- Понеділок, 11 червня 2018 14:54
Стандарти якісного насіння кукурудзи
Насінництво гібридної кукурудзи ведеться за складною, багатоступеневою схемою і потребує надзвичайно високої кваліфікації спеціально підготовлених фахівців-насінників.
- П'ятниця, 08 червня 2018 15:41
Підживлення кукурудзи впродовж вегетації
Доцільність раціонального співвідношення органічних та мінеральних добрив у сівозміні нині набуває ще більшого значення у зв’язку з внесенням підвищених доз мінеральних добрив.
- Четвер, 11 січня 2018 11:45
Насіння гібридів кукурудзи українського виробництва: урожайність, стабільність, якість
Стабільне виробництво зерна кукурудзи можливе за наявності гібридів з високою потенційною продуктивністю, стійкістю до шкідників, хвороб, несприятливих факторів середовища, які відповідають сучасним вимогам агротехнологій. Саме такі гібриди кукурудзи пропонує провідна агрохімічна компанія «Сингента», яка прагне підвищити рівень продовольчої безпеки у світі, даючи можливість мільйонам сільгоспвиробників раціональніше використовувати наявні ресурси.
- Понеділок, 08 січня 2018 09:13
Міні-завод для виробництва насіння кукурудзи
Проведення післязбиральної обробки у господарстві економічно вигідне та технологічно ефективне, якщо встановлено сучасний міні-завод із виробництва посівного матеріалу кукурудзи.
- Четвер, 04 січня 2018 10:31
Окремі моделі машин для збирання кукурудзи в качанах
Кукурудзу на зерно збирають за двома технологіями: прямого комбайнування та у качанах. Кожна з них потребує відповідної техніки для виконання збиральних робіт.
- Вівторок, 02 січня 2018 15:41
Підсумки року та плани на майбутнє компанії DuPont Pioneer
У невимушеній атмосфері чергової зустрічі Прес-клубу, що відбувся 7 грудня, експерти компанії DuPont Pioneer розповіли журналістам ділових та аграрних ЗМІ про досягнення та плани на наступний сезон.
- Четвер, 17 серпня 2017 16:03
Кукурудза у післясходовий період
Невід’ємною частиною технологій вирощування сільськогосподарських культур і підвищення культури землеробства є контроль бур’янів — одна із ланок системи заходів, спрямованих на збільшення виробництва і поліпшення якості сільськогосподарської продукції.
- П'ятниця, 30 червня 2017 16:11
Досходовий період кукурудзи: контроль бур'янів
Кукурудза — одна із найбільш цінних за кормовими й урожайними властивостями сільськогосподарських культур, їй належить провідна роль у світовому виробництві зерна. За своїм біологічним потенціалом, рівнем продуктивності й якісними показниками продукції культура переважає інші зернові культури, а за сприятливих або оптимізованих умов, у результаті яких покращується ріст і розвиток рослин, наприклад завдяки застосуванню науково обґрунтованих сівозмін, обробітку ґрунту, внесенню добрив, агротехнічних і хімічних засобів захисту культури від бур’янів, хвороб і шкідників, збільшується не тільки її урожай, а й покращуються його показники.
- П'ятниця, 27 січня 2017 12:09
Елюміс® — професійний стандарт захисту кукурудзи
Попри цінові коливання та кліматичні виклики кукурудза у наших аграріїв в пошані. Відповідно, й препаратів для захисту цієї статурної, але тендітної та вибагливої культури вистачає. Виробники їх наполегливо рекламують, зазвичай не жалкуючи найкращих слів. Але сучасного господаря, справжнього фахівця переконує лише власне поле. Завдяки чому гербіцид Елюміс® посів чільне місце у системі захисту кукурудзи — у розмові з головним агрономом Кошманівського підрозділу ТОВ «Чиста криниця» Сергієм ДИЧЕНКОМ.
