В осінній період створюються передумови формування майбутнього врожаю озимих культур. Тому першочерговою умовою є організаційно-господарські й агротехнічні прийоми. Істотне значення має освоєння сівозмін із правильним чергуванням культур, добір сортів з урахуванням їх особливостей, оптимізація систем обробітку ґрунту та удобрення тощо.

- Понеділок, 29 січня 2018 12:54

Коли у посівах непрохані гості

В Україні шкідники щороку пошкоджують пшеницю та забирають від 10 до 30% урожаю сільськогосподарських культур і значно погіршують її якість.

Степова зона займає майже половину площі всіх орних земель України. Добрива там застосовують на зрошуваних і неполивних землях. Ефективність їх у Степу, на відміну від інших зон, передусім залежить від забезпечення рослин вологою.

Забур’яненість посівів продовжує залишатися однією із найбільших проблем в аграрному виробництві. Внаслідок неефективного здійснення заходів контролю бур’янів сільськогосподарські виробники зерна втрачали 10–20% урожаю, а на надміру засмічених площах ці втрати збільшувалися в 1,5–2,0 разів.

У сучасних умовах при вирощуванні пшениці озимої поширення набуває мілкий мульчувальний обробіток ґрунту, який не призводить до перевертання орного шару та залишає на його поверхні побічну продукцію попередника.

Українські дослідники відмічають, що в умовах теплої, вологої і тривалої осені, якщо складаються сприятливі передумови для проростання бур’янів, осіння обробка гербіцидами посівів пшениці озимої не поступається за ефективністю весняній. Вивчаючи міжнародний досвід, зокрема на півдні Німеччини, за сприятливих погодних умов також рекомендовані ранні осінні обробки посівів препаратами.

Інтегрований захист пшениці від кореневих гнилей дозволяє закласти потужний фундамент для запланованих показників урожайності.

- Вівторок, 15 серпня 2017 16:06

Шкідники зернових колосових культур

Природно-кліматичні умови та родючі землі України сприяють вирощуванню всіх зернових культур і дозволяють отримувати високоякісне продовольче зерно в обсягах, достатніх для забезпечення внутрішніх потреб і формування експортного потенціалу.

О.БАШТА, канд. біолог. наук,
Дмитро ГЕНТОШ, канд. с.-г. наук,
К. ДВОРАК, магістр 1 року навчання, Національний університет біоресурсів і природокористування України
Чорний зародок - інфекційна хвороба багатьох культурних і диких злаків, яка спричиняється не одним певним збудником, а багатьма мікроорганізмами.
Хвороба відмічена в 1901 році в Італії Пегліоном під назвою «puntatura», в 1911 році описана на території Сполучених Штатів Північної Америки Боллеєм під назвою «black point» і в 1920-му на території Африки під назвою «mouchetage». На пшениці хвороба вперше була описана в СРСР в 1932 році Зіллінг, яка відзначила найбільш характерні її ознаки - почорніння або побуріння оболонки зерна в зоні зародка. У зв'язку з цим захворювання отримало своєрідну назву - чорний зародок.
За літературними даними найчастіше збудниками чорного зародку є гриби з родів Alternaria(A. аlternata (Fr ) Keissler) Helminthosporium sativum (син. Bipolaris sorokiniana Shoemaker), а також супутні Fusarium, Penіcillium, Cladosporim і бактерії.

Please publish modules in offcanvas position.