Де взяти ресурс №1?

/ Думки про важливе / Вівторок, 05 червня 2012 14:06
altСергій Чегодаєв
Колодязі й свердловини: типи, достоїнства й недоліки цих способів водопостачання
Є дві можливості одержати природну воду: з відкритої водойми або з-під землі. Відповідно розрізняють поверхневі, артезіанські та ґрунтові джерела води. Підземні, розташовані на великих глибинах, зазвичай бувають бактеріально найчистіші і найбільш придатні для господарсько-питного водопостачання.
Воду зі ставка, озера, ріки подавати безпосередньо споживачам не можна. Природні зміни органолептичних властивостей (каламутність під час паводка і після дощу), бактеріальне забруднення, вплив на санітарний стан водойм різних видів його використання не дозволяють розраховувати на стійку якість води і відповідність гігієнічним нормам. Тому для централізованого водопостачання вода з відкритих водойм обов'язково піддається обробці, а водозабірні споруди розміщують вище міста за течією річок і створюють навколо них санітарну охоронну зону.
Недоліки такого способу водопостачання очевидні: улітку - це бактеріологічна небезпека, узимку - льодостав, є ризик забруднень води, а устаткування, залишене біля ріки чи озера, ушкодиться або буде просто розкрадено. Найбільш прийнятними в господарстві є криниця або свердловина (шпара).
Достоїнства колодязя не тільки в його помірній вартості. Шахту великого діаметра легко обслуговувати - почистити, поміняти насос. У випадку ж відключення електрики воду з нього можна витягати вручну, за допомогою корби й цебра.
Колодязі бувають двох видів: збірні й джерельні. У збірні колодязі вода надходить крізь отвори в стінках, у джерельні - з-під дна. Можливості колодязя стосовно водовіддачі (його дебет) визначаться характеристиками водоносного шару, від якого живиться споруда.

altОблаштування колодязя - справа нескладна. Риють яму й кладуть у неї важке бетонне кільце. На нього ставлять друге, третє - скільки знадобиться. Землю з-під нижнього кільця вибирають, і вся конструкція під власною вагою поступово опускається. Наближення водоносного шару помітно по джерельцях, що б'ють зі стін колодязя, і похолоданню. З появою води її спочатку відкачують, потім дно колодязя встеляють гравієм, який слугуватиме фільтром для води.
Звісно, колодязному проекту теж властиві недоліки. Це, насамперед, величезний обсяг ґрунту, що треба вибирати під час будівництва. При спорудженні неглибоких колодязів для полегшення трудомістких грабарств використовують екскаватори й грейфери. Землю доведеться кудись вивозити, - якщо вона вам не знадобиться для чогось іще. У щілини між бетонними кільцями може просочуватися забруднена вода. Позаяк використовуваний матеріал - збірний залізобетон. Цементні й інші розчини не можуть дати стовідсоткової герметичності споруди. При рясному й сильному напорі води на стінки вона попадає у стовбур колодязя за найретельнішого забивання стиків кілець. Надійний спосіб мінімізації проникнення у криницю поверхневих вод - це розташування її на високому місці, а за потреби - організація необхідних дренажних робіт.
 
Догляд за джерелом водопостачання
Піщані шпари потрібно регулярно прокачувати, інакше в них засипаються протоки, по яких надходить вода. Якщо не користуватися водою близько року, то така шпара може взагалі вийти з ладу. Артезіанська ж свердловина, прокачана лише раз після буравлення, працює безвідмовно протягом десятків років. Колодязі ж потребують регулярного очищення - щонайменше раз на три-п'ять років.

