×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 62

Десятиріччя злетів і надій

/ Думки про важливе / Середа, 30 листопада 2011 13:08

Глобально 10 років в контексті всесвітньої історії - це не великий термін. Однак в історії молодої країни, а тим паче конкретної галузі, зміни останнього десятиріччя можна вважати вражаючими - окрім збільшення посівних площ, ми стали свідками утворення нового класу підприємців – агробізнесменів, нових форм господарювання – агрохолдингів, звичним стало офіційне поняття «фермер» та навіть неофіційне «агробарон». У контексті 10-річчя газети «Агробізнес сьогодні» ми опитали різних людей — експертів, науковців, керівників агропідприємств про те, що за ці роки їм найбільш запам’яталось, працюючи в агросекторі економіки країни

 
 
Пам’ятні моменти десятиріччя
 
altОлександр Маслак,
канд. екон. наук, керівник Центру стратегічних досліджень
АПК Сумського національного аграрного університету

«Упродовж останніх 10 років в Україні змінилося 7 урядів, двічі — назва профільного міністерства. Нові очільники ставали ініціаторами розробок нових програм, проте більшість з них не досягали очікуваних результатів.
Протягом цього періоду були злети і падіння аграрного сектору. Пам’ятними виявилися 2008 рік, коли в Україні був зібраний рекордний 53-мільйонний урожай зерна, та 2006 рік — із рекордним виробництвом цукру 2,6 млн т. Разом з тим, ці досягнення є умовними, адже супроводжувалися надмірною пропозицією на внутрішньому ринку та зниженням цін. Відтак, аграрії недоотримували очікуваних прибутків, а дехто більше втрачав, ніж заробляв.
В Україні багато продукції виробляється для експорту. Тому стратегічно важливою подією стало підписання угоди про вступ до СОТ, що з часом надасть можливість розширити зовнішні ринки збуту.
Україна має розвинене інформаційне забезпечення суб’єктів аграрного сектору. Є багато спеціалізованих видань, які доносять до аграріїв необхідну для їх діяльності інформацію. Приємно, що одне з провідних місць в інформаційному аграрному просторі належить газеті підприємців АПК «Агробізнес Сьогодні».
Користуючись нагодою, вітаю редакцію газети з ювілеєм! Бажаю творчого натхнення, втілення задумів, не зупинятися на досягнутому, розвивати нові, цікаві проекти, адже це необхідно для успішного розвитку аграрного сектору України».
 
Нам ще бракує стратегічного планування

altІгор Скрипка,
генеральний директор
«Укрветсоюз»

«В агробізнесі я працюю з початку 90-х років, тому можу з впевненістю сказати, що вже з початку 2000-х розпочався підйом агросектору.
Так, зокрема, якщо брати до уваги галузь тваринництва, у якій ми працюємо, то протягом останніх років відчутний підйом у птахівництві. Разом з тим, за останні десять років свинарство утвердило свій циклічний принцип роботи — ціна на м’ясо висока — збільшуються обсяги виробництва, зростає поголів’я, разом з тим, падає ціна — знижуються ці два показники.
Проте, якщо розглядати ринок не за сегментами, а цілісно, то помітний безумовний позитив, найперше, у тому, що змінився курс розвитку підприємств АПК у порівнянні з 90-ми роками: коли завдяки рекомендаціям Мінагрополітики та різноманітним іноземним експертам відбувся розвал потужного агропромислового комплексу. До речі, відсутність машинобудування для сільського господарства сьогодні теж стало наслідком цих процесів. Адже саме завдяки господарям, які створили агрохолдинги, сільське господарство — почало підніматись з колін.
Сучасні підприємці АПК — це люди з новим мисленням, новим баченням усіх виробничих процесів та розвитку бізнесу, які протягом останніх десяти років почали застосовувати європейські технології у виробництві та менеджменті, й нині реально можуть конкурувати на зовнішніх ринках. Так, наприклад, якщо взяти до уваги птахівництво: за виробничими результатами ми випереджаємо навіть Росію. Хоча, звичайно, за темпами росту завдяки більшим ресурсам вона попереду нас.
Але давайте будемо дивитись у майбутнє: Україна має усі шанси стати значним гравцем в аграрному секторі на світовому рівні. Для цього нам потрібно ще багато вчитись в іноземців та кращих господарств України. Крім того, як на мене, в аграрної країни такої, як наша, повинні бути обов’язково чотири речі — по-перше, довгострокова стратегія розвитку аграрного сектору, підкріплена реальним бюджетом. По-друге, потрібне чітке планування виробництва аграрної продукції з урахуванням кон’юнктури ринку. Усі нормальні країни світу працюють за планом, а тому виробництво будь-якої продукції здійснюється рівномірно. По-третє, як завжди, головне — це люди. Професійні кадри вирішують дуже багато. По-четверте, ефективна робота ланцюга: виробництво — переробка (зберігання) — збут.
Саме тоді ми зможемо гідно представлятися на міжнародних ринках, уникнути розпорошення при виробництві тієї чи іншої продукції та набути статусу дійсно аграрної країни. І головне, щоб земля була годувальницею, а не предметом спекуляцій.

