2018 рік у багатьох регіонах України виявився цілком «кукурудзяним». Провідні господарства, що вирощують цю культуру за інтенсивною технологією, отримали якщо не рекордні, то все одно високі врожаї.

Ми не можемо вплинути на погоду, а тим більше на те, що називається комплексом грунтово-кліматичних умов. Тому годі розповідати про те, що можна виростити кукурудзу на солончаку чи ще щось у цьому стилі. Ліпше зосереди­тися на тому, як підібрати оптимальну лінійку гібридів під конкретні умови вирощування та отримати відповідну рентабельність їх вирощування поряд з очевидним зниженням ризиків.

Залежно від видового складу, густоти забур’янення, тривалості конкурентних взаємовідносин культури з бур’янами врожайність зерна кукурудзи знижується на 20–70%.

Коли ми говоримо про труднощі із вирощуванням кукурудзи, то передусім маємо на увазі два чинники.

У комплексі агротехнічних заходів, спрямованих на підвищення продуктивності кукурудзи, важливе місце займає обробіток ґрунту.

Кукурудза — цінна сільськогосподарська культура сучасного світового землеробства. Це один із найурожайніших злаків, зерно якого використовують у різних галузях сільського господарства та промисловості.

Раціональне застосування добрив є важливою складовою системи заходів, які сприяють підвищенню продуктивності та ефективності під час вирощування основних зернових культур. На їх частку припадає близько половини отримуваних приростів урожайності. Не менш важливий — правильний підбір гібридів.

У всьому світі і Україні також кукурудза є стратегічно важливою сільськогосподарською культурою продовольчого, кормового і біоенергетичного значення.