 тис. т органічних добрив, виготовлених в умовах господарства за розробленими новітніми технологіями: біогумус — методом вермикультивування, органо-дефекатні, органо-мінеральні добрива «Біофос» і органічне добриво «Мікроорганік» — методом пришвидшеної біологічної ферментації за допомогою аератора-змішувача, а комплексні гумінові біопрепарати власного виробництва — методом кавітації.
Враховуючи усі недоліки наявних технологій, вчені і спеціалісти асоціації «Біоконверсія» та Подільського ДАТУ розробили й запатентували нову технологію використання соломи і рослинних решток на добриво, яку вже впроваджено в господарствах різних регіонів України.
Особливості практичного застосування деструктора соломи «Вермистим — Д» для поліпшення родючості ґрунту, збільшення якісної продукції сільськогосподарських культур полягає у наступному: подрібнену солому обприскують перед загортанням у ґрунт на глибину 8–10 см деструктором «Вермистим-Д» та вносять мінімальну дозу азотних добрив. Більшої ефективності досягають, якщо після внесення деструктора висівають культуру на сидерат (редька олійна, гірчиця біла та ін.).
До робочого розчину додають (залежно від кількості соломи на гектарі) 8–12 кг/га аміачної селітри або карбаміду, або КАСУ, можна замість азотних добрив використовувати рідкі органічні добрива (гноївку).
Пришвидшена деструкція післяжнивних решток деструктором «Вермистим-Д» забезпечує знищення патогенів, які потрапляють до ґрунту з рослинними рештками. Поліпшується родючість ґрунту унаслідок забезпечення його азотфіксуючою, фосфатмобілізуючою, бактеріоцидною та фунгіцидною мікрофлорою, природними вітамінами, гормонами росту рослин, амінокислотами та мікроелементами. За внесення «Вермистим-Д» на рослинні рештки зернових, кукурудзи, соняшнику проходить стимуляція росту й розвитку мікробіоти ґрунту, яка заселившись на рослинних рештках разом з аборигенною мікрофлорою, руйнують їх, тобто живляться ними. В результаті утворюється гумус та розчинні, доступні для рослин форми необхідних рослинам макро- і мікроелементів.
Усі корисні мікроорганізми «Вермистим-Д» та аборигенної мікрофлори, розмножуючись, утворюють до 4–6 т/га власної біомаси за рік, яка після відмирання стає цінним джерелом живлення для наступних мікроорганізмів і рослин. Одна тонна соломи зернових культур після деструкції за вмістом органічної речовини, азоту, фосфору і калію рівноцінна 3–5 т гною із вологістю до 75%. Прискорюється розкладення решток, знищуються патогени, коефіцієнт розкладання соломи за період 3–4 місяці становить 70–90% (залежно від культури), збільшується кількість мікроорганізмів, урожайність зростає на 25–35%, при зменшенні витрат на придбання мінеральних добрив на 40–50%.
Щоб перевести діючі речовини після проведення деструкції соломи у грошовий вираз, скористаємося простим порівнянням. Добриво нітроамофоска NPK — 16:16:16 коштує у середньому 10200 грн/т, діючих речовин (NPK) у тонні нітроамофоски — 480 кг. Це означає, що кожний кілограм діючої речовини NPK нітроамофоски коштує 21,3 грн, а на гектарі, після деструкції 4–5 т соломи та стерні, до ґрунту надходить усіх елементів живлення NPK (за діючими речовинами) не менше 60 кг, їхня вартість — 1278 грн/га. Якщо в господарстві зернових колосових 100 га, то економія після деструкції соломи становить 127,8 тис. грн, якщо 200 га — відповідно, 255,6 тис. грн, тобто на цю суму ми економимо кошти на придбання мінеральних добрив.
Важливе значення у технології вирощування озимих зернових та інших культур має допосівна обробка насіння регулятором росту. Досвід господарств та результати досліджень наукових установ свідчать: щоб забезпечити добру перезимівлю, дружні сходи, розвиток міцної кореневої системи, зменшити ураження рослин хворобами, підвищити їх резистентність до несприятливих умов необхідно насіння перед сівбою обробити біостимулятором («Вермистим», «Вермимаг», «Вермийодіс»).
Наразі відомо виробництво декількох назв препаратів, що містять солі гумінових кислот або гумусоподібні речовини. У зв’язку з використанням для їх виробництва різних видів сировини (вугілля, торф, сапропелі, біогумус та інші органічні відходи) і різних технологій виробництва гумінової продукції, вони відрізняються за вмістом поживних речовин, властивостями, ефективністю й екологічною безпекою. Гумінові кислоти стимуляторів, отриманих із вугілля, інертні, фульвокислоти в них відсутні або є у невеликій кількості, а ці кислоти особливо потрібні рослинам у початковий період росту й розвитку, в них відсутні корисні мікроорганізми.
Найбільш ефективні гумінові речовини, які отримано з біогумусу і сапропелів, тобто біостимулятори «Вермистим», «Вермимаг», «Вермийодіс» та ін.
Звичайно, на ринку України є велика кількість регуляторів росту і препаратів, однак більшість з них містять або рістрегулюючі речовини, а не мають мікро- та макроелементів, або ж макро- та мікроелементи, а відсутні перші. Вермистим, окрім рістрегулюючих речовин, містить мікро- та макроелементи, вітаміни, фітогормони та інші речовини — все, що необхідно для початкового росту рослин, а найголовніше, що містять велику кількість корисних мікроорганізмів. «Вермимаг» містить до 4% магнію, а «Вермийодіс» ще й біологічно активний йод.
