Вода і молоко: що цінніше?

Вода і молоко: що цінніше?

Неодноразово на Днях поля, конференціях нам доводилося чути від фермерів: ми здаємо молоко на молочарню за 10–11 грн/л. Це надто дешево! Он подивіться: вода у супермаркеті коштує 15 грн/л! Як так? Це ж несправедливо! Але чи розумно недооцінювати воду?

Почувши порівняння молока й води, вкотре ми вирішили всерйоз поміркувати на цю тему. Тим більше, що в Асоціації виробників молока заявляють, що переробники (для яких молоко — сировина) згуртувалися і тиснуть на молочарів, аби ті й далі понижували ціну.

Порівнювати треба те, що піддається порівнянню. Не кругле й солоне, а ціни в супермаркеті на те й те. Чи ціни на сусідніх ринках. Чи філософську цінність води й молока.

Порівняємо воду з лісового джерела (безкоштовну для нас) і щойно видоєне молоко з-під корови. Молоко все ж таки вартуватиме дорожче. Коли ж візьмемо для порівняння ціни у супермаркеті, то й там вода коштує 15 грн/л, а пакет чи пляшка молока — 25–30 грн, тобто знову дорожче.

Україна 2019 року скоротила виробництво молокопродукції на 2,3%. Виробила менше сирів, сироватки, згущеного молока, казеїну тощо. Молоко — це не лише готовий продукт, який можна вживати з-під корови, а й сировина для виготовлення подальшої у ланцюжку цінностей продукції. Сировина завжди потрібна, однак коштує вона менше, ніж будь-яка продукція із доданою цінністю. Бо виробникам сиру чи казеїну треба купувати пальне, експлуатувати агрегати для переробки, працювати над маркетинговими і рекламними кампаніями… Однак якщо їм вдається випустити якісну продукцію — не лише більшає сирів на полицях магазинах, а й у бюджеті країни з’являються додаткові гроші, які можна пускати на соціальні програми чи інші проєкти.

Молоко з-під корови розливаємо у пляшки — то вже первісна переробка. Бутильоване або в паперових тетрапаках молоко коштує майже вдвічі дорожче сирого. Сир, масло, морозиво — подальша його переробка. І таким чином, створюється додана цінність (вартість), яка дає можливість заробляти більше тому, хто її створює. Для прикладу наведемо таку аналогію. Візьмемо шматок залізної руди. Ціна його — копійки. Сталева лопата такої ж ваги — вже дорожча. Запчастина ж до турбіни, виготовлена з того-таки шматка руди, може коштувати цінніше золота. Бо у її вартість входить інженерна думка, інноваційне ноу-хау. Тобто низька ціна молока, яке господар щойно видоїв, — привід замислитися не над тим, що слід прагнути переробляти сировину. Насамперед це вигідно.

05 420 102

Далі. Вода — товар тривалого зберігання, тоді як молоко — швидкопсувне. За його зберігання й переробку доводиться платити набагато більше, ніж за воду. Її легше продавати: вона потрібна усім, тоді як молоко, при всій його популярності, декому навіть шкодить. Тому, стаючи на точку зору продавця, ми зрозуміємо, що йому миліше: вода чи молоко. А в арабських країнах торговці бутильованою водою заробляють у процентному відношенні більше маржі, ніж продавці нафти. Або того ж таки верблюжого молока.

Нинішня безсніжна «зима тривоги нашої» змушує думати про воду у ширшому контексті. На полях може бути дефіцит вологи… А який основний фактор урожаю? Добрива, гарні технології, трактори й сівалки? Та будь-який аграрій скаже: сонце і вода. Без молока можна отримати і гарний урожай, і високі прибутки. А без води — ні туди, ні сюди. Дедалі більше аграріїв практикують ноу-тілл — технологію, яка дозволяє накопичувати у ґрунті вологу.

Ми живемо у країні, де клімат гарний, і вода усе ж таки є у певній кількості. Тому й її недооцінюємо. Хоча, за даними Державного агентства водних ресурсів, Україна на загал вододефіцитна. Наша країна в забезпеченні прісною водою на людину посідає 111-е місце серед 195 країн світу. А в Європі за запасами прісних, поверхневих і підземних вод ми займаємо передостаннє (!) місце.

Саме в Україні розташована найбільша європейська пустеля — Олешківські піски. Відомо, що до 1954 року і велика частина Криму — пустельною. Тоді зі складу України в Росію були прирізані величезні чорноземні території, натомість нам відійшов посушливий Крим. За рахунок бюджету УРСР ми там збудували Північно-Кримський канал, і Крим розцвів. На півострові з’явилося сільське господарство і промисловість. Без води усе це нині в окупації знову занепадає.

