Зменшуємо забур’яненість кукурудзи

Зменшуємо забур’яненість кукурудзи

/ Агрономія Сьогодні / П'ятниця, 16 березня 2018 14:58

Попри широке впровадження сучасних високоефективних гербіцидів, бур’яни і надалі залишаються шкідливими об’єктами, які знижують урожай зерна кукурудзи більш ніж на третину.

Бур’яни не можна розглядати ізольовано, адже вони є рівноправними компонентами, а зміна їх чисельності та складу обумовлюється насамперед екологічними змінами, технологією вирощування, попередниками тощо, а також особливостями окремих способів обробітку ґрунту.

Багатьма науковцями доведено, що післязбиральне лущення стерні з наступною оранка на зяб є найбільш ефективним заходом захисту посівів від бур’янів за рахунок заорювання насіння у нижні шари ґрунту, в результаті чого воно не проростає. За даними З. Б. Борисоника, поглиблення оранки із 20 до 30 см забезпечує зниження забур’яненості посівів кукурудзи удвічі. Однак М. К. Шикула не поділяє такої думки і вважає, що заоране на певну глибину чи рівномірно розміщене в ґрунтовому профілі насіння бур’янів під час чергового обробітку плугом знову виноситься на поверхню у зону можливого їх проростання. Приблизно ж такої думки дотримуються й інші вчені, які стверджують, що застосування безполицевого обробітку ґрунту за умови щорічного внесення гербіцидів не підвищує забур’яненості посівів порівняно з беззмінною оранкою.

Отже, серед науковців немає одностайної думки щодо впливу системи обробітку ґрунту на забур’яненість посівів, а продовження вивчення цього питання і надалі залишатиметься актуальним.

Останнім часом у технології вирощування кукурудзи широкого поширення набуває мілкий (мульчувальний) обробіток ґрунту, який виключає можливість перевертання орного шару.

Метою нашої роботи було встановлення закономірностей формування видового складу основних бур’янів та кількісної їх динаміки, впливу різних способів основного обробітку ґрунту в посівах кукурудзи на темпи розвитку агроценозу бур’янів та ступінь забур’яненості, а також визначення рівня урожайності та якості зерна кукурудзи залежно від способів основного обробітку ґрунту та його удобрення.

Дослідження проводили в ДПДГ «Дніпро» державної установи Інститут сільського господарства степової зони НААН України (нині Державна установа Інститут зернових культур) у польовому стаціонарному досліді лабораторії сівозмін та природоохоронних систем обробітку ґрунту у п’ятипільній сівозміні чистий пар — пшениця озима — соняшник — ячмінь ярий — кукурудза відповідно до загальноприйнятих методик дослідної справи, протягом 1988–1990 рр. та 2011–2015 рр. Агротехніка вирощування кукурудзи (гібрид Білозірський 295 СВ) — загальноприйнята для зони Степу.

Дослід включав три способи основного обробітку ґрунту під кукурудзу: полицевий (контроль) — оранка плугом ПО-3–35 на глибину 23–25 см; чизельний (мульчувальний) — чизелем Chisel Plow на глибину 14–16 см; плоскорізний (мульчувальний) — обробіток важким культиватором КШН-5,6 «Резидент» на глибину 14–16 см. Під передпосівну культивацію вносили мінеральні добрива в дозах: 1) без добрив + післяжнивні рештки попередника (контроль); 2) N30P30K30 + післяжнивні рештки попередника; 3) N60P30K30 + післяжнивні рештки попередника. Облік забур’яненості посівів кукурудзи проводили кількісно-ваговим та видовим методами по діагоналі кожного варіанту в п’ятикратній повторності.

Забур’яненість посівів кукурудзи перед першим міжрядним обробітком мала тенденцію до зростання зі збільшенням дози внесення азотних добрив як у кількісному, так і у ваговому співвідношенні, незалежно від обробітку ґрунту (особливо нітрофілів — лободи білої (Chenopodium album L.) і щириці звичайної (Amaranthus retroflexus L.). Окрім цього, кількість і маса бур’янів значно варіювала від застосування того чи іншого способу обробітку ґрунту. Так, за оранки забур’яненість змінювалась, залежно від фону добрив, у межах 9,6–12,6 шт./м² (2,5–2,9 г/ м²), чизелювання — 9,0–10,2 шт./м² (2,8–3,4 г/ м²), плоскорізного розпушування — 13,1–15,6 шт./м² (3,3–5,0 г/ м²). Найменші кількісні і вагові показники були характерні для чизелювання та оранки, застосування плоскорізного розпушування сприяло зростанню забур’яненості посівів кукурудзи через вищу локалізацію насіння у верхніх шарах ґрунту (табл. 1).

Таблиця 1. Видовий склад та кількість бур’янів у посівах кукурудзи в середньому за 2011–2015 рр.

21 364 35 1

На час збирання врожаю забур’яненість посівів зернової кукурудзи зменшувалась, залежно від обробітку ґрунту, в 1,2–3,1 разів (до 4,0–10,5 шт./ м²) та удобрення (N30P30K30) в 1,3 разу у зв’язку зі зростанням конкурентоспроможності посівів кукурудзи по відношенню до бур’янів у більш пізні фази росту і розвитку рослин. У флористичному наборі бур’янів домінувала амброзія полинолиста, частка якої досягала 40–60%. У видовому складі переважали також тонконогові однорічники, лобода біла та падалиця соняшнику, присутність якої була обумовлена здатністю насіння зберігати життєздатність у ґрунті декілька років. Загальні показники забур’яненості в цілому були вищими за плоскорізного обробітку 7,1–10,5 шт./ м² (16,9–19,3 г/ м²).