Ми втратили товсте сало

altОлексій Харсун,
незалежний експерт
з фінансування та управління агробізнесу

«Ніколи не думав, що моє життя буде пов’язане з агробізнесом, хоч і виріс в селі. Але як колись написав Булат Окуджава:
Среди стерни и незабудок
не нами выбрана стезя,
и родина — есть предрассудок,
который победить нельзя.
На початку реформ, прийшовши з системного банку в «колгосп» на посаду заступника директора з планування та аудиту, я навіть не уявляв наскільки непросту ношу взяв на себе — наскільки складною наукою виявилося планування прибуткової діяльності та особливо — фінансування агрофірми. Так сталося, що за перший рік роботи колеги фактично провели для мене прискорений курс навчання: від економіки агровиробництва до практичної сучасної агрономії.
Вже потім до цього переліку якось непомітно додалось інтенсивне садівництво, доробка зернових та модний нині No-till. Однак планування залишилося моїм найбільшим захопленням. У 2008 році я розпочав розробку методики планування сільськогосподарського виробництва в умовах невизначеності, роботу над якою продовжую і зараз. Методика незамінна для оцінки реалістичності планів та дозволяє за рахунок раціонального розподілу посівних площ оптимізувати діяльність агропідприємства в координатах прибутковість/ризик. Як сказав мені один з моїх клієнтів — «подібний математичний апарат ми використовували для розрахунку проходження балістичних ракет через щільні шари атмосфери». В економічному сенсі сучасний агробізнес попри новітні технології і техніку надзвичайно вразливий, моя мета — допомогти досвіду та інтуїції аграріїв точними математичними методами.
Якщо озирнутися на 10 років назад та оглянути процеси й тенденції, що відбулись у галузі загалом, можу сказати наступне. Україна втратила товсте сало. В два пальці завтовшки на базарах скільки завгодно, а от товстого, в чоловічу долоню — майже немає. Це зрозуміло, хто буде вирощувати свиню рік-півтора, щоб виручити потім за неї 2-3 тис. грн, так і вартості кормів не повернеш. Навіть у домашній оборі — свині відгодовуються на «преміксах», замість нормальних курей — бройлери-скороспілки. Тонке сало, водянисте м’ясо, молокопродукти з рослинними жирами — такі у нас високі технології низькоякісної продукції.
З рослинництвом щастить більше. Нові гібриди, технології точного землеробства, сучасні засоби захисту рослин. От тільки коштує все це непомірно. Знайомий канадець, коли почув, що літр генеричного гліфосату коштує $5, а від відомих виробників понад $10, із захопленням закричав у слухавку: «Я буду завозити гліфосат в Україну!» Коли пояснив йому, що реєстрація препарату коштуватиме приблизно 50 тис. євро — охолов. Ще гірше стає на етапі реалізації урожаю. Незрозумілі правила: заборона експорту, квотування, експортне мито, повернення/неповернення ПДВ — все лягає на плечі виробника. Хай там що, а ми все рівно сподіваємося, працюємо, віримо в свою зірку».
 
