Оптимальною глибиною сівби насіння ярої пшениці є максимальна, за якої епікотиль, ледве рушивши у ріст, тут же його зупиняє.
У переважній більшості випадків ярі зернові, такі як пшениця, ячмінь і тритикале, використовують для пересіву площі під озимими культурами, що перебувають у незадовільному стані. Також ці культури іноді використовують на тих полях, де через певні причини належним чином не обробляли ґрунт з осені.
Пшениця яра характеризується підвищеною вимогливістю до умов вирощування, досить чутлива до високої агротехніки і застосування мінеральних добрив. Сучасні сорти пшениці ярої за продуктивністю не поступаються іншим зерновим культурам.
Зерновий клин України становить приблизно 15–15,5 млн га (55–57%) у структурі посівних площ, з них під ярі зернові культури щорічно відводиться 7,0–7,5 млн га.
Пошкоджені або загиблі посіви озимини пересівають, як правило, ярим ячменем або кукурудзою, що призводить до дефіциту продовольчого зерна. Одним із шляхів зменшення ризику його недобору є розширення площ посіву ярої пшениці новими високопродуктивними сортами, здатними конкурувати з ярим ячменем.