Як свідчать багаторічні дані, нестача гумусу у ґрунтах, особливо бідних дерново-підзолистих, робить їх малопридатними для сільськогосподарського використання. Водночас підвищення його вмісту гумусу на один відсоток збільшує продуктивність сівозміни до 25%.

Такий баланс гумусу виникає тоді, коли процеси розкладання органічної речовини та її утворення в ґрунті урівноважені. Якщо розкладання перевищує накопичення, то відбувається втрата гумусу, що призводить до зниження родючості ґрунтів.

Органічні речовини ґрунту і її головна складова — гумус — основні показники родючості ґрунту.

У гонитві за урожаєм, а відтак, за прибутком, сільгоспвиробники досить часто застосовують різні засоби й технології, які, на жаль, не завжди добре позначаються і на самому урожаї та якості, і на грунті, де рослини культивувалися. Проте наука не стоїть на місці і пропонує все нові підходи й шляхи вирішення агрономічних питань. Гумати – яскравий приклад цього.