Розширення різноманіття та стале виробництво якісного насіння олійних культур як у світі загалом, так і в Україні зокрема, є досить актуальним з огляду на низку чинників — гостру потребу в сировині, зміні погодних і кліматичних умов, зміні структури фітоценозів, розвиток і поширення специфічних хвороб та шкідників, адаптивну здатність видів і сортів тощо. Особливо гостро ця проблема проявляється за вирощування культур у стресових умовах Південного Степу України.

Господарствам слід висівати не один, а два й три сорти чи гібриди соняшнику. Це дає змогу ефективніше використовувати екологічний потенціал регіону, збиральну техніку, транспортні засоби. Упровадження нових сучасних гібридів соняшнику у виробництво дає можливість значно підвищити його урожайність, за умови дотримання технологічних вимог до вирощування.

Про ефективну реалізацію потенціалу посівного матеріалу з огляду на фінансові ризики у вітчизняному рослинництві, що дедалі зростають.

Понад 6 млн га, засіяних «квіткою сонця», — найкраща ілюстрація популярності цієї культури серед українських агровиробників. Вона дає змогу заробити гарантовані (великі чи маленькі — питання інше) гроші навіть за тих умов, у яких не можна вирощувати нічого, окрім озимих зернових.

- П'ятниця, 21 січня 2011 16:14

Соняшникове різноманіття

На сьогодні соняшник є чи не основною олійною культурою в Україні. З року в рік його площі розширюються, що зумовлено високою рентабельністю цієї культури. Сучасні сорти і гібриди соняшнику здатні забезпечити урожайність насіння до 45-50 ц/га,збір олії -- 1,5-2 ц/га.
 
Сучасний гібридно-сортовий маркет
Будь-який сорт соняшнику по суті -- гібридна популяція з великою кількістю біотипів. Вони вирізняються за олійністю, урожайністю, стійкістю проти хвороб і шкідників, але вирівняні за тривалістю періоду вегетації, висотою рослин, кольором сім'янок.
Останнім часом в Україні набули поширення гібриди, що мають ряд істотних переваг перед сортами: урожайність вища на 10-15%; рослини вирівняні за морфологічними ознаками, тривалістю фаз розвитку, дружно достигають, зменшуючи цим витрати на післязбиральну обробку насіння; утворюють невелику вегетативну масу. Останнє сприяє скороченню енерговитрат на збиранні врожаю та підготовці грунту під наступну культуру сівозміни.
У 2010 році до Реєстру сортів рослин України внесено 278 сортів та гібридів соняшнику.
Українські гібриди і сорти створено в науково-дослідних установах НААН України (Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва -- 29, Інститут олійних культур -- 11, Селекційно-генетичний інститут -- 17) та спільно з зарубіжними установами. Цілий ряд гібридів занесено до Реєстру іноземного походження (Угорщини, Франції, Австрії, Югославії, Росії, Голландії, Бельгії).
За тривалістю вегетаційного періоду гібриди соняшнику поділяють на такі групи:
1.                Скоростиглі (період вегетації 80-90 днів): Байда, Візит, Кий, Одеський 149, Красень, Каліда, Еней, Логос, Міраж, Принц, Сяйво, Цефей тощо.
2.                Ранньостиглі (90-100 днів): Ант, Альціон, Галя, Антрацит, Віста, Запорізький 26, Запорізький 9, Одеський 249, Етюд, Дунай, Боєць, Зорепад, Світоч, Кодіфло, Президент, Селянин, Сула, Сюжет, Жалон та інші.
3.                Середньоранні (100-110 днів): Аламо, Арена, Днєпр, Згода, Злива, Знахідка, Конгрес, Оріон, Одеський 504, Псьол, Погляд, Сапфир, Телліа та інші.
4.                Середньостиглі (понад 110 днів): Днєстр, Єврофлор, Опера, Оксана, Ортега, Аранго, Хортиця, Харкіський 3, Флай, Санлука РМ, НК Сінгі.
 
