У цій статті пропонуємо структурний опис програм страхування озимих сільськогосподарських культур, за якими договір страхування можна буде оформити в найближчі три місяці. Також, ґрунтуючись на власному досвіді, ми зробили спробу порівняти продукти агрострахування, що, сподіваємося, сільгоспвиробнику допоможе зробити правильний вибір не лише страхової компанії, але й оптимальних умов страхування.
Застрахувати посіви озимих сільгоспкультур можна за такими програмами:
1. Комплексне страхування посівів озимих сільгоспкультур (повна загибель після перезимівлі).
2. Комплексне страхування посівів озимих сільгоспкультур (недобір урожаю на повний цикл вирощування). Варіант 1.
3. Комплексне страхування посівів озимих сільгоспкультур (недобір урожаю на повний цикл вирощування). Варіант 2.
Розглянемо кожну з пропонованих програм окремо та більш детально:
Основні риси страхування за програмою «Комплексне страхування посівів озимих сільгоспкультур» (Повна загибель після перезимівлі)
1. Страхуються посіви озимої пшениці, озимого жита, озимого тритикале, озимого ячменю, озимого ріпаку та озимої гірчиці.
2. Страхове відшкодування здійснюється за умови загибелі більш ніж 50-70% сходів на конкретному полі після відновлення вегетації весною. Страхувальник (той, хто користується послугами зі страхування - ред.) приймає рішення про припинення робіт на цьому полі, здійснює його культивацію. Страховик (той, хто надає послуги зі страхування - ред.) відшкодовує фактично понесені витрати на сівбу і вирощування культури, отримані до моменту відновлення її вегетації весною.
3. Страхова сума визначена у розмірі планових прямих витрат на посів і вирощування культури, понесених до моменту відновлення вегетації. До складу прямих витрат включаються:
- витрати на посівний матеріал;
- витрати на засоби захисту рослин;
- витрати на добрива;
- витрати на паливо;
- витрати на заробітну плату робітникам.
За бажанням аграрія можуть бути застраховані інші витрати, які повинні заздалегідь бути документально підтверджені й узгоджені зі страховиком.
4. Страхування проводиться від всіх погодних явищ, які можуть призвести до невідновлення вегетації весною, а також від явищ епіфітотії і злочинних дій осіб, непов'язаних зі страхувальником трудовими/родинними відносинами (підпал, крадіжка, навмисне пошкодження посівів).
5. Франшиза застосовується до страхової суми для кожного поля або по господарству, чи групі господарств.
6. Період страхування: від моменту прийняття страховиком сходів перед входом їх у зиму і до відновлення вегетації весною, але не пізніше 30 квітня.
7. Обов'язковий передстраховий огляд полів і оцінка збитку.
8. Остання дата подачі заяв на страхування - 15 листопада.
ПРИКЛАД:
Страхувальник застрахував посіви озимої пшениці, площею 400 га, всього 5 полів: три поля по 100 га, і відповідно два - 30 га і 70 га. Він показав, що його витрати становили 1000 грн на 1 га. Сільгоспвиробник вибрав тариф, виходячи з франшизи в 20% по полю. Тариф сягав 3,5%. Таким чином, страхова сума становила 400 х 1000 = 400 000 грн. Сума страхового платежу - 400000 х 3,5% = 14 000 грн.
Протягом зими були явища, які могли призвести до збитків. У кожному випадку Страхувальник вчасно сповіщав Страховика про можливу страхову подію і так само отримував необхідні довідки на найближчій метеостанції.
У середині квітня, після відновлення вегетації, Страхувальник здійснив огляд своїх полів і прийшов до висновку, що на полі, площею 30 га і на одному з полів, площею 100 га, щільність сходів виявилася близько 25% від початкової щільності, і вирішив зробити культивацію усіх угідь. Культивація була підтверджена відповідними актами виконаних робіт і фотографіями полів.
До виплати Страхувальнику відшкодування:
- по полю площею100 га: (100 га х 1000 грн) - 20% = 80 000 грн
- по полю площею 30 га: (30 га х 1000 грн) - 20% = 24 000 грн.
Основні риси страхування за програмою «Комплексне страхування посівів озимих сільгоспкультур (Недобір урожаю на повний цикл вирощування)». Варіант 1.
1. Страхуються посіви озимої пшениці, озимого жита, озимого тритикале, озимого ячменю, озимого ріпаку.
2. Страхове відшкодування здійснюється:
2.1. За умови загибелі більш ніж 50-70% сходів на конкретному полі від впливу застрахованих ризиків після відновлення вегетації весною, і Страхувальник вирішує про припинення робіт на цьому полі та здійснює його культивацію.
