Підвищуємо продуктивність озимої пшениці восени

Підвищуємо продуктивність озимої пшениці восени

/ Агрономія Сьогодні / Середа, 28 лютого 2018 15:40

Сучасна технологія вирощування польових культур базується на комплексі господарських, організаційних та економічних заходів. Їхня мета — розкрити весь прихований потенціал рослини, створити оптимальні умови для її росту та розвитку на всіх стадіях вегетаційного періоду.

Сучасні технології вирощування польових культур базуються на:

 

  • чіткій ідентифікації стадій, мікростадій індивідуального росту та розвитку рослин;
  • чіткій експлікації (проведенню) елементів технології вирощування культури через здійснення біологічного контролю, до стадій, мікростадій індивідуального росту та розвитку рослин;
  • високій професійній та виконавській дисципліні за виконання усіх технологічних операцій;
  • дотримання техніки безпеки.


Всі польові культури в своєму розвитку проходять 100 мікростадій, 12 етапів органогенезу та відповідні фенологічні фази, зокрема, для зернових це:

 

  • проростання насіння
  • сходи
  • кущіння
  • вихід у трубку
  • колосіння
  • цвітіння
  • формування і налив зернівок
  • молочна стиглість
  • воскова стиглість
  • повна стиглість.


Враховуючи взаємну обумовленість компонентів урожайності, заходами щодо управління посівами можна до певної міри компенсувати недостатню диференціацію окремих структурних компонентів озимих зернових культур іншими.

20 363 34 2

Вибираючи культуру та сорт, варто пам’ятати, що це — визначальний чинник ефективності виробництва в цілому. Сорт повинен бути:

 

  • стійким до стресових чинників довкілля впродовж вегетації — адаптований до умов вирощування: зимо-, морозо-, посухо- або жаростійкий — залежно від регіону вашого виробництва;
  • мати високий потенціал урожайності та якості продукції;
  • для зниження втрат від ризиків у кожному господарстві рекомендується висівати 2–3 адаптовані сорти різних груп стиглості та обов’язково проводити сортооновлення;
  • сорт повинен бути внесений до Реєстру сортів, рекомендованих до вирощування в Україні, або Реєстру OECD


Вибираючи сорт, варто враховувати, що всі сорти пшениці озимої за морфологічною особливістю діляться на:

 

  • сорти стеблового типу — урожайність переважно формується за рахунок кількості продуктивних стебел, тобто рослини дуже добре кущаться. До цієї групи переважно відносяться сорти з країн західної Європи. Проте інтенсивне кущення рослин буде відбуватися лише за високого рівня забезпечення елементами живлення, вологою та за нижчої норми висіву;
  • колосового типу — урожайність формується за рахунок колоса (кількість зерен у колосі, щільність його, маса зерна з колоса, маса 1000 насінин). Вітчизняні сорти переважно відносяться до цієї групи і, як правило, норма висіву насіння таких сортів вища;
  • проміжні — сорти, які формують урожайність як за рахунок кількості стебел, так і розміру колоса.


Нині дотримання сівозмін швидше порушується, ніж витримується. Проте доведено наукою і практикою, що завдяки сівозміні можна суттєво знизити технологічні витрати, використовуючи засоби захисту (пестициди), добрива, виконуючи обробіток ґрунту тощо.

Розвиток рослин пшениці озимої залежно від строків сівби

20 363 35 1

Основними чинниками, які, як правило, обумовлюють структуру сівозміни, є: ринок продукції; потреба власного господарства в продукції тваринництва; ґрунтові; кліматичні, погодні умови; біологія культури; фітопатогенна ситуація у господарстві, регіоні; логістика виробленої продукції (елеватор, порт і т. д.); забезпечення технікою і робочою силою.

Вибираючи попередника, необхідно враховувати запаси вологи в ґрунті після нього, особливо в посушливих регіонах або в сухі роки:

 

  • надмірне водоспоживання культури може понизити її придатність як попередника;
  • літні запаси вологи в ґрунті бувають такими низькими, що не вистачає вологи для проростання насіння озимих зернових;
  • це часто спостерігається за нестачі вологи після люцерни, конюшиново-трав’янистих сумішей, кукурудзи на зерно, цукрових буряків, соняшнику, ріпаку. В таких випадках доводиться замінювати озимі зернові ярими.


Пшениця вибаглива до попередників і знижує урожайність за повторного вирощування на 15–20, а при сівбі третій рік підряд — до 30–35% і більше. За беззмінного вирощування урожаї знижуються навіть при внесенні додаткової кількості добрив. Пшеницю не слід розміщувати не тільки після пшениці, а й після інших злакових хлібних культур (крім кукурудзи, вівса), які мають спільних збудників хвороб, шкідників і бур’яни (табл. 1).

Таблиця 1. Рекомендована мінімальна пауза між зерновими культурами в сівозміні

20 363 35 2

Попередники повинні рано звільняти поле та не висушувати ґрунт на велику глибину.

