Пшениця потребує мінеральних добрив

Пшениця потребує мінеральних добрив

/ Агрономія Сьогодні / П'ятниця, 23 лютого 2018 14:46

Впродовж усієї вегетації якість зерна і урожайність озимої пшениці залежать від забезпечення рослин елементами мінерального живлення. За способом використання сорти озимої пшениці можна поділити на дві групи: інтенсивного та напівінтенсивного типу вирощування.

Інтенсивні сорти тільки при повному і збалансованому забезпеченні поживними речовинами можуть повністю реалізувати свій генетичний потенціал.

Агрохімічні властивості сучасних ґрунтів далекі від оптимальних. Тому добрива є одним із найефективніших та швидкодіючих факторів підвищення урожайності пшениці і поліпшення якості зерна. Прирости врожаю за рахунок добрив можуть сягати 10–15 ц/га і більше, особливо добре реагують на внесення добрив короткостеблові сорти пшениці.

Саме застосування добрив запобігає виснаженню ґрунтів і забезпечує покращення умов мінерального живлення рослин. За статистичними даними, після різкого падіння обсягів застосування мінеральних добрив у дев’яностих роках минулого століття, лише останнє десятиліття відбувається поступове збільшення внесення мінеральних добрив.

Мінеральні добрива формують у пшениці добре розвинену кореневу систему, оптимальну листкову поверхню, підвищується морозо- та зимостійкість, знижується транспірація. Завдяки внесенню добрив у зерні збільшується вміст білка на 1–3%, сирої клейковини — на 3–6%.

Норми мінеральних добрив та їх співвідношення залежать від попередників озимої пшениці. Після зернових бобових рослин та багаторічних бобових застосовують повні мінеральні добрива, з підвищеною нормою фосфорних і калійних та зменшеною азотних; після кукурудзи підвищують норми азоту, а після картоплі та цукрових буряків — калію.

Обов’язково слід враховувати біологічні особливості районованих сортів пшениці. При вирощуванні низькорослих, стійких проти вилягання, вносять вищі норми мінеральних добрив, особливо азотних, під високорослі сорти, схильні до вилягання — менші норми.

Ефективність мінеральних добрив залежить від строків сівби пшениці. Фосфорно-калійні застосовують при ранній сівбі, особливо в умовах достатнього зволоження і теплої осінньої погоди. Завдяки їм рослини не переростають, краще загартовуються, підвищується їх зимостійкість. Під пшеницю пізніх строків сівби необхідно вносити повне мінеральне добриво, яке поліпшує кущення рослин та сприяє швидшому наростанню вегетативної маси. На ґрунтах із підвищеною кислотністю (рН 5,5 і менше) використовують фізіологічно лужні мінеральні добрива (наприклад, натрієву або кальцієву селітру, фосфоритне борошно), на солонцюватих — фізіологічно кислі (сульфат амонію, суперфосфат тощо).

20 363 43 1

Мінеральні добрива необхідно вносити в різний час під основний обробіток восени, давати в рядки при сівбі і підживлювати ними посіви під час вегетації. Повну норму фосфорних і калійних добрив треба забезпечувати під основний обробіток. Краще вносити добрива під оранку на глибину від 5–10 до 22–25 см. Глибоке перемішування добрив сприяє кращому розвитку кореневої системи, проникненню її на більшу глибину в початкових фазах росту і підвищенню зимостійкості.

Значення таких мікроелементів, як мідь, бор, цинк, марганець у живленні зернових культур постійно зростає. Для отримання високих і якісних урожаїв озимої пшениці необхідно спільно з мінеральними добривами застосовувати мікроелементи, тому що мікродобрива покращують обмін речовин, підвищують урожай і покращують якість зерна.

Мікродобрива необхідно вносити при передпосівній обробці насіння із поєднанням протруєння.

Позакореневе підживлення мікродобривами проводять одночасно з обробкою гербіцидами. Для передпосівної обробки насіння і позакореневого підживлення рослин використовують один із мікроелементів. З метою поповнення ґрунтів мікроелементами необхідно ширше використовувати суперфосфати, збагачені бором, марганцем, кобальтом, цинком і міддю.

 

Азот

Основним елементом росту і розвитку рослин є азот, який входить до складу всіх амінокислот. Білкові речовини є головною складовою частиною протоплазми, вони присутні у кожній живій клітині, будучи матеріальною основою усього життєвого процесу. Азот входить до складу не тільки білків, але й нуклеїнових кислот, хлорофілу, вітамінів, ферментів.

Пшениця впродовж усього періоду вегетації від початку функціонування коренів до припинення росту потребує азот. Але в осінній період немає потреби створювати високий рівень азотного живлення, тому що від сівби до весняного відновлення вегетації засвоюється лише 8% загальної кількості азоту. Але необхідно чітко дотримуватися норм його внесення, бо через надлишок азоту відбувається зменшення зимостійкості, переростання вегетативної маси і значне ураження посівів шкідниками й хворобами, формуються схильні до вилягання рослини, що дають меншу продуктивність і мають низьку якість зерна.

