Земля чекає дбайливих господарів
/
Думки про важливе
/
Субота, 15 вересня 2012 16:50
Григорій ГОЛОВКО, канд. економ. наук,
Олександр МАСЛАК, канд. економ. наук, кафедра логістики та виробничого менеджменту
Сумський національний аграрний університет
Основна увага аграріїв прикута до можливих законодавчих змін у земельних відносинах. Можновладці, а разом з ними і чисельна армія орендодавців сподівалися, що з прийняттям Закону «Про ринок земель» припиниться споживче ставлення до землі. Збереження родючості вітчизняних ґрунтів та підвищення ефективності використання землі має стати основним пріоритетом у розвитку українського села.
Земельний потенціал
Агропромисловий комплекс України має потужний природний потенціал: із загальної земельної площі 60,4 млн га сільськогосподарські угіддя займають майже 71%. У свою чергу, сільськогосподарські землі розподіляються на ріллю – 32,5 тис. га (78%), сіножаті та пасовища – 7,6 млн га (19%). Це одні з найбільших у Європі угідь, придатних для ведення сільського господарства. Незважаючи на те, що українська рілля становить лише 2,4% світових площ в обробітку, вона перевищує розорані землі Франції, Іспанії, Польщі та Німеччини. Разом з тим, ефект від використання таких угідь поступається середньоєвропейським показникам. Якщо врожайність зерна в Україні у кращі роки ледве перевищувала 30 ц, то у Нідерландах - понад 80 ц/га, Франції та Німеччині – 70 ц/га, Австрії, Великобританії, Данії, Швейцарії – 60 ц/га.
Низька ефективність рільництва є наслідком негосподарського ставлення орендарів до землі. Стали звичними прагнення суб’єктів господарювання на селі будь-якими методами одержати «швидкі» прибутки, нехтуючи при цьому відновленням родючості ґрунтів. Відсутність реального власника на землі, недотримання науково обгрунтованих норм ведення землеробства, відсутність раціональних сівозмін, зменшення внесення органічних добрив завдає відчутної шкоди землі.
До того ж, за останні два десятиліття до мінімуму скоротилося проведення робіт із докорінного поліпшення ґрунтів. Як наслідок, спостерігається стійка тенденція погіршення їх якісного стану. Зменшуються запаси гумусу, безповоротно виносяться поживні речовини, відбувається підкислення, засолювання, деструктуризація ґрунтів. За таких умов створюється реальна загроза подальшої інтенсивної деградації ґрунтового покриву - основного засобу аграрного виробництва. Проте необхідно пам’ятати, що на відновлення родючості ґрунтів потрібно значно більше часу і коштів порівняно зі своєчасним проведенням заходів підтримання їх якісного стану.
Результати рослинництва
У 1990 році посівна площа в Україні становила 32,4 млн га, або майже 98% земель в обробітку. Для порівняння: у 2000-2011 роках - в середньому 82%. Таким чином, понад 5 млн га ріллі не оброблялося. Колишні сільськогосподарські угіддя заросли бур’янами, а в Поліссі – лісом. При засіванні цієї площі багаторічними травами щорічно можна отримувати 10-12 млн т корм. од. Їх використання у тваринництві сприяє одержанню 1 млн приросту великої рогатої худоби або 6-8 млн т молока.
Структура площі посівів у 1990 році
Джерело: Державна служба статистики України
В основі планування виробничих програм із рослинництва, зокрема, визначення структури посівних площ, є науково обґрунтовані сівозміни з раціональним чергуванням сільськогосподарських культур. Правильно підібрана сівозміна підвищує родючість ґрунту та відповідно урожайність сільськогосподарських культур. Проте результати господарювання за останні десятиліття свідчать про нехтування порадами науковців. Беззмінна сівба окремих культур призвела до зниження урожайності внаслідок однобічного виносу макро- і мікроелементів з ґрунту, погіршення поживного режиму для рослин, створення сприятливих умов для розвитку шкідників і хвороб.
Структура площі посівів у 2011 році
Джерело: Державна служба статистики України
За останні 20 років виробнича програма в рослинництві мала негативні наслідки трансформації. Так, посівні площі під технічними культурами, що становили у 1990 році 3,8 млн га, збільшились торік до 7,3 млн га, або майже вдвічі. Цьому сприяло розширення площ під соняшником, ріпаком та соєю, що передбачало отримання орендарями максимальних прибутків. Як наслідок, питома вага соняшнику у структурі посівних площ досягла у 2011 році майже 17% при оптимальному розмірі 8-10%; майже вдесятеро збільшились посіви ріпаку. Ці культури найбільше виснажують грунт, як попередник можуть використовуватись здебільшого під чорний пар, а розширення площ їх вирощування свідчить про споживче ставлення до землі.
