soniashnyk

Деградація сортів: основні причини й наслідки

Деградація сортів: основні причини й наслідки

/ Агрономія Сьогодні / Четвер, 05 квітня 2018 15:41

Наукою і практикою доведено, що при сівбі якісним насінням урожай збільшується від 15 до 25%. За рахунок таких факторів формуються сильніші рослини з вищою адаптивною стійкістю та виживаністю, а відтак, і продуктивністю.

При використанні якісного насіння підвищується також ефективність інших технологічних елементів у вирощуванні — застосування добрив, засобів захисту рослин, прийомів догляду за посівами тощо. Отже, посівні якості насіння — це першорядне питання, яке рівною мірою хвилює як продавців, так і покупців насіння. Перші зацікавлені в тому, аби дорожче продати його, а для цього вони повинні бути впевнені в їх чистосортності. Інші, купивши елітне або репродукційне насіння, мають право розраховувати на отримання високих урожаїв.

Практика насінництва показує, що в процесі тривалого розмноження якість насіннєвого матеріалу може погіршуватися. Це можливо в тих випадках, коли нехтують правилами збереження сортової чистоти. В основному погіршення насіннєвого матеріалу сорту відбувається внаслідок механічного та біологічного засмічення, а також ураження рослин хворобами (опустимо фактори внутрішної сортової мінливості та екологічної депресії).

Перше правило насінництва — не допускати при розмноженні насіння механічного засмічення (у сівалках, тарі, при збиранні, на складі тощо), будь-який вид механічного засмічення є наслідком недбалості господаря. Джерела механічного засмічення добре відомі — майже всі засмічувачі (інші культури, різновиди або сорти), як правило, є більш скоростиглими.

Справа в тому, що в зімкнутому стеблостої посіви пшениці, ячменю, вівса здатні пригнічувати найзлісніші бур’яни, коли останні знаходяться у нижньому ярусі. І в той же час вони не можуть протистояти засміченню менш врожайними сортами тієї ж культури або інших рослин унаслідок того, що засмічувачі мають подібну біологію розвитку, тобто одночасний строк сівби, одну глибину загортання насіння, умови зволоження тощо. Якщо ж засмічувачі ще й більш скоростиглі і високорослі та продуктивніші, то вони за короткий термін переважають у посівах. Велику небезпеку для насінництва (в основному через труднощі очищення і високий коефіцієнт розмноження) має видова і родова домішка: жито в пшениці, вівсюг та ячмінь у вівсі, тверда пшениця у м’якій.

Чим нижча репродукція, тим більша загроза механічної засміченості зерна, тому необхідно дотримуватись суворіших правил щодо кількості репродукцій посівного матеріалу з насінням важковідокремлюваних культур. При розмноженні насіння різних репродукцій слід дотримуватись правила: сівбу починати з нижчих, а збирання насінних площ — із вищих репродукцій. Завдяки цьому не допускається змішування насіння навіть у межах одного сорту однієї культури між репродукціями.

Однак і при повному виключенні механічного засмічення у процесі розмноження сорту його сортові та насіннєві якості можуть погіршуватися під дією ряду біологічних факторів, зокрема: природного перезапилення, розщеплення, виникнення мутантів, збільшення рівня захворювання рослин, екологічної депресії сорту. Перші три чинники впливають на генетичну природу самого сорту й об’єднуються під поняттям «біологічне засмічення».

Останнє зазвичай відбувається у результаті природного перезапилення. Спостереження показують, що різні сорти пшениці можуть перезапилюватися між собою на відстані, що перевищує 100 м. Слід також мати на увазі, що механічна домішка, яка потрапила в основний сорт, стає джерелом біологічного засмічення. Один колос пшеничної рослини утворює до мільйона пилкових зерен, а, отже, його пилок може запилити при відкритому цвітінні велике число квіток основного сорту.

Перезапилення між різними сортами або культурами становить велику небезпеку для насінництва. Наприклад, неприпустимо перезапилення цукрових буряків з кормовими або столовими, сорго — з суданською травою тощо. Це загрожує втратою сорту. У зв’язку з цим при організації насінництва перехреснозапильних культур необхідно суворо дотримувати просторову ізоляцію між сортами і культурами, здатними взаємозапилюватися.

