Кабальні умови для аграріїв

/ Думки про важливе / Четвер, 06 жовтня 2011 16:17
Олена СТЕПАНЮК, «АС»
Останнім часом тільки й чути у суспільстві про пріоритетність аграрної галузі у розвитку економіки держави. Про це говорять усі: і чиновники, і експерти; усвідомлюють цю істину і сільгоспвиробники, от тільки на практиці відчувають вони зовсім дещо інше. Наче б то усі передумови для розвитку є, і тенденція у світі складається на користь українського аграрія, здавалося б, працюй і отримуй прибутки. Проте парадокс: держава настільки почала «перейматися» проблемами продовольства своїх громадян (а, можливо, окремих зацікавлених осіб?!), що своїми діями просто перекриває кисень селянам. Останнім кроком у цьому напрямі стало запровадження експортних мит на зернові з 1 липня цього року.
Важко сказати, чим керуються державні мужі, видаючи подібні укази. Основним поясненням цьому, зі слів пана Азарова, є наповнення державного бюджету. Зі свого боку хочеться запитати: а що у нас в державі не розвиваються, крім аграрної, більш ніякі галузі? Чому такий акцент у наповненні держказни не робиться на металургію чи промисловість? Мимоволі напрошується відповідь: тому що 15 млн селян, на відміну від кількох осіб, які стоять за цими галузями, не прийдуть у кабінет профільного міністра чи очільника уряду і не ставитимуть ультиматумів, вигідних перш за все їм самим. Відповідно, можна знущатися.
Сільгоспвиробники б’ють на сполох, звертаючись за підтримкою до різних організацій, пишуть листи до прем’єр-міністра й голови ВР з проханням «дати доручення відповідним державним структурам щодо внесення змін та доповнень до чинного законодавства, зокрема стосовно скасування експортного мита та внесення змін до Податкового кодексу України щодо відновлення оподаткування податком на додану вартість операцій з експортом зернових та олійних культур». Проте поки що все марно.
І це при тому, що усі підстави для нормального функціонування галузі є. Цього року Україна зібрала понад 50 млн т зернових та зернобобових культур, що є другим за рекордністю врожаєм за всю історію незалежності країни. Такий обсяг дозволяє забезпечити внутрішню потребу українських споживачів, а також експортувати половину зібраного збіжжя. А це, своєю чергою, дасть можливість поповнення валютних надходжень на понад $5 млрд, збільшуючи, таким чином, інвестиції в аграрний сектор України.
Проте така перспектива наших можновладців не влаштовує. Запровадивши експортні мита, вони автоматично підписали вирок українському аграрію, і зрозуміло, що не на життя, а точніше – на успішне ведення бізнесу.
Вплив змін у законодавстві уже відчутний сьогодні. Ціни на зернові культури з липня по вересень знизилися в середньому на 550 грн/т до 1550 грн/т. Це тоді, коли собівартість основних культур у розрахунку на 1 га зросла на 35% за рахунок подорожчання паливно-мастильних матеріалів та мінеральних добрив. Збільшилися і витрати на заробітну плату на 32% за рік, майже вдвічі піднялася орендна плата за землю. Тому кошти, отримані від реалізації урожаю за тією ціною, що склалася наразі на ринку України, дають можливість лише покрити витрати на виробництво зерна. Але ж попереду осінньо-польові роботи, фінансування яких для селян залишається проблемним. Банки продовжують бути неухильними у своїх пропозиціях стосовно кредитів. Вся надія була на урожай, проте і та поволі згасає…
І це при тому, що чи не увесь світ говорить про високий експортний потенціал України, про можливість забезпечити продовольством світові потреби. Таке враження, що українська влада і глуха, і сліпа. Росія, і та виявила здоровий глузд й утрималася від подібних кроків. Тим паче нинішня ситуація в Україні їй тільки на руку. Основний конкурент, так би мовити, нейтралізований.
За останній час наша держава почала втрачати зовнішні ринки збуту. Єгипет, ключовий імпортер вітчизняної пшениці, цьогоріч став основним імпортером російського збіжжя. Уявіть тільки, у липні в цю країну з України не вивезено жодної тонни пшениці! За підрахунками експертів, Україна на зовнішніх ринках віддала своєму східному сусіду як мінімум 2, 35 млн т, чим остання, власне, і скористалася й експортувала протягом липня-серпня понад 5 млн т зерна. І все через введення експортних мит…
Для держави в цілому це має ряд негативних наслідків. Зокрема, зменшення валютних надходжень, і у разі продовження цієї тенденції, втрати можуть сягати неймовірних об’ємів ($3,9 млрд); зниження внутрішніх цін на зернові, внаслідок чого аграрії недоотримають значні прибутки: при світовій ціні у $305/т українська просто вражає - $200/т; капіталізація 14 вітчизняних агрохолдингів, що котуються на міжнародних фондових біржах, знизилися на $1,4 млрд у липні-серпні МР, а це, своєю чергою, призводить до зменшення надходжень іноземних інвестицій у зернове виробництво.    
 
