Останнім часом у багатьох країнах світу, незважаючи на широкі можливості застосування агрохімікатів під час вирощування сільськогосподарських культур, надається пріоритетне значення використанню мікробних препаратів.
Корми для свійської птиці, у тому числі й страусів, для свиней і корів, коней і риб, і навіть для овець і верблюдів будуть кращими, якщо додавати у них сою. А ще ліпше — не просту, а спеціальним чином оброблену тостовану експандовану повножирову.
Соя — культура, що займає провідні позиції в аграріїв, її вирощуванням займаються численні господарства в Україні.
Азотне живлення гороху та сої — це ключовий момент, від якого залежить буквально все.
Знаючи певні вимоги та правила щодо збирання та зберігання основних зернових культур, можна уникнути суттєвих втрат урожаїв.
Основний обробіток ґрунту під сою має важливе значення, адже в добре аерованому та розпушеному ґрунті інтенсивніше відбуваються процеси азотфіксації бульбочковими бактеріями.
Для підвищення конкурентоспроможності сої до бур’янів необхідно дотримуватися оптимальних строків сівби, забезпечити високий агрофон, що підсилюватиме темпи росту рослин культури.
Заборонений плід, як відомо, завжди солодший. Надто, коли мова йде про те, аби заощадити на вирощуванні якоїсь культури, знизивши при цьому ризики. Свого часу генно-модифікована соя упевнено зайшла до українського аграрного сектору (звісно, напівпідпільно), а відсоток її поширення відносно нормальної зростав як на дріжджах. Однак сьогодні маємо констатувати те, що традиційні сорти сої повертають свої позиції, і справа тут навіть не у законослухняності аграріїв, а в елементарних економічних розрахунках.
Як правильно організувати внесення мінеральних добрив провідної бобової культури.
Бур’яни досить суттєво обмежують продуктивність сої. Особливої шкоди завдають ті, що з’являються одночасно зі сходами культури.