Страховик відшкодовує фактично понесені витрати:
- З ріпаку: на пересівання тією ж культурою, але в межах 20% страхової суми; при цьому Страхувальник зобов'язаний провести пересівання, щоб страхове покриття продовжувало діяти до збирання урожаю;
- Щодо інших озимих культур: на пересівання (підсіви) тією ж культурою, але в межах 20% страхової суми; при цьому Страхувальник на свій вибір може провести пересівання (підсіви) або продовжувати вирощувати культуру, чи використовувати поле для інших цілей, в тому числі знищити посіви, пересіяти іншою культурою (в останньому випадку страховик припиняє свій нагляд за такими полями, але при розрахунку страхового відшкодування приймається потенційна врожайність, визначена навесні).
В обох випадках договір страхування за цими полями продовжує діяти до збирання урожаю.
2.2. За умови отримання фактичної врожайності нижче застрахованої, у розмірі вартості недоотриманого врожаю. Страхове відшкодування остаточно розраховується і сплачується після факту збирання урожаю.
3. Страхова сума визначена у розмірі вартості врожаю, прийнятого на страхування. Вартість врожаю дорівнює добутку застрахованої врожайності на площу посівів і на договірну ціну 1 т сільгосппродукції. Застрахована врожайність визначається як середня по господарству (у заліковій вазі згідно з статформою 29-СГ) за останні 3-5 років. У разі відсутності статистики по господарству, за розрахунок застрахованої урожайності приймаються дані статистики району.
4. Страхування відбувається від усіх погодних явищ, які можуть призвести до невідновлення вегетації весною або недобру врожаю, а також від явищ епіфітотії і злочинних дій осіб, незв'язаних зі страхувальником трудовими/родинними відносинами (підпал, крадіжка, навмисне пошкодження посівів).
5. Франшиза застосовується до страхової суми по господарству або групи господарств.
6. Період страхування: від моменту прийняття страховиком сходів перед входом їх у зиму і до збирання урожаю, але не раніше чи пізніше загальноприйнятих термінів збирання.
7. Обов'язковий передстраховий огляд полів і оцінка збитку.
8. Остання дата подачі заяв на страхування - 15 листопада.
ПРИКЛАД:
Страхувальник застрахував урожай озимої пшениці площею 400 га, всього 5 полів: три поля по 100 га, і відповідно два площею 30 га і 70 га. Він показав, що його середня врожайність за 5 років була 3 т/га. Він вибрав тариф, виходячи з франшизи в 20% по господарству. Тариф сягав 5%. Таким чином, страхова сума при договірній ціні 1 500 грн/т становила 400га х 3т/га х 1500 грн = 1 800 000 грн. Сума страхового платежу - 1 800 000 х 5% = 90 000 грн.
Протягом зими виникали явища, що могли призвести до збитків. У кожному випадку Страхувальник вчасно сповіщав Страховика про можливу страхову подію і так само отримував необхідні довідки на найближчій метеостанції. У середині квітня, після відновлення вегетації, Страхувальник здійснив огляд своїх полів і прийшов до висновку, що на полі площею 30 га і на одному з полів площею 100 га щільність сходів виявилася близько 25% від початкової щільності, і прийняв рішення про те, щоб зробити культивацію цих угідь. Культивація була підтверджена відповідними актами виконаних робіт і фотографіями полів. Згодом усе пересіяв пшеницею, витрати становили 800 грн на 1 га (у межах 20% від страхової суми на 1 га). У травні була сильна посуха, що не дозволило налитися зерну і призвело до врожайності 2 т/га.
До виплати Страхувальнику відшкодування:
-витрати на пересівання по полях у 130 га: (130 га х 1000 грн) - 20% = 104 000 грн;
-недобір урожаю по господарству: 400 га х 1 500 грн х (3 т - 2т) = 600 000 грн;
-разом до виплати за вирахуванням франшизи (20%) = (104 000 + 600 000 - 1 800 000 х 20%) = 344 000 грн.
Основні риси страхування за програмою «Комплексне страхування посівів озимих сільгоспкультур (Недобір урожаю на повний цикл вирощування)». Варіант 2.
1. Страхуються посіви озимої пшениці, озимого жита, озимого тритикале, озимого ячменю, озимого ріпаку.
2. Страхове відшкодування здійснюється:
2.1. За умови загибелі більш ніж 50-70% сходів на конкретному полі від впливу застрахованих ризиків після відновлення вегетації весною. Страхувальник вирішує не продовжувати роботи на цьому полі та культивує його.