- Четвер, 14 березня 2013 12:03
Сучасні технології АПК. Здоров'я рослин: Кукурудза
Короткий зміст
- Вступ
- Технологічні передумови отримання високого та якісного врожаю кукурудзи
- Шкідники – важлива складова фітосанітарного стану кукурудзяного поля
- Хвороби кукурудзи, їх вплив на кількісні і якісні показники урожайності
- Система захисту кукурудзи від шкідників та хвороб
- Вплив застосування гербіцидів на фітосанітарний стан і здоров’я посівів кукурудзи
- Роль селекції і насінництва в здоров’ї кукурудзи і продуктивності рослин
- Інформація про упорядників і авторів розділів
Технологічні передумови отримання високого та якісного врожаю кукурудзи
У цьому розділі автор детально, окрім наведення дуже цікавих статистичних даних щодо обсягів виробництва кукурудзи в Україні за останні 10 років, посівних площ та урожайності тощо, проаналізував продуктивність кукурудзи у сівозмінах короткої ротації залежно від системи удобрення та мікробних препаратів, урожайності зерна різних підвидів кукурудзи залежно від попередників, систем обробітку ґрунту та строків сівби, ефективності застосування різних технологічних моделей при вирощуванні кременистої кукурудзи на харчові цілі, ефективності технологій вирощування кукурудзи на зерно тощо.
«Кукурудза – одна з давніх землеробських культур. Завдяки своїм мінливим властивостям її вирощують у різних регіонах і кліматичних умовах, від 58° північної широти в Канаді і Росії до 40° південної широти в Південній Америці.
Відхилення від оптимальних агрофізичних величин родючості ґрунту в напрямі їх збільшення або зменшення призводить до істотного зниження врожайності.
Можливості мінімалізації обробітку ґрунту обмежуються не лише грунтово-кліматичними особливостями, але й значною мірою збільшенням забур`яненості посівів. Розвиток іншої частини фітопатогенного потенціалу – хвороб і шкідників пов`язують частіше всього або з післязбиральними залишками на поверхні полів, або з погіршенням фізичних властивостей ґрунту при мінімальному його обробітку.
Кукурудза, як попередник, має велике агротехнічне значення у сівозміні. Майже повна відсутність спільних із зерновими культурами шкідників і хвороб сприяє побудові раціонального чергування полів сівозміни.
Особливу увагу приділено продуктивності кукурудзи у сівозмінах короткої ротації залежно від системи удобрення та мікробних препаратів.
Основним критерієм формування продуктивності гібридів після різних попередників є водний режим ґрунту і його агрофізичні властивості, які, в свою чергу, впливають на ріст і розповсюдження кореневої системи.
Гібриди кукурудзи різних груп стиглості по-різному реагують на сівозмінний фактор: одні біотипи толерантні до зміни попередників, інші ж можна вирощувати лише на кращому агрофоні.
У районах недостатнього зволоження не бажано висівати кукурудзу після культур, які висушують ґрунт на значну глибину, зокрема після цукрових буряків, суданської трави, соняшнику.
Оптимізація фітосанітарного стану ґрунту за інтенсивного землеробства значною мірою залежить від правильного чергування культур у сівозміні. Заселені шкідниками й заражені збудниками хвороб рослинні рештки, що залишаються у ґрунті та на його поверхні після збирання культури, є одним із основних джерел поширення шкодочинних організмів у наступному році. Установлення оптимальної концентрації культур у сівозміні та вибір кращих попередників забезпечують не тільки високу врожайність, а й обмежують нагромадження шкідливих організмів. Тому при оптимізації насичення сівозмін кукурудзою та іншими культурами треба виходити не лише з плану виробництва продукції та враховувати біологічні особливості культури і ґрунтово-кліматичні умови, а й ступінь ураження рослин патогенами.