Нові поняття у словнику аграрія — ринки, криза та волатильність цін

altОлена Пастарнак,
директор філії в Україні французької компанії «ОДА» (Оffre&Demande Agricole)

«За останні 6 років моєї роботи в агробізнесі як консультанта з аграрних ринків та управління ціновими ризиками не можу не відзначити важливість такого питання як підвищення волатильності цін на сільськогосподарську сировину в світі.
Протягом останніх років сильні коливання цін на сільськогосподарську продукцію стали центральним питанням для світової економіки в результаті різкого руху цін, який ми спостерігаємо з 2007 року на товарних ринках, включаючи сільськогосподарські і нафтові ринки. Наприклад, якщо конкретно говорити про ціни на пшеницю, то вони варіювали на світовому ринку (Чиказька товарна біржа) в діапазоні $100-145/т до 2006-го. Що відбувається потім — значне зростання і коливання цін... Вже на початку 2008 року бачимо підвищення ціни на пшеницю більш, ніж утричі (до 400 $/т).
Це не могло не торкнутися урядів усіх держав, операторів аграрних ринків і звичайних громадян. У першу чергу, надмірні коливання цін викликають невпевненість у прогнозах щодо політичних рішень країн, які є ключовими гравцями аграрних ринків. Власне, саме тому протягом останніх двох років втручання уряду на ринки сільськогосподарської продукції за допомогою введення квот та експортних мит мали місце в Україні з метою стабілізації цін всередині країни.
Не варто забувати про продовольчу кризу 2007-2008 років і про ті заворушення, які супроводжували її, в тому числі в Гаїті, Сенегалі та Мозамбіку, і які різко ілюструють наслідки коливань цін на сировинні товари в країнах, що розвиваються, де купівельна спроможність жителів обмежена.
Для виробників, звичайно ж, з’являється унікальна можливість скористатися коливаннями цін, для можливої реалізації свого врожаю за вищими цінами.
Так, у минулому сезоні аграрії в Україні змогли «виручити» за борошномельну пшеницю 2000 грн/т проти 1000 грн/т, пропонованих покупцями під час збиральної кампанії. Це дозволяє підвищити рівень прибутковості аграрного бізнесу. Шкода, що немає поки що в Україні фінансових інструментів (ф’ючерсів, опціонів) для можливості страхування від змін цін, як це роблять аграрії в США, Франції та інших розвинених країнах. Але деякі кроки вже зроблено, зокрема, з боку учасників ринку й уряду країни, щоб у майбутньому уникати ручного регулювання ринку і дати можливість управляти ціновими ризиками. Таким чином, щодо прогнозу на майбутнє, можу сказати, що необхідно бути готовим протистояти волатильності цін на сільськогосподарську сировину, яка буде посилюватися з роками».

За 10 років - жодного кроку назад

altОлександр Ліщук,
керівник СФГ «Ліщук Н.С.»,
що на Львівщині, займається молочним скотарством

«Я працюю в агробізнесі з 2001 року. Власне, перші роки у цьому бізнесі були дуже складними. Однак згодом почали рухатись вперед. За все десятиріччя роботи ми не зробили жодного кроку назад.
Так, з’явились більші можливості, зокрема, із залученням коштів від іноземних громадських організацій — грантів. Ми також змогли отримати допомогу від Королівства Данія на придбання молодняку та обладнання. Тепер ми маємо змогу відвідувати різноманітні господарства у Німеччині, Польщі для обміну досвідом. Така одна поїздка мені вартує цілого десятиріччя роботи в Україні, позаяк вже після кожної подорожі я знаю, куди рухатись далі».

Ми ті, хто встояв
 
altСтепан Маціборко,
керівник ТОВ «Вікторія», що на Тернопільщині, займається
вирощуванням зернових та технічних культур

«Я починав працювати не в агробізнесі, а в колгоспі. Однак, коли у 2000 році ми заснували наше агропідприємство, то було дуже складно, адже тільки кредити ми залучали під 40-50% річних. Неодноразово хотілось все покинути, та вже у 2006-му році ми відчули полегшення. По-перше, отримували на вигідних умовах кредити, відшкодування, дотації на м’ясо, молоко, доплати на посіви озимини, ярини... Якщо дивитись на 2006-2007 роки у порівнянні з 2010-2011, то це був рай для розвитку агробізнесу. Тоді ми почали ставати на ноги: купувати техніку, орендувати землю. Власне, як на мене, саме тоді поняття — агробізнес — і утвердилося».

