agro business 160 160

- Середа, 20 травня 2020 12:07

З чого заготовити корм

За виходом кормових одиниць і виготовлених кормів не на багато поступаються кукурудзі багаторічні трави — люцерна й еспарцет. Проте величина виходу кормових одиниць і корму з одиниці площі та собівартості виготовлених кормів варіює у широкому діапазоні залежно від напряму використання посівів багаторічних бобових трав.

Люцерна є традиційною кормовою культурою для України і має тривалу історію використання у різних регіонах світу. Передовими країнами за масштабами посівів люцерни є США, Аргентина, Канада, Італія, Австралія, Китай, Франція, Румунія, Болгарія. В Україні, на жаль, посіви цієї культури протягом останніх 10 років є незначними.

Якщо господарство займає­ться не тільки землеробством, а й тваринництвом, то йому не обійтися без якісного прес-підбирача для заготівлі кормів та підстилки, а також в окремих випадках і палива. Ця технологічна операція відноситься до розряду тих завдань у сільському господарстві, які вкрай необхідно провести в стислі терміни і максимально якісно. Передусім, аби уникнути забруднення і зволоження кормів, а також зайвих витрат під час транспортування. Ясна річ, відразу ж здійснивши лущення стерні чи прямий висів.

З урахуванням тривалості періоду використання консервованих кормів, який у зоні Степу України за відсутності системи зрошення становить не менше 230 днів (а це з 1 вересня по 15 квітня), та складених раціонів за різних типів годівлі була розрахована необхідна кількість кормів і їх собівартість для групи дійних корів і на все поголів’я за сінажно-силосного малоконцентратного типу годівлі.

Окрасою «Силос-Саміту» був пасіонарний виступ Сергія Смоляна, головного лікаря ветеринарної медицини ТОВ «Україна» (Тернопільська обл.) під саме такою красномовною назвою. Доповідач у доволі гострій формі проаналізував вплив годівлі на стан здоров’я та продуктивності молочного стада, типові помилки у підготовці кормів, а також надав низку рекомендацій щодо поліпшення годівлі корів. Подаємо основні тези виступу Сергія Смоляна на «Силос-саміті».

На сьогодні тваринницька галузь перебуває у специфічній ситуації. З одного боку, заведено вести мову про її занепад та скорочення поголів’я, а з іншого, в Україні з’являється дедалі більше господарств, які розвивають цей напрям, орієнтуючись на найсучасніші технології. Це безпосередньо стосується завдання заготівлі кормів, вимоги до якості та продуктивності збирання яких суттєво зростають. І однією з них є використання по-справжньому ефективної техніки.

Як правило, сінаж — це консервований в анаеробних умовах корм, заготовлений із пров’яленої зеленої маси кормових культур. Оскільки для нього потрібні дорожчі, ніж для силосу, герметичні сховища, то для його приготування використовують найбільш високо цінні трави: люцерну, конюшину, кострицю безосту, тимофіївку.

Принциповою особливістю вирощування кукурудзи на силос, на відміну від зеленого конвеєру, є менша густота стеблостою. Збирають її у першому варіанті у фазі молочно-воскової і воскової стиглості, тоді як на зелений корм — до фази молочної стиглості.

Плануючи основний обробіток ґрунту під кормові культури, обов’язково слід враховувати його тип, погодно-кліматичні умови, рельєф місцевості, попередники і ступінь забур’яненості поля.

- П'ятниця, 20 вересня 2019 14:47

Тюкозахват для сіна та соломи

У технологічному ланцюжку заготівлі кормів є допоміжне обладнання, яке дозволяє з легкістю вантажити солому і сіно, запресовані в акуратні циліндри чи паралелепіпеди — це захвати для тюків. Їх виготовляють як відомі зарубіжні машинобудівні компанії, так і українські заводи.

Please publish modules in offcanvas position.