В історії землеробства зелене добриво відоме більш як 3 тис. років. У перекладі з латинської мови «сидерація» тлумачиться як «променевий», тобто добриво, яке можна одержати шляхом перетворення сонячної енергії зеленими рослинами. Це санітар ґрунту.
Час переводити сидерати із категорії «бажаного» до «гостро необхідного»
Сидерати можна сіяти як навесні, так і восени: у цей час їх висівати навіть більш результативно — «зелене добриво» виконує, крім інших, функцію мульчі на зиму, захищаючи землю від промерзання.
У структурі посівних площ кормового клину багаторічні трави повинні займати 50%, кукурудза на зелений корм і силос у змішаних посівах — 30%, однорічні — 14%, кормові коренеплоди — 6%.
Останніми роками органіка потрапляє у ґрунт переважно з рослин, зокрема з рослинних решток, оскільки внесення гною на полях є практично повністю відсутнім.
Агропромислове навантаження на ґрунти в Україні — одне з найвищих у світі. Рівень розораності території країни становить 55%, а сільськогосподарських угідь — майже 80%. Інтенсивний антропогенний вплив на ґрунтове середовище призводить до його деградації. Потребують удосконалення сучасні технології механізованого обробітку ґрунту.
Екологічний ефект від застосування зелених добрив проявляється у їх здатності знезаражувати ґрунт від патогенної мікрофлори. Адже унаслідок приорювання органічної маси у ґрунті зростає активність великої групи сапрофітних мікроорганізмів, які є антагоністами багатьох збудників хвороб.
Кліматичні зміни, що відбуваються внаслідок глобального потепління, та закономірна обмеженість ресурсів спонукають людство до пошуку адекватних заходів із розробки нових технологій виробництва продуктів для життя. Певною мірою це стосується й галузі землеробства. Одним із шляхів у таких умовах є зміна пріоритетів щодо вже відомих та залучення у виробництво нових недооцінених рослин.