Аналіз ефективності окремих агротехнічних прийомів у боротьбі з бур’янами свідчить, що продуктивність кукурудзи в середньому на 67% обумовлена дією гербіцидів, на 20% – системою догляду за посівами, на 8% – основним обробітком ґрунту та 5% – іншими факторами».
Шкідники
У цьому розділі наведені ґрунтовні дані та детальний опис щодо морфологічних, біологічних і екологічних особливостей розвитку усіх можливих шкідників в умовах України, які спричиняють суттєву шкоду кукурудзі, як в період вегетації рослин, так і під час зберігання зерна.
«Посівам кукурудзи відчутної шкоди завдають багатоїдні грунтові шкідники: пластинчастовусі (Scarabaeidae) – хрущі, хлібні жуки, кукурудзний гнойовик, капустянка (Gryllotalpidae). Виїдаючинасіння та перегризаючи корінці і стебла у грунті, вони зріджують густоту рослин, обмежують надходження води й поживних речовин через корінці, пригнічують розвиток рослин, що призводять до загибелі посівів. Гусениці підгризаючих совок (Noctuidae), личинки південного сірогодовгоносика (Curculionidae), західного кукурудзяного жука (Chrysomelidae) перегризають стебла кукурудзи біля поверхні грунту,бічні корінці, пізніше обгризають зачатки бокових коренів, що провокує в'янення, засихання та вилягання рослин і в результаті до зрідження густоти посівів, до зниження продуктивності рослин.
Серед надземних шкідників сходам шкодять: жуки чорниші (Tenebrionidae) – кукурудзяний, степовий, широкогрудий, піщаний мідляк; кукурудзяний гнойовик, кравчик головач (Scarabaeidae),південний сірий або кукурудзяний довгоносик(Curculionidae), личинки шведських мух (Chloropidae) – ці шкідники перегризають пагони та стебла біля основи, вигризають поздовжні виразки в стеблі, обгризають листки та пошкоджують центральний листок, що також призводить до зрідження густоти посіву, пригнічує ріст і розвиток рослин, провокує надмірну кущистість, а також сприяє проникненню у рослину та розвитку збудника пухирчастої сажки. Хлібні блішки (Chrysomelidae), гусениці лучного метелика (Pyraustidae), листогризучих совок (Noctuidae), саранові (Acrididae), попелиці (Aphididae), цикадки (Cicadellidae) – шестикрапкова, смугаста, темна; клопи (Hemiptera) – польовий, трав'яний, злаковий хлібний, черепашки – шкідлива, маврська, австрійська, павутинний кліщ (Tetranychidae), імаго західного кукурудзяного жука скелетують листя, стебла, волоті зовні, ссуть соки, знебарвлюють листки, що згодом жовтіють, всихають, уражуються вірусами, нитки пошкоджені клопами всихають, квітки на волотях гинуть, обгризають пиляки, нитки, зерна на верхівках качанів, що призводить до порушення процесів асиміляції, виникнення череззерниці та пустозернистості качанів, щуплозернистості, зниження товарної та насіннєвої якості зерна, качани уражуються бактеріозом, знижується урожайність.
В останні роки в Україні з’явився дуже небезпечний карантинний об’єкт – західний кукурудзяний жук (DiabroticavirgiferaLeConte), якого виявлено в Закарпатті та у Львівській області. Жуки мають овальне тіло завдовжки 4-7 мм, жовто-бурі із зеленуватим відтінком і смужками на надкрилах (у самиць жуків три чорні смужки, які іноді мають вигляд пунктирних крапок, а в самців – зливаються в одну смугу, особливо в задній частині надкрил). Самці дрібніші за самок, мають темніше забарвлення. Личинки західного кукурудзяного жука здатні живитись і розвиватися лише на коренях кукурудзи, чим різняться від інших видів Diabrotica. Жуки пошкоджують листки, пиляки на волотях, нитки качанів та оголені зерна. Зимують діапаузуючі яйця в орному шарі грунту на полях після кукурудзи.
