В останні роки селекціонери наукових установ Національної академії аграрних наук України створили низку сортів типово озимих і дворучок, які виділяються не лише підвищеною морозо- і зимостійкістю, або жаро- і посухостійкістю, а й більшою стійкістю до вилягання та поширених хвороб, потенціал продуктивності яких становить 5–7 т/га.
Аміачна селітра і карбамід до сьогодні є і залишаються класними простими добривами, кожне з яких дає змогу виконати чітке агрономічне завдання за конкретних грунтово-кліматичних умов.
Озимі культури є основою формування і підтримання на належному рівні продовольчого, кормового й експортного балансу держави. Для одержання високих урожаїв озимих зернових культур потрібна своєчасна підготовка ґрунту, внесення добрив і сівба в оптимальні строки.
Попередження втрат врожаю пшениці від вірусних захворювань є важким завданням. Прямі способи знищення вірусів відсутні, взаємини між рослинами-господарями, вірусами і їх переносниками надзвичайно складні і постійно змінюються під впливом різних факторів.
Віруси, що уражують зернові культури, представлені різноманітними видами, які різко відрізняються між собою за способами поширення в агробіоценозах і пристосованості до виживання у природних осередках. Крім того, вони характеризуються високою шкідливістю.
Із зернових культур до умов вирощування найвимогливіша озима пшениця. Недопустимо сіяти озиму пшеницю після стернових (пшениця, жито, ячмінь). Вони знижують урожай культури, погіршують фітосанітарний стан посівів.
Ячмінь порівняно з іншими зерновими — найвибагливіша щодо родючості ґрунту культура. Це зумовлюється інтенсивним нагромадженням органічної речовини за порівняно короткий час та відносно слаборозвиненою кореневою системою.