Надмірно висушує ґрунт і знищує його родючість — це розповсюджений стереотип про соняшник. Навпаки, варто шукати шляхи підвищення апетиту культури до поживних речовин.
Найінтенсивніше надходження основних елементів живлення у рослин ячменю ярого відбувається за досить короткий проміжок часу — від фази кущіння до колосіння (26–28 діб). За цей період рослини споживають 42–46% азоту, 61–64 — фосфору і 64–74% — калію. У фазі колосіння практично завершується поглинання калію, фосфору споживається 90%, азоту — 80% загального винесення їх урожаєм.
Значення гороху важко переоцінити, адже ця зернобобова рослина є безцінним джерелом білка, вуглеводів, жиру, зольних речовин, корисних мікроелементів. Його використовують як у харчовій промисловості, так і у тваринництві (як прекрасний корм для тварин, який вважається навіть кращим за зерновий, тому що містить більше білка і є поживнішим).
Мінеральне підживлення посівів кукурудзи — тема доволі багатогранна і стосується трьох ключових аспектів проблеми. Перший — час та спосіб внесення азотних добрив, другий — види, які при цьому використовуються. І, нарешті, третій — налагодження нормального мікроелементного «харчування» цієї культури.
Доступність мікроелементів для рослин обумовлюється наявністю їх рухомих сполук у ґрунті. Межею нестачі є вміст, що не перевищує для бору і цинку 0,3 мг/кг; кобальту 1,5; марганцю 140; молібдену 0,2 мг/кг ґрунту. Досить часто дефіцит того або іншого мікроелементу є лімітувальним фактором в отриманні високого врожаю. У результаті їх дії рослини стають стійкішими до несприятливих умов: посухи, низьких температур, ураження хворобами та шкідниками. Застосування деяких мікроелементів дає можливість прискорити строки дозрівання сільськогосподарських культур.
Юліан БОЖЕДАНЕВИЧ, спеціально для «АС»