Відродження личинок починається з появою сходів і активним ростом коренів кукурудзи з половини травня – в червні і триває до кінця липня. На личинок негативно впливає посуха: що нижча вологість грунту, то більша смертність.
Жуки з’являються у третій декаді червня, на початку викидання волотей у кукурудзи і живуть п’ять-шість тижнів. Самки зариваються у грунт біля рослин кукурудзи й відкладають яйця (липень-серпень-вересень) за температури 18-26°С в декілька прийомів. На сухих щільних грунтах основна маса яєць розміщується у шарі грунту до 15 см, а на добре зволожених (в умовах зрошення) – майже 80% яєць зберігаються на глибині 35-40 см.
Личинки обгризають корінці молодих рослин кукурудзи зовні або перегризають їх, вгризаються у паренхіму товстих коренів, іноді й у підземну частину стебел, вигризаючи в них ходи. Прогризені корені відмирають, рослини в’януть, вилягають, вигинаючись у вигляді“гусячої шиї”, і не формують качанів або повністю гинуть. На листі жуки вигризають смужками паренхіму між жилками, листя набуває білого кольору, що нагадує пошкодження хлібної п’явиці, на волоті виїдають пиляки, що значно зменшує кількість пилку, а на качанах з’їдають чи перегризають нитки приймочок. Перегризені нитки осипаються й добре помітні на грунті поблизу пошкоджених рослин. У період наливання – молочної стиглості зерна жуки прогризають оболонки оголених на верхівках качанів зерен і виїдають їхній вміст.
За припущення академіка В.П. Федоренка та професора О.С.Трибеля, в Україні жук може існувати повсюдно. Реальні передумови для його масового розмноження і шкідливості жука слід очікувати в низинній частині в долинах річок передгірської зони Закарпаття, Чернівецькій, Черкаській, Полтавській областях, у придунайських районах Одещини, де частка кукурудзи в структурі посівних площ перевищує 20%. Є припущення Вчені припускають, що нині відбувається лише інтенсивне розселення фітофага та освоєння ним нової екологічної ніші. З часом можуть відбутися зміни не тільки в поведінці фітофага, але й у трофічних зв'язках, існує ймовірність пристосування західного кукурудзяного жука до екологічних умов України. Тому необхідно стежити за розвитком шкідника, його поширенням, вивчати вразливі періоди в біології фітофага та вміло використовувати їх у системі захисту посівів кукурудзи».
Хвороби
У цьому розділі автором здійснено детальний опис захворювань кукурудзи за поділом на грибні, де окремо виділені хвороби качанів, насіння та сходів, бактеріальні, вірусні та неінфекційні хвороби. Зокрема, автор щодо кожного захворювання наводить такі дані: географія поширення хвороби, періоди виявлення захворювання (перші ознаки), зони ураження, опис збудника хвороби та його поширення, сприятливі фактори до розвитку хвороби, шкідливість захворювання та основні захисні заходи тощо. Усі захворювання проілюстровані.
«Стрімке зростання посівних площ під кукурудзою в значній мірі призводить до погіршення фітосанітарного стану поля у зв’язку з розвитком шкідливих організмів, особливо хвороб. Численні захворювання грибної, бактеріальної та вірусної етіології можуть обумовити значні недобори і втрати урожаю і суттєво знизити якість вирощеної продукції. Так, недобори і втрати врожаю зерна кукурудзи лише від хвороб залежно від гібрида і погодних умов року становлять 10-25%, а в роки епіфітотійного розвитку окремих захворювань вони можуть сягати 30–50% і більше.
Обізнаність з діагностики хвороб кукурудзи і біоекологічних особливостей їх збудників дасть можливість товаровиробникам своєчасно їх виявляти і проводити ефективні захисні заходи культури, звести до невідчутного економічного рівня їх шкідливий вплив на рослини».