Страховик відшкодовує:
- 20-30% страхової суми в разі знищення поля або пересіву будь-якою ярою культурою;
- 10-15% страхової суми у випадку, якщо Страхувальник прийняв рішення продовжити вирощувати пошкоджені посіви.
В обох випадках договір страхування припиняє дію щодо цих полів.
Страхове відшкодування розраховується і сплачується після факту встановлення збитку навесні.
2.2. За умови отримання фактичної врожайності нижче застрахованої урожайності, у розмірі вартості недоотриманого врожаю.
3. Страхова сума визначена у розмірі вартості врожаю, прийнятого на страхування. Вартість врожаю дорівнює добутку застрахованої урожайності на площу посівів і на договірну ціну 1 т сільгосппродукції. Застрахована врожайність визначається як середня по господарству (у заліковій вазі згідно зі статформою 29-СГ) за останні 3-5 років помножена на рівень покриття. Рівень покриття - це аналог франшизи. Наприклад, якщо франшиза становить 30%, то рівень покриття - 70% (100% - 30%). У разі відсутності статистики по господарству за розрахунок застрахованої урожайності приймаються дані статистики району.
4. Страхування проводиться від усіх погодних явищ, які можуть призвести до невідновлення вегетації весною або недобору врожаю, а також від явищ епіфітотії і злочинних дій осіб, непов'язаних зі страхувальником трудовими/родинними відносинами (підпал, крадіжка, навмисне пошкодження посівів).
5. Франшиза не застосовується, тому середня урожайність вже занижена, шляхом множення на рівень покриття.
6. Період страхування: від моменту прийняття страховиком сходів перед входом їх у зиму і до збирання урожаю, але не раніше чи пізніше загальноприйнятих термінів збирання.
7. Обов'язковий передстраховий огляд полів і оцінка збитку.
8. Остання дата подачі заяв на страхування - 15 листопада.
ПРИКЛАД:
Страхувальник застрахував урожай озимої пшениці площею 400 га, всього 5 полів: три поля по 100 га, і два відповідно по 30 га і 70 га. Він показав, що його середня урожайність за 5 років була на рівні 3 т/га. Виробник обрав тариф, виходячи з рівня покриття у 80% по господарству і компенсації 30% від страхової суми в разі загибелі посівів після зими. Таким чином, застрахована врожайність становила 2,4 т/га (3 т/га х 80%), а тариф с- 8,5%. Страхова сума при договірній ціні 1 500 грн /т сягала 400 га х (3 т/га х 80%) х 1 500грн = 1 440 000 грн. Сума страхового платежу становила 1440000 х 8,5% = 122 400 грн.
Протягом зими виникали явища, які могли призвести до збитків. У кожному випадку Страхувальник вчасно сповіщав Страховика про можливу страхову подію і так само отримував необхідні довідки на найближчій метеостанції.
У середині квітня, після відновлення вегетації, Страхувальник справив огляд своїх полів і прийшов до висновку, що на полі площею 30 га і на одному з полів площею 100 га щільність сходів виявилася близько 25% від початкової щільності, і вирішив провести культивацію полів, яка відповідно була підтверджена відповідними актами виконаних робіт і фотографіями полів.
У травні була сильна посуха, що не дозволило налитися зерну і призвело до врожайності 2 т/га.
До виплати Страхувальнику відшкодування:
-виплата після збитку взимку по полях на площі 130 га: 130 га х 2,4т/га х 1500 грн х 30% = 140 400 грн;
-недобір урожаю по господарству: (400 га - 130 га) х 1 500 грн х (2,4 т – 2 т) = 162 000 грн;
-разом до виплати становить 140 400 + 162 000 = 302 400 грн.
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
продуктів страхування озимих сільгоспкультур
|
|
ЗА
|
ПРОТИ
|
|
Повна загибель після перезимівлі
|
Страхове відшкодування відповідає розміру фактично понесених витрат.
Найнижча вартість страхування у розрахунку на 1 га посівної площі.
Більш проста процедура визначення страхового випадку та розрахунку збитку.
Аграрій отримує страхове відшкодування, не чекаючи збирання врожаю.
Страхове відшкодування виплачується щодо загиблих полів, незважаючи на високу врожайність на інших площах.
Можна застосовувати франшизу до збитку по полю.
|
Займає багато часу узгодження зі страховою компанією і перевірка фактично понесених витрат (необхідні документи, що підтверджують витрати).
Труднощі з обґрунтуванням, а відповідно, зі страхуванням непрямих витрат (наприклад, амортизація сільгосптехніки).