За вимогами до грунтово-кліматичних умов гібриди поділяють на 3 групи:
                     гібриди для степової зони: Арена, В206, В306, Візит, Дунай, Запорізький 14, Запорізький 26, Згода, Кий, Красень, Мелоді, Ной, Опера, Погляд, Принтасол, Прометей, Ритло, СФ-187, Тиса, Фієста;
                     гібриди для Лісостепу: Усостар, Апісол, Галя, Денвер-3, Єврофлор, Запорізький 28, Запорізький 9, Касол, Люсил, Марко, Масса, Медальон, Натіл, Сантьяго, Сонриза, Супер 25, Урсус, Фантасол, Флорес;
                      гібриди, які можна успішно вирощувати як у Степу, так і в Лісостепу: Аліанце, Аламо, Альціон, Днепр, Днестр, Зустріч, Краснодарський 885, Красотка, Одеський 122, Одеський 149, Одеський 249, Одеський 504, Оптизол, Санкара, Санстар, Світоч, Слов'янин, Сула, Український Р, Франкосоль, Харківський 49, Харківський 58, Хортиця.
Серед зареєстрованих сортів соняшнику використовуються як олійні Харківський 3, Харківський 7, Прометей, Постолянський, Чумак. Кондитерськими сортами добре себе зарекомендували Запорізький кондитерський, Донський крупнонасінний, СПК (Краснодар). З-поміж гібридів переважна більшість олійного напряму використання.
Олійні сорти характеризуються високим вмістом олії та низькою лушпинністю. За цими показниками, а також за крупністю сім’янок вони переважають гібриди, проте дещо поступаються за збором олії з гектара. Якщо порівняти сорт соняшнику Харківський 3 з гібридом Світоч, то в сорту вміст олії досягає 54, у гібрида -- 51-53, лушпинність -- відповідно 19-21 і 22, маса 1000 сім'янок -- 70-90 г і 58-62 г.
Кондитерські сорти соняшнику крупнонасінні (маса 1000 шт. становить понад 150 г), з невисокою олійністю (42,5-48,5%), але з підвищеним вмістом білка у сім'янках (16-18%), середньостиглі.
В олії сортів і гібридів соняшнику міститься в середньому 35% олеїнової кислоти та 60-65% -- лінолевої. Підвищений вміст олеїнової кислоти поліпшує смакові якості, фізіологічну цінність олії. Оливкова олія має 80% олеїнової кислоти, завдяки чому вважається еталоном харчової олії.
Характеристики окремих вітчизняних гібридів соняшнику вітчизняного походження (по три гібриди, створених у Харкові, Запоріжжі, Одесі) показано в таблиці 1.
 
Таблиця 1. Характеристики окремих вітчизняних гібридів соняшнику вітчизняного походження
 
Гібриди
Період вегетації, днів
Висота
рослин, см
Олійність, %
Лушпинність, %
Маса 1000 сім'янок, г
Максимальна врожайність, ц/га
 
 
 
Харківський 49
90-100
90-121
49-52
22-25
53-65
39,1
Зустріч
до 100
до 180
50-53
22-24
55-60
42,3
Кий
96-110
120-150
50-51
23
58-61
48,4
Слов'янин*
до 100
180-190
50
21-22
65-70
27,0
Запорізький 16
до 100
160-180
50
22-23
55-60
36,2
Прометей
80-82
140
51
20-22
65-70
28,0
Одеський 123
110-115
115-130
52-54
21-23
50-55
32,0
Згода
112-115
120-150
49-56
22-25
55-70
32,0
Одеський 504
110-115
125-135
49-52
21-24
60-80
35,0
 