Найбільший ефект азот забезпечує у районах із низькою потенційною родючістю ґрунтів і достатнім зволоженням. Обов’язковим є внесення азоту на бідних дерново-підзолистих ґрунтах.

4 варіанти застосування азоту:

1. Осіннє підживлення. Внесення азоту на бідних ґрунтах сприяє кращому росту рослин восени та підвищує зимостійкість.

2. Ранньовесняне підвищує густоту стеблостою. Норма внесення азоту для першого підживлення залежить від стану посівів і часу відновлення весняної вегетації. Норму його збільшують у роки з пізньою весною, що характеризуються пізнішим відновленням весняної вегетації. Недоцільно проводити перше підживлення у роки з ранньою весною на добре розвинених густих посівах.

3. Продуктивне підживлення найбільш впливає на урожай зерна, сприяє кращому росту бокових стебел. Якщо при ранньовесняному підживленні було внесено до 30% від загальної норми азоту, то під час продуктивного необхідно забезпечити ще 50%. Норма добрив завжди визначається першим підживленням.

4. Якісне, під час якого вносять решту норми азоту. При цьому використовують для третього підживлення добрива в сухому вигляді або водний розчин. Це необхідно проводити в період від початку фази колосіння до наливу зерна. При цьому варіанті внесення азоту збільшується тривалість активної діяльності верхніх листків, підвищується інтенсивність фотосинтезу.

Варто зазначити, що чим пізніше підживити рослини, тим менше азот впливатиме на врожайність, але більше на якість.

 

Калій

Він відіграє різноманітну роль у житті рослин — активізує роботу ферментів, які, своєю чергою, підвищують морозо-, холодостійкість рослин, а також сприяють зменшенню ураженості рослин до грибкових захворювань. При достатній кількості калійних добрив формується розвинута коренева система, покращується кущення, зменшується вилягання. Калій допомагає зменшити негативні наслідки надлишкового азотного живлення. Сприяє фотосинтезу та підвищує посухостійкість.

Пшениця озима засвоює калій із ґрунту від проростання до цвітіння, але найбільш інтенсивно відбувається його засвоєння у фазах «вихід у трубку» і «колосіння».

Повну норму калійних добрив потрібно вносити разом із фосфорними під основний обробіток ґрунту. За надмірної їх кількості обмежується засвоєння кальцію і магнію.

20 363 43 2

 

Кальцій

Кальцій відіграє важливу роль у накопиченні вуглеводів та посилює обмін речовин, впливає на ріст надземних органів. При достатній кількості кальцію підвищується стійкість рослин до грибкових та бактеріальних хвороб. Вапнякові добрива необхідно вносити одразу після збирання попередника або ж після лущіння поля, на глибину всієї оранки. Засвоєнню кальцію перешкоджають висока температура, низька вологість повітря.

 

Фосфор

Фосфор необхідний рослині озимої пшениці на всіх фазах росту і на всіх типах ґрунтів. Значна частина його засвоюється уже в період проростання насіння.

Для проходження усіх фаз розвитку рослині необхідна повна забезпеченість фосфором. Ці добрива потрібно вносити на глибину 10–20 см. Вони є невід’ємною складовою частиною білків, що входять до складу клітинного ядра. Через нестачу фосфору синтез нуклеїнових кислот сповільнюється, та обмежується поділ клітин. При достатній його кількості зникає необхідність у надмірному внесенні азоту, а також фосфор підвищує ефективність останнього.

Фосфор сприяє усім процесам життєдіяльності рослин. Впливає на рівномірність сходів, посилює розвиток кореневої системи. Якщо його вносити в достатній кількості, рослини стають стійкішими до кореневої гнилі та борошнистої роси. Цей елемент підвищує урожайні якості насіння. За низької температури підвищується в’язкість ґрунтового розчину і знижується вбирання фосфору кореневою системою. За браку вологи у ґрунті засвоєння фосфору ускладнюється.

Надлишкове фосфорне живлення призводить до накопичення у рослинах мінеральних сполук фосфору, що викликає прискорений розвиток, раннє відмирання листя і дозрівання.

 

Сірка

Сірка входить до складу майже всіх вітамінів, білків та значно впливає на його обмін. Вона збільшує стійкість рослин до вилягання, знижує ураження хворобами і шкідниками, сприяє підвищенню кількості та якості білка в зерні.

Внесення висококонцентрованих мінеральних добрив, очистка газоподібних викидів призвели до зменшення надходження сірки до ґрунту. На жаль, сірка також легко вимивається із ґрунту та виноситься з урожаєм.

Без достатнього забезпечення сіркою не можлива високоефективна дія азоту.

Сірчані добрива треба вносити під основний обробіток ґрунту. Рослини засвоюють сірку впродовж усього періоду вегетації, а найбільше вона поглинається у фазі цвітіння.

