Забур’яненість посівів — один із найсерйозніших чинників впливу на врожайність озимої пшениці. Це може призвести до втрати від 15% до 50% врожаю вже на стадії відновлення весняної вегетації. Саме тому гербіцидний захист озимої пшениці в період кущення до виходу в трубку є своєрідним Рубіконом для агронома.

У багатьох господарствах за ідеальних погодних умов азотне підживлення посівів озимих культур провадять одразу ж після сходження снігу, використовуючи зимову вологу, бо без неї азот у ґрунті не працює — лежить на поверхні й не доходить до кореневої системи. У тих регіонах, де не очікується опадів, підгодівлю здійснюють по ще замерзлому ґрунті. Звісна річ, є ризик втратити до 50% азотних добрив, однак якщо їх не внести взагалі, то за умов подальшої посухи недобір урожаю може бути значущим.

Фосфор є одним із найдефіцитніших для рослин елементів живлення, проте від його нормального засвоєння безпосередньо залежить нормальний розвиток кореневої системи.

Аміачна селітра і карбамід до сьогодні є і залишаються класними простими добривами, кожне з яких дає змогу виконати чітке агрономічне завдання за конкретних грунтово-кліматичних умов.

З огляду на чергову суху осінь та знову ж таки чергову нетипову зиму навесні агрономові нудьгувати не доведеться. Традиційне ранньовесняне підживлення посівів озимини азотними добривами набуває особливої ваги. Річ у тім, що без нормального азотного живлення годі сподіватися на високу врожайність та висококласне зерно. Поряд із тим вологи на полях мало, і розраховувати на ефективність традиційного підживлення по мерзлоталому ґрунту не доводиться.

Догляд за посівами озимини у ранньовесняний період повинен базуватись на врахуванні стану рослин, який значною мірою залежить від строків відновлення вегетації та погодних умов цього періоду.

Застосування гумату калію — недороге та ефективне рішення підтримати посіви озимої пшениці під час відновлення весняної вегетації.

У середньому за роки наших досліджень сирої клейковини в зерні неудобрених рослин сорту Кольчуга містилося на 6,1 відносних відсотків (в. в.) менше, порівнюючи з фоновим унесенням мінеральних добрив у дозі N₃₀P₃₀ до сівби. Проведення позакореневих підживлень посівів в основні періоди вегетації рослин пшениці озимої по зазначеному фону удобрення сприяло збільшенню вмісту клейковини на 7–11,5 в. в. проти контролю.

Для одержання високопродуктивних посівів пшениці озимої потрібно насамперед забезпечити оптимальні умови для росту й розвитку рослин у період вегетації.

Високий і стабільний урожай високоякісного зерна пшениці можна отримати, тільки вирощуючи високопродуктивні, адаптовані до екологічних, несприятливих умов (посуха, морози, хвороби), з високим генетичним потенціалом якості зерна сорти озимої пшениці. Велике значення має також придатність сортів для ефективного застосування сучасних технологій.