10 років пошуку і становлення у галузі землеробства

altМикола Косолап
канд. с.-г. наук, доцент кафедри землеробства та гербології НУБіП

1. Цифра 80 млн т валового збору зерна з фантастичної набуває реальної перспективи. Планова урожайність кукурудзи — 10 т/га, сої — 3,5 т/га, соняшнику — 3,0 т/га стає звичною як для великих господарств, так і для фермерів. Площа озимої пшениці та її урожайність не знизилися зі зменшенням традиційних добрих її попередників — гороху та кормових однорічних і багаторічних культур. Перейшли на короткоротаційні сівозміни за відсутності їх наукового обґрунтування.
2. Навчилися працювати в умовах зміни клімату.
3. Поновлюються забуті і занехаяні картоплярство, овочівництво тощо.
4. Від ознайомлення з екзотичною технологією No-till перейшли до розуміння і практичного освоєння системи землеробства No-till. Ця система землеробства пройшла перші кроки адаптації в Україні. Зросло і продовжує збільшуватись насичення господарств для прямої сівби сільськогосподарських культур.
5. Розвиток землеробства відчувається по зростаючій потребі в кваліфікованих агрономах.
6. На жаль, загострюється проблема розвитку власної вітчизняної селекції сільськогосподарських культур, сільгоспмашинобудування.
7. За виробничими результатами майже забули про соціальні потреби села.
8. Не дивлячись на надходження нової сучасної техніки, оплата праці в селі як механізаторів, так і спеціалістів залишається на недопустимо низькому рівні.
9. Не зменшився розрив між потребами виробників та рівнем роботи вітчизняної аграрної науки.
10. Дуже актуальною залишається проблема збереження і відновлення родючості грунту.
 
З гордістю за кращих науковців

altІван Марков
канд. біолог. наук, професор
Національного університету
біоресурсів і природокористування України
 
«Останні десять років можу пригадати з гордістю, особливо, що стосується технологічних новинок у вирощуванні та захисту рослин, а також тих фахівців, які за ОКР (освітньо-кваліфікаційний рівень) «Спеціаліста» і «Магістра» зі спеціальності «Захист рослин» здобули повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, що знадобляться при виконанні професійних завдань та робіт інноваційного характеру за напрямами «Агрономія» і «Захист рослин». Власне, напрям «Захист рослин» з’явився у попередньому десятиріччі, і я до нього долучився сповна.
Сьогодні можна пишатися не одним випускником — чимало фахівців представлені як у наукових колах, так і в агробізесі. Так, зокрема, магістри, нині кандидати наук — доцент Дмитро Гентош, старший викладач Євген Черненко, асистент Юлія Тарануха успішно працюють на кафедрі фітопатології НУБіП України, Іван Маковкін після закінчення аспірантури працює старшим науковим співробітником Інституту садівництва НААН України.
Випускники Валентин Ящук нині — начальник відділу пестицидів та агрохімікатів Департаменту екологічної безпеки Міністерства екології та природних ресурсів України, Тетяна Гук — головний інспектор Головної Державної інспекції захисту рослин; Анатолій Чорноус — головний спеціаліст Миколаївської обласної інспекції з карантину рослин; Ірина Гончар — інспектор Київської обласної інспекції з карантину рослин; Максим Максименко — інспектор Київської міської державної інспекції з карантину рослин, Анатолій Калінчик — інспектор Ратнівської інспекції з карантину рослин Волинської області; Сергій Кондратюк — головний редактор науково-виробничого журналу «Агроном»; Сергій Лінник — головний агроном Агрокомбінату «Пуща Водиця» у м. Київ і багато інших.
В агробізнесі успішно працюють Іван Козира, Валерій Кисіль — регіональні менеджери фірми «Баєр Кроп Саєнс», Володимир Ісаєнко — керівник південної філії «Компанії Райз-Інвест»; Мілена Маркарова — менеджер фірми «Agri Med»; Євгеній Голубов — регіональний менеджер фірми «Nickerson-Zwaan»; Іван Нестеров — керівник відділу насінництва фірми «Амако Україна» та багато інших.
Серед іноземних студентів, випускників факультету захисту рослин НУБіП України в кінці минулого століття — Стівен Азаїки, кандидат біологічних наук, заступник міністра сільського господарства, державний секретар штату Баєлса Нігерії; Гібфрід Шенк, доктор біологічних наук, регіональний менеджер фірми «БАСФ» у країнах Західної Європи, громадянин Німеччини.
Вважаю, що останні десять років для сільськогосподарської науки і практики не пройшли безслідно, а навпаки — утвердили високий рівень підготовки фахівців із захисту рослин у НУБіП України на міжнародній арені».