Територія довкола колодязя повинна утримуватися у чистоті, поверхневу воду слід відводити, лід сколювати. Миття різних предметів і водопій тварин дозволяються не ближче, ніж за 20 м від колодязя. Забороняється набирати воду з колодязя своїми відрами. Для цього повинно бути загальне відро, а ще краще, коли будуть влаштовані електричні або механічні водопідйомні пристосування. Щоб не замерзав насос, його на зиму утеплюють чистою соломою, сіном, стружкою, але в жодному разі не гноєм.
Порівняно невелика глибина колодязя - його основний недолік. Типові проекти зі збірних залізобетонних кілець із внутрішнім діаметром до 1,0 м і товщиною стінки 0,08 м призначені для забору води на глибині лише до 30 м, це вже межа. Відповідно, найбільш чисті, глибинні шари ресурсу №1 залишаються невикористаними. Свердловина ж може бути набагато глибшою - і пронизувати такі глибини, де вода набагато чистіша. При наявності пухких, валунно-галечникових, напівскельних і піщаних ґрунтів глибини шпар можуть сягати аж до 500 м.
Безперечна перевага свердловини: якість води з неї не так залежить від того, що відбувається нагорі, на поверхні. Навесні або після дощу кринична вода каламутнішає, її рівень коливається, а у випадку особливо посушливого літа вода в колодязі може й геть пересохнути. Власники ж шпар і свердловин на ці проблеми не звертають уваги. Однак якщо вийде з ладу насос, воду зі сведловини вже не добудеш.
 
Гідроакумулятор
Важлива деталь устаткування для усіх типів колодязів і свердловин - це ємність, куди спочатку надходить вода. Такий гідроакумулятор потрібний для того, щоб пом'якшувати гідроудари під час запуску насоса, мати запас води на випадок відключення електрики і найголовніше - щоб насос не вмикався занадто часто, оскільки це значно скорочує термін його служби.

altШпари (свердловини) на воду бувають двох типів - піщані й артезіанські. Піщана - це, власне, той таки колодязь, тільки вузенький. Вода береться з водоносного шару в піску. Глибина таких шпар від 15 до 50 м. Вода з них краще криничної - досить м'яка й зазвичай не містить заліза.
Дно такої свердловини немовби занурене у водяний мішок-лінзу. Води там не дуже й багато. Згодом, особливо якщо не користуватися спорудою постійно, мішок замулюється, фільтр забивається піском. Шпара ремонту не підлягає.
В основному такі шпари бурять як тимчасове джерело водопостачання.
Наприклад, при водопостачанні пасовищ або окремо розташованих ферм чи будівельних майданчиків. Скільки вона прослужить, заздалегідь передбачити складно: може й року не проіснувати, вийде з ладу, а може чесно давати напір років зо двадцять.
 
Знезараження
«Питна вода» - поняття цілком конкретне, воно повинно задовольняти вимоги державних стандартів. Не можна пити непевну рідину із невизначеними характеристиками. Якість води в колодязі залежить винятково від того водоносного шару, від якого живиться колодязь. При будівництві, на жаль, ніяк не можна вплинути на якість води в ньому. Але можна провести її аналіз і за потреби поліпшити воду.
Для безперервного знезаражування ґрунтових вод у колодязі можуть бути використані пористі керамічні патрони, усередину яких поміщають гіпохлорид кальцію або хлорне вапно у вигляді «кашки» (порошок препарату, змішаний із водою). Після занурення патрона у воду дезінфекційний розчин дифундує через стінку патрона й знезаражує воду у колодязі. Ефект знезаражування визначають відповідно до кількості залишкового хлору у воді й показників бактеріологічного аналізу. 

