Україна: земля, фермерство і не тільки

Україна: земля, фермерство і не тільки

/ Агрономія Сьогодні / Середа, 21 березня 2018 15:36

Земля — цінний дар природи, від якого залежить існування життя на нашій планеті. Історія свідчить, що всі війни відбувались не за фабрики і заводи, а за землю. Буде земля — буде життєвий простір, продукти харчування, побудуються нові житлові і промислові об’єкти.

Майбутнє українського села — за фермерами, а не олігархами. Держава повинна підтримувати фермерські господарства доступними кредитами для розвитку і розширення агровиробництва. Проте, на жаль, державну підтримку переважно отримують агрохолдинги, власниками яких, як правило, є можновладці. Хіба для вітчизняних фермерів доцільні банківські кредити під 25–30% річних під заставу майна з купою паперів та ще й при нестабільному курсі гривні? Звичайно ж, ні! Так, наприклад, у Данії членам кредитної спілки такий кредит дають під 2–3% річних. Щодо індивідуального кредитування банками процентні ставки визначаються залежно від наявності коштів і їх витрачання клієнтом: економному — під 5%, неекономному — під 18%. Інший приклад: німецькі та американські банки дають бразильським фермерам кредит на 10 років під 3% річних.

За прогнозом президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, в найближчі 10 років ми можемо втричі збільшити виробництво сільськогосподарської продукції. Для цього, крім власних резервів, нам потрібно 75 млрд дол. інвестицій, які можна використати у галузі рослинництва і тваринництва, в харчовій промисловості та аграрній логістиці.

Проте, на жаль, в економіку України взагалі і аграрний сектор зокрема іноземні (і не тільки) інвестиції вкладаються дуже обмежено. Чому? Якось до моєї сім’ї у гості приїздив данський зять, фермер Ваун. Так-от, коли ми їхали одеською трасою, він звернув увагу на незасіяне поле і з гумором запитав: «Що там росте?». «Вирощуємо нові сорти українських бур’янів, — не без іронії відповів я. — Мені відомо, що в Данії майже відсутня у вільному продажу земля, до того ж вона дорого коштує. Давай спільно купимо в Україні землю і будемо господарювати». «Не буде діла, — почув у відповідь. — Мені також відомо, що в Україні відсутні закони, які б мене захищали, а ті, що є, не діють. Тому в такій державі я не хочу і не зможу господарювати». Відповідь більш ніж переконлива! Дуже важко мені було пояснити Вауну, що таке рейдерство. На жаль, останнім часом це ганебне явище набрало значних масштабів. Основна причина цього — безкарність. Для нього це не зрозуміле злочинне діяння. Врешті-решт він прийшов до висновку: «Das ist banditen» (це — бандити).

В Україні аграрний сектор може стати локомотивом розвитку економіки і наповнення бюджету. Лише на цьому етапі сільськогосподарське виробництво разом із переробкою дає близько 15% ВВП і забезпечує понад третину валютної виручки нашої держави, хоч вона може бути значно більшою. Для подальшого розвитку аграрне виробництво потребує відповідної державної підтримки. За даними українською аграрної конфедерації, минулого (2016) року сільське господарство і харчова промисловість України дали в бюджет у вигляді податків 92 млрд грн. Натомість від держави отримали підтримку лише на 22 млрд грн. Зараз дотації аграріям в Україні становлять 1% вартості аграрного ВВП, тоді як у Європі майже 40% усіх коштів бюджету. В середньому це у понад 70 разів більше в перерахунку на гектар посівної площі, ніж у нас.

Так, наприклад, у Данії для підтримки виробництва продукції великої рогатої худоби Європейський Союз надає субсидії фермерським господарствам у розмірі від 2 до 5 тис. крон на гектар оброблюваної площі (5 тис. крон при вирощуванні телят на м’ясо); (курс американського долара в Данії — 6,6–6,7 крони). Літр дизельного палива на заправці коштує 9 крон, а для виконання польових механізованих робіт фермер купляє його по 6 крон.

Ефективність господарювання фермерів можна підвищити за рахунок їх кооперування, зокрема, на принципах взаємодопомоги, створення спільних сівозмін і майна, переробних і ремонтно-обслуговувальних підприємств. Об’єднання фермерських господарств можливе як сімейних та інших виробничих кооперативів, а також кластерів (поєднання виробництва, науки і бізнесу). Це дасть можливість спільно брати участь у великих за обсягом придбаннях витратних матеріалів (паливо, насіння, добрива тощо), техніки, виробництва, переробки і реалізації готової продукції, у тому числі на експорт.

Отже, основною формою господарювання на українській землі має бути фермерство у кооперації з переробкою і збутом готової продукції. На сьогодні фермер користується власним паєм і додатково орендує паї селян. А як бути з ринком землі, щоб надати можливість фермеру викупити землю? За даними соціологічної групи «Рейтинг» станом на 14 червня 2017 року майже 75% українців виступають проти продажу земель сільськогосподарського призначення і лише 19% — за. А це тому, що люди пам’ятають сумний досвід ваучеризації (приватизації) об’єктів промисловості, коли кожний із нас отримав «шмат державного майна». В результаті «шмат» (папірець) дістався нам, а державне майно — олігархам. Це призвело до зубожіння переважної більшості населення, зростання безробіття та соціального розшарування суспільства.