Біологічне засмічення може статися також і в результаті розщеплень, а форми, що утворюються при цьому, стають сортовою домішкою. Їх потрібно видаляти на всіх стадіях розмноження сорту проведенням сортових прополок.

Грибні, бактеріальні, вірусні захворювання мають величезні коефіцієнти розмноження, і якщо ці хвороби передаються через насіння, то число уражених рослин з кожною репродукцією швидко зростає, що може через певний час призвести до вибракування посіву з числа сортових, хоча сортова чистота при цьому може бути й дуже високою, до 100%. У зв’язку з цим у процесі насінництва необхідно застосовувати всі доступні способи захисту рослин від хвороб або принаймні знизити їх до мінімуму. Особливо велика роль при цьому належить первинному насінництву, насінницьким розплідникам, де сорт повинен бути повністю очищений від хвороб.

Спонтанні мутації зачіпають як морфологічні, так і господарсько-біологічні властивості сорту. Кількість їх невелика, але всі вони, як відомо, шкідливі, тому що порушують сформовану в ході природного і штучного відбору біологічну систему, якою є сорт. Встановлено, що кількість мутантів збільшується за сівби старого насіння, обробки посівів гербіцидами, термічному знезараженню насіння, зберіганні його в несприятливих умовах. На вплив цих факторів слід звертати особливу увагу в первинних ланках насінництва, де проводять очищення сорту від домішок індивідуальним добором.

 

Лариса АНДРІЙЧЕНКОканд. с.-г. наук, вчений секретар
Миколаївська ДСДС ІЗЗ НААН України

Loaded JSON is emptySorry, no video's found. Please check your config (^_^)!
 25 лютого 2020
Згідно з держпрограмою відшкодування вартості племінних тварин та генетичного матеріалу, бджолярі мають право отримати за закуплені на племінних заводах та бджолорозплідниках племінних маток – 100 грн за 1 матку та 200 грн за бджолосім’ю.
Згідно з держпрограмою відшкодування вартості племінних тварин та генетичного матеріалу, бджолярі мають право отримати за закуплені на племінних заводах та бджолорозплідниках племінних маток – 100 грн за 1 матку та 200 грн за бджолосім’ю.
25 лютого 2020
 25 лютого 2020
Україна в 2019 році експортувала соняшникової олії на 4,3 млрд дол., соняшникового шроту - на 975 млн дол.
Україна в 2019 році експортувала соняшникової олії на 4,3 млрд дол., соняшникового шроту - на 975 млн дол.
25 лютого 2020
 25 лютого 2020
У другій декаді лютого спостерігалася нестійка погода з різкими коливаннями температури повітря вдень і вночі. Середньодобові температури повітря були на 4-11°С вище норми.
У другій декаді лютого спостерігалася нестійка погода з різкими коливаннями температури повітря вдень і вночі. Середньодобові температури повітря були на 4-11°С вище норми.
25 лютого 2020
 25 лютого 2020
Минулого тижня відбулася зустріч заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького з парламентським статс-секретарем Федерального міністерства продовольства та сільського господарства Німеччини Гансом-Йоахимом Фухтелем. 
Минулого тижня відбулася зустріч заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького з парламентським статс-секретарем Федерального міністерства продовольства та сільського господарства Німеччини Гансом-Йоахимом Фухтелем. 
25 лютого 2020
 25 лютого 2020
Станом на 17 лютого до Державного земельного кадастру внесено відомості про 21,2 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (протягом останнього тижня – 27,7 тис. новосформованих земельних ділянок площею 24,2 тис. га), зокрема 14,2 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 31 млн гектарів. 
Станом на 17 лютого до Державного земельного кадастру внесено відомості про 21,2 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (протягом останнього тижня – 27,7 тис. новосформованих земельних ділянок площею 24,2 тис. га), зокрема 14,2 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 31 млн гектарів. 
25 лютого 2020
 25 лютого 2020
Через скорочення посівних площ під озимою пшеницею та недостатню кількість наявної вологи в ґрунті, прогнозується зменшення її потенціалу, а отже і оцінка загального виробництва пшениці в країні у 2020 році знижена на 7,31%.
Через скорочення посівних площ під озимою пшеницею та недостатню кількість наявної вологи в ґрунті, прогнозується зменшення її потенціалу, а отже і оцінка загального виробництва пшениці в країні у 2020 році знижена на 7,31%.
25 лютого 2020

Please publish modules in offcanvas position.