Страхуються тільки витрати понесені до моменту відновлення вегетації (не страхується упущена вигода, інші витрати).
Страховка діє тільки до моменту відновлення вегетації, хоча може бути продовжена на термін до 31 травня. Аграрій може не встигнути оформити нову весняно-літню страховку від недобору врожаю, потрапивши при цьому вже під весняні ризики (заморозки, засуха тощо).
Сходи можуть бути пошкоджені і знаходитися у невизначеному стані. Якщо господарство вирішує вирощувати культуру далі, страхове відшкодування не виплачується. Крім того, проблематично буде вже страхувати недобір урожаю, виходячи з середньої урожайності.
Сільгоспвиробник не може отримати відшкодування, якщо загинула частина поля.
|
|
Недобір урожаю на повний цикл вирощування
(Варіант 1)
|
Страхувати можна як собівартість вирощування сільгосппродукції, так і вартість урожаю, включаючи прибуток.
Більші виплати страхового відшкодування. Страховка покриває більш катастрофічні для сільського господарства збитки.
Культури страхуються на весь цикл вирощування - немає розриву між осінньо-зимовим страхуванням і весняно-літнім.
У розрахунок збитків приймається будь-який вплив застрахованого ризику, в тому числі якщо навіть поле не повністю загинуло після зими, але вже є факт зниження урожайності (нижча щільність рослин).
Аграрій може отримати відшкодування, якщо загинула частина поля.
Страхове покриття продовжує діяти до збирання урожаю, незважаючи на факт пересіву, підсіву або рішення сільгоспвиробника продовжити вирощування культури (для зернових).
Додатково можна включати опцію страхування до моменту сівби від несходження через погану погоду, видування насіння тощо.
|
Дорожче страхування у розрахунку на 1 га посівної площі.
Не можна застосовувати франшизу до збитку по полю (оскільки немає офіційної статистики врожайності по кожному полю).
Складна процедура розрахунку фактичної врожайності, особливо у випадку наявності впливу нестрахових ризиків (наприклад, недотримання агротехнологій) або настання додаткових подій між проведенням експертизи страховиком і фактом повного збирання урожаю (наприклад, тривалих опадів, граду).
Аграрій зобов'язаний провести пересівання тією ж культурою після пошкодження взимку, якщо страхова компанія цього вимагає (з ріпаку).
Розмір збитку встановлюється і страхове відшкодування виплачується тільки після факту збирання врожаю.
Можуть виникати втрати деяких полів взимку, але через хорошу врожайність на решті площ страхове відшкодування через загибель взимку виплачено не буде.
|
|
Недобір урожаю на повний цикл вирощування (Варіант 2)
|
Страхувати можна як собівартість вирощування сільгосппродукції, так і вартість урожаю, включаючи прибуток.
Більші виплати страхового відшкодування. Страховка покриває більш катастрофічні для сільського господарства збитки.
Культури страхуються на весь цикл вирощування - немає розриву між осінньо-зимовим страхуванням і весняно-літнім.
У розрахунок збитків приймається будь-який вплив застрахованого ризику, в тому числі навіть якщо поле не повністю загинуло після зими, але вже є факт зниження урожайності (нижча щільність рослин).
Аграрій може отримати відшкодування, якщо загинула частина поля.
Проста і швидка процедура отримання страхового відшкодування у випадку загибелі посівів після зими (не потрібно документальне підтвердження витрат). Сільгоспвиробник отримує страхове відшкодування, не чекаючи збирання врожаю.
|
Дорожче страхування у розрахунку на 1 га посівної площі.
Не можна застосовувати франшизу до збитку по полю (оскільки немає офіційної статистики врожайності по кожному полю).
Складна процедура розрахунку фактичної урожайності, особливо в випадку наявності впливу нестрахових ризиків (наприклад, недотримання агротехнологій) або настання додаткових подій між проведенням експертизи страховиком і фактом повного збирання урожаю (наприклад, тривалих опадів, граду).
Поля, за якими було страхове відшкодування після перезимівлі, виключаються із подальшого покриття.
|
Як видно з порівняльної характеристики, агрострахування - досить складний і трудомісткий процес. Тому ми радимо аграріям не обмежуватися тільки вибором страховика, а й звертатися до страхового брокера, який детально роз'яснить переваги та недоліки програми, дасть об'єктивний аналіз розглянутих страхових компаній, відстежуватиме процес агрострахування (моніторинг погоди, своєчасні оплати, повідомлення про страхові випадки, контроль здійснення оглядів і перестрахування), допоможе оперативніше отримати страхове відшкодування.