На думку експертів…
Аналізуючи державну політику, президент УКАБ Алекс ЛІССІТСА на одній з останніх прес-конференцій, приуроченій темі експортних мит, заявив, що Україна повинна визначитися куди вона має намір рухатися у сільському господарстві. «Аграрна галузь за останні 2-3 роки стабільно займала 2-3 місця з експорту й приносила у державну казну велику кількість валюти, - зазначив експерт. - Тому, як на мене, перспектива вітчизняного сектору полягає виключно в експорті. У разі, якщо ми блокуємо експорт нашої продукції, маємо розуміти, що підтримка сільгоспвиробників повинна здійснюватися з держбюджету. Наразі заблоковано експорт, обкладено митами й нульовими ставками аграріїв, і жодним чином не підтримуємо селян. Це не безпечно…».
Як відомо, державний бюджет України у напрямі сільського господарства становить 10 млрд грн, а реально надходить менш ніж 3 млрд грн. І в той же час керівники держави б’ють себе в груди, доказуючи як вони переймаються проблемами селян.
Ситуація на ринку, здавалося б, не поєднана із тваринництвом, проте тут існує пряма кореляція. Зазвичай, рентабельність зернових культур в Україні сягає 30-40%, у тваринництві - 7-8%. Цього разу уряд забрав дотації у вигляді ПДВ у виробників м’яса й молока, натомість не давши нічого. Відповідно аграрії частково могли компенсувати низьку рентабельність тваринництва за рахунок високої ціни у рослинництві. Що ми маємо в результаті - рентабельність рослинницької галузі падає, що, швидше за все, призведе до стрімкого знищення ВРХ. А це автоматично призведе до підвищення цін на м'ясо-молочну продукцію для українських споживачів, у яких і так доходи останнім часом не зростають, а лише падають через подорожчання вартості газових та електричних послуг.
На думку Алекса Ліссітси, нетиповим є зростання закупівельних цін на молоко на 25%. Вартість вища, аніж у ЄС: якщо там вона становить 30 євроцентів, то в Україні - 35-36 євроцентів від виробників високоякісної продукції. І на цьому ріст не зупиниться. Відповідно, компенсувати його немає чим. «Ситуація склалася досить серйозна. І небезпека криється у тому, що наступної осені ми не матимемо ані молока, ані зерна», - підсумував президент УКАБ.
Продовжуючи тему свого колеги, Володимир ЛАПА, генеральний директор УКАБ, зауважив, що подібна ситуація уже спостерігалася торік, коли у Податковому кодексі були змінені правила підтримки виробників молока і м’яса. Асоціація неодноразово попереджала про негативні наслідки таких дій. «Простежується закономірність: змінили, забрали дотації, зробили їх менш ефективними і прийшли до імпорту новозеландського масла. Дуже не хотілося б повторення цієї ситуації, пов’язаної з фіскальною сферою», - підкреслює гендеректор УКАБ.
Оскільки у нас в державі так часто говориться про те, що сільське господарство - пріоритетна галузь економіки, яка підтримується державою чималими коштами, Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» провела розрахунки не на рівні мільярдів гривень, яких ніхто з виробників взагалі не бачить, а на рівні конкретних аграріїв - скільки з тонни зерна держава підтримує, а скільки забирає? «Так-от, є два основних режими підтримки, що діють для виробників зерна, - пільги з ПДВ та фіксований податок, який дозволяє не платити податок на прибуток. За нашими розрахунками, сумарно при нинішніх цінах на кожній тонні зерна за рахунок мінімізації податкових платежів при цих пільгах економія становить 200 грн/т. Якщо ж порахувати тільки експортні мита, запроваджені у розмірі 9-14% для різних культур, то втрати сільгоспвиробників становлять від 200 до 290 грн/т. Отже, всі пільгові режими в АПК дають 200 грн/т, а експортні мита, запроваджені з 1 липня, забирають до 300 грн. З цього напрошується висновок: попри формальну наявність пільг, умови в господарюванні аграрного сектору найгірші з-поміж інших галузей економіки за останні 10 років, - констатував Володимир Лапа.
Виходячи з цього, варто задуматися: чи ми думаємо про перспективи галузі чи про те, як прожити наступні два місяці. Питання, звісно, риторичне. Воно, на жаль, перманентно виникає в Україні при усіх урядах. Але при цьому треба чітко усвідомлювати, що країна живе не два місяці, а десятки-сотні-тисячі років.