Результати тваринництва
Перехід аграрного сектору України на ринкові відносини призвів до зменшення поголів’я тварин та обсягів виробництва продукції. Так, виробництво молока зменшилось із 24,5 млн т у 1990 році до 11,1 тис. т у 2011, або в 2,2 разу; м’яса відповідно з 4,4 млн т до 2,1 млн т, або в 2,1 разу. Як наслідок, знизилося споживання на одну особу м’яса та м’ясопродуктів на 27%, молока та молочних продуктів - на 43%.
Зменшення поголів’я тварин сприяло скороченню посівних площ під кормовими культурами. Так, частка кормових культур знизилась із 37% у 1990 році до 9% в 2011-му. Занепад галузі тваринництва призвів до значного зменшення отримання органічних добрив тваринного походження, що негативно вплинуло на удобрення ґрунту.
Якщо у 1990 році вносилося 257 млн т органічних добрив, то у 2011 - лише 9,8 млн т. Розрахунково на 1 га припадало 0,5 т добрив, що у 20 разів менше порівняно з 1990-м. За останні два десятки років втрати гумусу в ґрунтах України становили понад 10% загального його вмісту.
Органічні добрива при правильному використанні є могутнім резервом підвищення родючості ґрунту та відповідно урожайності сільськогосподарських культур. Зокрема, до складу гною входять усі основні елементи живлення: азот, фосфор, калій, кальцій, магній тощо. Відтак, для досягнення бездефіцитного його балансу потрібно щорічно вносити на 1 га орних земель на Поліссі від 13-14 до 17-18 т, у Лісостепу – 11-12, Степу – 8-9 тонн органічних добрив.
Підвищення ефективності
У процесі виробництва земля не зношується, як матеріально-технічні засоби виробництва, а при раціональному використанні постійно поліпшує свої якісні показники. При дбайливому ставленні до землі підвищується її родючості та в кінцевому результаті зростає урожайність сільськогосподарських культур. Разом з тим, в останні роки комплексних робіт, спрямованих на збереження грунтів, практично не проводилося. У Законі України «Про охорону земель» визначені норми фінансування заходів з охорони земель і ґрунтів за рахунок Державного бюджету України. Проте ці заходи впродовж 2011 року та двох попередніх періодів не фінансувалися. Сільськогосподарські товаровиробники, зі свого боку, через слабкий фінансово-економічний стан не мають можливості спрямовувати кошти на ґрунтоохоронні заходи. Якщо не вжити невідкладних, дійових заходів, процеси деградації ґрунтів можуть стати незворотними.
Одним зі шляхів збереження та покращення грунтів є поступове відродження галузі тваринництва до рівня дореформеного періоду та підвищення родючості ґрунтів за рахунок внесення на 1 гектар ріллі не менше 10 т органічних добрив щорічно. Окрім цього, необхідно вести галузь рослинництва, враховуючи наукові принципи землекористування: додержання сівозмін, виходячи з природнокліматичних зон та спеціалізації підприємств; впровадження енергозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур; розширення застосування ґрунтозахисних технологій обробітку ґрунту; здійснення заходів щодо запобігання забрудненню ґрунтів важкими металами, пестицидами та іншими агрохімікатами; підвищення відповідальності власників землі та землекористувачів за раціональне використання і охорону земель.
Внесення органічних добрив під посіви сільськогосподарських культур в Україні
Джерело: Державна служба статистики України
Врегулювати існуючу ситуацію із землекористуванням можливо шляхом стабільного фінансового забезпечення реалізації державної політики в сфері охорони земельних ресурсів. Для цього необхідно утворити у складі державного бюджету спеціальний Державний фонд економічного стимулювання підвищення родючості ґрунтів, кошти якого будуть спрямовуватися виключно на вирішення проблем охорони і відтворення якісного й високопродуктивного стану ґрунтів. Подібний механізм фінансування в Україні існує. Згідно зі ст. 17 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» утворено Державний фонд охорони навколишнього природного середовища. Тож, джерелами наповнення Державного фонду економічного стимулювання підвищення родючості ґрунтів можуть стати кошти, отримані від штрафних санкцій за недотримання проектів землеустрою та встановлених сівозмін (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів»), а також компенсування втрат поживних речовин і гумусу з ґрунтів через допущення від’ємного балансу цих елементів внаслідок безгосподарського, споживацького використання земельних ресурсів.
