Обсяг світового виробництва овочів і баштанних культур, за даними ФАО ООН, становить 1150 млн тонн. Причому за останні 16 років площі посіву овочевих культур збільшилася з 34,2 до 58,2 млн гектарів, а підвищення врожайності — на 25%. Найбільшим виробником овочів є Китай, частка якого становить 50% у світовому виробництві. Щодо України, то тут ситуація неоднозначна. Адже з року в рік значні коливання в ціні, площах сівби та попиту різних овочевих культур призводить до непередбачуваних економічних результатів.

Сучасні інформаційні технології дедалі більше проникають у повсякденне життя і різні сфери діяльності українців. Аграрна галузь економіки також не стоїть осторонь новітніх технологій, адже успішний розвиток аграрного виробництва потребує високої та ефективної системи землеробства.

Зрошення стрімко перетворюється на обов’язковий атрибут тих господарств, котрі працюють у степовій зоні та, головне, мають доступ до джерел води. Проте дедалі частіше зрошувальні установки різних типів монтуються у більш благополучних, з точки зору опадів, регіонах. До таких установок належать потужні дощувальні агрегати, розраховані на обслуговування декількох десятків чи сотень гектарів. Тим не менш, сегмент більш ощадливого (в плані витрати води) стрічкового краплинного зрошення також зростає. Причому не лише на овочевих плантаціях та насіннєвих посівах, але й на товарних площах.

Мабуть, усі українські й не лише українські агрономи помітили очевидний вплив кліматичних змін на технологію вирощування більшості культур. За деякими даними, південь поширився на північ на відстань до 400 км. Здебільшого, ці зміни негативно впливають на рослинництво, позаяк зумовлюють зміну усталених режимів зволоження ґрунту. Не додають аграріям оптимізму й почастішання суховіїв та аномально пізніх приморозків, які позаминулого сезону добряче пройшлися по кукурудзі. Відповідно, мусимо якось пристосовуватися, не покладаючись лишень на те, що видасться такий сприятливий рік, як 2018-й…

Для рослин вода має важливе значення, адже цитоплазма клітин на 85–90% складається із неї. Без води не відбуваються біохімічні процеси, припиняє­ться життєдіяльність рослинного організму. Вода необхідна рослині в усі періоди життя; при цьому якщо для проростання потреба становить 30–100% від маси насіння, то для утворення 1 г сухої речовини її необхідно 200–1000 г. Потреба рослин у воді залежить від ряду умов: біологічних особливостей самої культури, ґрунту, погоди, рівня живлення, агротехнічних та меліоративних заходів.

 Завдяки моделюванню режиму зрошення на рівні сівозміни можна створити економні графіки поливу для кожної сільгоспкультури, заощадивши 10–17% поливної води.

Штучне зрошення посівів сільгоспкультур: типи дощувальних установок, особливості їх експлуатації та доцільність цієї технології загалом.

На нещодавній конференції «Насіння і агрохімія 2018» ми познайомилися із Володимиром Войніковим, керівником компанії «Войніков і К°». Живе він у Бердянську.

Отримати якісне насіння без поливу майже неможливо, особливо коли йдеться про Південь України. Тому дбайливі господарі вводять у дію системи зрошення. Ми оглянули, як працюють потужні сучасні дощувальні системи на Приазов’ї, у Мангушському районі Донецької області.

Використання дощувальної техніки з забором води від гідрантів закритої зрошувальної системи дозволяє якісно удосконалити зрошення сільгоспкультур.