Система захисту від хвороб та шкідників
У цьому розділі зосереджується увага на комплексних заходах для здоров’я кукурудзи – значення обробітку грунту, правильний підбір гібриду, роль мікроелементів у підвищенні стійкості до хвороб, протруювання насіння кукурудзи, сівба та збирання. Також авторами детально розглянуто усі агротехнічні заходи протягом усього вегетаційного періоду, які спрямовані як на зменшення, або уникнення впливу шкідливих організмів, так і на їх виявлення та знищення.
«Одним із радикальних, економічно вигідних і екологічно-безпечних заходів захисту кукурудзи від шкідників і хвороб є створення і впровадження у виробництво стійких гібридів і сортів. У районах, де кукурудзяний метелик, бавовняна совка та інші домінуючі шкідники щороку є загрозою для кукурудзи, створення стійких гібридів є дуже важливим. Більшість нових гібридів і сортів характеризуються груповою стійкістю до хвороб, які найбільш шкідливі у певній екологічній зоні. У районах з високою вологістю грунту і недостатнім його прогріванням особлива увага приділяється стійкості до пліснявіння насіння і хвороб сходів. Для районів з підвищеною вологістю в період дозрівання і збирання кукурудзи в першу чергу приділяється увага стійкості до хвороб качанів.
Важливе місце в системі захисту кукурудзи від шкідливих організмів належить агротехнічним заходам, якими можна суттєво змінювати екологічне середовище в напрямі регуляції чисельності шкідників, обмеження поширення і розвитку хвороб на рівні економічно невідчутних порогів шкідливості.
Основною ланкою цієї системи є дотримання науково обґрунтованої сівозміни. Загальновідомо, що кукурудза не дуже вибаглива до розміщення в сівозміні. Важливо тільки висіяти її в оптимальні для даної місцевості строки.
Провідна роль в підвищенні стійкості рослин до хвороб належить фосфорним і калійним добривам. Азотні добрива в помірних дозах також сприяють зниженню розвитку хвороб. Однак ступінь впливу залежить від їхньої форми.Проти кореневих і стеблових гнилей більш ефективним є використання нітратної форми азоту. При загрозі пліснявіння насіння і проростків внесення азотних добрив слід обмежити або використовувати для цього амонійну їх форму.
Внесення збалансованих норм органічних і мінеральних добрив на підставі результатів агрохімічного аналізу грунту і розрахунків на запланований врожай підвищує не тільки врожайність кукурудзи, але і стійкість рослин до багатьох хвороб і шкідників.
Внесення макро – і мікродобрив слід узгоджувати з агрохімічними показниками грунту, агрокліматичними умовами й чутливістю сорту.На ранніх фазах росту й розвитку рослини кукурудзи через слабко розвинену кореневу систему страждають як від нестачі фосфору, так і марганцю й цинку. У фазі інтенсивного росту рослин кукурудзи потреба у названих елементах висока, оскільки вони активізують ферментативну активність. Припосівне внесення мікродобрив: сірчанокислого марганцю і сірчанокислого цинку (4 кг/га) має позитивний вплив на розвиток і підвищення стійкості рослин до личинок шведської мухи.
Вплив гербіцидів
У цьому розділі наведений цінний матеріал – аналіз експериментальних даних автора та інших дослідників про вплив бур’янів на продуктивність кукурудзи і якість отриманого врожаю; аналіз комплексу заходів з догляду за посівами кукурудзи при інтенсивній (на основі застосування пестицидів) і маловитратній (без використання гербіцидів) технології вирощування, які не можуть бути взаємовиключними, тому часто деякі із прийомів навіть доповнюють кожну із систем. При інтенсивній, енергонасиченій технології, яка передбачає застосування як ґрунтових (базових), так і післясходових (страхових) гербіцидів, дається розвернута характеристика гербіцидів і особливості їх застосування, зроблені застереження щодо використання окремих препаратів
«Залежно від видового складу, густоти забур’янення, тривалості конкурентних взаємовідносин культури з бур’янами врожайність зерна кукурудзи знижується на 20-70%. У посівах кукурудзи досить шкідливими є багаторічні коренепаросткові бур’яни. В умовах сильної забур’яненості посівів кукурудзи осотами рожевим і жовтим, берізкою польовою, гірчаком степовим звичайним урожайність знижується на 50-55%, в умовах середньої – на 35-40% і слабкої – на 20-30%.
