Сучасні технології вирощування бобових мають базуватися на керуванні процесами забезпечення високої зернової продуктивності та якості зерна й спрямовуватися на максимальне використання біологічного потенціалу продуктивності культури.

Сапропель у перекладі з давньогрецької — мул, що гниє, це органо-мінеральні донні відкладання прісноводних водойм, що за тривалого періоду утворилися внаслідок розкладання рослин і тваринних організмів або з привнесеними у проточні озера органічними залишками. За своїми властивостями він наближений до торфу й часто залягає під шаром торфу.

В умовах економічної кризи та необхідності стабілізації виробництва продукції рослинництва різко зростає роль науково обґрунтованого чергування культур у сівозміні.

Соняшник — культура інтенсивного мінерального живлення, а тому технологія вирощування його вимоглива до запасів поживних речовин у грунті. Через це його розміщують на найкращих грунтах лісостепової і степової зон України після кращих попередників, якими є озима пшениця, що її вирощують по чорних та зайнятих парах, кукурудза на силос та зернобобові культури.

Для озимого ріпаку є характерним високий рівень споживання всіх елементів живлення. Для утворення 1 т насіння і, відповідно, кількості листостеблової маси ця культура виносить з урожаєм 50–60 кг азоту, 25–30 — фосфору та 40–60 кг калію. Саме цей показник пропонується брати для розрахунку оптимальних доз мінеральних добрив. Однак, на наш погляд, використання арифметичних розрахунків для визначення доз мінеральних добрив — це шлях до фіаско.

Керівника господарства, який цікавиться вирощуванням органічної продукції рослинництва, природно цікавлять не лише очікувані прибутки та труднощі сертифікації, але і власне сама технологія вирощування. Окремо постає тема мінерального живлення посівів, оскільки, як відомо, майже усі види широко вживаних міндобрив в органічному рослинництві використовувати не можна.

Добрива із вмістом гумінових кислот часто потрапляють в Україну з-за кордону: Німеччини, Іспанії, Туреччини, Словенії, США, Китаю. Але й вітчизняні препарати не поступаються якістю закордонним. Наприклад, сьогодні все більшої актуальності набирають засоби, виготовлені із золи різних сільськогосподарських культур, виробництво яких уже налагоджене в Україні.

Серед способів застосування мікродобрив найбільш економічними й ефективними є передпосівна обробка насіння та позакореневе підживлення рослин, що вегетують. Оброблений мікродобривами посівний матеріал підвищує енергію схожості, стає більш стійким проти грибкових та бактеріальних хвороб.

На початку осені традиційно постає питання мінерального живлення рослин наступного сезону. Добрива дорогі, а грошей у більшості агровиробників через низькі ціни на зерно минулого року та цьогорічну посуху катма. До того ж додаються цілком очевидні побоювання, що сенсу вносити багато добрив немає — все одно у рослин не вистачить вологи, щоб їх повноцінно та вчасно засвоїти…

Позакореневе підживлення та стимуляція розвитку полуниць після її збирання суттєво впливають на формування та розвиток квіткової бруньки на наступний рік. Хоч полуниць в основному і не дають врожаю вже наприкінці літа чи на початку осені, все ж це важливий період для рослин, і саме в цей час починається наступний цикл розвитку рослини й закладаються основи врожаю майбутнього сезону.