З ювілеєм, «АС»!

altІван Шувар
Доктор с.-г. наук,
професор Львівського НАУ

Маю велику честь і приємність щиро і сердечно привітати увесь колектив видання з нагоди 10-річчя від дня заснування. Правильним і далекоглядним було прийняття рішення редакційної ради про заснування видання, яке себе повністю оправдало.
Хоч 10 років — вік для видання українського аграрного бізнесу ще незначний, проте доволі вагомі здобутки надають йому заслуженого авторитету серед інших видань.
Радує те, що творчий колектив видання з почуттям відповідальності і професіоналізму за доручену справу реалізує одну з найважливіших програм економічного розвитку держави — аграрного бізнесу. Колектив весь час перебуває у творчому пошуку, що дає йому можливість відчувати пульс аграрного життя в Україні і за кордоном та бути успішним на цьому шляху.
Особиста співпраця з редакторами надихає мене і сприяє публікації значної кількості науково-популярних статей аграрного спрямування. Це насправді приємно, адже матеріали стають доступними широкому колу читачів-професіоналів і допомагають у розв’язанні проблемних завдань.
Бажаю вам усіляких гараздів, мужності, процвітання та успіхів на ниві аграрного бізнесу!

Сподіваємось, що поняття агробізнесу не тільки утвердилося, а й протягом наступних десятиліть буде успішно розвиватись задля розквіту кожного з нас зокрема та нашої країни загалом!

Підготувала Тетяна Занько
 20 червня 2018
Сегмент екзотичних грибів в Україні зростає швидкими темпами, хоча це все ще дуже маленький ринок.
Сегмент екзотичних грибів в Україні зростає швидкими темпами, хоча це все ще дуже маленький ринок.
20 червня 2018
 20 червня 2018
У формуванні українського експорту зернових та олійних культур агрохолдинги відіграють ключову роль.
У формуванні українського експорту зернових та олійних культур агрохолдинги відіграють ключову роль.
20 червня 2018
 20 червня 2018
Сьогодні Японія знаходиться серед пріоритетних зовнішніх ринків для розширення збуту української аграрної та харчової продукції. 
Сьогодні Японія знаходиться серед пріоритетних зовнішніх ринків для розширення збуту української аграрної та харчової продукції. 
20 червня 2018
 20 червня 2018
Згідно даних Державної фіскальної служби, станом на сьогодні, експорт українського зерна склав 38,6 млн тонн, проти 43,9 млн тонн за весь сезон 2016/17.​
Згідно даних Державної фіскальної служби, станом на сьогодні, експорт українського зерна склав 38,6 млн тонн, проти 43,9 млн тонн за весь сезон 2016/17.​
20 червня 2018
 20 червня 2018
За даними червневого звіту USDA, у 2018/19 МР найбільшими світовими імпортерами пшениці стануть Єгипет (12,5 млн тонн) та Індонезія (12,5 млн тонн).
За даними червневого звіту USDA, у 2018/19 МР найбільшими світовими імпортерами пшениці стануть Єгипет (12,5 млн тонн) та Індонезія (12,5 млн тонн).
20 червня 2018
 20 червня 2018
Фермери кажуть, що таких високих цін на продукцію вони не пам’ятають взагалі. Рік тому, коли морква також вважалась досить дорогою, її ціна була майже в 3 рази нижчою.
Фермери кажуть, що таких високих цін на продукцію вони не пам’ятають взагалі. Рік тому, коли морква також вважалась досить дорогою, її ціна була майже в 3 рази нижчою.
20 червня 2018

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.