Активність проростання бур’янів у вільній екологічній зоні в кукурудзяному полі через шість ротацій 5-пільної сівозміни знизилася внаслідок зменшення потенційної засміченості. Так, на фоні оранки за вегетаційний період у 2011–2015 рр. проросло 64,4 шт./м², а на мульчувальному чизельному обробітку ґрунту — 80,1 шт./ м², що в 1,3–1,6 разів менше, ніж на початку освоєння сівозміни.

Поряд із загальним зниженням активності проростання бур’янів спостерігалася також суттєва реструктуризація видового складу бур’янів. У посівах кукурудзи найбільш суттєво знизилася присутність таких видів бур’янів, як мишій сизий, плоскуха звичайна, щириця звичайна та лобода біла. Залежно від способу основного обробітку ґрунту (полицева оранка, чизелювання) активність цих видів бур’янів у посівах кукурудзи знижувалася на 0,8–23,0 шт./м². Основною причиною втрати домінуючого положення цих однорічних видів бур’янів виявилося застосування гербіцидів типу Харнес, Майстер та інших, які мають високу селективність стосовно вищезгаданої групи бур’янів.

Підвищена резистентність амброзії полинолистої до наявних фітотоксичних речовин та унікальна гнучкість в адаптації сприяли зростанню небезпеки від цього бур’яну як у господарському, так і в екологічному аспектах.

При визначенні урожайності зерна кукурудзи була встановлена закономірність мінімальної переваги оранки та чизелювання на неудобреному фоні і з внесенням N30P30K30, у зв’язку з дещо кращими умовами живлення та нижчим рівнем забур’яненості посівів (табл. 2).

Таблиця 2. Урожайність та якість зерна кукурудзи залежно від обробітку ґрунту та удобрення, т/ га

21 364 35 2

Від застосування мінеральних добрив N30P30K30, за оранки (23–25 см) та чизелювання (14–16 см) отримано приріст урожаю зерна на рівні 0,45–0,46 т/га (8,4–8,6%), а за плоскорізного розпушування (14–16 см) — 0,47 т/га (8,9%), подвійна доза азотних добрив у складі повного мінерального удобрення N60P30K30 забезпечила прибавку зерна 0,72–0,73 т/га (12,9–13,1%) та 0,81 т/га (14,4%) відповідно.

 

На основі проведених досліджень можна зробити наступні висновки:

 

1. Еволюційна адаптація бур’янів має надзвичайно потужну відновлювальну енергію, яка дозволяє долати технологічні бар’єри, спрямовані на боротьбу з бур’янами, тобто біологічне різноманіття бур’янів неможливо нейтралізувати повністю, а тільки підтримувати мінімальну шкодочинність нижче економічного порогу.

2. Формування структури фітоценозу бур’янів відбувається під впливом їх адаптивної здатності та структури посівних площ сільськогосподарських культур. Основою домінування бур’янів у видовій структурі є стійкість до гербіцидів, широкий діапазон схожості, морфологічна пластичність і наявність неотенічних ознак.

3. Використання у технології вирощування кукурудзи мілкого безполицевого мульчувального обробітку ґрунту (чизелювання, плоскорізне розпушування) призводить до підвищення рівня забур’яненості в 1,4–1,8 разів, що, своєю черго, потребує додаткового регламенту використання ґрунтових та післясходових гербіцидів, які надійно контролюють забур’яненість кукурудзи та запобігають зниженню її продуктивності.

4. Полицева оранка та чизелювання мають мінімальну перевагу в урожайності зерна кукурудзи на неудобреному фоні і з внесенням N30P30K30, у зв’язку з дещо кращими умовами живлення та нижчим рівнем забур’яненості посівів. Зі збільшенням частки азоту (N60P30K30) при удобренні кукурудзи ефективніше мілке плоскорізне розпушування скиби, яке дозволяє отримати однаковий по відношенню до оранки і чизелювання урожай за рахунок нівелювання вищезазначених факторів.

5. Способи основного обробітку ґрунту за низького загального рівня забур’яненості посівів (9,0–12,6 шт./м²) не мають суттєвого впливу на показники якості зерна кукурудзи. Внесення мінеральних добрив (особливо азотних) підвищувало тенденцію до зростання вмісту в зерні білка (протеїнів) та знижувало вміст вуглеводів, зокрема крохмалю.

 

Олександр ЦИЛЮРИКдоктор с.-г. наук
Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

 19 вересня 2018
Мінагрополітики сподівається на рекордний врожай зернової.
Мінагрополітики сподівається на рекордний врожай зернової.
19 вересня 2018
 19 вересня 2018
Єдина стилізована позначка допомагатиме виробникам просувати свої товари за кордоном.
Єдина стилізована позначка допомагатиме виробникам просувати свої товари за кордоном.
19 вересня 2018
 19 вересня 2018
Експерти порівняли вартість чорного та білого буханця в Україні та ЄС.
Експерти порівняли вартість чорного та білого буханця в Україні та ЄС.
19 вересня 2018
 19 вересня 2018
Міністерство юстиції на технічному рівні запровадило механізм, який не дозволяє реєстратору вчинювати реєстраційні дії за межами своєї області і таким чином порушувати закон.
Міністерство юстиції на технічному рівні запровадило механізм, який не дозволяє реєстратору вчинювати реєстраційні дії за межами своєї області і таким чином порушувати закон.
19 вересня 2018
 19 вересня 2018
Виробники збільшують закупівельні ціни на сировину і водночас підвищують вартість готової продукції.
Виробники збільшують закупівельні ціни на сировину і водночас підвищують вартість готової продукції.
19 вересня 2018
 19 вересня 2018
Зокрема, пшениці вродить 24 мільйони тонн, очікують в міністерстві.
Зокрема, пшениці вродить 24 мільйони тонн, очікують в міністерстві.
19 вересня 2018

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.