Переважна більшість сільської громади вважає, що на сьогодні до впровадження цивілізованого ринку землі не готові ні населення, ні держава із законодавчою базою. Підготувалися лише транснаціональні корпорації і українські олігархи, які здатні вивести свої капітали з офшорів і скупити землю за безцінь. Виникає питання: хто і скільки може купити землі в одні руки? Влада відповідає: землю має право придбати лише громадянин України, в одні руки не більше 200 га. Слід мати на увазі, що за даними Українського товариства охорони природи через різні тіньові схеми за безцінь у руках різних компаній і агрохолдингів, у тому числі з іноземним капіталом, опинилось 12 млн га українських земель. Важливо, щоб за законом преференції надавались тим покупцям, які безпосередньо працюють на землі і мають відповідну освіту в аграрній сфері. Так, наприклад, у Данії за законом землю без проблем може купити лише особа, яка має відповідну фермерську освіту і певні кошти. Решту грошей за угодою можна взяти в банку або кредитній спілці (за умови членства в ній). При наявності власних коштів можна купити чи взяти в оренду до 30 га землі без аграрної освіти, але банк і кредитна спілка кредитів не дадуть.

Виконаними на кафедрі технічного сервісу та інженерного менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України дослідженнями обґрунтовано раціональні площі вирощування та збирання сільськогосподарських культур стосовно сівозмін фермерських господарств у зональному розрізі, які забезпечать мінімально допустиме завантаження (використання) комплексів машин із коефіцієнтом, рівним 0,7.

Розрахунки свідчать, що для основних сільськогосподарських культур, з метою раціонального завантаження комплексів машин, доцільно мати такі орієнтовно мінімальні площі вирощування у господарствах природно-кліматичних зон України: Полісся — 130 га, Лісостеп — 150 га, Степ — 170 га. З урахуванням того, що в фермерських господарствах переважають 3–4 пільні сівозміни, для ефективного використання машинно-тракторного парку господарства (асоціації, ко­оперативу) орієнтовно необхідно мати такий мінімальний розмір посівних площ у рослинництві: Полісся — 400–500 га, Лісостеп — 450–600 га, Степ — 500–650 га.

В Україні ще не проведено інвентаризацію і грошову оцінку наявних земельних угідь, а тому відсутня їх ціна, диференційована за якістю. Орієнтовна середня ціна орного гектару в Україні станом на 2017 рік становить 20 тис. грн. До речі, гектар орної землі в Данії (півострів Ютландія) коштує 140–150 тис. крон (близько 21–22 тис. американських доларів), гектар землі під пасовище — вдвічі дешевше. Оренда гектара орної землі — 3–6 тис. крон (450–900 дол.). У центральній частині країн ЄС (Австрія, Німеччина) з ліпшими, ніж у Данії агрокліматичними умовами, гектар орної землі коштує ще дорожче — 30–40 тис. дол.

Як же я ставлюся до ринку землі в Україні? На сьогодні і ближчу перспективу однозначно негативно. Моя держава, на жаль, знаходиться на межі дефолту і в стані війни. Переважна більшість фермерських господарств і сільського населення ще не в змозі купити землю. В аграрній (і не тільки) сфері має місце корупція, хабарництво і рейдерство, нереформована судова система. Відкриття нерегульованого дикого ринку може призвести до захоплення, скуповування земель за безцінь і спекуляції.

Отже, для формування цивілізованого ринку землі необхідно створити законодавчу базу про обіг земель, провести інвентаризацію і реальну оцінку їх за світовими цінами, забезпечити державну підтримку, гарантований захист сільськогосподарських товаровиробників, справедливе правосуддя і довіру до влади. Сподіваємось, що в подальшій перспективі Україна проведе відповідні результативні реформи і стане повноправним членом ЄС із цивілізованим ринком землі.

Володимир ГРЕЧКОСІЙканд. техн. наук, доцент НУБіП України

 13 грудня 2019
В Харкові на базі машинобудівного підприємства ТОВ "Укр.Агро-сервіс" пройшло випробування першої вітчизняної лінії переробки луб’яних культур.
В Харкові на базі машинобудівного підприємства ТОВ "Укр.Агро-сервіс" пройшло випробування першої вітчизняної лінії переробки луб’яних культур.
13 грудня 2019
 13 грудня 2019
Україна і Китай домовилися про експорт українського ріпакового шроту до КНР. Країни підписали відповідний протокол.
Україна і Китай домовилися про експорт українського ріпакового шроту до КНР. Країни підписали відповідний протокол.
13 грудня 2019
 13 грудня 2019
В Україні з 1 лютого 2020 року запрацює Україно-німецький фонд, який кредитуватиме малий бізнес під 5, 7 і 9% річних.
В Україні з 1 лютого 2020 року запрацює Україно-німецький фонд, який кредитуватиме малий бізнес під 5, 7 і 9% річних.
13 грудня 2019
 13 грудня 2019
Новий врожай волоського горіха українського виробництва виявився вищим за попередні очікування ринку, що вже позитивно відбилося на обсягах експорту.
Новий врожай волоського горіха українського виробництва виявився вищим за попередні очікування ринку, що вже позитивно відбилося на обсягах експорту.
13 грудня 2019
 13 грудня 2019
Фермер з Черкащини розповідає про досвід вирощування примхливої культури.
Фермер з Черкащини розповідає про досвід вирощування примхливої культури.
13 грудня 2019
 13 грудня 2019
Активний експорт равликів дає можливість прогнозувати, що кількість ферм в Україні буде зростати, як мінімум до 1,5 тис., а то і 3 тис.
Активний експорт равликів дає можливість прогнозувати, що кількість ферм в Україні буде зростати, як мінімум до 1,5 тис., а то і 3 тис.
13 грудня 2019

Please publish modules in offcanvas position.