Нині через законодавче врегулювання земельних відносин закладаються підвалини подальшого розвитку аграрного сектору. При цьому першочерговими є питання власності на землю, її охорони та підвищення родючості, оскільки від ставлення до землі залежатиме майбутнє агропромислового виробництва та сільських територій.
Слово автора
Григорій ГОЛОВКО, канд. економ. наук, доцент кафедри логістики та виробничого менеджменту Сумського національного аграрного університету
Кожен сільськогосподарський виробник повинен пам’ятати, що земля - це живий організм, який необхідно підживлювати органічними добривами, а саме гноєм, торфом, сидератами, рослинними рештками. Такі заходи дають можливість підтримувати та підвищувати родючість ґрунтів та, як наслідок, збільшувати урожайність сільськогосподарських культур.
Органам місцевої влади та самоврядування необхідно розглянути можливість відображення в соціальних угодах з орендарями земель сільськогосподарського призначення заходи з відновлення поголів’я великої рогатої худоби, свиней, овець та кіз. Критеріями оцінки виконання договірних зобов’язань мають бути розрахункові показники чисельності поголів’я тварин на 100 га сільськогосподарських угідь.
Григорій ГОЛОВКО, канд. економ. наук,
Олександр МАСЛАК, канд. економ. наук, кафедра логістики та виробничого менеджменту
Сумський національний аграрний університет
Основна увага аграріїв прикута до можливих законодавчих змін у земельних відносинах. Можновладці, а разом з ними і чисельна армія орендодавців сподівалися, що з прийняттям Закону «Про ринок земель» припиниться споживче ставлення до землі. Збереження родючості вітчизняних ґрунтів та підвищення ефективності використання землі має стати основним пріоритетом у розвитку українського села.
Структура площі посівів у 1990 році
Джерело: Державна служба статистики України
Структура площі посівів у 2011 році
Джерело: Державна служба статистики України
Внесення органічних добрив під посіви сільськогосподарських культур в Україні
Джерело: Державна служба статистики України
20 квітня 2024
Команда шеф-кухаря та ідеолога проєкту Cult Food Євгена Клопотенка презентувала оновлений збірник рекомендованих рецептур для харчування дітей у закладах освіти, який розроблено на підтримку Стратегії реформи системи шкільного харчування, яка реалізується за ініціативи першої леді Олени Зеленської.
Команда шеф-кухаря та ідеолога проєкту Cult Food Євгена Клопотенка презентувала оновлений збірник рекомендованих рецептур для харчування дітей у закладах освіти, який розроблено на підтримку Стратегії реформи системи шкільного харчування, яка реалізується за ініціативи першої леді Олени Зеленської.
20 квітня 2024
19 квітня 2024
Станом на 19 квітня ціни на какао встановили новий рекорд, сягнувши історичного максимуму в понад 11 тисяч доларів США за тонну.
Станом на 19 квітня ціни на какао встановили новий рекорд, сягнувши історичного максимуму в понад 11 тисяч доларів США за тонну.
19 квітня 2024
19 квітня 2024
На поточному тижні на ринок України надійшли перші партії тепличного томату з місцевих комбінатів.
На поточному тижні на ринок України надійшли перші партії тепличного томату з місцевих комбінатів.
19 квітня 2024
19 квітня 2024
Асоціація портів України «Укрпорт» звернулася до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля щодо ситуації з перевезенням вантажів Дунаєм.
Асоціація портів України «Укрпорт» звернулася до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля щодо ситуації з перевезенням вантажів Дунаєм.
19 квітня 2024
19 квітня 2024
Станом на 19 квітня на контрольованій Україною території вже засіяно 2 млн 053,4 тис. га зернових та зернобобових культур.
Станом на 19 квітня на контрольованій Україною території вже засіяно 2 млн 053,4 тис. га зернових та зернобобових культур.
19 квітня 2024
19 квітня 2024
Оскільки повномасштабна війна в Україні триває, сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України впроваджує ініціативу з перевірки ґрунтів у постраждалих регіонах країни на наявність токсичних металів в наслідок бомбових, ракетних або артилерійських вибухів.
Оскільки повномасштабна війна в Україні триває, сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України впроваджує ініціативу з перевірки ґрунтів у постраждалих регіонах країни на наявність токсичних металів в наслідок бомбових, ракетних або артилерійських вибухів.
19 квітня 2024
