Гречку краще розміщувати на родючих, чистих від бур’янів полях, із реакцією ґрунтового розчину рН — 5,5–6,5. Сіяти її в зоні Лісостепу доцільно після пшениці озимої, буряків цукрових, кукурудзи, зернобобових. Гречка є добрим попередником для інших культур у сівозміні. За даними науковців науково-дослідного Інституту круп’яних культур ім. О. Алексеєвої Подільського державного аграрно-технічного університету, висіяні після неї колосові менше уражуються кореневими гнилями. Гречка сприяє поліпшенню агрофізичних властивостей ґрунту, істотно знижує його щільність.

Гречка — цінна круп’яна і медоносна культура, яка має велике народногосподарське значення, з неї виготовляють крупи та борошно. Технологія виробництва цієї культури є майже безвідходною. Порівняно з іншими зерновими та круп’яними культурами сучасні сорти гречки не формують високої урожайності.

Строки сівби є вирішальним фактором у формуванні врожайності. П. М. Демиденко стверджує, що урожай гречки змінюється залежно від погодних умов, років вирощування та строку сівби. Встановлено кореляційний зв’язок між урожайністю і погодним фактором, який виявляється у критичний період розвитку культури — у фази цвітіння-плодоутворення. За температури, яка перевищує оптимум у цей період, урожайність знижується, тому що у суху і жарку погоду нектарність і, відповідно, ефективність запилення та запліднення різко падають.