Артезіанська свердловина - це практично необмежений запас води. Така шпара не вимагає обслуговування, не замулюється й не висихає. На артезіанську свердловину зазвичай дається гарантія 3-5 років. Але якщо протягом цього терміну вона працюватиме у штатному режимі, можна сподіватися, що й далі справно прослужить і піввіку. Глибина артезіанської шпари часом досягає 500 м, залежно від того, як далеко залягає водоносний шар.
«Цю воду пили ще динозаври», - жартують іноді буровики, маючи на увазі, що вони досягли шари юрського періоду. Звісно ж, це не так: артезіанська вода просочується у глиб із поверхні, але процес цей триває роками й десятиліттями - от чому вона така чиста, природно відфільтрована.
Вирішуючи проблему водопостачання, варто розуміти, якими мають бути майбутні витрати води. Колодязь може поставляти від 100 до 200 л води в годину. Піщана шпара - це вже 500-1500 л у годину, які дадуть можливість улаштувати інтенсивний душ, поливальний кран, сауну або баню. Але сучасний котедж, а тим більше розгалужене аграрне господарство (чи, скажімо, машинно-тракторна станція) вимагає набагато більшої кількості води. Тут просто незамінна артезіанська свердловина, що може постачати 5000 і більше літрів води на годину.

Види підземних вод — джерел водопостачання
altЗа умовами залягання підземні води поділяють на верховодку, ґрунтові та міжпластові. Верховодка — підземні води, що залягають на невеликій глибині. У посушливий період року випаровуються.
Ґрунтові води утворюють суцільний шар, що залягає на першому від поверхні шарі водонепроникних порід. Вони можуть рухатися по водонепроникному шару, їх рівень то підвищується, то знижується залежно від кількості опадів. Використовуються у побуті (колодязі) та для зрошення. Міжпластові води лежать між двома водонепроникними шарами, мають постійний рівень, вода чиста. Води, що залягають на глибині під постійним тиском, називають артезіанськими. Якщо в цьому місці пробурити свердловину, то вода сама виливатиметься на поверхню або навіть буде фонтанувати. У річкових долинах, ярах, балках підземні води можуть виходити на поверхню, утворюючи джерела.

1

 20 липня 2019
Жовтий, червоний, видовжений, грушоподібний та інші сорти кизилу вирощує фермер з м. Гола Пристань Олександр Галич.
Жовтий, червоний, видовжений, грушоподібний та інші сорти кизилу вирощує фермер з м. Гола Пристань Олександр Галич.
20 липня 2019
 19 липня 2019
Перші місця у рейтингу найдефіцитніших професій в агросекторі займають трактористи та водії вантажівок.
Перші місця у рейтингу найдефіцитніших професій в агросекторі займають трактористи та водії вантажівок.
19 липня 2019
 19 липня 2019
В Україні вирощуванням і продажем зелені, салатів і пряних трав займається невелика кількість постачальників. Причин багато, проте основна – це дуже ніжний товар, який швидко псується.
В Україні вирощуванням і продажем зелені, салатів і пряних трав займається невелика кількість постачальників. Причин багато, проте основна – це дуже ніжний товар, який швидко псується.
19 липня 2019
 19 липня 2019
АТ «Укрзалізниця» запропонувала бізнесу послуги з будівництва та ремонту вантажних вагонів.
АТ «Укрзалізниця» запропонувала бізнесу послуги з будівництва та ремонту вантажних вагонів.
19 липня 2019
 19 липня 2019
На півдні Вінницької області з’явилася промислова плантація волоських горіхів загальною площею майже тисяча гектарів.
На півдні Вінницької області з’явилася промислова плантація волоських горіхів загальною площею майже тисяча гектарів.
19 липня 2019
 19 липня 2019
Спільну прес-конференцію на тему «Вітчизняні виробники мінеральних добрив запевняють: кризи на ринку не буде» провели в Києві 18 липня ц.р. Федерація роботодавців України (ФРУ), Союз хіміків України (СХУ) та керівники провідних українських підприємств – виробників мінеральних добрив.
Спільну прес-конференцію на тему «Вітчизняні виробники мінеральних добрив запевняють: кризи на ринку не буде» провели в Києві 18 липня ц.р. Федерація роботодавців України (ФРУ), Союз хіміків України (СХУ) та керівники провідних українських підприємств – виробників мінеральних добрив.
19 липня 2019

Please publish modules in offcanvas position.