Коментар

Володимир Лапа, генеральний директор УКАБ
«Наразі з’явилася така інформація, що у Мінагропроді вирішується питання компенсації втрат від запровадження мит сільгоспвиробникам та експортерам за рахунок зниження тарифів на логістику, адже, як відомо, витрати на перевезення становлять 15% вартості зерна. Як на мене, це абсолютно нічого не дасть, і є не логічним кроком. Якщо брати економічну природу експортних мит, то мито платиться від експортної ціни. Давайте візьмемо експортне мито від вартості перевезень Укрзалізницею (9-12%), а потім здешевимо на 5%. Що від цього зміниться? З економічного погляду - це абсурд. Зараз спілкування відбувається у такій площині: ми у тебе з однієї кишені витягнемо 10 грн, а в іншу додамо 5. Питання: а для чого витягати? Держава забирає 3 млрд грн за рахунок експортних мит, а потім думає, може, збільшити компенсацію кредитних ставок до 600 млн грн замість 500. Схожу ситуацію ми мали торік з молоком. І результати тих непродуманих кроків пожинаємо уже сьогодні. Дуже не хочеться подібного повторення».

1

 17 липня 2019
На даний момент фінансова підтримка українських овочівників і садівників є практично неохопленим ринком для фінансових установ України.
На даний момент фінансова підтримка українських овочівників і садівників є практично неохопленим ринком для фінансових установ України.
17 липня 2019
 17 липня 2019
Про стан і експортні перспективи вітчизняної галузі виробництва зерна в контексті глобальних викликів ішлося під час нещодавньої прес-конференції, яку провела Українська зернова асоціація.
Про стан і експортні перспективи вітчизняної галузі виробництва зерна в контексті глобальних викликів ішлося під час нещодавньої прес-конференції, яку провела Українська зернова асоціація.
17 липня 2019
 17 липня 2019
В Україні зростання вартості часник можливе лише наприкінці осені, зараз він буде тільки дешевшати.
В Україні зростання вартості часник можливе лише наприкінці осені, зараз він буде тільки дешевшати.
17 липня 2019
 17 липня 2019
З початку травня 2019 року на українському експортному ринку (базис FOB) зберігається тенденція до поступового зростання цін на кукурудзу.
З початку травня 2019 року на українському експортному ринку (базис FOB) зберігається тенденція до поступового зростання цін на кукурудзу.
17 липня 2019
 17 липня 2019
Загальний обсяг перевезень вантажів Дніпром у 2019 році склав 4,2 млн тонн, що на 1,2 млн тонн більше, ніж у першому півріччі минулого руку.
Загальний обсяг перевезень вантажів Дніпром у 2019 році склав 4,2 млн тонн, що на 1,2 млн тонн більше, ніж у першому півріччі минулого руку.
17 липня 2019
 17 липня 2019
На поточному тижні ціни на українські помідори встановили новий рекорд.
На поточному тижні ціни на українські помідори встановили новий рекорд.
17 липня 2019

Please publish modules in offcanvas position.