Сучасні умови господарювання характеризуються збільшенням витрат на виробництво озимих зернових культур, проблемами з логістикою та збутом урожаю, а також низькою ціною їх реалізації на ринку. Щоб забезпечити беззбитковість і прибутковість, сільгоспвиробникам регіону важливо знати очікувані розрахункові показники собівартості виробництва зерна озимих зернових культур за різних рівнів урожайності та цін на ресурси.

Осінь - це час формування майбутнього врожаю озимих культур. І саме зараз важливого значення набуває здійснення організаційно-господарських і агротехнологічних заходів, зокрема, застосування сівозміни з правильним чергуванням культур, добір сортів з урахуванням їх особливостей, оптимізація систем обробітку ґрунту та удобрення, підготовка високоякісного насіння, вибір строків і способів сівби тощо.

Розглянувши методологічні підходи використання підживлення як одного з основних агротехнічних прийомів весняного догляду за посівами озимої пшениці, спробуємо вибудувати систему його застосування.

Існують методи теоретичного розрахунку оптимальної щільності продуктивного стеблостою за приходом ФАР, вологозабезпеченістю, активністю та площею фотосинтезувальної поверхні посіву.

Ефективний захист озимих зернових від хвороб буде успішним лише за умов, коли заходи восени будуть направлені передусім на радикальне обмеження або знищення джерела інфекції, блокування або уповільнення шляхів поширення інфекції у період початку вегетації рослин.

Раз у 4-5 років в Україні через несприятливу погоду вимерзає до 30% озимої пшениці. Ще більше від цього страждає озимий ячмінь, більшість сортів якого взагалі не рекомендують сіяти на півдні країни. Поле, що вимерзло — це втрата посівного матеріалу, витрати на додатковий обробіток поля та пізні строки посіву ярих, що зменшить їх урожайність. Вимерзле поле — це дорого. Перезимівля залежить від погоди, а та, своєю чергою, від небесної канцелярії. Однак не лише погода визначає перезимівлю, і доки на небесну канцелярію аграрії не мають впливу, варто звернути увагу на ті фактори, якими ми можемо керувати.

Віктор КОСТРОМІТІН, доктор с.-г. наук, професор, головний науковий співробітник