Кукурудза – одна з найбільш слабких конкурентів бур’янів в агрофітоценозах. Вона пригнічує їх удесятеро гірше, ніж озима пшениця, і втричі гірше, ніж соняшник. У посівах кукурудзи, особливо на перших етапах органогенезу, створюються сприятливі умови для проростання насіння різних біотипів бур’янів.
Комплекс заходів з догляду за посівами кукурудзи розділяють на дві системи – інтенсивну (на основі застосування пестицидів) і маловитратну (без використання гер-біцидів). Як одна, так і інша не можуть бути взаємовиключними, а в ряді випадків деякі із прийомів навіть доповнюють кожну із систем.
Норма витрати препаратів залежить від типу грунту: на малогумусних, легких за механічним складом грунтах, доцільно використовувати мінімальну, а на суглинистих, важких із високим вмістом гумусу грунтах – максимально рекомендовану норму. Важливою умовою отримання максимальної ефективності є рівномірне внесення 200-300 л/га робочого розчину. Найкращий ефект досягається під час внесення препарату в добре зволожений грунт та за умов випадання опадів після обприскування».
Насінництво
У цьому розділі автори детально висвітлюють особливості селекції та вирощування насінницьких посівів кукурудзи,зокрема, в залежності від агрокліматичних умов.
Кукурудза є перехреснозапильною культурою і для запобігання перезапиленню іншими генотипами вимагає обов’язкового дотримання норм просторової ізоляції для насінницьких посівів
Для одержання високих та стабільних урожаїв зерна кукурудзи в кожному господарстві необхідно мати спектр гібридів, які мають різноманітний тип реакції на мінливість умов середовища, в тому числі інтенсивного типу – для одержання максимальних урожаїв на зрошуваних полях; гомеостатичні – для одержання гарантованого врожаю на поганих та незрошуваних полях; середньопластичні, які мають широкий адаптивний потенціал, - для одержання відносно стабільних урожаїв на полях із нестабільним агрофоном.
Інформація про упорядників і авторів розділів
МАРКОВ Іван Лукич – кандидат біол. наук. Професор кафедри фітопатології ім. В.Ф. Пересипкіна НУБІП України. Автор більше 300 наукових праць.
НЕВЕРОВСЬКА Тетяна Михайлівна – керівник лабораторії прогнозів ІЗН НААНУ, кандидат с.-г. наук.
СТОРЧОУС Ігор Миколайович - керівник лабораторії гербології ІЗН НААНУ, кандидат с.-г. наук.
ЧЕРЧЕЛЬ Владислав Юрійович – кандидат с.-г. наук, заступник директора Державної установи Інститут сільського господарства степової зони НААНУ, завідуючий лабораторією селекції кукурудзи.
СЕМЕНЯКА Ігор Миколайович - кандидат с.-г. наук, заступник директора з наукової роботи Кіровоградської ДСГДС (Кіровоградського інституту АПВ НААН). Керівник лабораторії землеробства.
За детальною інформацією з приводу отримання спецпроекту
"Сучасні технології АПК. Здоров'я рослин: кукурудза"
звертайтесь до відділу передплати ТОВ «Прес-медіа»
(044) 494-09-51
(044) 494-09-52
(067) 823-38-51, (067) 823-38-52, (067) 823-38-60
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агробізнес Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на agro-business.com.ua. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.
ПЕРЕДПЛАТИТИ