20 363 43 3

 

Магній

Відіграє активну участь у процесі фотосинтезу. Хлорофіл містить 15–30% усього магнію, що засвоюється рослинами. Активує ферменти, які забезпечують білковий і вуглеводний обміни. Формування високого врожаю зерна залежить від вмісту магнію у листостебловій масі.

Магній досить рухомий, тому він легко вимивається із ґрунту. Щорічно втрати його з ґрунту становлять 25–40 кг/га, тому не рідко рослини більше потребують магнію, аніж фосфору, який, на відміну від першого, важко вимивається з ґрунту. Через надлишок азоту спричиняється нестача магнію.

Цей елемент у 13–15 разів засвоюється швидше, ніж калій чи фосфор. Магній краще вносити в ґрунт на глибину 10–20 см.

За дефіциту азоту рослини погано кущаться, утворюють щуплий колос із низькою масою 1000 зерен. При надмірному азотному живленні відбувається сильний ріст рослин восени, і вони втрачають морозо- та зимостійкість, у посівах загущуються, через що взаємозатіняються та знижують продуктивність фотосинтезу, сильніше уражуються хворобами, зменшується їх урожайність.

При нестачі азоту відбувається сповільнений ріст вегетативної маси, листки набувають блідо-зеленого кольору через обмежену кількість хлорофілу. Формуються тонкі стебла, які відстають у рості, та дрібніші листки. Дефіцит азоту на початку росту обмежує процес кущення, утворення колосків у колосі.

За дефіциту фосфору рослини відстають у рості і розвитку, нижнє листя набуває пурпурно-фіолетового забарвлення, скручується і передчасно засихає, затримується дозрівання зерна, знижується урожай і погіршується його якість.

Брак кальцію негативно позначається на розвитку кореневої системи, через що формується мало кореневих. Зовнішні клітини коренів руйнуються.

Нестача магнію стримує синтез азотовмісних сполук, фотосинтез, ріст рослин, зменшується стійкість до хвороб. Через недостатню кількість магнієвих добрив навесні жовтіє листя. Під час інтенсивного росту і розвитку слабка коренева система не засвоює достатню кількість магнію. За таких умов необхідне листкове внесення.

У разі дефіциту сірки уповільнюється синтез білків, через що затримується ріст і розвиток рослин, зменшується урожайність та погіршується якість зерна.

Одним із найважливіших завдань сучасного агропромислового комплексу є не тільки стабілізація виробництва сільськогосподарської продукції, але й відтворення родючості ґрунту.

Світовий досвід показує, що найбільш економічно вигідним є застосування рідких форм мінеральних добрив. Вони забезпечують 100% механізацію навантажувально-розвантажувальних робіт, рівномірність їх внесення у ґрунт, поліпшення санітарно-гігієнічних норм.

Ольга ВЛАСОВА, канд. с.-г. наук, Інститут захисту рослин НААН

 20 червня 2018
Сегмент екзотичних грибів в Україні зростає швидкими темпами, хоча це все ще дуже маленький ринок.
Сегмент екзотичних грибів в Україні зростає швидкими темпами, хоча це все ще дуже маленький ринок.
20 червня 2018
 20 червня 2018
У формуванні українського експорту зернових та олійних культур агрохолдинги відіграють ключову роль.
У формуванні українського експорту зернових та олійних культур агрохолдинги відіграють ключову роль.
20 червня 2018
 20 червня 2018
Сьогодні Японія знаходиться серед пріоритетних зовнішніх ринків для розширення збуту української аграрної та харчової продукції. 
Сьогодні Японія знаходиться серед пріоритетних зовнішніх ринків для розширення збуту української аграрної та харчової продукції. 
20 червня 2018
 20 червня 2018
Згідно даних Державної фіскальної служби, станом на сьогодні, експорт українського зерна склав 38,6 млн тонн, проти 43,9 млн тонн за весь сезон 2016/17.​
Згідно даних Державної фіскальної служби, станом на сьогодні, експорт українського зерна склав 38,6 млн тонн, проти 43,9 млн тонн за весь сезон 2016/17.​
20 червня 2018
 20 червня 2018
За даними червневого звіту USDA, у 2018/19 МР найбільшими світовими імпортерами пшениці стануть Єгипет (12,5 млн тонн) та Індонезія (12,5 млн тонн).
За даними червневого звіту USDA, у 2018/19 МР найбільшими світовими імпортерами пшениці стануть Єгипет (12,5 млн тонн) та Індонезія (12,5 млн тонн).
20 червня 2018
 20 червня 2018
Фермери кажуть, що таких високих цін на продукцію вони не пам’ятають взагалі. Рік тому, коли морква також вважалась досить дорогою, її ціна була майже в 3 рази нижчою.
Фермери кажуть, що таких високих цін на продукцію вони не пам’ятають взагалі. Рік тому, коли морква також вважалась досить дорогою, її ціна була майже в 3 рази нижчою.
20 червня 2018

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.