 
У виборі гібриду - багато важливих моментів
Передусім необхідно визначитись, який саме гібрид соняшнику вам потрібен. Варто уважно вивчити характеристики гібриду чи сорту, його придатність для вирощування у вашій зоні, урожайність та олійність. Не менш важливою є стійкість до хвороб. Краще придбати елітне або високо репродукційне насіння у компаній-оригінаторів або у господарств, що мають атестат на виробництво елітного насіння. Тут ціна відповідає якості.
Імпортне насіння за походженням часом належать до іншого екотипу і в умовах нашої країни може поступатися вітчизняним гібридам за стійкістю до хвороб та шкідників. Але це стосується не всіх гібридів. У багатьох випадках насіннєвий матеріал зарубіжної селекції чистіший, рівніший та якісніший.
Як констатують українські вчені (Гаврилюк М. М., Соколов В. М., Рябота О. М. та інші), соняшник часто уражується вовчком, дуже небезпечною хворобою, яка свого часу знищила майже всі посіви в колишньому СРСР. Час від часу з’являються нові раси вовчка, тому селекціонери працюють над цією проблемою і надалі. В Україні всі гібриди та сорти соняшнику стійкі проти рас вовчка, що існують нині.
В інших країнах є свої раси вовчка, відповідно гібриди соняшнику, завезені з Бельгії чи Югославії, які забезпечені стійкістю проти місцевих рас вовчка, можуть зазнавати ураження українськими расами цієї хвороби. Деякі українські фермери, не знаючи цього, мають чимало проблем на своїх полях. Слід відзначити, що закордонні фірми пропонують насіння разом з технологіями і препаратами по догляду за посівами. Це дає змогу вирощувати культуру комплексно і бути застрахованим від багатьох обставин.
Середньостиглі та середньоранні форми соняшнику відрізняються високою продуктивністю рослин і значним вмістом олії у насінні. Рослини заввишки 145-200 см, насінини чорні або темно-сірі з ледь помітними смужками грифельного відтінку, з темними смужками на ребрах. Більшість присутніх на ринку гібридів та сортів стійкі проти вовчка та соняшникової молі.
Ранньостиглі гібриди та сорти, як правило, дещо поступаються середньостиглим і середньораннім за врожайністю та олійністю насіння. Висота рослин у них сягає 130-160 см. В умовах України вони дозрівають на 6-10 днів раніше, ніж середньостиглі.
Скоростиглі сорти і гібриди поступаються ранньостиглим і середньостиглим за врожайністю і олійністю насіння. Висота рослин у них становить 110-140 см. В умовах України вони дозрівають на 10-12 днів раніше ранньостиглих форм. Відносно короткий вегетаційний період скоростиглих типів дає можливість вирощувати їх на півдні України у повторних посівах в умовах зрошення.
Практичний досвід (Гаврилюк М. М., Салатенко В. Н., Чехов А. В., 2007 рік) засвідчує, що найбільший валовий збір насіння забезпечується тоді, коли в господарствах вирощують соняшник не одного, а двох-трьох сортів чи гібридів середньо- і ранньостиглих типів.
У південних районах частка середньостиглих гібридів має становити понад 60%, решта -- ранньостиглі; у північних скоростиглих -- 30-40%, раньостиглих -- 60- 70%.
Така комбінація сортів і гібридів дає можливість не тільки більш ефективно використовувати екологічний потенціал регіону, попередити масові ураження хворобами (передусім білою та сірою гнилями), а й уникнути втрат насіння при збиранні, раціонально використовувати збиральну техніку і транспортні засоби.
Як свідчать результати впровадження гібридів вітчизняної селекції, вони навіть у жорстких умовах 2010 року показали добрі результати: у ТОВ «Семагро» Харківської області урожайність гібриду соняшнику Богун на площі 46 га становила 34 ц/га; у НВФ «Хелпагро», що на Харківщині, гібрид соняшнику Квін на площі 30 га забезпечив 36 ц/га, у ПСП «ім. Тараса Шевченка» Кіровоградської області урожайності гібриду соняшнику Ясон на площі 120 га сягала 30,5 ц/га, гібриду соняшнику Богун на площі 180 га -- 29 ц/га.
 
Дотримання технології забезпечить прибуток
Найбільш придатними для вирощування соняшнику є чорноземи, каштанові та сірі лісові ґрунти. Погано росте він на піщаних і солонцюватих і ґрунтах важкого механічного складу, які повільно прогріваються.
Ця культура, хоча й вважається засухостійкою, однак для одержання високих урожаїв вимагає наявності певних запасів вологи в ґрунті. Коефіцієнт водоспоживання її становить 600. Найбільшу кількість вологи (близько 60% загальної кількості) соняшник використовує у період від початку утворення суцвіть до цвітіння, коли інтенсивно ростуть стебло й листя. У цей час рослини споживають вологу з підорних шарів ґрунту, а в посушливі роки -- навіть із глибини 100 см і більше.
Кращими попередниками соняшнику є озимі і колосові, задовільними -- кукурудза на силос і зерно, небажаними -- гречка, цукрові буряки, овочеві культури. Не рекомендується розміщувати соняшник після сої, гороху, квасолі, тому що передники можуть накопичувати інфекцію сірої й білої гнилей. Не допускається розміщення соняшнику після кукурудзи, при вирощуванні якої застосовували триазинові гербіциди, а також повернення соняшнику на попереднє місце раніше, ніж через 6-8 років.
Дотримання сівозміни дає змогу без додаткових витрат запобігати накопиченню у ґрунті інфекцій, хвороб та шкідників. При повторному розміщенні соняшнику його врожайність у Запорізькій області знижувалась у середньому на 6,9 ц/га, а олійність насіння -- на 1,1-3,2%.
 
 
Юрій НОСЕНКО, канд. с.-г. наук, УААН

Please publish modules in offcanvas position.