Пшеницю озиму краще вирощувати після просапних (картопля, кукурудза на силос), ріпаку, однорічних бобових (горох, сочевиця, нут, рання соя). Озимий ріпак, за достатнього вологозабезпечення, є допустимим попередником пшениці озимої. Через пізнє збирання цукрових буряків після нього краще вирощувати пшеницю яру.

У посушливих регіонах менш придатні багаторічні кормові боби і бобово-трав’янисті суміші, особливо за багаторічного вирощування люцерни і люцерно-трав’яних сумішей, через велике висушування ґрунту. Крім того, вони часто залишають ґрунт у дуже забур’яненому стані, особливо пирієм. У дуже посушливих регіонах (річні опади < 350 мм) при екстенсивному господарюванні пшеницю можна вирощувати і після чорного пару, щоб за допомогою відновленої вологи зібрати один урожай.

У сівозмінах, насичених зерновими, кукурудза знижує ураженість збудниками багатьох кореневих, прикореневих гнилей та зернових нематод.

Однак після неї підвищується ймовірність зараження збудниками фузаріозних кореневих гнилей і фузаріозу колоса, передусім у пшениці, але також і в ячменю, жита й тритикале. Ці збудники викликають у кукурудзи стеблові гнилі й гниль качанів, та зимують вони у стерні кукурудзи.

При безполицевому обробітку ґрунту після кукурудзи значно зростає пошкодження посівів вищезгаданих зернових, при цьому відбувається зараження зерна мікотоксинами, оскільки фузарії утворюють різні форми мікотоксинів, які знецінюють харчові й кормові якості зерна.

Тому після кукурудзи, особливо перед пшеницею озимою, рекомендується проводити глибоку оранку ґрунту.

У регіонах, де озима пшениця й озимий ячмінь уражуються вірусами групи карликовості ячменю, посіви кукурудзи можуть служити «зеленим містком» для інфекції, оскільки кукурудза є рослиною-господарем і для вірусів, і для попелиць-переносників.

Зараз за збирання попередника все частіше побічна продукція залишається на полі — добре подрібнена і зароблена в ґрунт вона сприяє накопиченню органічної речовини. Проте потрібно враховувати, що мінералізація органічних решток проходить повною мірою лише за співвідношення у них С: N < 20:1. У зв’язку з чим у сівозміні необхідно враховувати використання фіксованого азоту. Після зернових як попередника необхідно внести додатковий азот, оскільки низький його вміст в рослинних рештках (С: N > 20:1) веде до азотного голодування (азот необхідний для діяльності ґрунтових бактерій), а після зернобобових, картоплі, ріпаку, цукрових буряків внесення додаткового азоту не вимагається.

Насіння перед сівбою обов’язково обробити препаратами комплексної дії — зараз використовують «коктейлі», до складу яких входять препарати фунгіцидної та інсектицидної дії, регулятори росту, мезо- та мікроелементи та інші складові. Вибираючи протруйник, необхідно керуватися спектром його фунгіцидної дії та результатами фітоекспертизи насіння, яку проводять лабораторії діагностики і прогнозів.

Експертиза насіння дає точний діагноз і можливість правильного вибору протруйника, що дозволяє забезпечити економію до 30–40% вартості препаратів.

Строки сівби. Сівба озимих культур в Україні в 2017 році на початку жовтня ще активно триває — причин багато. Проте варто пам’ятати, що існують багаторічно підтвержені оптимальні строки сівби в різних областях (табл. 2). Зараз ми констатуємо вже пізні строки сівби, що обовязково варто враховувати. За таких умов є обов’язковим збільшення норми висіву насіння на 10–15%, забезпечення елементами живлення, і якщо основне внесення добрив не проводили, то при сівбі обов’язково внести фосфор і калій — вони сприяють прискоренню розвитку рослин в осінній період, кращому загартуванню та перезимівлі.

Таблиця 2. Строки сівби пшениці озимої

20 363 36 1

Сіяти пшеницю слід у такі строки, щоб до зими рослина сформувала добре розвинений вузол кущіння і мала 2–4 пагони. Для накопичення необхідної для рослин органічної речовини, особливо цукрів, за рахунок яких рослини підвищують свою зимостійкість та проходження стадій загартування, необхідно, щоб тривалість вегетації рослини пшениці озимої в осінній період була не менше 50–60 днів.

Останні роки показали, що в багатьох областях України пшениця посіяна навіть у дуже пізні строки — чекали вологи, «входила» в зиму в вигляді «шильця», а інколи сходи з’являлися навіть у лютому, і такі посіви формували повноцінний урожай. Проте така ситуація — це, як правило, виняток за умов м’яких «європейських» зим і є досить ризикованою.

Після кращих попередників сіяти в другій половині оптимальних строків, після гірших — у першій.