Мікроелементи в хелатній формі, які входять до складу біостимуляторів нового покоління, активізують основні процеси проростання насіння, гідроліз запасних білків, жирів, вуглеводів, окисно-відновні реакції. Це сприяє кращому проростанню насіння, підвищенню його життєздатності та польової схожості, забезпечує появу дружніх сходів, сприяє розвиткові міцної, розгалуженої, особливо вторинної кореневої системи, яка забезпечує засвоєння елементів живлення, у т. ч. малорозчинних сполук фосфору.
Біостимулятори нового покоління суттєво стимулюють на старті ріст та розвиток проростків, підвищують нагромадження цукрів у вузлах кущіння на 20–25%, збільшують показники фотосинтетичної діяльності рослини на 12–30%, підвищують морозостійкість рослин.
За допосівного оброблення насіння препаратом «Вермистим» дозою 7–8 л/т насіння, а на ґрунтах із малим вмістом магнію і сірки кращий ефект забезпечують «Вермимаг» (5–6 л/т) або «Вермийодіс» (3–4 л/т). Вони сприяють:
1. ростові й розвиткові рослин упродовж вегетаційного періоду, підвищенню стійкості рослин до хвороб і морозів;
2. витрати на оброблення гектарної норму висівання насіння цими препаратами рівнозначні вартості 15–20 кг зерна. Однак отримуємо прибуток у кілька разів більший, а якщо зменшити норму протруйників на 5–10%, то придбані біостимулятори будуть безкоштовними.
3. Врожайність культур збільшується щонайменше на 5–8 ц/га, якість зерна підвищується на один-два класи.
Загальновідомо, що у технології вирощування озимих зернових культур і ріпаку чільне місце належить осінньому доглядові за посівами. На початкових етапах розвитку рослин закладається потенціал урожайності, стійкість до низьких та високих температур та їхнього коливання під час вегетації, загальна стійкість рослин до різних несприятливих та стресових умов.
У ріпаку озимого фази проростання насіння, сходи, утворення справжніх листочків та осінньої розетки, ріст і розвиток кореневої системи проходять восени і визначають потенціал урожайності.
В останні роки у більшості агропідприємств строки сівби зміщують у бік пізніших у зв’язку з глобальним потеплінням і пов’язаним із цим частим повторенням посух в осінній і весняно-літній періоди, подовження терміну осінньої вегетації озимини, недостатньою кількістю вологи в ґрунтi на час сівби озимих культур (особливо, якщо попередник соняшник, кукурудза), тому на посівах озимих особливо пізніх строків, а також посіяних після недостатньо удобрених попередників, необхідно здійснювати осіннє підживлення озимих ріпаків і зернових культур біостимуляторами-добривами «Вермимаг» або «Вермийодіс».
Для осіннього підживлення рослин доцільно застосовувати «Вермимаг» — 4–5 л/га, для підживлення (обприскування) до бакової суміші з біостимуляторами-добривами додавати мінімальну дозу мінеральних добрив (аміачна селітра — 7–8 кг/га, або карбамід 10–15 кг, або сульфат амонію — 10–15 кг/га, або сульфат магнію чи КАС — 10 кг/га).
Належне кущіння пшениці озимої восени — запорука утворення добре розвинених пагонів навесні. Рослини зернових культур потрібно забезпечити оптимальною кількістю поживних речовин, особливо важливі для їхнього росту й розвитку: азот, магній та інші мікроелементи, які маю важливе значення. Вони не тільки підвищують концентрацію клітинного соку, але й знижують точку замерзання, є основним джерелом енергетичного матеріалу для дихання та забезпечують стійкість культур до стресових ситуацій і грибкових хвороб.
Встановлено, що біостимулятори мають високу фунгіцидну активність: на 100% знищують збудники снігової плісені, сірої гнилі, септоріозу, на 44–60% пригнічують збудники фузаріозу колоса, кореневої гнилі.
Поживні речовини, які є складовими препаратів «Вермимаг» та «Вермийодіс», за нанесення на поверхню листків швидко поглинаються, проходять той самий шлях синтезу, що й елементи, котрі надходять у рослину через кореневу систему. Однак цей процес відбувається у 5–8 разів швидше, зменшується ураження рослин основними хворобами, зростає нагромадження цукрів у рослинах на 20–25%, збільшуються показники фотосинтетичної діяльності рослин на 12–30%, що дає можливість підвищити стійкість рослин до низьких температур.
Листяне підживлення рослин цими ж препаратами забезпечує живлення молодих рослин макро- і мікроелементами, особливо магнієм і сіркою, та гумінами. Внесення їх через листя забезпечує коефіцієнт засвоєння азоту 85–90% порівняно з 30–40% засвоєнням його із добрив. Це сприяє зменшенню витрат на азотні добрива удвічі-тричі, збільшується опір рослин до стресових умов вирощування, особливо морозів.
Отже, досвід господарств різних форм власності Івано-Франківської, Київської, Одеської, Кіровоградської, Чернігівської та інших областей підтверджує високу ефективність застосування препаратів «Вермимаг» або «Вермийодіс» для осіннього підживлення озимих культур. Агрозахід забезпечує збільшення урожайності та покращання якості зерна, що дуже важливо — підвищує морозостійкість рослин, забезпечуючи їх добру перезимівлю.
Іван ШУВАР, доктор с.-г., професор, заслужений діяч науки і техніки України (Львівський НАУ)
Володимир СЕНДЕЦЬКИЙ, канд. с.-г. наук, докторант Подільського ДАТУ