 

05 420 103 2

Олешківські піски — пустеля у центрі Європи

 

ООН б’є на сполох: води на планеті на всіх не вистачає. Посівні площі через дефіцит води скорочуються у багатьох країнах світу. Глобальне потепління веде до пожеж, засух. У Казахстані 85% територій — безводні. Комуністичні мрійники ще за Брежнєва затіяли глобальний поворот північних річок Сибіру на південь. Слава Богу, СРСР розвалився, у тому числі під тягарем таких фараонівських «проектів тисячоліття».

Чому став таким популярним крапельний полив через трубочки і рециркуляція води? Тоді як відкриті арики, як в Середній Азії, морально застаріли. Бо нині кожна крапля води на рахунку, а з ариків йде велике випаровування — волога витрачається даремно.

Багато людей мають обмежений доступ до води: в Ізраїлі, Африці, арабських і північних країнах. У світі постійно ведуться війни за воду. Єгипет і Ефіопія готові воювати через греблю, яка обмежує течію Нілу. В Катар прісну питну воду привозять танкерами. В Саудівській Аравії опріснюють воду, витрачаючи на це нафту для енергоустановок. Коли в Африці або на Близькому Сході країни воюють між собою, вони нерідко б’ють по найсвятішому: бомблять інфраструктуру водопостачання ворога. Ніхто не воює за молоко і не бомбардує коров’ячі ферми.

Так, на Землі багато води. Але здебільшого солоної. Більшість прісної — в айсбергах і кризі вічної мерзлоти. Футурологи прогнозують, що для доставки прісної води в спекотні країни невдовзі будуть на буксирі з Антарктиди транспортуватися айсберги.

 

05 420 103 1

Найбільші запаси прісної води на планеті – в айсбергах

 

У всьому світі люди дружно моляться, щоби Господь послав дощ. Моляться африканські язичники і ревні католики, буддисти й православні. На корову теж моляться, але тільки індуси. Ресурс № 1 на планеті Земля, найдорогоцінніший і важливий — не нафта або газ, не молоко або віскі, і навіть не ґрунт, а саме прісна вода. Зневажливе ставлення до неї взагалі неприйнятне. А з боку аграріїв — недоречно. Поважаючи молоко, давайте не забувати про істинну цінність Н2О.

 

Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

svidome

 30 жовтня 2020
Андрій Брензович вже понад 10 років займається тваринництвом.
Андрій Брензович вже понад 10 років займається тваринництвом.
30 жовтня 2020
 30 жовтня 2020
Станом на 29 жовтня українські сільгоспвиробники зібрали основних культур на рівні 68,7 млн тонн з площі 21,5 млн га. Зокрема, зернових та зернобобових культур намолочено 51,9 млн тонн з площі 13,2 млн га (86% до прогнозу).
Станом на 29 жовтня українські сільгоспвиробники зібрали основних культур на рівні 68,7 млн тонн з площі 21,5 млн га. Зокрема, зернових та зернобобових культур намолочено 51,9 млн тонн з площі 13,2 млн га (86% до прогнозу).
30 жовтня 2020
 30 жовтня 2020
Український експорт у 2020 році продемонстрував достатню стійкість до кризових явищ, на відміну від попередніх криз, зокрема через збільшення частки продовольчих товарів у своїй структурі.
Український експорт у 2020 році продемонстрував достатню стійкість до кризових явищ, на відміну від попередніх криз, зокрема через збільшення частки продовольчих товарів у своїй структурі.
30 жовтня 2020
 30 жовтня 2020
Підтримка невеликих фермерів та одноосібників буде основним запобіжником проти надмірного монополізму та кращого функціонування майбутнього ринку землі.
Підтримка невеликих фермерів та одноосібників буде основним запобіжником проти надмірного монополізму та кращого функціонування майбутнього ринку землі.
30 жовтня 2020
 30 жовтня 2020
Державна продовольчо-зернова корпорація України з метою підтримки сільгосптоваровиробників впроваджує пільговий період на зберігання зерна пізніх зернових та олійних культур.
Державна продовольчо-зернова корпорація України з метою підтримки сільгосптоваровиробників впроваджує пільговий період на зберігання зерна пізніх зернових та олійних культур.
30 жовтня 2020
 30 жовтня 2020
Мінекономіки завершило прийом заявок сільгоспвиробників на отримання держпідтримки у галузі бджільництва.
Мінекономіки завершило прийом заявок сільгоспвиробників на отримання держпідтримки у галузі бджільництва.
30 жовтня 2020

Please publish modules in offcanvas position.