Для сівби слід використовувати кондиційне насіння, яке має лабораторну схожість не нижче 92%, чистоту не менше 98%, силу росту понад 80%, масу 1000 зерен понад 40 г. Насіння, вирощене в рік сівби, особливо в західних і північних регіонах, перед сівбою слід протягом 3–5 діб прогріти проти сонця для фізіологічного дозрівання, підвищення енергії проростання, сили росту і схожості.

Рівномірність розвитку рослин залежно від якості сівби

20 363 36 2

Норма висіву насіння визначається морфологічними особливостями сорту — тип формування урожайності (стебловий чи колосовий); умов регіону вирощування (ґрунт, погода, клімат); строком сівби, якістю підготовки ґрунту, системою удобрення, забур’яненням поля та запланованим урожаєм.

Орієнтовними нормами висіву насіння для сортів колосового типу формування урожайності є: Полісся є 5–5,5 млн схожих насінин на 1 га, Лісостепу — 4–5, у Степу — 4–4,5 млн.

Для сортів стеблового типу формування урожайності норма висіву становить 3–4,5 млн штук схожих насінин на гектар, за умови забезпечення вологою та елементами живлення.

Кращий спосіб сівби — звичайний рядковий (міжряддя — 12–20 см) та вузькорядний (міжряддя — 7,5 см). Інколи використовують розкидний, стрічковий способи сівби.

Глибина загортання насіння — 2–3 см. Рівномірність заробки насіння є одним із визначальних чинників рівномірності появи сходів, формування посіву оптимальної щільності та підвищення рівня виживання рослин. У посушливих районах, де є загроза вітрової ерозії та за використання технологій типу no-tillage, conservation tillage, сівбу проводять стерньовими сівалками по поверхневому або плоскорізному обробітку ґрунту.

 

Удобрення пшениці

Під пшеницю вносять, як правило, мінеральні добрива, а органічні — під попередника, проте нині в господарствах, забезпечених органічними добривами, їх застосовують, як правило, в рідкому вигляді в підживлення, заробляючи відразу в ґрунт у доступній зоні для кореневої системи.

Мінеральні добрива найраціональніше вносити на заплановану урожайність, середні норми добрив — по 90–180 кг/га NPK у діючій речовині, залежно від ґрунту.

Таблиця 3. Підживлення рослин пшениці азотом, кг/га д. р. (варіанти розподілу)

20 363 36 3

Фосфорні та калійні вносять під основний обробіток ґрунту або під час сівби. Це сприяє підвищенню зимостійкості рослин, прискорює їхній розвиток восени, особливо це важливо за пізніх строків сівби.

Азотні добрива переважно вносять у підживлення (табл. 3 і 4). В осінній період їх вносимо лише на дуже бідних ґрунтах у дозах 20–30 кг/ га д. р. Найбільш рівномірно рослини забезпечуються азотом за внесення 30% розрахованої або середньої норми (30–60 кг/га) перед відновленням весняної вегетації, 50% норми (60–90 кг/ га) на початку виходу рослин у трубку та 20% норми (30 кг/га) — у кінці фази виходу в трубку-колосіння.

Таблиця 4. Мета внесення азоту

20 363 37

Рекомендується внесення мезо- та мікроелементів — марганцю, молібдену, бору та інші. Необхідно пам’ятати, що за дефіциту одного з цих елементів (кальцію, магнію або інших) азот не буде засвоюватись в повному обсязі.

Світлана КАЛЕНСЬКАдоктор с.-г. наук, професор
завідувач кафедрою рослинництва НУБіПУ

1

 13 грудня 2018
Після незначного спаду обсягів виробництва соняшника, який відбувся торік, відновиться тенденція до збільшення виробництва цієї олійної культури.
Після незначного спаду обсягів виробництва соняшника, який відбувся торік, відновиться тенденція до збільшення виробництва цієї олійної культури.
13 грудня 2018
 13 грудня 2018
1 млрд грн виділено на Фонд регіонального розвитку на програми з розвитку сільських територій
1 млрд грн виділено на Фонд регіонального розвитку на програми з розвитку сільських територій
13 грудня 2018
 13 грудня 2018
З початку поточного сезону в Україні вироблено 1,6 млн тонн цукру
З початку поточного сезону в Україні вироблено 1,6 млн тонн цукру
13 грудня 2018
 13 грудня 2018
В Україні зростає попит на банани та цитрусові
В Україні зростає попит на банани та цитрусові
13 грудня 2018
 12 грудня 2018
Іімпортні операції дозволили вітчизняним підприємствам підсилити генетичний потенціал батьківського стада.
Іімпортні операції дозволили вітчизняним підприємствам підсилити генетичний потенціал батьківського стада.
12 грудня 2018
 12 грудня 2018
Ряд сільгосптоваровиробників зіткнулись із проблемою при отриманні дотації за програмою компенсації 25% вартості придбаної сільгосптехніки. 
Ряд сільгосптоваровиробників зіткнулись із проблемою при отриманні дотації за програмою компенсації 25% вартості придбаної сільгосптехніки. 
12 грудня 2018

Please publish modules in offcanvas position.