Значення гороху важко переоцінити, адже ця зернобобова рослина є безцінним джерелом білка, вуглеводів, жиру, зольних речовин, корисних мікроелементів. Його використовують як у харчовій промисловості, так і у тваринництві (як прекрасний корм для тварин, який вважається навіть кращим за зерновий, тому що містить більше білка і є поживнішим).

Технологія вирощування насіння гороху співпадає із вирощуванням його на товарних посівах.

Кращим способом сівби гороху є звичайний рядковий, а у зоні достатнього зволоження можна використовувати вузькорядні сівалки.

Комплексні дослідження можливостей бобових культур проводили у польових і лабораторних умовах протягом останніх років. У них брали участь учені Селекційно-генетичного інституту — Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення, Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН України, Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, колишнього Інституту сільського господарства Криму НААН України.

Доцільність вирощування гороху в степовій зоні обумовлена наявністю у нього специфічних домінантних ознак. Висока врожайність, цінні кормові і харчові якості та унікальні біологічні властивості визначають горох як джерело білка, один із кращих попередників колосових культур та надійний поліпшувач родючості ґрунту.

Сучасні технології вирощування бобових мають базуватися на керуванні процесами забезпечення високої зернової продуктивності та якості зерна й спрямовуватися на максимальне використання біологічного потенціалу продуктивності культури.

В умовах економічної кризи та необхідності стабілізації виробництва продукції рослинництва різко зростає роль науково обґрунтованого чергування культур у сівозміні.

Оптимізація системи удобрення, норм висіву сортів гороху для отримання високої урожайності.

Роль зернобобових у сівозміні важко переоцінити. Їхній вплив на ґрунт та наступні культури відчутний. Багато спеціалістів стверджують, що урожайність пшениці після гороху на 10 ц/га вища порівняно з іншими попередниками. Цей колективний висновок особливо важливий для зони Степу, де, крім гороху, немає інших культур, після збирання яких можливо одержувати високі врожаї озимої пшениці.

Горох — культура ранніх строків сівби. Сходи його добре переносять весняні приморозки до мінус 5–7 °C. Чим раніше посіяти, тим більший урожай можна одержати. Запізнення із сівбою на 10 днів проти строків, у які можна починати польові роботи, знижує урожай на 5–8 ц/га.