Перший листопадовий сніг у Києві аграрна спільнота зустріла на науково-практичній конференції «Агрохімія та насіння 2018», яку організувала компанія «ПроАгро». А кому снігові затори завадили доїхати — ті могли спостерігати за перебігом дискусій на своїх смартфонах і комп’ютерах в Інтернет-спільноті Youtube.

Озиме жито як хлібна культура дуже цінне і займає другу позицію після пшениці. Хоча, як відомо, за корисними якостями остання навіть поступається житу. Воно багате вуглеводами, жирами і вітамінами. Також досить великі можливості є для виробництва із зерна та біомаси жита крохмалю, спирту, біоенергії, комбікорму, а також кондитерських виробів.

Якщо гроші є, а врожайність не приносить неприємних сюрпризів, то агрономи господарств не вельми собі ламають голову щодо специфіки підживлення посівів. Треба — то треба: 300 кг нітроамофоски розкидачем восени, потім стільки ж селітри навесні, центнера півтора карбаміду і ще кілограмів 70 діамофоски в рядок… Гіперболізуємо, звичайно, та із міндобривами останнім часом якось не дуже виходить. І дорожчають вони, і дефіцит на якісні добрива, і прибутки аграріїв падають внаслідок очевидних природних пертурбацій. Простіше кажучи, ця стаття витрат занадто сильно почала впливати на рентабельність.

Як не лише заробляти, а й при тому економити на добривах і покращувати ґрунт? Нічого видумувати не треба, вважає фермер Анатолій Бойко, який господарює у Яготинському районі Київщини. Ще наші предки вирощували горох. Після нього будь-яка культура матиме досить азоту у ґрунті й чудові умови для свого розвитку.

В умовах Кіровоградщини варто ретельно розраховувати внесення макро- та мікродобрив, зважати на потребу застосування органічних.

Сучасні технології швидкими темпами входять у сільське господарство України. Здається, тільки вчора ми навчилися користуватися комп’ютером, а сьогодні вони (в тому чи іншому вигляді) дають нам підказки й допомагають керувати полем і контролювати ріст та розвиток культур. Поступово господарства впроваджують інновації. Можливо, причиною цього стала скрутна економічна ситуація і необхідність шукати шляхи оптимізації виробництва, зменшення собівартості вирощеної продукції. Факт залишається фактом: впровадження точного землеробства йде поступово, але невідворотно…

Завдяки використанню систем дозування добрив, насіння та пестицидів аграрії зменшують витрати на вирощування сільгосппродукції до 15% на кожну одиницю!

Найефективнішою є система застосування добрив, у якій передбачається внесення підстилкового гною під попередник, а мінеральних у розрахункових дозах — під озиму пшеницю.

Мінеральні добрива нині в дефіциті. Чи вистачить їх хоча б на осінню посівну? Чи будуть вони дорожчати? Як виглядають українські виробники міндобрив у порівнянні із зарубіжними? Чи матимемо міндобрив у достатній кількості на осінню посівну? На ці питання шукали відповідь в Українській аграрній конфедерації.

Останніх 5 років особливою популярністю серед аграріїв користуються технології внесення аміачної води та КАС, оскільки такі види добрив є в рази ефективнішими, ніж використання сухих мінеральних. Відповідно й аплікатори із внесення аміачної води та КАС є важливою частиною причіпного обладнання тракторного парку кожного фермера.